Постанова

від 29.03.2018 по справі 7/163

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 7/163

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Катеринчук Л.Й.,, Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "ДТЕК "Донецькобленерго",

представник - не з'явився, повідомлений належним чином,

відповідач - Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу",

представник - не з'явився, повідомлений належним чином,

розглянувши касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

представник - не з'явився, повідомлений належним чином,

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2017

у складі колегії суддів: Сгара Е.В (головуючий), Агапова О.Л., Москальової І.В.

та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.06.2017

у складі колегії суддів: Кротінової О.В. (головуючий), Ніколаєвої Л.В., Чорненької І.К.

за скаргою Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу"

на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Донецькобленерго"

до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу"

про стягнення заборгованості за активну електроенергію - 13 671 158, 66 грн, 3% річних нарахованих на суму боргу - 162 595, 83 грн, інфляційних нарахованих на суму боргу - 302 938, 63 грн, пені нарахованої на суму боргу - 836 866, 80 грн, 3% річних нарахованих за невиконання рішень суду - 3 201 684, 80 грн, інфляційних нарахованих за невиконання рішень суду - 11 202 050, 67 грн, пені нарахованої за невиконання рішень суду - 593 746, 14 грн,

ВСТАНОВИВ

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції

1. 03.10.2012 рішенням Господарського суду Донецької області позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Донецькобленерго" (далі - ПАТ "ДТЕК "Донецькобленерго") задоволено частково: стягнуто з Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (далі - КП "Компанія "Вода Донбасу") позивача заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 13 671 158,66 грн, 3 % річних нарахованих на суму боргу 162 595,83 грн., інфляційні нараховані на суму боргу 302 938,63 грн, пеню нараховану на спірну заборгованість 669 493,44 грн; 3% річних нарахованих за невиконання рішень суду 3 201 684,80 грн., інфляційні нараховані за невиконання рішень суду 10 159 067,56 грн, пеня, нарахована за невиконання інших рішень суду 474 996, 91 грн, державне мито в сумі 24 612,61 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 227,79 грн, витрати за проведення судової експертизи в сумі 10 656,10 грн.

2. 22.10.2012 на виконання зазначеного рішення Господарським судом Донецької області видано відповідний наказ.

3. 29.11.2013 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 35464632 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 22.10.2012 № 7/163 про стягнення 3% річних нарахованих на суму боргу 162 595,83грн., інфляційні нараховані на суму боргу 302 938,63 грн., пеню нарахована на спірну заборгованість 669 493,44 грн.; 3% річних нарахованих за невиконання рішень суду 3 201 684,80 грн., інфляційні нараховані за невиконання рішень суду 10 159 067,56 грн., пеня, нарахована за невиконання інших рішень суду 474 996,91 грн.

4. 18.12.2012 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (далі - ДВС України) на підставі статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 35464632 у розмірі 1 497 077,72 грн, у зв'язку з невиконанням боржником у наданий строк наказу № 7/163 від 22.10.2012.

5. 30.05.2013 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України винесена постанова про арешт коштів боржника ВП № 35464632 на суму 16 467 854,89 грн.

6. 30.09.2013 ухвалою Господарського суду Донецької області визнана недійсною постанова відділу примусового виконання рішень ДВС України від 30.05.2013 ВП №35464632 в частині накладення арешту на кошти боржника на рахунку №26005000309099, який відкритий в ПАТ "Ерсте Банк" для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам та знято арешт із зазначеного рахунку, визнана недійсною постанова відділу примусового виконання рішень ДВС України від 30.05.2013 ВП №35464632 в частині накладення арешту на кошти боржника, що знаходяться на рахунку №26043962490527, відкритому в ПАТ "Перший Український міжнародний банк", для обліку коштів соціального страхування в національній валюті; знято арешт з грошових коштів зазначеного рахунку.

7. 15.10.2015 ухвалою Господарського суду Донецької області у справі № 38/147 було встановлено КП "Компанія "Вода Донбасу" в Маріупольській філії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") відкрито рахунок № 26000054009298, з якого останній здійснює виплату заробітної плати та перерахування обов'язкових платежів, нарахованих на заробітну плату та відрахованих з неї відповідно до діючого законодавства України (ЄСВ, податок з фізичних осіб, військовий збір).

8. 16.06.2016 КП "Компанія "вода Донбасу" листом №03/01/758 повідомило орган примусового виконання про наявність рахунку №260054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк", який використовується виключно для сплати працівникам компанії заробітної плати та перерахування обов'язкових платежів, нарахованих на заробітну плату та відрахованих з неї відповідно до діючого законодавства України, що встановлено господарським судом Донецької області та відображено в ухвалі від 15.10.2015 у справі №38/147 та просило не накладати арешт на кошти, які знаходяться на зазначеному рахунку при здійсненні виконавчих дій відносно боржника.

9. 04.10.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України винесена постанова про арешт коштів боржника у межах зведеного виконавчого провадження ЗВП № 41211546 на суму 136 540 440,38 грн, до якого входить наказ по справі № 7/163.

