Ухвала

від 10.04.2018 по справі 910/4118/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 10.04.2018Справа №  910/4118/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Якименко М.М., розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 30; код ЄДРПОУ 09806443) особа, щодо якої заявник просить суд застосувати заходи забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія Агро» (54000, Миколаївська обл., місто Миколаїв, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА МОРСЬКА, будинок 143; код ЄДРПОУ 35472893) про забезпечення позову Обставини справи : 06.04.2018 року Публічне акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову в порядку ст. 138 ГПК України. В заяві про забезпечення позову ПАТ «ТАСКОМБАНК» просить суд: 1) В порядку забезпечення позову ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження накласти арешт на предмет забезпечувального обтяження за Договором застави №3699 від 27.02.2017 року, укладеним між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТАСКОМБАНК» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ 09806443) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІМПЕРІЯ-АГРО» (місцезнаходження: 54000, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд. 143, код ЄДРПОУ 35472893), тобто на товари в обороті (посівний матеріал, засоби захисту рослин та мінеральні добрива), що знаходяться та зберігаються за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Грузьке, вул. Маловисківське шосе,15, згідно опису наведеного у додатку № 1 Договору №4 про внесення змін та доповнень від 31.10.2017р. до Договору застави № 3699 від 27.02.2017 року: в межах заборгованості за Кредитним договором № НК 1309 від 03.02.2017 року в загальному розмірі 61  237  317,70 грн., шляхом складання Постанови та/або Акту про опис та арешт вищевказаних товарів. 2) Передати предмет забезпечувального обтяження за Договором застави №3699 від 27.02.2017 року, а саме: товари в обороті (посівний матеріал, засоби захисту рослин та мінеральні добрива), що знаходяться та зберігаються за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Грузьке, вул. Маловисківське шосе, 15, згідно опису наведеного у додатку № 1 Договору №4 про внесення змін та доповнень від 31.10.2017р. до Договору застави № 3699 від 27.02.2017 року, на відповідальне зберігання будь-якій фізичній та/або юридичній особі за вибором і згодою Позивача. 3) Заборонити ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІМПЕРІЯ-АГРО» (код ЄДРПОУ 35472893) та будь-яким третім особам здійснювати дії щодо відчуження в будь-який спосіб, розпорядження, вивезення, псування, пошкодження та/або знищення майна, яке є предметом забезпечувального обтяження за Договором застави № 3699 від 27.02.2017 року, укладеним між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТАСКОМБАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІМПЕРІЯ-АГРО», тобто товари в обороті (посівний матеріал, засоби захисту рослин та мінеральні добрива), що знаходяться та зберігаються за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Грузьке, вул. Маловисківське шосе, 15, згідно опису наведеного у додатку № 1 Договору №4 про внесення змін та доповнень від 31.10.2017р. до Договору застави № 3699 від 27.02.2017 року. В обґрунтування заяви про забезпечення позову ПАТ «ТАСКОМБАНК» зазначило, що ТОВ «Імперія Агро» (код ЄДРПОУ 35472893) не виконало обов'язку з повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитними коштами (строк виконання обов'язків настав) на користь ПАТ «ТАСКОМБАНК» за умовами Кредитного договору №НК1309 (кредитна лінія, що поновлюється, з графіком зменшення ліміту) від 03 лютого 2017 року (далі по тексту – Кредитний договір). 27.02.2017 року, з метою забезпечення виконання Кредитного договору №НК1309 (кредитна лінія, що поновлюється, з графіком зменшення ліміту) від 03 лютого 2017 року, між ПАТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Імперія Агро» (код ЄДРПОУ 35472893) укладено Договір застави №3699 з усіма змінами і доповненнями до нього (далі по тексту - Договір застави), за яким в заставу Банку надано наступне забезпечення: посівний матеріал, засоби захисту рослин та мінеральні добрива згідно з описом (надалі - Предмет застави), визначеним в Додатку №1 до Договору застави, що є його невід'ємною частиною. З урахуванням Договору №4 від 31.10.2017 р. про внесення змін та доповнень до Договору застави, внесено зміни до Додатку №1 до Договору застави, яким змінено предмет застави. На момент укладення Договору застави предмет забезпечувального обтяження належав Позичальнику (ТОВ «Імперія Агро») на праві власності та знаходився за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Грузьке, вул. Маловисківське шосе,15. Відповідно до п. 4.1.1. Договору застави Позичальник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі повернути Заставодержателю Кредит, дотримуючись строків погашення Кредиту, сплачувати проценти, в т.