Постанова

від 13.07.2018 по справі 761/19376/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №761/19376/17-ц

провадження № 22-ц/796/4659/2018

13 липня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд міста Києва у складі колегій суддів:

судді-доповідача Кирилюк Г.М.,

суддів: Рейнарт І.М., Болотов Є.В.

сторони:

позивач - ОСОБА_2

відповідачі - приватне акціонерне товариство &q?не;Акціонерна страхова компанія &q?тр;ОМЕГА&q?па;; товариство з обмеженою відповідальністю &quві;ТРАНС-РЕСУРС&ququ;; товариство з обмеженою відповідальністю спільне підприємство з іноземними інвестиціями &q?ми;УКРАФЛОРА&q? ;,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства &q?ці;Акціонерна страхова компанія &q?рн;ОМЕГА&q?а ;, товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-РЕСУРС , товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства з іноземними інвестиціями УКРАФЛОРА , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

за апеляційними скаргами приватного акціонерного товариства &q?ці;Акціонерна страхова компанія &q?на;ОМЕГА&q? к; та товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства з іноземними інвестиціями УКРАФЛОРА

на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 березня 2018 року у складі судді Осаулова А.А. ,

встановив:

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 13.10.2017 року просив стягнути з приватного акціонерного товариства &q?го;Акціонерна страхова компанія &q?іо;ОМЕГА&q?ах; ( далі- ПрАТ &qu;О;АСК &qut;;ОМЕГА&qu П;) на свою користь: суму страхового відшкодування у розмірі 9 031,10 грн.; пеню за період з 26.10.2016 р. по 10.10.2017 р. - 2 296,36 грн.; суму інфляційних витрат за період 26.10.2016 р. по 10.10.2017 р. -1 273,23 грн.; 3% річних за користування грошовими коштами за період 26.10.2016 р. по 10.10.2017 р. - 259 грн.

З товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства з іноземними інвестиціями УКРАФЛОРА ( далі - ТОВ СП &q?КР;УКРАФЛОРА&q?лі;) на свою користь просив стягнути суми: матеріальної шкоди - 13 152,44 грн.; витрат на проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу в розмірі 1000 грн.; франшизи в розмірі 1 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 28 березня 2016 року біля 15 год. 40 хв. в м. Києві по проспекту Генерала Ватутіна, 1 сталася дорожньо-транспортна пригода ( далі- ДТП) за участю автомобіля Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_2, під його керуванням.

Внаслідок вказаного ДТП належний йому на праві власності автомобіль зазнав значних механічних пошкоджень та став непридатним до подальшої експлуатації.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_1, була застрахована ПрАТ &quІР;АСК &q?ас;ОМЕГА&q? П; на підставі поліса №АЕ/4961994.

30.03.2016 р. він подав заяву ПрАТ &quр.;АСК &quпо;ОМЕГА&q? П; про настання страхового випадку, а 27.07.2016 р. - заяву на виплату страхового відшкодування.

Крім цього, він звернувся до спеціаліста ФОП ОСОБА_4, яким було складено Звіт про визначення вартості матеріального збитку від 05.07.2016 р. Відповідно до вказаного звіту вартість матеріального збитку становить 88 148,90 грн. та дорівнює ринковій вартості пошкодженого автомобіля.

05 серпня 2016 р. ПрАТ &qu>0;АСК &q? ;ОМЕГА&qu П; на його рахунок сплатила 39 968,90 грн., що є недостатнім розміром відшкодування.

З огляду на те, що вартість залишків автомобіля після ДТП становить 24 996,46 грн., вартість завданої йому шкоди становить 63 152,44 грн. (88148,90 грн. -24996,46 грн.)

Оскільки ПрАТ &qu,";АСК &quОс;ОМЕГА&quПр; не виплатило йому всю суму страхового відшкодування, чим допустило прострочення грошового зобов'язання, просив стягнути з останнього на свою користь суму страхового відшкодування 9 031,10 грн. ( 49 000 грн. - 39 968,90 грн.) з урахуванням пені, нарахованої відповідно до п.36.5 ст.36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , 3% річних та суми інфляційних втрат, розрахованих за період з 26.10.2016 р. по 10.10.2017 р.

