Постанова

від 13.06.2018 по справі 822/3692/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3692/17

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

13 червня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3,

представника відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "ВВ" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "ВВ" до Хмельницької міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2017 року позивач ПП "ВВ" звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хмельницької міської ради щодо визнання протиправним та нечинним рішення 13 сесії Хмельницької міської ради №29 від 22.03.2017 "Про внесення змін в рішення двадцять четвертої сесії міської ради від 08 квітня 2009 року №54 із внесеними змінами".

14.02.2018 позивач подає до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить також визнати протиправним та нечинним п.1 рішення 53 сесії Хмельницької міської ради №10 від 23.09.2015 "Про внесення змін та доповнень до рішення двадцять четвертої сесії міської ради від 08 квітня 2009 року №54 із внесеними змінами".

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.04.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача, підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати, та прийняти нову постанову про часткове задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, рішенням 24 сесії Хмельницької міської ради №54 від 08.04.2009 "Про посилення профілактичного впливу і протидії проявам пияцтва та алкоголізму серед населення м. Хмельницького" Хмельницька міська рада встановила певні обмеження щодо продажу алкогольних напоїв в торгівельних закладах м. Хмельницького.

23.09.2015 Хмельницька міська рада на 53 сесії прийняла рішення №10, яким вирішила внести зміни та доповнення до рішення 24 сесії Хмельницької міської ради №54 від 08.04.2009 доповнивши його наступними пунктами:

"5. Заборонити продаж алкогольних напоїв в об'єктах торгівлі, розміщених на відстані не менше 50 метрів від територій загальноосвітніх навчальних закладів та дитячих спортивних шкіл.

6. Заборонити продаж алкогольних напоїв в об'єктах торгівлі міста Хмельницького щороку 01 вересня та оголосити його Днем тверезості."

У зв'язку з некоректним формулюванням зазначеного пункту вказаного рішення, який викликав труднощі та непорозуміння при його застосуванні Хмельницький міський відділ ГУНП в Хмельницькій області звернувся із відповідним листом від 18.01.2017 до Хмельницької міської ради щодо виправлення допущеної помилки.

22.03.2017 Хмельницька міська рада на 13 сесії прийняла рішення №29, яким вирішила внести зміни в рішення 24 сесії Хмельницької міської ради №54 від 08.04.2009 "Про посилення профілактичного впливу і протидії проявам пияцтва та алкоголізму серед населення м.Хмельницького" із внесеними змінами рішеннями до 26 сесії міської ради від 27.05.2009 №37 та 53 сесії міської ради №10 від 23.09.2015, виклавши пункт 5 в наступній редакції:

"5. Заборонити продаж алкогольних напоїв в об'єктах торгівлі, розміщених на відстані менше, ніж 50 метрів від територій загальноосвітніх навчальних закладів та дитячих спортивних шкіл."

Також суд першої інстанції зазначив, що 12.12.2017 постановою №43 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №000072 від 29.11.2017 на підставі ч.2 ст.156 КУпАП на гр. ОСОБА_5 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за реалізацію алкогольних напоїв в магазині "ВВ-5", що знаходиться менше ніж 50 метрів від спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи №8 за адресою: вул. Гайдара, 34 у місті Хмельницькому, чим порушила вимоги рішення тринадцятої сесії Хмельницької міської ради від 22 березня 2017 року №29 та вимоги ч.2 ст.156 КУпАП.

Таким чином вважаючи, що рішеннями Хмельницької міської ради №10 від 23.09.2015 та №29 від 22.03.2017 порушуються права ПП "ВВ" щодо зайняття підприємницькою діяльністю у вигляді роздрібної торгівлі алкогольними напоями, позивач звернувся до суду із вимогами про визнання протиправними вказаних рішень Хмельницької міської ради.

Приймаючи рішення щодо відмови у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване позивачем рішення №10 від 23.09.2015 було прийняте Хмельницькою міською радою на підставі і в межах повноважень наданих Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів", а рішенням № 29 від 22.03.2017 міська рада фактично виправила технічну помилку, яка містилася у попередньому рішенні Хмельницької міської ради №10 від 23.09.2015.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно п.п.9 п."а" ст.30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні № 280/97-ВР до власних самоврядних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності територіальних громад.

До делегованих повноважень зазначених рад (п.п.4 п."б" ст.30 Закону №280/97-ВР) належить встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форми власності. Із наведених норм убачається, що до повноважень органів місцевого самоврядування належить виключно встановлення режиму роботи суб'єктів господарювання.

Основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим встановлені Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року №854, які спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торгівельного обслуговування (абзац перший пункту 1 Правил).

Пунктом 7 Правил передбачено, що режим роботи спеціалізованих магазинів, спеціалізованих відділів, секцій встановлюється суб'єктом господарської діяльності за погодженням з органами місцевого самоврядування.

Обмеження щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлені статтею 15-3 Закону № 481/95-ВР. Частина перша цієї статті перераховує випадки, коли забороняється продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до ч.1 ст.15-3 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлено заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: особам, які не досягли 18 років; у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв; у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій; у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі); з торгових автоматів; на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива); поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар); у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет; з рук; у невизначених для цього місцях торгівлі.

Частиною 3 ст.15-3 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів передбачено, що на час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.

Виходячи з положення підпункту 4 пункту б статті 30 Закону № 280/97-ВР реалізація повноважень органу місцевого самоврядування по забороні продажу алкогольних напоїв могла реалізовуватись тільки шляхом погодження з власниками режиму роботи відповідних торгових закладів чи відділів.

Отже, оскільки оскаржуваними положеннями рішень Міськрада встановила заборону (обмеження) щодо торгівлі алкогольними напоями в об'єктах торгівлі, розміщених на відстані менше, ніж 50 метрів від територій загальноосвітніх навчальних закладів та дитячих спортивних шкіл, то висновок суду першої інстанції, що вони прийняті в межах наданих органу місцевого самоврядування повноважень, встановлених законодавством, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З аналізу наведених положень законодавства вбачається, що органам місцевого самоврядування, у тому числі Хмельницькій міській раді, не надані повноваження запроваджувати у будь-якій формі такі заходи, як заборона реалізації (обмеження роздрібної торгівлі) алкогольних напоїв, пива, слабоалкогольних напоїв в об'єктах торгівлі, розміщених на відстані менше, ніж 50 метрів від територій загальноосвітніх навчальних закладів та дитячих спортивних шкіл.

Як передбачено ч.4 ст.23, ч.1 ст.31, ч.1 ст.43 ГК України незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб'єктів господарювання забороняється. Не допускається видання правових актів органів місцевого самоврядування, якими встановлюються не передбачені законом обмеження щодо обігу окремих видів товарів (послуг) на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Як зазначалось вище, 23.09.2015 Хмельницька міська рада на 53 сесії прийняла рішення №10, яким вирішила внести зміни та доповнення до рішення 24 сесії Хмельницької міської ради №54 від 08.04.2009 доповнивши його наступними пунктами:

"5. Заборонити продаж алкогольних напоїв в об'єктах торгівлі, розміщених на відстані не менше 50 метрів від територій загальноосвітніх навчальних закладів та дитячих спортивних шкіл.

6. Заборонити продаж алкогольних напоїв в об'єктах торгівлі міста Хмельницького щороку 01 вересня та оголосити його Днем тверезості."

22.03.2017 Хмельницька міська рада на 13 сесії прийняла рішення №29, яким вирішила внести зміни в рішення 24 сесії Хмельницької міської ради №54 від 08.04.2009 "Про посилення профілактичного впливу і протидії проявам пияцтва та алкоголізму серед населення м.Хмельницького" із внесеними змінами рішеннями до 26 сесії міської ради від 27.05.2009 №37 та 53 сесії міської ради №10 від 23.09.2015, виклавши пункт 5 в наступній редакції:

"5. Заборонити продаж алкогольних напоїв в об'єктах торгівлі, розміщених на відстані менше, ніж 50 метрів від територій загальноосвітніх навчальних закладів та дитячих спортивних шкіл."

Однак, жодної пояснювальної записки до цих рішень не було надано до суду, а з слів представника відповідача вони взагалі відсутні. Тобто ніяких розрахунків та жодних обґрунтувань щодо відстані саме у 50 метрів не проводилось.

Проаналізувавши рішення, колегія суддів приходить до висновку, що мета оскаржуваних рішень передбачає введення обмежень у торгівлі алкогольними напоями, а тому це по своїй суті обмежує права суб'єктів господарювання, які мають ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, продавати алкогольні вироби, алкогольні та слабоалкогольні напої, пиво.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що дане рішення стосується лише торгівельних об'єктів, а закладів сфери ресторанного господарства це питання не стосується, що свідчить про обмеження конкурентноздатності торгівельних об'єктів по відношенню до закладів сфери ресторанного господарства та є дискримінаційними по відношенню до них.

