Рішення

від 04.04.2018 по справі 910/20622/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.04.2018Справа № 910/20622/17

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕГОЛА-УКРАЇНА" про стягнення 56 506, 10 грн. Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Ярмоленко С.М. Представники сторін: від позивача::Макєєв В.М. - представник за довіреністю; від відповідача:Нечипоренко А.В. - представник за довіреністю; Золотов О.В. - представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальності "ТЕГОЛА-УКРАЇНА" про стягнення страхового відшкодування в сумі 57 506,10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні 19.01.2018 року.

Позивачем було долучено до матеріалів справи додаткові документи на виконання вимог ухвали суду та подано клопотання про розгляд справи № 910/20622/17 за правилами спрощеного позовного провадження.

У свою чергу, відповідачем було подано письмовий відзив на позовну заяву із викладеними у ньому запереченнями проти позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2018 року, у зв'язку з набранням чинності 15.12.2017 року Закону України від 03.10.2017 р. N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", справу № 910/20622/17 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.

01.02.2018 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача по справі надійшли наступні заяви та клопотання:

- заява про заперечення проти розгляду справи у спрощеному провадженні;

- клопотання про витребування доказів;

- клопотання про залишення позовної заяви без розгляду;

- клопотання про призначення у справі експертизи.

Відповідно до Ухвали Господарського суду міста Києва від 16.02.2018 року справу № 910/20622/17 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі на 28.02.2018 року.

У підготовчому судовому засіданні 28.02.2018 року судом було оголошено перерву до 05.03.2018 року.

З огляду на те, що у судовому засіданні 05.03.2018 здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, про витребування доказів, про призначення експертизи, а також те, що представники позивача та відповідача у даному судовому засіданні зазначили, що повідомлені про наслідки закриття підготовчого засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 04.04.2018 року.

12.03.2018 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача по справі надійшли письмові пояснення до позовної заяви та відповідь на відзив.

Безпосередньо у судовому засіданні 04.04.2018 року представник позивача наполягав на задоволенні заявленого позову, надав усні пояснення по суті спору, у свою чергу, представник відповідача проти позову заперечував.

Судом було завершено з'ясування обставин та перевірку їх доказами, проведено судові дебати відповідно до вимог процесуального законодавства.

Наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2017 року у м. Києві, по просп. Маяковського, 32, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕГОЛА УКРАЇНА" під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, внаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Факт скоєння ДТП підтверджується Довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 3017052536697007.

В результаті ДТП було пошкоджено транспортний засіб "BMW X3" д.н.з. НОМЕР_3, який на момент ДТП був застрахований у позивача відповідно до Договору добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО) № 28-0301-17-00023 від 18.01.2017 року.

15.02.2017 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплатою страхового відшкодування та надав всі необхідні документи.

Позивач, у свою чергу, на виконання умов Договору № 28-0301-17-00023 від 18.01.2017 року, на підставі рахунку № 601170 від 28.02.2017 року та страхового акту № ДККА-55328 від 10.03.2017 року здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 53 350, 18 грн. на рахунок СТО - "АВТ Баварія", що підтверджується платіжним дорученням № 4548 від 10.03.2017 року; а на підставі акту виконаних робіт № 365218 від 06.04.2017 року та страхового акту № 55328/1 від 07.04.2017 року здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 4 155, 92 грн. на рахунок СТО - "АВТ Баварія", що підтверджується платіжним дорученням № 6713 від 07.04.2017 року.

Всього позивач на виконання умов Договору добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО) № 28-0301-17-00023 від 18.01.2017 року здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 57 506, 10 грн.

Відповідно до Постанови Оболонського районного суду міста Києва від 31.03.2017 року по справі № 756/3078/17-п, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що призвело до ДТП 15.02.2017 року.

На момент скоєння ДТП транспортний засіб "Mazda 6" д.н.з. НОМЕР_4 знаходився у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕГОЛА УКРАЇНА".