Обґрунтування скарги на дії на дії Департаменту державної виконавчої служби

10. 03.04.2017 КП "Компанія "Вода Донбасу" звернулося до Господарського суду Донецької області зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби та просило суд визнати неправомірними дії департаменту ДВС Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 04.10.2016 в межах зведеного виконавчого провадження ЗВП № 41211546 на суму 136 540 440,38 грн в частині накладення арешту по виконавчому провадженню ВП №35464632 з виконання наказу у справі №7/163 та скасувати постанову державного виконавця у зазначеній частині. Скарга мотивована тим, що виконавчий орган наклав арешт на рахунок № 26000054009298, відкритий в Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк" для виплати заробітної плати працівникам компанії, про що виконавчий орган був обізнаний, з огляду на ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.10.2015 у справі № 38/147, наслідком чого є унеможливлення виплати заробітної плати та інших виплат працівникам КП "Компанія "Вода Донбасу", що призводить до порушення прав 10 969-ти громадян, гарантованих Конституцією України, тому є незаконним.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

11. 01.06.2017 ухвалою Господарського суду Донецької області скаргу КП "Компанія "Вода Донбасу" на дії органу ДВС в процесі виконання рішення господарського суду Донецької області №7/163 від 03.10.2012 задоволено частково. Визнано неправомірними дії департаменту ДВС Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 04.10.2016 в рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП №41211546 на суму 136 540 440,38 грн в частині накладення арешту по виконавчому провадженню ВП № 35464632 (справа № 7/163) на рахунок № 26000054009298 в Маріупольській філії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"; Визнати недійсною постанову про арешт коштів боржника від 04.10.2016 ЗВП №41211546 на суму 136 540 440,38 грн в межах накладення арешту по виконавчому провадженню ВП №35464632 (справа №7/163) в частині накладення арешту на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк".

12. Ухвала суду першої інстанції, з посиланням на статтю 115, 95 Кодексу законів про працю України та статті 15, 22, 24 Закону України "Про оплату праці" мотивована тим, що постанова державного виконавця прийнята без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів працівників підприємства-боржника і цілями, на досягнення яких спрямована оскаржувана постанова державного виконавця.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

13. 31.07.2017 постановою Донецького апеляційного господарського суду ухвалу суду першої інстанції залишено без змін з підстав її законності та обґрунтованості.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву

14. 02.11.2017 Департамент ДВС Міністерства юстиції України подано касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2017 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.06.2017 в частині задоволення вимог скарги на дії виконавчого органу.

15. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

16. Звертаючись з касаційною скаргою Департамент ДВС вважає, що при прийнятті оскаржуваних постанови та ухвали судами невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема, скаржник стверджує, що Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено обмежень щодо накладення арештів на кошти боржника на рахунках, на яких обліковується заробітна плата.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

17. Конституція України

17.1. Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

17.2. Стаття 43.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

18. Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Стаття 1

Захист власності

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

19. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції до 15.12.2017)

19.1. Стаття 33. Обов'язок доказування і подання доказів

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

19.2. Стаття 34. Належність і допустимість доказів

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

19.3. Стаття 35. Підстави звільнення від доказування

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

19.4. Стаття 43. Оцінка доказів

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

20. Господарський процесуальний кодекс України (в редакції після 15.12.2017)

Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

21. Кодекс законів про працю України

Кодекс законів про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

21.1. Стаття 97. Оплата праці на підприємствах, в установах і організаціях

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

22. Закон України "Про оплату праці"

22.1.Стаття 15. Організація оплати праці на підприємствах

Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

22.2. Стаття 22. Гарантії дотримання прав щодо оплати праці

Суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

22.3. Стаття 24. Строки, періодичність і місце виплати заробітної плати Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

23. Закон України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла до 05.10.2016)

Стаття 52. Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника

1. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

2. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки".

3. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

4. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

24. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

25. Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що обставини, встановлені ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.10.2015 у справі № 38/147 щодо того, що з рахунка № 26000054009298, відкритого КП "Компанія "Вода Донбасу" у ПАТ "КБ "Приватбанк", боржник здійснює виплату заробітної плати та обов'язкових платежів, нарахованих на заробітну плату своїм працівниками, є преюдиційними та такими, що не потребують додаткового дослідження та доказування в силу положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017).

26. Приписами частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати № 95 від 01.07.1949, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї. Заробітна плата в розумінні поняття "власності" є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю, статтях 15, 22, 24 Закону України "Про працю". Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Згідно з приписами п.п. 70 та 71 рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 "Справа "Рисовський проти України" суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

27. Колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства (юридичної особи), а тому накладення арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача.

28. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих та законних висновків про визнання неправомірними дій департаменту ДВС Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 04.10.2016 в частині накладення арешту по виконавчому провадженню ВП №35464632 на рахунок божника, з якого він здійснює виплати по заробітній платі та обов'язкових платежам, нарахованих по заробітній платі працівникам підприємства та визнання недійсною постанови державного виконавця про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на зазначений рахунок КП "Компанія "Вода Донбасу" в Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк".

29. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що рішення та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

31. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, касаційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2017 та ухвала Господарського суду Донецької області від 01.06.2017 - залишенню без змін.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2017 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.06.2017 у справі № 7/163 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді Л. Катеринчук

В. Погребняк