Рішення

від 30.03.2018 по справі 916/540/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/540/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Шейнцис О.О.

При розгляді справи за позовом: Концерну "Військторгсервіс" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А) в особі філії "Одеське управління військової торгівлі " Концерну "Військторгсервіс" (65063, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 10-А);

до відповідача: Приватного підприємства "Берег" (65021, м. Одеса, вул. Коблевська, 45);

за участю Військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України (65012, м. Одеса, вул. Пироговська, 11);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача : Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6);

про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

прокурор : Риженко М.Ю. - посвідчення № 044623 від 20.10.2016р.;

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 13/18 від 02.01.2018р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № б/н від 01.06.2017р.;

від третьої особи : ОСОБА_3 - довіреність № 220/359/д від 20.11.2017р.;

ВСТАНОВИВ :

01.03.2017р. Концерн "Військторгсервіс" в особі філії "Одеське управління військової торгівлі " Концерну "Військторгсервіс" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Берег", в якій просить суд розірвати договір №3/СД про спільну діяльність (простого товариства) від 01.06.2007р., укладений між Приватним підприємством "Берег" та Державним підприємством Міністерства оборони України "Управління торгівлі Південного оперативного командування", правонаступником якого є Концерн "Військтогсервіс", а також стягнути з відповідача на його користь витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що згідно умов вищезазначеного договору, його предметом та метою є проведення капітального ремонту будівлі "Будинок військового одягу", розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Преображенська, буд. 45, що належить позивачу, збереження його як пам'ятки архітектури та організації швейного виробництва та офісних приміщень, як джерела отримання додаткового доходу.

Позивач зазначає, що відповідно до розділу 2 договору, вкладами сторін у спільну діяльність є:

- позивача: право володіння будівлею "Будинок військового одягу", згідно свідоцтва про право власності №023181 від 17.12.2002р., що являється підставою для проведення ремонту та реконструкції об'єкта, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 45 (розмір внеску у грошовому еквіваленті - 6 745 921 грн. 00 коп., що складає 20% частки у внеску у спільну діяльність);

- відповідача: грошові внески у сумі 100% грошових коштів, необхідних для досягнення цілі спільної діяльності (розмір внеску у грошовому еквіваленті - 26 983 684 грн. 00 коп., що складає 80% частки внеску у спільну діяльність.

Так, 01.06.2007р., на виконання п.5.1.4 договору позивач за актом приймання-передачі передав відповідачу об'єкт для здійснення капітального ремонту та реконструкції будівлі.

Крім того, відповідно до умов п. 7.5 договору, у редакції додаткової угоди від 01.06.2007р., до введення капітально відремонтованого об'єкта в експлуатацію, відповідач щомісячно відшкодовує (компенсує) позивачу понесені ним експлуатаційні витрати, в розмірі 12000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 2 000 грн. 00 коп. Відшкодування (компенсація) позивачу експлуатаційних витрат здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Відшкодування експлуатаційних витрат здійснюється відповідачем з 1 числа місяця, наступного після повного вивільнення об'єкта позивачем від свого майна, про що свідчить акт, підписаний сторонами договору.

Позивач стверджує, що на виконання вимог договору, позивач звільнив об'єкт від свого майна 30.04.2008р., а ПП "Берег" приступило до фактичного виконання своїх зобов'язань щодо відшкодування (компенсації) експлуатаційних витрат та сплатило грошові кошти за травень 2008р., червень 2008р. та липень 2008р., у загальній сумі - 36000 грн. 00 коп.

Разом з тим, позивач наполягає на тому, що відповідачем всупереч взятим на себе за умовами договору обов'язків, було свідомо допущено грубі порушення його умов, а саме:

1. ПП "Берег" були порушені зобов'язання, визначені у п.7.5 договору, які полягали у несплаті на протязі 22 місяців грошових коштів, у якості відшкодування (компенсації) експлуатаційних витрат за утримання будівлі, у зв'язку із чим позивач був змушений звернутись до суду із відповідним позовом та, згідно судових рішень, з відповідача було стягнуто на користь позивача заборгованість у розмірі 264000 грн. 00 коп., яка відповідачем на даний час не сплачена.

