Рішення

від 02.04.2018 по справі 741/1242/17

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 741/1242/17

Провадження № 2/741/78/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 02 квітня 2018 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря Жирка О.В.,

позивача ОСОБА_1

та представника Носівської РДА - Романець І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Носівської міської ради Чернігівської області, Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

встановив:

Позивачі звернулися до суду з цим позовом, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_7 року померла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8 року помер її (ОСОБА_4.) чоловік - ОСОБА_5, а ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер їх (ОСОБА_4 та ОСОБА_6.) син - ОСОБА_6. Вони (позивачі) стверджували, що прийняли спадщину після смерті зазначених осіб, як спадкоємці за законом. До складу спадщини входить, зокрема, право на земельну частку (пай) розміром 3,32 в умовних кадастрових гектарах по колишньому КСП імені Куйбишева, яке належало ОСОБА_4 У липні 2017 року вони (позивачі) зверталися до Носівської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину на право на земельну частку (пай), однак нотаріус відмовив їм у зв'язку із відсутністю документа, який би підтверджував право ОСОБА_4 на земельну частку (пай).

Позивачі просили суд визнати за ними в порядку спадкування у рівних частинах право на земельну частку (пай) розміром 3,32 в умовних кадастрових гектарах із земель колишнього КСП імені Куйбишева, яке належало ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги з підстав, які зазначені у позовній заяві, просила їх задовольнити, пояснила, що у 2016 році зі слів односельчан їм (позивачам) стало відомо про те, що ОСОБА_4 мала право на земельну частку (пай).

У судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явилася, подала до суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просила їх задовольнити, справу розглянути без її участі.

У судове засідання представник Носівської міської ради Чернігівської області не з'явився, подав до суду письмові заперечення, суть яких зводиться до того, що у матеріалах справи відсутні докази належності ОСОБА_4 права на земельну частку (пай), позивачі пропустили строк позовної давності. У зв'язку з цим представник просив відмовити ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області ОСОБА_7 позов не визнала з мотивів, які зазначені у письмових запереченнях, просила відмовити у його задоволенні у зв'язку із пропуском позовної давності та відсутністю доказів того, що ОСОБА_4 належало право на земельну частку (пай).

У судове засідання представник Носівської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, не просив розгляд справи відкласти.

Суд розглядає справу у відсутності позивача ОСОБА_3, представників Носівської міської ради Чернігівської області та Носівської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області за наявними у справі доказами.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника Носівської РДА, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_7 року померла ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 5).

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4, яка проживала в с. Червоні Партизани Носівського району Чернігівської області, за життя заповіту не складала, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 10 жовтня 2017 року (а.с. 63).

Таким чином, спадкоємство після смерті ОСОБА_4 здійснюється за законом.

Відповідно до ст.ст. 529, 530 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю. При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 доводилася ОСОБА_3 свекрухою, а ОСОБА_1 бабою по лінії батька - ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 7-10).

Таким чином, суд вважає, що позивачі не мають права на спадкоємство після смерті ОСОБА_4, оскільки відповідно до ст.ст. 529, 530 ЦК УРСР не входять до кола спадкоємців останньої, а тому їх (позивачів) доводи в частині того, що вони прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.

Статтею 548 ЦК УРСР встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

З повідомлень Державного нотаріального архіву Чернігівської області № 4563/01-17 від 26 вересня 2017 року (а.с. 47) та Носівської районної державної нотаріальної контори № 2228/01-16 від 10 жовтня 2017 року (а.с. 61) вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася.

Абзацом 2 пункту 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року № 18/5, встановлено, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 на день смерті проживала у АДРЕСА_3. Разом із ОСОБА_4 проживали син - ОСОБА_6, чоловік - ОСОБА_5, невістка - ОСОБА_3 та онука - ОСОБА_1, що підтверджується довідкою Носівської міської ради Чернігівської області № 14-36/156 від 11 грудня 2017 року (а.с. 85).

Таким чином, в силу ст. 549 ЦК УРСР ОСОБА_6 та ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_4 фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, а тому вважають такими, що прийняли спадщину після її смерті.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 року помер ОСОБА_5, в силу ст. 549 ЦК УРСР спадщину після його смерті прийняв син - ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 6) та довідкою Носівської міської ради № 14-36/155 від 11 грудня 2017 року (а.с. 87).

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер ОСОБА_6, спадщину після його смерті прийняли дружина - ОСОБА_3 та дочка - ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 7) та копією спадкової справи № 634/2004 до майна померлого ОСОБА_6 (а.с. 65-71).

Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачі, посилаючись на лист ОСОБА_8 сільської ради Носівського району Чернігівської області № 03-06/1132 від 28 грудня 2016 року (а.с. 12), стверджували, що ОСОБА_4 за життя набула право на земельну частку (пай) розміром 3,32 в умовних кадастрових гектарах із земель колишнього КСП ім. Куйбишева с. Червоні Партизани Носівського району Чернігівської області, але у зв'язку із відсутністю оригіналу відповідного сертифікату вони не мають можливості успадкувати це право.

Доводи позивачів в цій частині є необґрунтованими, не підтвердженими доказами, а тому не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначено Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) .

Відповідно до п. 2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям № 720 від 8 серпня 1995 року, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в томі числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. У разі смерті члена колективного сільськогосподарського підприємства, що набув права на земельну частку (пай) з дня видачі КСП державного акта на право колективної власності на землю, успадкування права на земельний пай здійснюється за загальними правилами спадкування.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Позивачі не надали суду доказів того, що ОСОБА_4 була включена саме до списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Куйбишева на території Червонопартизанської сільської ради, що додавався до Державного акту на право колективної власності на землю по КСП ім. Куйбишева.

ОСОБА_8 сільської ради Носівського району Чернігівської області № 03-06/1132 від 28 грудня 2016 року не є належним, достовірним та достатнім доказом того, що ОСОБА_4 за життя набула право на земельну частку (пай) по колишньому КСП ім. Куйбишева, оскільки у ньому зазначено лише те, що остання є в списку власників сертифікатів Червонопартизанської сільської ради, які виявили бажання отримати земельні частки (паї) і державні акти на право приватної власності на землю по ТОВ Агрофірма Обрій .

Проаналізувавши подані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 за життя не набула права на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП ім. Куйбишева, а тому це право не входить до складу спадщини після її смерті та не переходить до спадкоємців в порядку спадкоємства.

Крім цього, правовідносини, що склалися між сторонами з приводу права на земельну частку (пай), виникли до вступу в дію Цивільного кодексу 2004 року.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК 2004 року правила цього кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Дотримання строку звернення з позовом є однією з умов для реалізації права на позов. Вона дисциплінує учасників правовідносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів правовідносин. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

У даних правовідносинах право на позов у позивачів виникло у 2003 році, тобто після спливу шестимісячного строку після смерті ОСОБА_6, спадкоємцями якого є позивачі, а тому трирічний строк позовної давності не минув до набрання чинності ЦК 2004 року.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Представники відповідачів у письмових запереченнях просили про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

У судовому засіданні встановлено, що з позовом до суду позивачі звернулися 29 серпня 2017 року, будь-яких причин поважності пропуску строку позовної давності не зазначили, відповідних доказів не надали.

Доводи позивачів про те, що трирічний строк позовної давності необхідно відраховувати з 2016 року, оскільки саме у 2016 році вони довідалися про наявність у ОСОБА_4 права на земельну частку (пай), не заслуговують на увагу, оскільки є необґрунтованими, не підтвердженими доказами та такими, що спростовуються матеріалами справи.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 1980 та 1982 року, відповідно, до 2007 року постійно були зареєстровані та проживали в АДРЕСА_3, разом із ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, їм було відомо про процес розпаювання землі колишніх КСП, про видачу сертифікатів на право на земельну частку пай членам КСП, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 8; 9; 85-87).

Позивачі у позовній заяві зазначили, що ОСОБА_4 має право на земельну частку (пай) саме із земель колишнього КСП ім. Куйбишева, при тому, що на території Червонопартизанської сільської ради Носівського району Чернігівської області існувало щонайменше два колективні сільськогосподарські підприємства, а саме ім. Куйбишева та ім. Кропив'янського.

Зазначене свідчить про те, що задовго до 2016 року, а саме ще при житті ОСОБА_4, позивачам було достовірно відомо, що остання була членом КСП ім. Куйбишева та підлягала включенню до списку, що додавався до державного акта на право колективної власності на землю КСП ім. Куйбишева, однак до 2016 року позивачі не вчинили жодних дій з метою успадкування цього права.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим, не підтвердженим доказами та таким, що заявлений поза межами позовної давності, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Указом Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , ст.ст. 257, 261, 267 ЦК України, ст.ст. 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_2, до Носівської міської ради Чернігівської області, код ЄДРПОУ04061984, місцезнаходження: м. Носівка Чернігівської області, вул. Центральна, 20, Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061799, місцезнаходження: м. Носівка Чернігівської області, вул. Центральна, 19, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Киреєв