Рішення

від 18.05.2010 по справі 2-1647/10

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

РІШЕННЯ

ІМЕНЕ М УКРАЇНИ

Справа №2-1647/2010

18 травня 2010 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Олефіренко Н.А. секретаря - ГубаО.В.

за участю представника відповідача - ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Павлоградвугілля

про зміну формулювання причин звільнення з роботи, стягнення належних у зв'язку з звільненням сум та вихідної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Павлоградвугілля про зміну формулювання причин звільнення з роботи, стягнення належних у зв'язку з звільненням сум та вихідної допомоги.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з підприємством, працюючи на шахті Дніпровській , перебував у трудових правовідносинах з 13.05.2002 року. Працював на посаді підземного електрослюсора третього розряду. Станом на 21 червня він був переведений на посаду підземного електрослюсора четвертого розряду. Станом на 01.10.2002 року він був переведений на посаду гірничого майстра. Станом на 16.11.2005 року його перевели на посаду підземного помічника начальника дільниці по путьовому господарству. 17.01.2007 року він був переведений підземним гірничим диспетчером. 23 липня 2009 року його було звільнено з роботи у зв'язку з виявленою невідповідністю до виконуваної роботи вв наслідок стану здоров'я відповідно до п.З ст.40 КЗпП України. 03.11.2009 року його відновлено на попередній посаді підземного гірничого диспетчера. Станом 20.11.2009 року він був звільнений з роботи за власним бажанням відповідно ст.38 КЗпП України. Позивач вважає, що відповідачем спростовані обставини, викладені в його заві про звільнення, тому як звільнявся він у зв'язку з невиконанням відповідачем законодавства про працю, тому просить суд про зміну формулювання причин звільнення з роботи. Крім того, у зв'язку з неотриманням розрахунку при звільнені просить стягнути з відповідача належні йому при звільнені кошти у розмірі 129 грн.91 коп. та суму вихідної допомоги у розмірі 12 591 грн. 81 коп.

В судовому засіданні позивач підтримав свій позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав і просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення позивача, доводи представника відповідача, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, встановленими наступні обставини.

Отже судом встановлено, що позивач тривалий час працював на підземних роботах на підприємстві вугільної промисловості, та отримав професійне захворювання - дегенерація сітчатки ОБ, нач. Глаукома, ГБ 1-2, ХОЗЛ 1-2 ЛН 1-2 ст. ПОА, нейросенсорна туговухість. Діагноз встановлений за результатами медичного огляду 2009 року від 03.11.2009 року.

3 17 січня 2007 року позивач був переведений підземним гірничим диспетчером на шахті Дніпровській ВАТ Павлоградвугілля .

23 липня 2009 року позивача було звільнено з роботи у зв'язку з виявленою невідповідністю до виконуваної роботи в наслідок стану здоров'я відповідно до п.З ст.40 КЗпП України.

За рішенням суду, 03.11.2009 року позивача відновлено на попередній посаді підземного гірничого диспетчера шахти Дніпровська ВАТ Павлоградвугілля .

Відповідно до табеля виходів на роботу /а.с.48/ позивача за листопад 2009 року та згідно довідки відділу кадрів/а.с.49/ встановлено, що 03.11.2009 року в період роботи на ПСП шахти Дніпровська з 03.11.2009 року по 20.11.2009 року на посаді підземного гірничого диспетчера ОСОБА_2 спусків до шахти не мав. З 04.11.2009 року ОСОБА_2 перебував на лікарняному з приводу гіпертонічного кризу до 20.11.2009 року включно /а.с.50,51/.

Оскільки відповідно до ч.І ст.170 КЗпП України встановлено обов'язок власника переводити працівника на іншу, більш легку роботу відповідно до медичного висновку, після отримання дирекцією ПСП ВАТ Павлоградвугілля результатів медичного огляду 2009 року, позивач був направлений на ЛКК, для видачі рекомендацій по працевлаштуванню. Медичний огляд ОСОБА_2 комісією ЛКК відбулося 25.12.2009 року.