2. Відповідачем з моменту укладення договору від 01.06.2007р. та до сьогоднішнього дня не сплачується податок на землю, в результаті чого в порушення умов договору та ст. 629 ЦК України, ПП "Берег" завдало Філії матеріальної шкоди (збитків) на суму 103702 грн. 83 коп., у зв'язку з чим позивачем до суду було подано відповідний позов, за результатами якого з відповідача на підставі рішення суду стягнуто на користь позивача 103702 грн. 83 коп.

3. Позивач зауважує, що з моменту укладення договору по теперішній час ПП "Берег" не здійснило жодних ремонтних робіт, крім демонтажних, в результаті чого технічний стан будівлі приведено до вкрай аварійного, незважаючи на те, що будівля перебуває у державній власності та являється пам'яткою архітектури місцевого значення.

Позивач наполягає на тому, що за десять років перебування будівлі у спільній діяльності, зі сторони відповідача не зроблено жодних суттєвих поліпшень, ремонтні роботи і до теперішнього часу не проводяться, в частині приміщення відсутні міжповерхові перекриття, стіни пошкоджені, частково зруйновані, всі приміщення засмічені та забруднені.

Позивач вказує, що на протязі 10 років відповідачем не виконано жодних обов'язкових робіт, які повинні бути здійснені для проведення капітального ремонту будівлі, а дії останнього призвели до вкрай незадовільного технічного стану будівлі, зазначаючи при цьому, що відповідач систематично не виконує умов договору та вказує про наявність у відповідача перед ним заборгованості у розмірі понад 1 315 000 грн.

Посилаючись на умови п.8.4 договору, позивач вказує, що у випадку якщо одна із сторін договору істотно порушує свої обов'язки по договору, що перешкоджає або робить неможливим досягнення його цілі, то інша сторона має право вимагати розірвання договору в односторонньому порядку, а у випадку незгоди сторони добровільно розірвати договір - вимагати його розірвання в судовому порядку і вимагати від винної сторони відшкодування збитків та виплати разового штрафу у розмірі 5% від суми вкладу, внесеного стороною - ініціатором по даному договору.

З урахуванням вищевикладених обставин, позивач наполягає на позовних вимогах та просить суд розірвати договір №3/СД про спільну діяльність (простого товариства) від 01.06.2007р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.03.2017р. порушено провадження у справі №916/540/17 із призначенням до розгляду в засіданні суду 29.03.2017р.

Вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Міністерство оборони України.

23.03.2017р. до канцелярії суду від військової прокуратури Південного регіону України надійшла заява про участь прокурора у розгляді справи №916/540/17 (т.1а.с.95-96), яка судом була задоволена в судовому засіданні 29.03.2017р.

23.03.2017р. до суду від ОСОБА_4 надійшла заява про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (т.1а.с.97-99), у задоволенні якої судом в засіданні суду 29.03.2018р. було відмовлено у зв'язку із відсутністю підстав для такого залучення, які встановлені положеннями ст.27 ГПК України,

В судовому засіданні 29.03.2017р. представником відповідача було надано відзив на позов (т.2а.с.5-11) , згідно якого він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Вищезазначений відзив відповідач обґрунтовує тим, що правовідносини сторін за договором направлені на досягнення певної мети, а саме на проведення капітального ремонту на першому етапі взаємодії, при цьому сторони договору зобов'язуються спільно діяти для досягнення певної мети, що не суперечить законодавству.

Так, відповідач зазначає, що згідно п.2.3.1 договору для здійснення капітального ремонту, який проводиться за його рахунок, необхідним є забезпечення об'єкту електроенергією, обов'язок щодо якого згідно п. 5.1.8 договору покладено на позивача.

Відповідач наполягає на тому, що, незважаючи на узгоджені умови договору, позивач з власної ініціативи 11.09.2012р. здійснив відключення об'єкта від електропостачання та вказує, що саме зазначені дії позивача пов'язані з підставами неналежного виконання своїх обов'язків відповідачем щодо відшкодування понесених експлуатаційних витрат, які на його думку складаються також з витрат за спожиту електроенергію.

Відповідач вважає, що з метою поновлення порушених позивачем обов'язків щодо забезпечення об'єкту електроенергією, відповідач звертався з відповідними зверненнями, зокрема, до начальника Концерну "Військторгсервіс", начальника Держенергонагляду Одеської області, Генерального прокурора України, до управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України в Одеській області, а також з чисельними заявами щодо поновлення подачі електроенергії до керівництва філіалу управління торгівлі Концерну "Військторгсервіс".