Враховуючи той факт, що винна у ДТП особа ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ТОВ СП &q?их;УКРАФЛОРА&quз ;, останнє повинно відшкодувати різницю між розміром завданої шкоди та страховою виплатою, а саме 13 152,44 грн. ( 63152,44 грн.- 50 000 грн.), франшизу в сумі 1000 грн. та витрати на проведення оцінки в сумі 1000 грн.

Понесені судові витрати на правову допомогу в сумі 4500 грн. просив стягнути з відповідачів пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 березня 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з ПрАТ &qu:3;АСК &quСт;ОМЕГА&q? П; на користь ОСОБА_2 частину невиплаченого страхового відшкодування з урахуванням пені, інфляційних витрат та трьох відсотків річних у розмірі 12 859 грн. 69 коп. та судовий збір в сумі 300 грн.

Стягнуто з ТОВ СП &qu5.;УКРАФЛОРА&q?о ; на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки у розмірі 14 152 грн. 44 коп. та судовий збір в сумі 340 грн.

У поданій апеляційній скарзі ТОВ СП &q? а;УКРАФЛОРА&q?ар; просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 березня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Свої доводи мотивує тим, що пріоритетним в розслідуванні причин та обставин ДТП, є саме огляд пошкодженого автомобіля представником страховика, а не потерпілої особи. У зв'язку з цим ПрАТ &q? ;АСК &q? з;ОМЕГА&qu ц; правомірно в своїй відповіді повідомило позивача, що не вбачає підстав для збільшення матеріального збитку, визначеного на підставі Звіту №4872 від 14.04.2014 р. та Звіту №4872-ост від 14.06.2016 р., зроблених на його замовлення.

Позивач фактично прийняв від страховика суму страхового відшкодування в розмірі 39 968,90 грн., розрахованої на підставі Звіту №4872 від 14.04.2014 р. та Звіту №4872-ост від 14.06.2016 р., зроблених на замовлення страховика, чим фактично з зазначеними в них розрахунками.

Зазначив, що згідно Звіту від 05.07.2016 р. огляд та дослідження пошкодженого автомобіля позивача зроблено майже через чотири місяці після ДТП.

Крім цього, позивач не довів суду, що ним було продано залишки автомобіля після ДТП за 24 996,46 грн., а суд першої інстанції з цим твердженням просто погодився.

Також зазначив, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з ТОВ СП &q?ст;УКРАФЛОРА&qu з; суму франшизи у розмірі 1000 грн., оскільки відповідно до вимог абз. 2 пп. 12.1 ст. 12 та п.п. 36.6 ст. 36 ЗУ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вказану франшизу має сплатити страхувальник або особа, відповідальність якої була застрахована.

У поданій апеляційній скарзі ПрАТ &quпо;АСК &q?ел;Омега&q?ка; також просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 березня 2018 року та ухвалити нове рішенням, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Свої доводи мотивує тим, що Звіт №13005 було складено 05.07.2016 р., що не відповідає ні даті судового розгляду, ні даті, зазначеній судом - 25.01.2017 р.; автомобіль неможливо відремонтувати, оскільки він є фізично знищений та проданий; страхове відшкодування було вирахуване на момент звернення позивача до страхової компанії та виплачене відповідно до положень та в строки, встановлені законом; звіти, замовлені страховиком, виготовлені 14.04.2016 р. та 14.06.2016 р., часовий проміжок між звітами є несуттєвим; вказані звіти є пов'язаними між собою. При цьому суд прийняв до уваги звіт страховика №4872-ост., однак проігнорував звіт №4872.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить відхилити апеляційні скарги ПрАТ &q?дх;АСК &q?ел;Омега&q?ар; та ТОВ СП &q?СК;УКРАФЛОРА&ququ;, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 березня 2018 року залишити без змін.