Доводи позивача щодо можливості його переведення на більш легку роботу згідно заключення Першотравенської ЦМЛ Дніпропетровської області від 09.07.2009 року необгрунтовані та не відповідають діючому законодавству, оскільки лікарсько - консультаційна комісія лікувальної установи за місцем проживання або роботи працівника надає у разі необхідності тимчасового переведення на іншу роботу.

Згідно до ч.б ст.11 Закону України Про охорону праці на власника покладається обов'язок забезпечити більш легкою роботою, на підставі та відповідно рекомендації МСЕК, отже висновок про необхідність переведення на більш легку роботу без обмеження строку надає медико - соціальна експертна комісія.

Наведене вказує на невжиття позивачем досудових заходів для врегулювання даного питання.

Відповідно до ст.6 Закону України Про охорону праці робітника який за станом здоров'я у відповідності з медичним висновком потребує в наданні більш лешкої роботи, роботодавець повинен перевести з згоди пррацівника на таку роботу на строк вказаний в медичному висновку.

Доводи позивача, відповідно до не дотримання відповідачем вимог встановлених законодавством про працю, а саме про те, що підприємство не було позбавлено можливості надати йому більш легку роботу в період знаходження його на лікарняному спростовується вимогами статті 32 КЗпП України де передбачено, перевод на іншу роботу в тому ж підприємстві допускається лише зі згоди працівника.

Враховуючи ту обставину, що позивач з 04.11.2009 року по 20.11.2009 року (день фактичного звільнення) знаходився на лікарняному, його права ніяким чином не порушувалися, оскільки 09.11.2009 року позивач був направлений на ЛКК для видачі рекомендацій щодо працевлаштування, що повністю відповідає його особистим інтересам як працівника.

Натомість ОСОБА_2 не звертався до керівництва шахти Дніпровська з заявою про тимчасове переведення на більш легку роботу згідно з встановленим строком проходження ЛКК яка відбулася у грудні 2009 року, тому свідомо не скористався своїм правом на забезпечення умов праці і будь-яких перешкод з боку ВАТ Павлоградвугілля йому не чинили.

Тож, враховуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку про те, що позивачем не доведений факт вчинення відповідачем порушення законодавства про працю, колективного договору.

Твердження позивача про наявність передбачених законом підстав на звільнення за ч.З ст.38 КЗпП України в суді не доведено, а тому в цій частині позову слід залишити без задоволення, так само не підлягають задоволенню позовні вимоги стосовно виплати вихідної допомоги, як похідні від недоведеної обставини.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що 26.11.2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату належних сум при звільнені за час затримки такого розрахунку з підстав, передбачених ст. 117 КЗпП.

Відповідачем був проведений остаточний розрахунок згідно платіжного доручення від 25.11.2009 року в сумі 6 256 грн. 24 коп. Остаточна сума розрахунку у розмірі 755 грн. 25 коп. була перерахована 11.12.2009 року разом із заробітною платою за листопад 2009 року.

Оскільки відповідачем не був виплачений розрахунок в строки передбачені ст. 116 КЗпП з вини відповідача, то вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки, по день фактичного розрахунку, а саме з 26.11.2009 року по 11.12.2009 року, суд находить обґрунтованими і тому такими, що необхідно задовольнити.

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення заробітної плати, що враховується для розрахунку середньої заробітної плати на кількість календарних днів у розрахунковому періоді (за винятком календарних днів невідпрацьованих з поважних причин) і в даному випадку складає 129 грн. 91 коп., сума за 12 календарних днів складає 1 558 грн. 92 коп., яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 116,117, 170 КЗпП України, нормами Закону України Про оплату праці , нормами Закону України Про охорону праці , Правила відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Павлоградвугілля про зміну формулювання причин звільнення з роботи, стягнення належних у зв'язку з звільненням сум та вихідної допомоги - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Павлоградвугілля на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в розмірі 1 558 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 92 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Павлоградвугілля витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 60 грн. 00 коп. на користь бюджету м. Павлограда, розрахунковий рахунок 31210259700211, код ОКПО 24237474, банк ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО банка 805012.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 60 грн. 00 коп. на користь бюджету м. Павлограда, розрахунковий рахунок 31210259700211, код ОКПО 24237474, банк ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО банка 805012.

В іншій частині позову відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано в Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ Н.А.ОЛЕФІРЕНКО