Постанова

від 20.05.2020 по справі 741/1242/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року

м. Київ

справа № 741/1242/17

провадження № 61-43453 св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі - Носівська міська рада Чернігівської області, Носівська районна державна адміністрація Чернігівської області,

третя особа - Носівська районна державна нотаріальна контора,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 02 квітня 2018 року в складі судді Киреєва О. В. та на постанову апеляційного суду Чернігівської області від 31 липня 2018 року в складі колегії суддів Мамонової О. Є., Висоцької Н. В., Шитченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд із позовом до Носівської міської ради Чернігівської області та просили визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом по 1/2 частини за кожним права на земельну частку (пай) розміром 3,32 га з земель колишнього КСП ім. Куйбишева села Червоні Партизани Носівського району Чернігівської області, правонаступником якого є ТОВ Агрофірма Обрій села Червоні Партизани Носівського району Чернігівської області, що входить до Носівської об`єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області.

В обґрунтування своїх вимог позивачі вказували, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер їх син ОСОБА_5

ОСОБА_3 є свекрухою ОСОБА_1 , а для ОСОБА_2 - бабою по лінії батька ОСОБА_5 .

Позивачі уважали, що як спадкоємці за законом після смерті вказаних осіб прийняли спадщину, до якої, зокрема, входить право ОСОБА_3 на земельну частку (пай) розміром 3,32 га на землях колишнього КСП ім. Куйбишева, сертифікат про право на яку не зберігся.

У липні 2017 року позивачі звернулися до Носівської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області із заявами про одержання свідоцтва про право на спадщину на пай, однак постановою державного нотаріуса їм відмовлено в учиненні нотаріальної дії в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа (сертифіката) на право на земельну частку (пай).

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2017 до участі в справі залучено співвідповідача Носівську районну державну адміністрацію Чернігівської області.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 02 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що позивачі не мають права на спадкування після смерті ОСОБА_3 , оскільки не входять до кола її спадкоємців, і вона за життя не набула права на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП ім. Куйбишева, а тому це право не входить до складу спадщини після її смерті та не переходить до спадкоємців; позов заявлений поза межами позовної давності.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 31 липня 2018 року апеляційну скаргу позивачів залишено без задоволення, рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 02 квітня 2018 року змінено в частині підстав відмови в позові, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що до участі в справі не залучений належний співвідповідач ТОВ Агрофірма Обрій якправонаступник КСП ім. Куйбишева, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити з цієї підстави.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

30 серпня 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 02 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 31 липня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі позивачі просять скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.

Указують, що КСП ім. Куйбишева не існувало як юридична особа, тому його правонаступник не повинен бути залучений до участі в справі, й позов пред`явлений до належного відповідача.

Уважають що надали належні та допустимі докази на підтвердження права ОСОБА_3 на пай та, відповідно, права позивачів на спадкування цього паю в рівних частинах.

Відзив на касаційну скаргу

Відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 31 жовтня 1995 року КСП ім. Куйбишева с. Червоні Партизани виданий акт про право колективної власності на землю серії ІІ-ЧН № 000081, згідно з яким підприємству передано в колективну власність 5462,8 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно зі статутом ТОВ Агрофірма Обрій затвердженого загальними зборами товариства від 16 березня 2000 року, зареєстрованим у Носівській районній державній адміністрації розпорядженням від 24 березня 2000 року № 97, та установчого договору цього товариства від 22 березня 2000 року, ТОВ Агрофірма Обрій створене на базі та є правонаступником прав і обов`язків реорганізованого підприємства КСП ім. Куйбишева с. Червоні Партизани.

Предметом позову в даній справі є вимога про визнання за позивачами права власності на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП ім. Куйбишева, правонаступником якого є ТОВ Агрофірма Обрій .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне

застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам закону.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (частини перша та друга статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій).

Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо (пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16 квітня 2004 року№ 7).

Відповідно до статті 51 ЦПК України в редакції, чинній на момент пред`явлення позову, залучення до участі у справі співвідповідачів, заміна неналежного відповідача можливі лише при розгляді справи у суді першої інстанції за клопотанням самого позивача.

Установивши, що предметом позову в даній справі є вимога про визнання за позивачами права власності на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП ім. Куйбишева, правонаступником якого є ТОВ Агрофірма Обрій , який не залучений до участі в справі як відповідач, апеляційний суд зробив правильний висновок про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин і незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У контексті вказаної практики Верховний Суд уважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400 , 401 , 416 ЦПК України , Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Чернігівської області від 31 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді : Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

М. М. Русинчук