Зазначив, що виплата страхового відшкодування страховиком була здійснена 05.08.2016 р. Враховуючи положення ст.1192 ЦК України судом першої інстанції вірно взято до уваги саме висновок ФОП ОСОБА_4, який виконаний пізніше (05.07.2016 р.), та у зв'язку з цим визначення ринкової вартості пошкодженого автомобіля в даному звіті є достовірним.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 02 червня 2016 року №1402- VІІІ &qu02;Про судоустрій і статус суддів&qu;П; у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць) , та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПрАТ АСК ОМЕГА підлягає задоволенню, апеляційна скарга ТОВ СП &quПр;УКРАФЛОРА&q?ГА; підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка її завдала, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.

Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України &qusi;Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів &quоб; № 1961-IV (далі -Закон №1961-IV) .

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого (статті 9, 22-31, 35, 36 Закону № 1961-IV).

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов'язанні ним є страховик).

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (стаття 29 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 34 Закону № 1961-IV страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Судом встановлено, що 28 березня 2016 року приблизно о 15.40 год., по проспекту Генерала Ватутіна, 1 в м. Києві сталася ДТП за участю автомобіля Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ДТП, що сталася 28 березня 2016 року, та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_1, - ТОВ ТРАНС-РЕСУРС була застрахована у ПрАТ АСК ОМЕГА , поліс №АЕ/4961994, строк дії з 08.08.2015 р. по 07.08.2016 р.

05.11.2013 р. між ТОВ ТРАНС-РЕСУРС (орендодавець) та ТОВ СП УКРАФЛОРА укладено договір №05/11-13 оренди автомобіля Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 97-98).

Відповідно до додаткової угоди до вказаного договору, договір діє до 31.12.2018 р. (а.с.101).

На час ДТП водій ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ТОВ СП УКРАФЛОРА (А.С. 149-152).

30 березня 2016 р. позивач звернувся до страхової компанії з повідомленням про настання страхового випадку.

Судом встановлено, що у визначений законом строк з дня отримання повідомлення про ДТП, оцінювачем ОСОБА_5, що діяв на замовлення страховика, а саме 06 квітня 2016 року, за участю ОСОБА_2, складено протокол огляду пошкодженого транспортного засобу (а.с. 111-112), а 14.04.2016 р. - звіт №4872, відповідно до якого вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_2, станом на 14.04.2016 р. визначена в розмірі 65 965,36 грн. З огляду на неможливість відновлення КТЗ до технічних умов виробника, вартість матеріального збитку визначена на рівні його ринкової вартості (а.с. 107-110).

Відповідно до звіту № 4872-осм, складеного 14.06.2016 р. СПД ОСОБА_6, вартість утилізації автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_2, становить 38 634,71 грн. (а.с. 129-133).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем було продано залишки пошкодженого автомобіля за 24 996,46 грн.

Судом також встановлено, що 05.08.2016 р. страховик виплатив позивачу страхове відшкодування в розмірі 39 968,90 грн. виходячи з такого розрахунку (65 965,36 грн. - 24996,46 грн. - 1000 грн. ( франшиза)), тобто фактично погодився з розміром залишкової вартості пошкодженого автомобіля.

Не погоджуючись з визначеною страховиком сумою страхового відшкодування, на замовлення позивача, 05.07.2016 р. суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 був складений звіт про визначення вартості матеріального збитку, заданого власнику Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_2, в розмірі 88 148,90 грн., що дорівнює ринковій вартості автомобіля на дату ДТП 28.03.2016 р. (а.с. 14-23).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині стягнення з ПрАТ АСК ОМЕГА суми невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 9 031 грн., суд першої інстанції виходив з розміру матеріального збитку, визначеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 на замовлення позивача.

При цьому суд зазначив, що станом на 05.07.2016 р. автомобіль не відремонтовано, а вартість як запасних частин так і робіт, необхідних для проведення його ремонту, значно підвищились; сторони в судовому засіданні не оспорювали, що належний позивачу автомобіль є повністю фізично знищеним внаслідок ДТП.

