Ухвала

від 10.04.2018 по справі 910/13820/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.04.2018Справа № 910/13820/16

За поданням Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції Лисенко Оксани Вікторівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Анкон Трейд

про стягнення 320 766,83 грн.

Суддя Любченко М.О.

Від державного виконавця: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/13820/16 за позовом Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України до Товариства з обмеженою відповідальністю Анкон Трейд про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 320 766,83 грн.

Рішенням від 20.09.2016р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Анкон Трейд на користь Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України грошові кошти: основний борг - 255 794,92 грн., пеню - 46 554,68 грн., штраф - 17 905,64 грн. та судовий збір - 4803,83 грн. (чотири тисячі вісімсот три гривні 83 копійки).

04.10.2016р. на виконання вказаного судового рішення було видано наказ.

06.04.2018р. до Господарського суду міста Києва надійшло подання Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції Лисенко Оксани Вікторівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника ОСОБА_4.

В обґрунтування означеної заяви Головний державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції Лисенко Оксана Вікторівна посилалась на наявність в її провадженні зведеного виконавчого провадження №561340003 з примусового виконання наказів Господарського суду міста Києва від 04.10.2016р. по справі №910/13820/16, від 20.09.2016р. по справі №910/12816/16, від 07.11.2016р. по справі №910/13819/16, від 19.08.2016р. по справі №910/9067/16, від 11.10.2016р. по справі №910/13282/16, боржником за якими є Товариство з обмеженою відповідальністю Анкон Трейд . За твердженнями заявника станом на 05.04.2018р. вищевказані виконавчі документи є невиконаними, заходи державного виконавця щодо розшуку майна боржника є безрезультатними. Вказані обставини, на думку державного виконавця, є достатніми для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Анкон Трейд ОСОБА_4.

Ухвалою від 10.04.2018р. судом було повідомлено державного виконавця про розгляд заяви.

Судом враховано, що статтею 337 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України розглядається судом негайно.

Термін негайно у розумінні рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1988 р. у справі Броуґан та інші проти Сполученого Королівства є виправданим, якщо строк триває до 4-х днів.

Верховий суд України у листі від 01.02.2013р. Верховного Суду України Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України зазначив, що зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини та з огляду на положення Конвенції, подання має бути розглянуте в день його надходження до суду, проте не пізніше наступного дня.

З метою своєчасного розгляду подання державного виконавця та забезпечення можливості заявника з'явитись до суду для його розгляду, судом було складено відповідну телефонограму, яка була прийнята повноважним представником Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції.

Тобто, з наведеного полягає, що судом було вчинено всі можливі дії для повідомлення заявника про дату, час та місце розгляду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

В судове засідання 10.04.2018р. представник державного виконавця не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що про дату та час розгляду подання Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції Лисенко Оксани Вікторівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України означений відділ був повідомлений належним чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду вказаного подання без участі державного виконавця.

Розглянувши подання Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції Лисенко Оксани Вікторівни, суд дійшов висновку щодо відсутності достатніх підстав для його задоволення. При цьому, суд виходив з наступного.

За приписами ч.ч.1-3 ст.337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

З системного аналізу наведених правових норм полягає, що означений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов'язком суду.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Крім того, головний державний виконавець не надав доказів того, що боржник має паспорт громадянина Украйни для виїзду за кордон і відповідно має реальну можливість виїхати за межі України. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у Листі від 01.02.2013р. Верховного Суду України Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України .

Згідно змісту Листа від 01.02.2013р. Верховного Суду України Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України однією з підстав для відмови у задоволенні подань є відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Верховним Судом України в означеному Листі також зроблено висновок, що поняття ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Проте, всупереч наведеного, Головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції Лисенко Оксаною Вікторівною не надано суду належних та допустимих доказів вчинення керівником боржника свідомих діянь, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення по цій справі.

Навпаки, державним виконавцем представлено суду докази, з яких вбачається. що у боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Анкон Трейд на відповідних банківських рахунках відсутні грошові кошти для виконання судового рішення, що фактично вказує на відсутність суб'єктивної складової у невиконанні боржником своїх зобов'язань.

Крім цього, суд зазначає, що Головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції Лисенко Оксаною Вікторівною не надано суду належних та допустимих доказів, що свідчать про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Як вказувалось судом, заявником заявлено про застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Анкон Трейд ОСОБА_4.

Наразі, суд також вважає за доцільне звернуту увагу заявника на те, що відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положення означеної статті повністю узгоджуються з приписами ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

Згідно зі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст.313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у Цивільному кодексі України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Відповідно до ч.3 ст.269, 313 Цивільного кодексу України особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Отже, виходячи з вищевикладеного полягає, що у даному випадку задоволення подання з підстав, викладених державним виконавцем, могло призвести до безпідставного обмеження права фізичної особи на свободу пересування, яке передбачено Конституцією України.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні подання Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції Лисенко Оксани Вікторівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Анкон Трейд .

Крім цього, стосовно викладеного в поданні Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції Лисенко Оксани Вікторівни клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні стягувача - Державної прикордонної служби України, суд зазначає, що за приписами ст.50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін, їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Тобто, чинним законодавством України не передбачено право державного виконавця на звернення до господарського суду з відповідним клопотанням на завершальній стадії судового провадження - примусового виконання судового рішення.

Таким чином, керуючись приписами ст.ст.234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні подання Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції Лисенко Оксани Вікторівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника ОСОБА_6.

2. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Відповідно ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відмову у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не підлягає оскарженню.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.04.2018р.

Суддя М.О.Любченко