Спар у справі, на думку позивача, виник у зв'язку із тим, що належним відповідачем у справі є ТОВ "ТЕГОЛА-УКРАЇНА", як власник джерела підвищеної небезпеки, а тому позивач має право на відшкодування збитків, виплачених відповідно до умов Договору добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО) № 28-0301-17-00023 від 18.01.2017 року у загальному розмірі 57 506, 10 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) виплата страхового відшкодування страхувальнику є юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення у страховика у межах фактичних витрат права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні норми містить стаття 27 Закону України "Про страхування", за приписами якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке право позивач може реалізувати, звернувшись за виплатою і до страхової компанії (відповідача), яка застрахувала цивільну відповідальність особи, яка завдала шкоди, на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", адже за змістом статті 3 цього Закону одним із принципів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є гарантоване забезпечення відшкодування шкоди потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Так, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди 15.02.2017 року транспортний засіб "Mazda 6" д.н.з. НОМЕР_4 знаходився у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕГОЛА УКРАЇНА".

Згідно з ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що станом на момент ДТП ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією наказу про прийняття на роботу ОСОБА_4 від 04.11.2008 року.

Заперечуючи проти заявленого позову відповідач посилався, зокрема, на наступні обставини:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕГОЛА-УКРАЇНА" ніколи не мало у власності та не володіло транспортним засобом "Mazda 6" д.н.з. НОМЕР_5, а у всіх наданих позивачем документах фігурує зовсім інший транспортний засіб, який має державний номер НОМЕР_4;

- шкоду, внаслідок ДТП, було завдано працівником ТОВ "ТЕГОЛА-УКРАЇНА" ОСОБА_4, який використовував транспортний засіб відповідача у позаробочий час в особистих справах, а тому ТОВ "ТЕГОЛА-УКРАЇНА" не відповідає за завдану за таких обставин шкоду;

- позивач вимагає стягнути з відповідача вартість повного ремонту автомобіля НОМЕР_2, у тому числі робіт, які були виконані не у зв'язку з ДТП".

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

З огляду на наявні у матеріалах справи фактичні дані, судом було встановлено, що при складанні тексту позовної заяви позивачем було допущено описку в частині номера ТЗ, який належить відповідачеві на праві власності. Однак, матеріалами справи підтверджується, що ДТП було скоєно саме за участю автомобіля НОМЕР_4, який на той час належав на праві власності ТОВ "ТЕГОЛА-УКРАЇНА".

Вина особи, яка керувала автомобілем встановлена у судовому порядку.

Тому, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕГОЛА-УКРАЇНА", як роботодавець ОСОБА_4, є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю НОМЕР_2, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Крім того, підтвердженням вартості відновлювального ремонту та виплати суми страхового відшкодування страховику є рахунок № 601170 від 28.02.2017 року, платіжне доручення про сплату страхового відшкодування № 4548 від 10.03.2017 року, акт виконаних робіт № 365218 від 06.04.2017 року та платіжне доручення про сплату страхового відшкодування № 6713 від 07.04.2017 року.

Щодо доводів відповідача проте, що ОСОБА_4 керував транспортним засобом "Mazda 6" д.н.з. НОМЕР_4 не в робочий час для особистих потреб суд вважає за необхідне зазначити, що жодних доказів таких тверджень матеріали справи не містять. А посилання на Правила внутрішнього трудового розпорядку ТОВ "ТЕГОЛА-УКРАЇНА" жодним чином не обґрунтовують позицію відповідача.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Стаття 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надає визначення поняття "шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого". Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:

- з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

- з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

- з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

- з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

- з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

- з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на наявні у матеріалах справи фактичні дані, враховуючи доводи позивача та відповідача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" у повному обсязі.

Згідно положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладають на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕГОЛА-УКРАЇНА" (03138, м. Київ, вул. Сумська, 3; код ЄДРПОУ 32910655) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32-А; код ЄДРПОУ 30859524) страхове відшкодування в розмірі 57 506, 10 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 600, 00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 10.04.2018 року.

Суддя Ю.О. Підченко