Таким чином, відповідач зазначає, що, враховуючи проведення ряду дій, направлених на поновлення порушення обов'язків Концерну "Війсьторгсервіс" щодо постачання електроенергії, порушення зобов'язань відповідача стали наслідком порушень обов'язків позивача, і такі дії є підставою для звільнення ПП "Берег" від відповідальності.

Крім того у поданому відзиві ПП „Берег» зазначає, що спірний договір є діючим до 30.03.2027р., у зв'язку із чим його зобов'язання щодо проведення капітального ремонту можуть бути виконані ним протягом усього терміну дії правочину.

Між тим відповідач зазначає, що ним було укладено договори, направлені на проведення будівельних робіт, а також за договором відшкодовано витрати по комунальним послугам філії "Одеське управління військової торгівлі " Концерну "Військторгсервіс", а тому, у випадку розірвання спірного договору, ПП „Берег» буде змушене звернутися з вимогами про відшкодування збитків.

У судовому засіданні 29.03.2017р. оголошено перерву до 05.04.2017р.

05.04.2017р. до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі (т.2а.с.72-74), згідно яких останній, заперечуючи проти тверджень відповідача, які відображені ним у вищевказаному відзиві на позов, стверджує, що ПП „Берег» з 2007р. не було проведено жодних ремонтних робіт з метою покращення технічного стану спірної будівлі, яка перебуває у державній власності та яка є пам'яткою архітектури місцевого значення (колишні лазні Ісаковича, що збудовані у 1902р.).

Так, вказує, що будівля „Будинок військового одягу» від електроенергії була відключена у 2012р., проте і до 2012р. відповідач належним чином не виконував умови договору, у зв'язку із чим і було здійснено відключення електроенергії.

Крім того зауважує, що ПП „Берег» мав можливість самостійно укласти договір з ПАТ ЕК „Одесаобленерго» про постачання електроенергії, чого ним зроблено не було.

Позивач щодо тверджень відповідача стосовно виконання ним ряд будівельних робіт, що підтверджує належне виконання ним умов договору, вказує, що, фактично, таких робіт здійснено не було, про що свідчить відповідний акт огляду спірного приміщення від 20.01.2017р.

Ухвалою суду від 05.04.2017р., з огляду на нез'явлення в судове засідання представника Міністерства оборони України, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також з урахуванням необхідності додаткового дослідження доказів, розгляд справи було відкладено на 19.04.2017р.

06.04.2017р. до суду від Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення по справі (т.2а.с.91-92), згідно яких останній зазначає, що ПП „Берег» всупереч взятих на себе зобов'язань свідомо та систематично порушує умови договору від 01.06.2007р. щодо інформування про хід виконання цього договору не рідше 1 разу на місяць; щомісячної подачі звіту за минулий місяць про хід та результати спільної діяльності (п. 5.3.8 договору); відшкодування компенсації експлуатаційних витрат за утримання будівлі (п. 7.5).

Так, на думку третьої особи, несплата заборгованості наносить матеріальну шкоду державі в особі міністерства, як власнику та органу управління державним майном, у зв'язку із чим мета договору щодо збереження будинку, як пам'ятки архітектури з вини ПП „Берег» досягнута бути не може.

Крім того міністерство вказує, що з моменту укладення договору відповідач не здійснювало жодних ремонтних робіт, крім демонтажних, що призвело до аварійного стану будівлі, зокрема, в частині приміщення відсутні міжповерхові перекриття, стіни пошкоджені, частково зруйновані, всі приміщення засмічені та забруднені.

Так, Міністерство оборони України, посилаючись на положення п. 2 ст. 651 ЦК України та п. 8.4 договору, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У засіданні суду 19.04.2017р. оголошено перерву до 28.04.2017р.

В судовому засіданні 28.04.2017р. представник відповідача надав усні пояснення, згідно яких зазначив, що ним не було порушено істотних умов договору, тому що позивач відключив електроенергію на об'єкті з 2012р., що привело до неможливості виконання робіт передбаченим договором про спільну діяльність.

Ухвалою суду від 28.04.2017р. строк розгляду справи за клопотанням представника позивач було продовжено на 15 днів, в засіданні суду оголошено перерву до 12.05.2017р.