Вказані висновки є взаємовиключними при вирішенні питання надання переваги тому чи іншому висновку спеціаліста для визначення вартості пошкодженого автомобіля, який визнано фізично знищеним.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру шкоди, завданої майну позивача, ґрунтується на недоведених обставинах, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а його висновки не відповідають обставинам справи.

Так, відповідно до п. 7.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 №142/5/2092 ( у редакції наказу від 24.07.2009 №1335/5/1159) ( далі - Методика), основним підходом, який використовується для оцінки КТЗ, є порівняльний підхід. Згідно з ним визначення вартості КТЗ на території України проводиться на підставі їх цін продажу та поточних цін пропозиції до продажу, які зазначені у вітчизняних довідниках. Зазначені ціни є статистично усередненими ціновими

даними КТЗ, які були відчужені в Україні згідно з умовами, що

відповідають змісту і поняттю &quва;ринкова вартість&q?то;. Використання зарубіжної довідкової літератури допускається у разі відсутності потрібної інформації у вітчизняних довідниках. Вартість КТЗ, яка наведена в іноземній валюті, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ на дату оцінки. Основним методом у межах порівняльного підходу є метод, заснований на аналізі цін ідентичних КТЗ .

Як вбачається з висновку суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 від 05.07.2016 р., ціна продажу бувшого в користуванні автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1994 року випуску, з середньорічним пробігом 17,5 тис. км, згідно довідника Бюлетень автотоварознавця №87 складає 61 000 грн. Однак при проведенні маркетингового дослідження ринку продажу автомобілів, які були в користуванні встановлено, що ціна в довіднику Бюлетень автотоварознавця №87 не актуальна і не відповідає стану цін на ринку. Найбільш вирогідну ціну можливо визначити з використанням результатів маркетингового дослідження або за даними онлайн платформи Karvert . В зв'язку з цим оцінювач вважає за необхідне для подальших розрахунків керуватися результатами онлайн платформи Karvert (а.с. 21).

Відповідно розрахунку цінового значення КТЗ, що був у користуванні, оцінювачем були використані аналоги з мережі Інтернет (а.с. 37).

Дослідивши наведені в додатку до звіту суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 від 05.07.2016 р. об'єкти для порівняння, колегія суддів дійшла висновку, що останні не можуть бути розцінені, як ідентичні об'єкти.

Так, взяті для порівняння транспортні засоби істотно відрізняються від предмета дослідження за фактичним пробігом, який в об'єктах для порівняння становив відповідно 265 000 км, 250 000 км, 47000 км, 240 000 км, 260 000 км, а у досліджуваного автомобіля - на рівні 365 500 км.

Крім цього, обрані оцінювачем об'єкти для порівняння відрізняються між собою за кількістю дверей (аналог 3, аналог 4).

Вказана невідповідність має істотний вплив на результати дослідження.

З огляду на викладене, а також за наявності необхідних довідкових даних для визначення вартості автомобіля на підставі цін продажу та поточних цін пропозиції до продажу, які зазначені у вітчизняних довідниках, визначення суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 вартості транспортного засобу на момент ДТП з огляду на середню зведену вартість наведених у додатку аналогів для порівняння, не може бути визнано обґрунтованим.

При визначенні вартості пошкодженого транспортного засобу на момент ДТП колегія суддів бере до уваги Звіт №4872 , складений 14.04.2016 р. оцінювачем ОСОБА_6, який є належним чином обґрунтованим та висновки якого позивачем не спростовані.

Відповідно до вказаного Звіту середню ринкову ціну КТЗ, який був у користуванні, з урахуванням строку його експлуатації, визначено за інформацією довідкової літератури (59 630 грн.), яку збільшено з урахуванням його комплектності: 1600 - встановлено ГБО 05.08.2015; 1150 - вартість оригінальних дисків, бувших у користуванні; 2200- вартість легкосплавних дисків бувших у користуванні; 700- вартість підсилювача бувшого у користуванні; 1375- вартість саббуфера ( всього 65 965,36 грн.) (а.с.108- 109).

Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У п. 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки судам роз'яснено, що при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).

