Рішення

від 30.03.2018 по справі 826/15079/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 березня 2018 року № 826/15079/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судових засідань Яцеленко Ю.О.,

представників сторін:

позивача - Третяка О.В., Турка А.Г. (довіреність від 30.01.2018 року б/н);

відповідача - 1 - Сидора Ю.Г. (довіреність від 27.03.2018 № 073-2706);

третьої особи (ДАБІ) - Павлишина М.М. (довіреність від 17.01.18 № 40-702-10/421)

розглянувши у відкритому судовому засіванні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РЕЗИДЕНЦІЯ БОТАНІЧНИЙ САД

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

Головного інспектора будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Іваніцького Сергія Івановича

треті особи, які не заявляють самостійних

вимог щодо предмета спору

Державна архітектурно-будівельна інспекція України,

Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправним та скасування рішення і наказу

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю РЕЗИДЕНЦІЯ БОТАНІЧНИЙ САД (надалі - позивач, ТОВ РЕЗИДЕНЦІЯ БОТАНІЧНИЙ САД ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - відповідач 1, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва) та Іваніцького Сергія Івановича Головного інспектора будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві (надалі - відповідач 2, інспектор), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог від 31.01.2018 року, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Іваніцького С.І. від 28 вересня 2017 року про скасування дії Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25 січня 2010 року № 009-9;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13 жовтня 2017 року № 329.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2017 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 11 грудня 2017 року, в яке прибув представник відповідача 1, судом долучено до матеріалів справи заперечення на адміністративний позов. У зв'язку з неявкою представника позивача судом оголошено перерву у попередньому судовому засіданні до 01 лютого 2018 року.

З 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Через канцелярію суду 16.01.2018 року №4129/18 надійшов відзив Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Іваніцького С.І. на позовну заяву, в якому відповідач 2 просив, зокрема, слухати справу за його відсутності за наявними в справі матеріалами.

В попереднє судове засідання 01.02.2018 року з'явилися представники позивача, представник відповідача 1. Судом прийнято заяву про уточнення позовних вимог, яка надійшла через канцелярію суду 31.01.2018 року №11018/18, та підтримана в судовому засіданні представниками позивача. Судом в попередньому судовому засіданні також задоволено клопотання, проти якого не заперечували присутні учасники справи, про залучення третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, встановлено терміни для надання заяв по суті та задоволено клопотання представників позивача щодо оголошення перерви в попередньому судовому засіданні до 05.03.2018 року.

Через канцелярію суду 19.02.2018 року №18956/18 надійшло пояснення Державної архітектурно-будівельної інспекції України на позовну заяву з доказами повідомлення учасників справи.

В попередньому судовому засіданні 05.03.208 року, в яке прибули представники позивача, відповідача 1, третьої особи, задоволено клопотання представників позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, проти якого не заперечували учасники справи, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.03.2018 року.

В судовому засіданні 23.03.2018 року, в яке прибули представники позивача, відповідача 1, третьої особи ДАБІ України, долучено до матеріалів адміністративної справи докази надіслання третій особі Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позовних матеріалів та заяв по суті від 05.03.2018 року та оголошено про відкладення розгляду справи на 30.03.2018 року в зв'язку з відсутністю підтвердження про належне повідомлення третьої особи про судове засідання.

В судове засідання 30.03.2018 року з'явились представники позивача, відповідача 1, третьої особи ДАБІ України, відповідач 2 клопотав слухати справу за його відсутності. Третьою особою, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), належним чином повідомленою, заяв, клопотань до суду не надано.

Під час судового засідання 30.03.2018 року представником позивача підтримано адміністративний позов та просив суд його задовольнити з тих підстав, що для отримання Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25 січня 2010 року № 009-9 були надані всі передбачені законом документи, а підстави для прийняття рішення від 28 вересня 2017 року про скасування дії зазначеного документа в інспектора були відсутні. Представник позивача зазначив, що наказ від 13 жовтня 2017 року № 329 ґрунтується виключно на незаконному рішенні інспектора від 28 вересня 2017 року, у зв'язку з чим також підлягає скасуванню. Крім того, представник ТОВ РЕЗИДЕНЦІЯ БОТАНІЧНИЙ САД вважає, що відповідачі при прийнятті оскаржуваних рішення та наказу керувалися нормативно-правовими актами, що набули чинності після виникнення спірних правовідносин і не підлягають застосуванню.

Відповідачем 1 подано заперечення на адміністративний позов, які обґрунтувано тим, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки позивача були скасовані, що є підставою для скасування також реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації. Тому просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Відповідач 2 надав письмовий відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 25 січня 2010 року № 009-9 були видані на підставі висновку щодо відповідності намірів забудови земельної ділянки Правилам забудови м. Києва та містобудівній документації, який втратив свою дію.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, в своїх поясненнях підтримала позицію відповідачів та звернула увагу суду, що відповідно до Примітки висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.01.2010 року №21-106 щодо відповідності намірів забудови земельної ділянки Правилам забудови м. Києва, містобудівній документації, при невиконанні зазначених вимог, чинність даного висновку втрачає свою дію. Оскільки перевіркою встановлено, що замовником не надано висновки ВАТ "СУППР" щодо умов проектування; Головного управління охорони культурної спадщини; КО "Центр містобудування та архітектури"; Головного управління екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); КК "Київавтодор", відтак висновок Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.01.2010 року №21-106 втратив свою дію, та видача Містобудівних умов та обмежень на його підставі є протиправною, чим порушено п. 12 Порядку надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №489.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) своєї позиції щодо позову не висловив.

Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судом у відкритому судовому засіданні 30 березня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що позивач у справі протягом спірного періоду змінював найменування. Так, відповідно до протоколу загальних зборів учасників товариства № 4 від 26 травня 2011 року ТОВ АНТ ІНВЕСТ 26 травня 2011 року змінило найменування на ТОВ РЕЗИДЕНЦІЯ БОТАНІЧНИЙ САД .

ТОВ РЕЗИДЕНЦІЯ БОТАНІЧНИЙ САД є власником земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Тимірязєвська, 28/2, кадастровий номер - 8000000000:82:189:0073. Цільове призначення вказаної земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Позивач отримав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 25 січня 2010 року № 009-9.

На земельній ділянці побудований багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним автопаркінгом. Будівельні роботи були проведені на підставі Декларації про початок виконання будівельних робіт від 13 червня 2011 року, яка зареєстрована в інспекції ДАБК у м. Києві 16 червня 2011 року за № КВ08311005763.

Відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, що зареєстрована Департаментом державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва 27 травня 2016 року за № КВ143161480541, будинок за адресою: м. Київ, вул. Тимірязєвська, 28/2 був прийнятий в експлуатацію.

Рішенням головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 28 вересня 2017 року було скасовано дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25 січня 2010 року № 009-9.

Громадська організація Наша Влада направила Директору Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві звернення від 14 вересня 2017 року № 94 щодо можливого порушення законодавства України у сфері регулювання містобудівної діяльності під час будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним автопаркінгом по вул. Тимірязєвській, 28/2 у Печерському районі м. Києва.

На підставі вказаного звернення Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва видано наказ від 29 вересня 2017 року № 634 про проведення позапланової перевірки та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 29 вересня 2017 року.

Відповідач 1 звернувся до Департаменту містобудування та архітектури із листом від 11 жовтня 2017 року № 073-9280 про надання інформації щодо отримання ТОВ РЕЗИДЕНЦІЯ БОТАНІЧНИЙ САД містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Тимірязєвській, 28/2 у Печерському районі м. Києва.

Департаментом містобудування та архітектури листом від 13 жовтня 2017 року № 055-16024 повідомлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Тимірязєвській, 28/2 у Печерському районі м. Києва не видавалися ТОВ РЕЗИДЕНЦІЯ БОТАНІЧНИЙ САД . Містобудівні умови та обмеження забудови вказаної земельної ділянки для проектування та будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним автопаркінгом були надані замовнику будівництва ТОВ АНТ ІНВЕСТ .

Також Департамент містобудування та архітектури зазначеним листом повідомив, що рішенням головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 28 вересня 2017 року було скасовано дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25 січня 2010 року № 009-9.

Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва від 17 жовтня 2017 року № 073-9430 було скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 16 червня 2011 року за № КВ08311005763 та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, від 27 травня 2016 року за № КВ143161480541.

Листом від 17 жовтня 2017 року № 073-9430 відповідач 1 повідомив ТОВ РЕЗИДЕНЦІЯ БОТАНІЧНИЙ САД про прийняття зазначеного наказу.

Не погоджуючись з рішенням інспектора від 28 вересня 2017 року та наказом від 13 жовтня 2017 року № 329, вважаючи їх протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Головним інспектор будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві складено довідку від 27 вересня 2017 року про результати документальної перевірки Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). На підставі вказаної довідки видано наказ від 27 вересня 2017 року № 1514 про проведення позапланової перевірки вказаного органу в порядку нагляду.

За результатами проведення зазначеної перевірки складено акт від 28 вересня 2017 року перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Також, за наслідками перевірки інспектором прийнято рішення від 28 вересня 2017 року про скасування дії Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25 січня 2010 року № 009-9.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 41 1 вказаного Закону з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду, відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 41 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, згідно з актом перевірки від 28 вересня 2017 року, полягали у недотриманні п. 12 Порядку надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 489, норми якого були чинними на час видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Відповідно до п. 12 Порядку надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування у разі розташування земельної ділянки в межах населеного пункту та за наявності місцевих правил забудови виконавчий орган сільської, селищної, міської ради визначає протягом десяти днів з дати реєстрації заяви (клопотання) відповідність наміру забудови земельної ділянки місцевим правилам забудови населеного пункту, містобудівній документації.

Згідно з актом перевірки від 28 вересня 2017 року однією з підстав для розробки Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25 січня 2010 року № 009-9 був висновок Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 січня 2010 року № 21-106 щодо відповідності намірів забудови земельної ділянки Правилам забудови м. Києва, містобудівній документації.

У вказаному висновку зазначено, що для визначення містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки замовнику необхідно надати висновки: ВАТ СУППР щодо умов проектування; Головного управління культурної спадщини; КО Центр містобудування та архітектури ; Головного управління екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); КК Київавтодор . Згідно з приміткою до висновку від 22 січня 2010 року № 21-106, він втрачає чинність у разі відсутності висновків вказаних органів.

Перевіркою встановлено, що висновки ВАТ СУППР , Головного управління культурної спадщини, КО Центр містобудування та архітектури , Головного управління екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та КК Київавтодор замовник не надав, у зв'язку з чим інспектор вважає, що висновок від 22 січня 2010 року № 21-106 втратив свою дію.

Таким чином, зміст акту перевірки від 28 вересня 2017 року свідчить, що підставою для прийняття рішення про скасування Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25 січня 2010 року № 009-09 став висновок про те, що відповідність намірів забудови земельної ділянки місцевим правилам забудови населеного пункту та містобудівній документації не була підтверджена у встановленому законом порядку.

Порядок отримання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування на час виникнення спірних правовідносин був визначений Порядком надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 489 (надалі - Порядок надання вихідних даних) та Правилами забудови м. Києва, що затверджені рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 року № 11/2587 (надалі - Правила).

У відповідності до п. 11 Порядку надання вихідних даних замовник, що має намір забудови належної йому на праві власності або користування земельної ділянки, або особа, щодо якої прийнято рішення про передачу (надання) земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності в порядку, визначеному земельним законодавством, або уповноважена ними особа (далі - заявник) звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо наміру забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови.

До заяви (клопотання) додаються: засвідчена нотаріально копія установчих документів - для юридичної особи, засвідчена нотаріально копія свідоцтва про державну реєстрацію - для суб'єкта підприємницької діяльності, копія документа, що посвідчує фізичну особу - для громадянина, а також засвідчена нотаріально копія довіреності - для уповноваженої особи; засвідчена нотаріально копія документа, що засвідчує право заявника на земельну ділянку (державного акта на право власності/постійного користування земельною ділянкою, договору оренди, згоди власника земельної ділянки на реалізацію наміру забудови, якщо ділянка не перебуває у власності заявника і орендується із земель приватної власності), або рішення про передачу (надання) заявникові земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності в порядку, визначеному земельним законодавством (за наявності); передпроектні роботи (за наявності).

Згідно з п. 4.1.3 Правил замовник забезпечує надання Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) графічних та інших матеріалів, необхідних для підготовки містобудівних умов і обмежень щодо забудови земельної ділянки, відповідно до вимог, визначених Порядком надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 489, та цими Правилами.

Положеннями п. 4.4.4 Правил передбачено, що для отримання містобудівних умов та обмежень щодо забудови земельної ділянки замовник звертається до Головного управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою (клопотанням) щодо надання висновку про відповідність намірів забудови земельної ділянки Правилам забудови міста Києва, містобудівній документації.

Головне управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом десяти днів з дня реєстрації заяви (клопотання) надає замовнику відповідний висновок. Термін дії висновку Головного управління містобудування та архітектури становить шість місяців.

У разі якщо наміри забудови земельної ділянки не відповідають вимогам містобудівної документації та видам використання території, встановленим Правилами забудови, державними нормами, Головне управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом місяця з дня реєстрації заяви (клопотання) інформує замовника щодо цієї невідповідності та надає рекомендації стосовно можливої зміни намірів забудови земельної ділянки.

Таким чином, за результатами розгляду заяви (клопотання) Головне управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) приймає одне з двох рішень: про надання висновку про відповідність намірів забудови земельної ділянки Правилам забудови міста Києва, містобудівній документації або про направлення повідомлення щодо невідповідності намірів забудови земельної ділянки та надання рекомендацій стосовно їх можливої зміни. Прийняття відповідним органом іншого рішення не передбачено.

За результатами розгляду клопотання ТОВ АНТ ІНВЕСТ (після зміни найменування - ТОВ РЕЗИДЕНЦІЯ БОТАНІЧНИЙ САД ) Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища) надало висновок від 22 січня 2010 року № 21-106 про відповідність намірів забудови земельної ділянки Правилам забудови м. Києва, містобудівній документації.

Таким чином, відповідність намірів ТОВ РЕЗИДЕНЦІЯ БОТАНІЧНИЙ САД щодо забудови земельної ділянки було підтверджено у порядку, встановленому Правилами - шляхом отримання висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища.

Як встановлено судом, у вказаному висновку зазначено, що при умові виконання викладених у ньому вимог наміри забудови відповідатимуть допустимим видам забудови відповідної території за наявною містобудівною документацією та Правилам забудови м. Києва. З урахуванням таких вимог Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища не заперечувало проти підготовки містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки в установленому законодавством порядку без права проведення будівельних робіт до погодження і затвердження проектної документації.

Також висновок від 22 січня 2010 року № 21-106 містить посилання на те, що у разі недотримання встановлених ним вимог, висновок втрачає свою чинність.

Дослідивши висновок від 22 січня 2010 року № 21-106, судом встановлено, що у ньому містяться такі вимоги:

- об'єкт розмістити поза межами червоних ліній, оточуючих вулиці, за межами лінії забудови та поза межами охоронних зон інженерних комунікацій не порушуючи межі землекористування земельної ділянки;

- передбачити комплекс заходів щодо захисту ділянки і споруд від зсувів згідно з технічними умовами та вимогами Спеціального управління протизсувних підземних робіт (СУППРу);

- отримати висновки ВАТ СУППР щодо умов проектування; Головного управління культурної спадщини; КО Центр містобудування та архітектури ; Головного управління екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); КК Київавтодор для розробки містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки;

- забезпечити під'їзд та гостьові автостоянки в параметрах згідно з ДБН 360-92**;

- вирішити у встановленому законодавством порядку питання майново-правового характеру.

Зазначені вимоги за своїм змістом не є такими, що підлягають виконанню на стадії підготовки заяви про надання Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Реалізація таких вимог здійснюється протягом усього періоду збирання вихідних даних на проектування об'єкта містобудування.

Згідно з п. 3 Порядку надання вихідних даних основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; технічні умови; завдання на проектування.

У відповідності до п. 4.1.1 Правил вихідні дані на проектування включають містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, завдання на проектування, технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури, дані технічних обстежень, інші вихідні дані, що випливають з призначення об'єкта, необхідні для його проектування та здійснення інвестиційної діяльності.

Орієнтовний перелік інших додаткових вихідних даних, що можуть вимагатися у залежності від призначення об'єкта та умов його розміщення зазначений у п. 4.5.1 Правил.

Таким чином, висновки органів, вимога про отримання яких міститься у висновку від 22 січня 2010 року № 21-106, є складовими вихідних даних. Такі висновки підлягають урахуванню під час проектування об'єкта містобудування та у сукупності з іншими документами, перелік яких наведений у п. 3 Порядку надання вихідних даних та п. 4.1.1 Правил, визначають фактичні містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки як такі.

Отже, доводи інспектора про те, що висновок Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 22 січня 2010 року №21-106 про відповідність намірів забудови земельної ділянки втратив чинність у зв'язку з ненаданням замовником до заяви про видачу Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки висновків відповідних органів, є помилковими.

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 25 січня 2010 року № 009-9 були видані з дотриманням вимог Порядку надання вихідних даних, а підстави для прийняття рішення про скасування їх дії у відповідача 2 відсутні.

Також суд враховує, що механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 (далі - Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду).

Відповідно до пп. 1 п. 6 вказаного Порядку головні інспектори будівельного нагляду під час здійснення нагляду зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати нагляд у межах повноважень, передбачених законодавством.

Згідно з п. 32 Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Вказаним Порядком передбачено вжиття інспектором інших заходів реагування на виявлені порушення, у тому числі внесення припису про їх усунення, зупинення дії рішення. Допущення порушення під час прийняття рішення у сфері містобудівної діяльності саме по собі не є достатньою та безумовною підставою для його скасування. За змістом Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду обов'язковими умовами для скасування рішення є наявність порушення на час проведення перевірки та неможливість його усунення.

Відповідач 2 під час проведення перевірки виходив з того, що висновок Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 22 січня 2010 року № 21-106 є нечинним у зв'язку з відсутністю висновків інших органів, перелічених у ньому.

Разом з тим, з наявних у матеріалах справи письмових доказів вбачається, що на час проведення такої перевірки відповідні висновки були отримані позивачем та передані до Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища у складі матеріалів містобудівного обґрунтування.

Так, на виконання вимог Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що викладені у висновку від 22 січня 2010 року № 21-106, ТОВ РЕЗИДЕНЦІЯ БОТАНІЧНИЙ САД (до зміни назви - ТОВ АНТ ІНВЕСТ ) отримало наступні документи:

- лист ВАТ Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт від 05 лютого 2010 року № 2 про надання технічних умов на проектування багатоквартирного житлового будинку;

- лист Інституту археології НАН України від 18 лютого 2010 року № 3-4а-125/61 про погодження проектування і будівництва багатоквартирного житлового будинку;

- історико-містобудівне обґрунтування, погоджене головою Державної служби з питань національної культурної спадщини 24 лютого 2010 року;

- витяг з протоколу засідання секції містобудування та архітектури архітектурно-будівної ради при Головному управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 06 серпня 2010 року;

- звіт про результати робіт для потреб державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 19/1103 від 12 березня 2010 року;

- висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 16 грудня 2010 року № 05.03.02-07/99950;

- висновок Київської міської санепідемстанції № 2745 від 16 квітня 2010 року;

- технічні умови на підключення до мережі дощової каналізації та влаштування автопід'їзду № 22-6 від 16 лютого 2010 року, видані КК Київатодор .

Містобудівне обґрунтування об'єкту Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним автопаркінгом за адресою: м. Київ, вул. Тимірязєвська, 28/2 , копія якого приєднана до матеріалів справи, містить відмітки про погодження Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 06 серпня 2010 року, голови державної служби з питань національної культурної спадщини від 18 березня 2010 року, начальника Головного управління земельних ресурсів від 20 червня 2010 року, начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві та головного лікаря Київської міської санітарно-епідеміологічної станції. Відповідні погодження були отримані замовником у період з лютого по червень 2010 року, тобто до реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт від 13 червня 2011 року.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що підстави для скасування Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25 січня 2010 року № 009-9 були відсутні.

У свою чергу наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва від 13 жовтня 2017 року № 329 ґрунтується на ч. 2 ст. 39 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пп. 4 п. 3 прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності та на підставі листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Департамент містобудування та архітектури) від 13 жовтня 2017 року № 055-16024.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності , що діє з 10 червня 2017 року, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Згідно з пп. 4 п. 3 прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності , зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі скасування містобудівних умов та обмежень.

Таким чином, фактичною підставою для скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації стало скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25 січня 2010 року № 009-9.

Разом з тим, під час вирішення даної справи суд дійшов висновку, що рішення відповідача 2 від 28 вересня 2017 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25 січня 2010 року № 009-9 є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки наказ від 13 жовтня 2017 року № 329 ґрунтується на незаконному рішенні інспектора від 28 вересня 2017 року, його також належить скасувати.

Також суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що при прийнятті наказу від 13 жовтня 2017 року №329 відповідачем 1 застосовано норму права, яка не регулює спірні правовідносини.

Матеріально-правовою підставою для прийняття наказу від 13 жовтня 2017 року № 329 зазначено ч. 2 ст. 39 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у редакції зі змінами, що були внесені Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності та пп. 4 п. 3 прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону.

Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності набув чинності 10 червня 2017 року.

Вказаним Законом було вперше введено таку підставу для скасування зареєстрованої декларації про початок будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації, як скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Декларації, реєстрацію яких скасовано наказом Департаменту від 13 жовтня 2017 року № 329, було зареєстровано 16 червня 2011 року за № КВ08311005763 та 27 травня 2016 року за № КВ143161480541, тобто до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності .

Крім того, на час реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт Законом України Про регулювання містобудівної діяльності не було передбачено можливості та підстав для скасування реєстрації відповідної декларації. Повноваження щодо скасування реєстрації декларацій були надані інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності , який набув чинності 05 січня 2013 року. Порядок реалізації зазначеного повноваження був визначений у постанові Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року № 918 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 і від 13 квітня 2011 року № 466 , яка набула чинності 31 грудня 2013 року.

Отже, на момент реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 13 червня 2011 року законодавством не було передбачено можливості скасування контролюючим органом реєстрації декларацій не лише з підстави скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а й з будь-яких інших підстав.

Аналогічний висновок міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 826/20581/14.

У свою чергу законодавством, чинним на час реєстрації Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, не було передбачено можливості скасування реєстрації декларації з такої підстави, як скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Скасування реєстрації зазначених декларацій з посиланням на Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності , який набув чинності після їх реєстрації, суперечить ч. 1 ст. 58 Конституції України.

Враховуючи, що наказ відповідача 1 від 13 жовтня 2017 року № 329 ґрунтується на протиправному рішенні відповідача 2 та нормах права, які не підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування такого наказу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, визначено у Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Відповідно до п. 2 вказаного Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Отже, формою діяльності уповноваженого органу, під час якої він може встановити факти, які згідно з ч. 2 ст. 39 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності можуть бути підставою для скасування реєстрації декларацій, є здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Таким чином, факт скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки може бути встановлений виключно за результатами планової або позапланової перевірки.

Відповідно п. 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Як раніше зазначалося, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва надано суду копію наказу від 29 вересня 2017 року № 634 про проведення позапланової перевірки та направлення від 29 вересня 2017 року.

Разом з тим акт, складений за результатами такої перевірки відповідачем 1 не надано. У наказі від 13 жовтня 2017 року № 329 також відсутні посилання як на призначення перевірки, так і на акт, складений за її результатами.

Суд, також бере до уваги, що виведення концепту законних очікувань із принципу юридичної визначеності знайшло своє відображення в практиці Суду Європейського Союзу (European Court of Justice, ECJ), який виступає останньою інстанцією у справах про застосування acquis communautaire - права Європейського Союзу (ЄС) - та забезпечує єдність застосування права ЄС в державах-членах. Відповідна позиція цього Суду закріплена в його рішенні у хрестоматійній справі Salumi щодо ретроактивної дії законодавства: Зазначена інтерпретація забезпечує визнання принципів юридичної визначеності та захисту законних очікувань, за змістом яких дія (наслідки) права Співтовариства повинна бути чіткою і передбачуваною для тих, на кого воно розповсюджується . Далі Суд послався на свої попередні рішення у справах Racke н Hauptzollamt Mainz (1979) та Hauptzollamt Landau (1979), в яких ним неодноразово підкреслювалась важливість зазначених принципів, а також вказав, що принцип юридичної визначеності покликаний запобігати випадкам набрання чинності положеннями законодавства Співтовариств до моменту їх публікації і що така можливість є винятковою, коли це обумовлено цілями відповідного законодавства та у випадку, якщо законні очікування тих, на кого воно поширюється, належним чином забезпечені .

У кожній з наведених справ, незалежно від встановлення порушень відповідних статей Конвенції, ЄСПЛ дійшов висновку, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту. Очевидно, що наявність законних очікувань (яку в кожному окремому випадку встановлює Суд) є передумовою для відповідного захисту. В свою чергу, умовою наявності законного очікування в розумінні практики ЄСПЛ є достатні законні підстави (sufficient legal basis) в національному праві або усталена практика публічної адміністрації. Іншими словами, законне очікування - це очікування можливості (ефективного) здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого (того, яке випливає з інших прав), у разі якщо особа прямо не виключена з кола тих, хто є носіями відповідного права.

ЄСПЛ, з урахуванням своєї усталеної практики (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 7 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) оцінює наявність порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції через призму трьох критеріїв, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини першої ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням вимог частини першої ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3200,00 грн. (по 1600,00 грн. з бюджетних асигнувань кожного з відповідачів Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва та Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві).

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79,139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю РЕЗИДЕНЦІЯ БОТАНІЧНИЙ САД задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Іваніцького Сергія Івановича від 28 вересня 2017 року про скасування дії Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25 січня 2010 року № 009-9.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13 жовтня 2017 року № 329.

3. Присудити з бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю РЕЗИДЕНЦІЯ БОТАНІЧНИЙ САД (код ЄДРПОУ 35235360) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот гривень) 00 коп.

4. Присудити з бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю РЕЗИДЕНЦІЯ БОТАНІЧНИЙ САД (код ЄДРПОУ 35235360) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот гривень) 00 коп.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю РЕЗИДЕНЦІЯ БОТАНІЧНИЙ САД , вул. Новоселицька, 10, м. Київ, 01014, код ЄДРПОУ 35235360;

Відповідач 1: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), вул. Хрещатик, 32, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 40224921;

Відповідач 2: Головний інспектор будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Іваніцький Сергій Іванович, вул. Хрещатик, 32, м. Київ, 01001.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

Державна архітектурно-будівельна інспекція України, бульвар Лесі України, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 37471912;

Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), вул. Хрещатик, 32, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 26345558.

Суддя Л.О. Маруліна