Крім того, згідно з п.8 ч.2 ст.6 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин.

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що метою прийняття оскаржуваних рішень Хмельницької міської ради є введення обмежень у торгівлі алкогольними напоями та встановлено заборону (виключено можливість) здійснення торгівлі алкогольними напоями (пивом) лише торгівельним об'єктам, однак місцева рада не має повноважень самостійно встановлювати постійну, а не на час проведення масових заходів, заборону продавати алкогольні, слабоалкогольні напої та тютюнові вироби, у тому числі на певних територіях.

У зв"язку з цим, рішення щодо заборони продажу алкогольних напоїв на об'єктах торгівлі, розміщених на відстані не менше 50 метрів від території загальноосвітніх навчальних закладів та дитячих спортивних шкіл, підлягають визнанню протиправними та нечинними.

Доводи відповідача, що рішення підготовлено з метою збереження та зміцнення здоров'я населення, захисту від негативних наслідків споживання алкогольних напоїв зниження рівня злочинності шляхом проведення заходів з обмеження продажу алкогольних, слабоалкогольних напоїв та пива не спростовують того факту, що оскаржуване рішення порушує право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, оскільки встановлює непередбачені законом обмеження щодо обігу окремих видів товарів та послуг лише щодо об"єктів торгівлі, розміщених на відстані не менше 50 метрів від території загальноосвітніх навчальних закладів та дитячих спортивних шкіл, а не всіх інших.

В частині позовних вимог щодо скасування рішень щодо заборони продажу алкогольних напоїв в об'єктах торгівлі міста Хмельницького щороку 01 вересня та оголошення його Днем тверезості, колегія суддів зазначає наступне.

Як вказано судом вище, ч.3 ст.15-3 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів передбачає, що на час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЗУ "Про загальну середню освіту" навчальний рік у закладах загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності розпочинається у День знань - 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

Враховуючи зазначене, а також, що День знань (1 вересня) передбачає на своїй меті масові заходи біля освітніх закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності то колегія суддів приходить до висновку, що в цій частині оскаржувані рішення Хмельницької міської ради є правомірними, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно з ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

З урахуванням вищевикладеного, колегією суддів встановлено невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

В частині розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції частково задовольнив адміністративний позов та згідно з п.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір за подання адміністративного позову згідно платіжного доручення №0.0.922204364.1 від 20.12.2017 (а.с.4) в сумі 1 600 грн. 00 коп., платіжного доручення №0.0.963347458.1 від 14.02.2018 (а.с.50-1) в сумі 1 762 грн. 00 коп. та за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції згідно платіжного доручення №0.0.1023873714.1 від 27.04.2018 (а.с.97) в сумі 4 959 грн. 00 коп., у зв'язку з цим слід стягнути з Хмельницької міської ради (код ЄДРПОУ 33332218, Україна, Хмельницька область, м.Хмельницький, вул.Гагаріна,3) за рахунок їхніх бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства "ВВ" (код ЄДРПОУ 38314125, України, Хмельницька область, м.Волочиськ, вул.Пушкіна, 9) судовий збір в розмірі 6 240 грн. 25 коп.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу приватного підприємства "ВВ" задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та нечинним п.1 рішення 53 сесії Хмельницької міської ради №10 від 23.09.2015 "Про внесення змін та доповнень до рішення двадцять четвертої сесії міської ради від 08 квітня 2009 року №54 із внесеними змінами", в частині заборони продажу алкогольних напоїв на об'єктах торгівлі, розміщених на відстані не менше 50 метрів від території загальноосвітніх навчальних закладів та дитячих спортивних шкіл.

Визнати протиправним та нечинним п.1 рішення 13 сесії Хмельницької міської ради №29 від 22.03.2017 "Про внесення змін в рішення двадцять четвертої сесії міської ради від 08 квітня 2009 року №54 із внесеними змінами".

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь приватного підприємства "ВВ" (код ЄДРПОУ 38314125, України, Хмельницька область, м.Волочиськ, вул.Пушкіна, 9) за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької міської ради (код ЄДРПОУ 33332218, Україна, Хмельницька область, м.Хмельницький, вул.Гагаріна,3) суму судового збору в розмірі 6 240 грн. 25 коп.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 19 червня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7