ч. проценти за неправомірне користування Кредитом, комісії, нараховану неустойку, пеню, штрафи в строки і на умовах, передбачених в Кредитному договорі, а в разі їх порушення, незалежно від строку повернення Кредиту, сплатити Заставодержателю, на його вимогу, всю суму Кредиту та/або нараховані проценти, комісії, неустойку, штрафи, пені а в разі неможливості цього - на вимогу Заставодержателя вчинити інші дії, передбачені законодавством України та цим Договором, спрямовані на погашення заборгованості за рахунок реалізації заставленого Майна, відшкодувати всі витрати та збитки, понесені при цьому Заставодержателем. Згідно з п. 7.1. Кредитного договору Банк набуває права звернення стягнення на Предмети договорів забезпечення у випадках, зазначених в п.5.4.1. Частини №2 цього Договору, у випадку невиконання Позичальником вимоги Банку у визначений Банком строк щодо дострокового повернення заборгованості за Кредитною лінією, у визначеній Банком частині або в цілому, сплати процентів за користування Кредитною лінією та інших платежів, що належать до сплати за цим договором, в інших випадках, передбачених Договорами забезпечення або чинним законодавством України. Банк набуває право звернення стягнення на Майно та його реалізацію у наступних випадках: - якщо у момент настання строку виконання Заставодавцем зобов'язань за Кредитним договором вони будуть виконані неповністю або несвоєчасно або не виконані, у тому числі: при повному чи частковому неповерненні у встановлені Кредитним договором строки суми Кредиту та/або несвоєчасному поверненні, та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені Кредитним договором строки сум процентів за користування Кредитом, комісій, та/або при несплаті чи частковій несплаті у строк сум неустойки, штрафу, пені, що передбачені Кредитним договором: (пункт 5.1. Договору застави). Згідно п. 3.1.4. Договору застави Банк має право звернути стягнення на Майно та реалізувати його та/або вимагати від Заставодавця дострокового виконання зобов'язань, що випливають з Кредитного договору, за умови настання будь-якого або всіх наступних випадків: - здійснення Заставодавцем перешкоди у реалізації Заставодержателем права, встановленого п.3.1.1. цього Договору, та/або невиконання Заставодавцем обов'язку, передбаченого п.4.1.10. цього Договору; - невиконання Заставодавцем будь-яких зобов'язань за цим Договором, у тому числі, щодо вжиття заходів, необхідних для збереження Майна; - невиконання Заставодавцем будь-якого із зобов'язань за Кредитним договором; - знищення (загибель), втрата, чи пошкодження Майна і невиконання при цьому Заставодавцем умов, викладених у п.4.1.2 цього Договору; - відчуження Майна і невиконання при цьому Заставодавцем умов, викладених у п. 4.1.3. цього Договору; - зміна місця зберігання Майна без попередньої письмової згоди Заставодержателя; - невиконання умов щодо страхування Майна, передбачених пунктом 7.1. цього Договору; - обтяження Майна зобов'язаннями на користь третіх осіб без письмового погодження Заставодержателя. Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Статтею 20 Закону України «Про заставу» встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Згідно ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. Відповідно до ст. 24 до Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Згідно з ст. 29 до Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяжувач має право після одержання предмета обтяження у володіння задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом набуття права власності на предмет забезпечувального обтяження, якщо інше не встановлено законом або договором. Відповідно до ст. 40 Закону України "Про заставу", при заставі товарів в обороті або у переробці реалізовані заставодавцем товари перестають бути предметом застави з моменту їх вручення набувачу або транспортній організації для відправлення набувачу або передачі на пошту для пересилки набувачу, а набуті заставодавцем товари, передбачені в договорі застави, стають предметом застави з моменту виникнення на них права власності. Згідно ст. 41 Закону України "Про заставу", договір застави товарів у обороті або в переробці повинен індивідуалізувати предмет застави шляхом зазначення знаходження товарів у володінні заставодавця  чи їх розташування в певному цеху, складі, іншому приміщенні або іншим способом достатнім для ідентифікації сукупності рухомих речей як предмета застави. Відповідно до ст. 43 Закону України "Про заставу”, у разі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов'язаний замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості. Зменшення вартості замінених товарів допускається тільки у випадках, коли це здійснено за домовленістю сторін щодо погашення частки початкової заборгованості. В поданій заяві заявник посилався на те, що починаючи з 30 березня 2018 року ПАТ «ТАСКОМБАНК», як Заставодержатель/Кредитор не має можливості здійснити повну та детальну перевірку предметів забезпечувальних обтяжень в рамках вищевказаного Договору застави. ПАТ «ТАСКОМБАНК» не має повної інформації щодо наявності (або навпаки відсутності) Предмета застави у приміщеннях за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Грузьке, вул. Маловисківське шосе, 15. ПАТ «ТАСКОМБАНК» не має інформації чи дотримувалось ТОВ «ІМПЕРІЯ-АГРО» вимоги статті 43 Закону України «Про заставу». Вищевикладені обставини підтверджуються Актом інвентаризації заставного майна від 31 березня 2018 року та Актом інвентаризації заставного майна від 01 квітня 2018 року, відповідно до яких уповноваженим представникам ПАТ «ТАСКОМБАНК» не надано безперешкодного допуску до місця знаходження і зберігання Предмета задля проведення його інвентаризації Відповідно до п.5. Кредитного договору. Позичальник зобов'язаний забезпечити безперешкодний допуск уповноважених представників Банку на територію Позичальника та/або до місця зберігання предмета Договору забезпечення для перевірок наявності та стану зберігання Предмета забезпечення, з метою реалізації прав Банку, визначених Договором забезпечення. На думку ПАТ «ТАСКОМБАНК», позичальник (ТОВ «ІМПЕРІЯ-АГРО») своїми діями навмисно перешкоджає законним правам та інтересам ПАТ «ТАСКОМБАНК» в здійсненні доступу до Предмета забезпечення для проведення Банком: перевірки наявності, кількості, зміни видового складу, стану зберігання та асортименту товарів в обороті. ПАТ «ТАСКОМБАНК» вважає, що предмет застави не можливо ідентифікувати в повній мірі, що не дає змоги виконати положення статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , яка передбачає, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, зокрема: - опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача (бо детального та актуального опису застави у Позивача не має); - початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження (так як не має можливості оцінити наявне заставлене майно). Підсумовуючи вищевикладене та матеріали поданої заяви ПАТ «ТАСКОМБАНК» вважає, що існує потенційний ризик, що заставлене майно цілком може змінити своє місцезнаходження незаконними діями Позичальника. Таким чином, можлива втрата/зникнення/знищення/пошкодження та ін. предмета забезпечення. Та як причинно-наслідковий зв'язок - існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Заявник вказує, що є нагальна необхідність вжити заходи забезпечення позову, бо невжиття таких заходів може унеможливити виконання рішення суду у даній справі, а також може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів Банку за захистом яких останній звернувся до суду та існує реальна загроза нанесення значних фінансових збитків та завдання майнової шкоди Банку в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на Предмет забезпечення з подальшою його передачею на відповідальне зберігання фізичній та/або юридичній особі (за вибором Банку) та встановленню заборони його відчуження. Відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України). Згідно з приписами ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: - 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; - 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; - 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; - 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; - 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; - 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; - 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; - 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; - 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; - 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Згідно з ч. 3 ст. 137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України). За змістом п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи. Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, забезпечення права кожному на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд зобов'язаний виходити із інтересів позивача і вимог Конституції України щодо обов'язковості виконання рішень суду та вживати всі необхідні дії для забезпечення виконання рішення. Суд зазначає, що заявником доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду у даній справі, а також може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів Банку за захистом яких останній звернувся до суду та існує реальна загроза нанесення значних фінансових збитків та завдання майнової шкоди Банку в разі невжиття заходів забезпечення позову. З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що обраний позивачем засіб забезпечення позову є співмірним, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідає інституту забезпечення позову в господарському процесі, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136-140, 233-235 ГПК України, Господарський суд м. Києва - ПОСТАНОВИВ: 1. Заяву Публічного акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 30; код ЄДРПОУ 09806443) про забезпечення позову задовольнити повністю. 2. В порядку забезпечення позову ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження накласти арешт на предмет забезпечувального обтяження за Договором застави №3699 від 27.02.2017 року, укладеним між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТАСКОМБАНК» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ 09806443) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІМПЕРІЯ-АГРО» (місцезнаходження: 54000, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд. 143, код ЄДРПОУ 35472893), тобто на товари в обороті (посівний матеріал, засоби захисту рослин та мінеральні добрива), що знаходяться та зберігаються за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Грузьке, вул. Маловисківське шосе,15, згідно опису наведеного у додатку №1 Договору №4 про внесення змін та доповнень від 31.10.2017р. до Договору застави № 3699 від 27.02.2017 року: в межах заборгованості за Кредитним договором № НК 1309 від 03.02.2017 року в загальному розмірі 61  237  317,70 грн., шляхом складання Постанови та/або Акту про опис та арешт вищевказаних товарів. 3. Передати предмет забезпечувального обтяження за Договором застави №3699 від 27.02.2017 року, а саме: товари в обороті (посівний матеріал, засоби захисту рослин та мінеральні добрива), що знаходяться та зберігаються за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Грузьке, вул. Маловисківське шосе, 15, згідно опису наведеного у додатку № 1 Договору №4 про внесення змін та доповнень від 31.10.2017р. до Договору застави № 3699 від 27.02.2017 року, на відповідальне зберігання будь-якій фізичній та/або юридичній особі за вибором і згодою Публічного акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (код ЄДРПОУ 09806443). 4. Заборонити ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІМПЕРІЯ-АГРО» (код ЄДРПОУ 35472893) та будь-яким третім особам здійснювати дії щодо відчуження в будь-який спосіб, розпорядження, вивезення, псування, пошкодження та/або знищення майна, яке є предметом забезпечувального обтяження за Договором застави №3699 від 27.02.2017 року, укладеним між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТАСКОМБАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІМПЕРІЯ-АГРО», тобто товари в обороті (посівний матеріал, засоби захисту рослин та мінеральні добрива), що знаходяться та зберігаються за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Грузьке, вул. Маловисківське шосе, 15, згідно опису наведеного у додатку № 1 Договору №4 про внесення змін та доповнень від 31.10.2017р. до Договору застави № 3699 від 27.02.2017 року. 5. Дана ухвала набирає законної сили 10.04.2018 року та є виконавчим документом у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», який може бути пред'явлений до примусового виконання в порядку, передбаченому зазначеним Законом протягом 3 (трьох) років з наступного дня після його прийняття до 10.04.2021 року. 6. Стягувачем за даною ухвалою є: Публічне акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 30; код ЄДРПОУ 09806443) 7. Боржниками за даною ухвалою є: - Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія Агро» (54000, Миколаївська обл., місто Миколаїв, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА МОРСЬКА, будинок 143; код ЄДРПОУ 35472893); - будь-які інші особи, що можуть вчиняти будь-які дії щодо розпорядження, вивезення, псування, пошкодження та/або знищення майна, яке є предметом забезпечувального обтяження за Договором застави №3699 від 27.02.2017 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 30; код ЄДРПОУ 09806443) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія Агро» (54000, Миколаївська обл., місто Миколаїв, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА МОРСЬКА, будинок 143; код ЄДРПОУ 35472893). Ухвала набирає законної сили 10.04.2018 року та відповідно до ст. 256 та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua Суддя                                                                                               М.М. Якименко Повний текст ухвали складено та підписано 10.04.2018 року.