Рішення

від 05.04.2018 по справі 822/3692/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/3692/17

РІШЕННЯ

іменем України

05 квітня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд головуючого-судді Салюка П.І.

за участі:секретаря судового засідання Августенюк О.В., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ВВ" до Хмельницької міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Хмельницької міської ради в якому з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просить:

визнати протиправними та нечинними п.1 рішення Хмельницької міської ради №10 від 23 вересня 2015 року "Про внесення змін та доповнень до рішення двадцять четвертої сесії міської ради від 08 квітня 2009 року №54 із внесеними змінами" та рішення тринадцятої сесії Хмельницької міської ради №29 від 22 березня 2017 року про внесення змін в рішення двадцять четвертої сесії міської ради від 08 квітня 2009 року №54 із внесеними змінами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вищевказаними рішеннями Хмельницької міської ради порушуються права позивача щодо здійснення підприємницької діяльності, на підставі відповідної ліцензії. Такі рішення на думку позивача є дискримінаційними, протизаконними, оскільки орган місцевого самоврядування вийшов за межі наданих йому законом повноважень.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві та просив суд позов задоволити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву в якому зазначає, що оскаржувані позивачем рішення були прийняті Хмельницькою міською радою на підставі і в межах наданих Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Законом України "Про державне регулювання виробництва обігу і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів", повноважень, та у спосіб, передбачений законом, тобто шляхом прийняття рішення, тому немає законних підстав для визнання його протиправним, а відповідно вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими що немають підстав для задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що рішенням двадцять четвертої сесії Хмельницької міської ради №54 від 08 квітня 2009 року "Про посилення профілактичного впливу і протидії проявам пияцтва та алкоголізму серед населення м. Хмельницького" вказаним рішення Хмельницька міська рада встановила певні обмеження щодо продажу алкогольних напоїв в торгівельних закладах м. Хмельницького.

23 вересня 2015 року Хмельницька міська рада на п'ятдесят третій сесії прийняла рішення №10, яким вирішила внести зміни та доповнення до рішення двадцять четвертої сесії Хмельницької міської ради №54 від 08 квітня 2009 року доповнивши його наступними пунктами:

"5. Заборонити продаж алкогольних напоїв в об'єктах торгівлі, розміщених на відстані не менше 50 метрів від територій загальноосвітніх навчальних закладів та дитячих спортивних шкіл.

6. Заборонити продаж алкогольних напоїв в об'єктах торгівлі міста Хмельницького щороку 01 вересня та оголосити його Днем тверезості."

У зв'язку з некоректним формулюванням зазначеного пункту вказаного рішення, який викликав труднощі та непорозуміння при його застосуванні Хмельницький міський відділ ГУНП в Хмельницькій області звернувся із відповідним листом від 18 січня 2017 року до Хмельницької міської ради щодо виправлення допущеної помилки.

22 березня 2017 року Хмельницька міська рада на тринадцятій сесії прийняла рішення №29, яким вирішила внести зміни в рішення двадцять четвертої сесії Хмельницької міської ради №54 від 08 квітня 2009 року "Про посилення профілактичного впливу і протидії проявам пияцтва та алкоголізму серед населення м. Хмельницького" із внесеними змінами рішеннями двадцять шостої сесії міської ради від 27 травня 2009 року №37 та п'ятдесят третьої сесії міської ради №10 від 23 вересня 2015 року, виклавши пункт 5 в наступній редакції:

"5. Заборонити продаж алкогольних напоїв в об'єктах торгівлі, розміщених на відстані менше, ніж 50 метрів від територій загальноосвітніх навчальних закладів та дитячих спортивних шкіл."

12 грудня 2017 року постановою №43 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №000072 від 29 листопада 2017 року на підставі ч.2 ст.156 КУпАП на гр. ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за реалізацію алкогольних напоїв в магазині "ВВ-5", що знаходиться менше ніж 50 метрів від спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи №8 за адресою: вул. Гайдара, 34 у місті Хмельницькому, чи м порушила вимоги рішення тринадцятої сесії Хмельницької міської ради від 22 березня 2017 року №29 та вимоги ч.2 ст.156 КУпАП.

Таким чином вважаючи, що рішеннями Хмельницької міської ради №10 від 23 вересня 2015 року та №29 від 22 березня 2017 року порушуються права ПП "ВВ" щодо зайняття підприємницькою діяльністю у вигляді роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тому позивач звернувся до суду із вимогами про визнання протиправними вказаних рішень Хмельницької міської ради.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Положеннями ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Враховуючи наведене, повноваження міської ради регулюються не лише Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", а й іншими законами. Одним з таких законів є Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів".

Так статтею 15-1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів" визначено, що обмеження шкідливого впливу споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється шляхом реалізації правових (законодавчих), економічних, медичних та адміністративних заходів, зокрема створення економічних та правових умов, що сприяють зменшенню споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів

Статтею 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів" передбачено, що на час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.

Як встановлено з пояснень представника відповідача наданих у судовому засіданні, що питання обмеження шкідливого впливу споживання алкогольних напоїв піднімалося неодноразово не лише міською владою, але й мешканцями міста. Так, депутатами Хмельницької міської ради 22 квітня 2015 року на черговому депутатському дні було надано доручення управлінню освіти внести пропозиції щодо внесення доповнень до рішення № 54 від 08 квітня 2009 року "Про посилення профілактичного впливу і протидії проявам пияцтва та алкоголізму серед населення м. Хмельницького", заборонивши торгівлю алкогольними, слабоалкогольними напоями та тютюновими виробами ближче ніж за 50 метрів до навчальних закладів міста.