У разі якщо на час виконання рішення суду про відшкодування шкоди, виправлення пошкодження за одержані за рішенням суду кошти зросли ціни на майно або роботи, на придбання чи проведення яких було присуджено відшкодування, потерпілий із цих підстав може заявити додаткові вимоги до особи, відповідальної за шкоду, якщо не було його вини в тому, що виконання проводилося вже після зростання цін і тарифів.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що після визначення страховиком вартості матеріальних збитків до моменту складення звіту про оцінку суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 ціни на вказане майно збільшились, а оцінений страховиком розмір страхового відшкодування не відповідає реальній вартості втраченого майна на момент здійснення страхової виплати.

Таким чином, суд першої інстанції, неправильно застосувавши норми матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов помилкового висновку про задоволення позову, пред'явленого до страхової компанії, а також до винної особи, яка застрахувала свою відповідальність, у розмірі різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

З огляду на допущене неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, оскаржуване судове рішення в означеній вище частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволення позовних вимог до ПрАТ &quma;АСК &quf";ОМЕГА&q?яд; в повному обсязі та до ТОВ СП УКРАФЛОРА в частині суми матеріального збитку, що вийшла за межі ліміту відповідальності відповідача, в сумі 13 152, 44 грн. (88148,90 - 24996,46 - 50 000).

Разом з тим, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ТОВ СП УКРАФЛОРА в частині помилкового покладення на нього судом відповідальності у виді франшизи в сумі 1000 грн.

Відповідно до пункту 36.6 статті 36 Закону № 1961-IV страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

З огляду на те, що ТОВ СП УКРАФЛОРА , яка на момент ДТП володіла транспортним засобом Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_1, на відповідній правовій підставі (договір оренди), є особою, відповідальною за збитки, заподіяної її працівником, висновок суду першої інстанції про покладення саме вказаного відповідача відповідальності у вигляді франшизи є правильним.

В іншій частині судове рішення сторони не оскаржують, а тому воно не є предметом апеляційного розгляду.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Оскільки апеляційна скарга ПрАТ &q?й ;АСК &q?ль;ОМЕГА&q?с ; підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню в частині стягнення з ПрАТ &qug=;АСК &qu'c;ОМЕГА&quow; на користь позивача частини невиплаченої суми страхового відшкодування з урахуванням пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних у розмірі 12859 грн. 69 коп. та судового збору в сумі 300 грн., з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, з позивача на користь вказаного відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 960 грн.

Оскільки апеляційна скарга ТОВ СП УКРАФЛОРА підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню в частині стягнення з ТОВ СП УКРАФЛОРА матеріальних збитків у розмірі 13 152 грн. 44 коп. з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог, а також зміні в частині стягнення судового збору шляхом зменшення вказаної суми з 340 грн. до 42,24 грн. (6,6% задоволених вимог), з позивача на користь вказаного відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 924,48 грн. (96,3% задоволених вимог).

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства &qu1p;Акціонерна страхова компанія &qu:3;ОМЕГА&q?ос; задовольнити.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства з іноземними інвестиціями УКРАФЛОРА задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 березня 2018 року в частині задоволених позовних вимог до приватного акціонерного товариства &quз ;Акціонерна страхова компанія &q? ;ОМЕГА&q?ни; та в частині задоволених позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства з іноземними інвестиціями УКРАФЛОРА про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 13 152, 44 грн. скасувати.

Ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 березня 2018 року в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства з іноземними інвестиціями УКРАФЛОРА судового збору змінити.

Зменшити суму судового збору, що підлягає стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства з іноземними інвестиціями УКРАФЛОРА на користь ОСОБА_2 з 340 грн. до 42 грн. 24 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь приватного акціонерного товариства &qu

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства з іноземними інвестиціями УКРАФЛОРА (код ЄДРПОУ 20006298, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ак. Філатова, 22/8) витрати по сплаті судового збору у сумі 924 грн.48 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 13 липня 2018 року.

Суддя-доповідач:

Судді: