Ухвала

від 10.04.2018 по справі 804/1315/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

УХВАЛА

10 квітня 2018 року

Київ

справа №804/1315/17

адміністративне провадження №К/9901/46379/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., перевіривши касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпро Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпро Дніпропетровської області

до відділу освіти Соборної районної у місті Дніпрі ради в особі голови ліквідаційної комісії Гармаша Дмитра Борисовича, Департаменту гуманітарної політики Дніпропетровської міської ради

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга, що подана 23 лютого 2018 року, не відповідає вимогам частини 4 статті 330 КАС України, оскільки до неї не доданий документ про сплату судового збору.

Скаржником в касаційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Разом з тим, в клопотанні не зазначено обгрунтованої підстави, а також не додано жодних доказів вжиття посадовими особами скаржника дій, спрямованих на отримання фінансування для реалізації повноважень стосовно представництва інтересів суб`єкта владних повноважень у судах.

Крім того, частиною 2 статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити судовий збір та перелік суб'єктів до яких таке відстрочення застосовується обумовлено статтею 8 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Посилання, якими обгрунтовано клопотання скаржника, не передбачені Законом № 3674-VI, як підстави для відстрочення сплати судового збору, що унеможливлює задоволення клопотання.

За змістом пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, яка була чинна на момент звернення позивача до суду) ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, становить 1.5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" станом на 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 гривень.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, у цій справі позов містить одну вимогу майнового характеру.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 12197,1 гривень (677616,72*0,015,*200%).

Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення згаданих вище недоліків, шляхом подання документу про сплату судового збору в сумі 12197,1 гривень, який підлягає зарахуванню на розрахунковий рахунок 31213207700007, отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030102, Судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Верховний Суд.

У випадку не усунення недоліків, касаційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 та частини 2 статті 332 КАС України.

Крім того, з матеріалів касаційної скарги вбачається, що постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду було прийнята 21 листопада 2017 року, а з касаційною скаргою заявник звернувся 23 лютого 2018 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, який діяв на час ухвалення оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з підпунктом 14 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, визначено, що касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Відповідно до частини п'ятої статті 245 цього ж Кодексу постанова або ухвала суду апеляційної набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

В касаційній скарзі не порушується питання про поновлення строку на касаційне оскарження, причини його пропуску не зазначені.

За правилами частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Аналогічні положення закріплені в частині третій статті 332 КАС України.

Враховуючи викладене, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання доказів поважності пропуску цього строку.

Керуючись статтями 3, 169, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Залишити касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпро Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року без руху та надати строк для усунення недоліків 10 днів з моменту вручення даної ухвали.

2. Надіслати Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпро Дніпропетровської області копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

4. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.О. Берназюк