Крім цього, суд встановив, що до міського голови постійно надходять чисельні скарги від закладів освіти, на території яких проводиться розпивання спиртних напоїв, придбаних у закладах торгівлі, що розташовані в безпосередній близькості до навчальних закладів. Отже підставою для прийняття рішення Хмельницької міської ради №10 від 23 вересня 2015 року також були наступні звернення, які містяться в матеріалах справи: лист Хмельницької дитячо-юнацької спортивної школи № 3 від 23 липня 2015 року № 167, лист Хмельницької дитячо-юнацької спортивної школи № 1 від 30 липня 2015 року №183-кг, :лист управління освіти Хмельницької міської ради від 02 вересня 2015 року №12-3553-02-12, лист управління охорони здоров'я Хмельницької міської ради від 11 серпня 2015 року №1309.

Водночас варто зазначити, що оскільки щороку 1 вересня у навчальних закладах міста проводиться Свято першого дзвоника, яке саме по собі є масовим заходом, яке супроводжується різноманітними загальноміськими та локальними масовими заходами для першокласників, випускників, та всіх школярів міста, тому з метою запобігання вчиненню правопорушень та злочинів неповнолітніми особами під впливом алкогольних напоїв під час проведення масових заходів в рамках святкування Дня знань та Свята першого дзвоника Хмельницькою міською радою було встановлено заборону продажу алкогольних напоїв в об'єктах торгівлі міста Хмельницького щороку 1 вересня.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване позивачем рішення №10 від 23 вересня 2015 року було прийняті Хмельницькою міською радою на підставі і в межах повноважень наданих Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів", а тому суд не вбачає підстав для визнання його протиправним.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним рішення тринадцятої сесії Хмельницької міської ради №29 від 22 березня 2017 року про внесення змін в рішення двадцять четвертої сесії міської ради від 08 квітня 2009 року №54 із внесеними змінами, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та зазначено вище, Рішенням Хмельницької міської ради №10 від 23 вересня 2015 року було встановлено заборону щодо продажу алкогольних напоїв в об'єктах торгівлі, розміщених на відстані не менше ніж 50 метрів від територій загальноосвітніх навчальних закладів та дитячих спортивних шкіл, яким доповнено рішення Хмельницької міської ради від 08 квітня 2009 року №54 пунктом 5 відповідного змісту.

В подальшому у зв'язку з некоректним формулюванням зазначеного пункту 5 рішення Хмельницької міської ради №10 від 23 вересня 2015 року, було прийнято рішення Хмельницької міської ради № 29 від 22 березня 2017 року, яким міська рада фактично внесла зміни до рішення №10 від 23 вересня 2015 року шляхом виправлення формулювання ч. 5 вказаної у рішенні №10 від 23 вересня 2015 року.

Таким чином, на переконання суду рішенням № 29 від 22 березня 2017 року міська рада фактично виправила технічну помилку, яка містилася у попередньому рішенні Хмельницької міської ради №10 від 23 вересня 2015 року.

При цьому, право органів місцевого самоврядування вносити зміни до своїх раніше прийнятих рішень було предметом дослідження Конституційного Суду України у справі №1-9/2009 за результатами розгляду якої було прийнято рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 в якому Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що рішення тринадцятої сесії Хмельницької міської ради №29 від 22 березня 2017 року про внесення змін в рішення двадцять четвертої сесії міської ради від 08 квітня 2009 року №54 із внесеними змінами прийнято відповідачем у межах та у спосіб передбачений законодавством України, а тому підстави для його скасування у суду теж відсутні.

Слід зазначити, що рішення двадцять четвертої сесії Хмельницької міської ради від 08 квітня 2009 року №54 із внесеними змінами на час розгляду справи є чинним та не скасоване, а тому є обов'язковим для виконання всіма підприємствами розташованими на території м. Хмельницького, а оскаржені позивачем рішення №10 від 23 вересня 2015 року та №29 від 22 березня 2017 року є похідними та уточнюючими до рішення від 08 квітня 2009 року №54, оскільки саме цим рішенням було встановлено обмеження щодо продажу алкогольних напоїв в торгівельних закладах м. Хмельницького, в той час, як рішеннями №10 від 23 вересня 2015 року та №29 від 22 березня 2017 року лише вносились зміни та певні коригування тексту викладеного в рішенні №54 від 08 квітня 2009 року.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Стаття 144 Конституції України, передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 3 Конституції України, визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх рішень, які спрямовані саме на обмеження шкідливого впливу споживання алкогольних напоїв шляхом створення правових умов, що сприяють зменшенню споживання алкогольних напоїв, та прийняття вказаних рішень відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "ВВ" слід відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "ВВ" (вул. Пушкіна, 9, Волочиськ, Хмельницька область, 31201, код 38314125) до Хмельницької міської ради (вул. Гагаріна, 3, Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код 33332218) про визнання протиправними та нечинними рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11 квітня 2018 року

Головуючий суддя ОСОБА_4 Помічник судді 11.04.18 ОСОБА_5