Ухвалою суду від 12.05.2017р. з огляду на нез'явлення в судове засідання представника третьої особи, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також з урахуванням необхідності додаткового дослідження доказів, розгляд справи було відкладено на 18.05.2017р.

15.05.2017р. до суду від відповідача за вх.№2-2583/17 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №916/540/17 до вирішення пов'язаної з нею справи №916/3137/16 за позовом Приватного підприємства "Берег" до Концерну "Військторгсервіс" в особі філії "Одеське управління військової торгівлі" Концерну "Військторгсервіс" про зобов'язання виконати умови договору про спільну діяльність (простого товариства) від 01.06.2007р. №3/СД, а саме: здійснити підключення двохповерхової будівлі загальною площею 1 717 кв.м., розташованої за адресою: м.Одеса, вул. Преображенська, 45, до джерела електропостачання, що розглядається господарським судом Одеської області (т.3а.с.3-4).

Ухвалою суду від 18.05.2017р. провадження у справі №916/540/17 зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №916/3147/16, що розглядається господарським судом Одеської області.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2017р. вказану ухвалу суду від 18.05.2017р. скасовано, справу №916/540/17 передано на розгляд до господарського суду Одеської області. Ухвалою суду від 13.09.2017р. провадження у справі №916/540/17 поновлено, розгляд справи призначено на 09.10.2017р.

20.09.2017р. до господарського суду Одеської області на вищевказану постанову Одеського апеляційного господарського суду від Приватного підприємства "Берег" надійшла касаційна скарга.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.09.2017р. провадження у справі 916/540/17 зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Приватного підприємства "Берег" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2017р. та повернення матеріалів справи до суду.

Постановою Вищого господарського суду від 28.11.2017р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2017р. у справі № 916/540/17 залишено без змін

28.12.2017р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (т.4а.с.28-31), згідно якої останній просить розірвати договір № 3/СД про спільну діяльність від 01.06.2017р., укладений між ПП „Берег» та ДП Міністерства оборони України „Управління торгівлі Південного оперативного командування» , правонаступником якого є Концерн "Військторгсервіс", зобов'язати ПП „Берег» повернути позивачу за актом приймання - передачі двохповерхову будівлю „Будинок військового одягу» загальною площею 1717 кв.м., яке складається з підвальних приміщень площею 503,9 кв.м. приміщення першого поверху площею 644,6 кв.м. приміщення другого поверху площею 568,5 кв.м., розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 3200 грн.

Ухвалою суду від 23.01.2018р. провадження у справі поновлено.

Вказаною ухвалою, з урахуванням набрання 15.12.2017р. чинності Закону України від 03.10.2017р. №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції, справу № 916/540/17 прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 07.02.2018р.

01.02.2018р. до канцелярії суду третьою особою було подано письмові пояснення (т.4а.с.46-47), які за своїм змістом є ідентичними з поясненнями, що були подані нею раніше.

У судовому засіданні 07.02.2018р. ПП „Берег» було подано відзив на позовну заяву (т.4 а.с.55-56), згідно якого останнє вказує на укладення 03.04.2009р. між ним та позивачем додаткової угоди до договору, згідно п. 7.5 договору викладено у такій редакції „до введення капітально відремонтованого об'єкта в експлуатацію Сторона 2, як авансове розподілення прибутку перераховує на розрахунковий рахунок Стороні 1 2000000грн.

При цьому вказує про сплату ним вказаної суми, що підтверджується відповідною квитанцією до прибуткового касового ордеру від 03.04.2009р.

Відтак, стверджує, що позивач посилається на умову договору, яку начебто було порушено ним, в застарілій редакції, яка не є чинною ще з 2009р.

З урахуванням вказаних обставин, просить суд відмовити у задоволенні позову.

В засіданні суду 07.02.2018р. оголошено перерву до 23.02.2017р.

16.02.2018р. до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив (т.4а.с.73-76), згідно якої останній, наполягаючи на задоволенні позову, вказує, що вищевказані докази, на які посилається відповідач, а саме додаткова угода від 03.04.2009р. та квитанція до прибуткового касового ордеру від 03.04.2009р. є недостовірними та не можуть бути прийняті в якості належних доказів.

Так, вказує, що позивачу про наявність вказаної угоди відомо не було, незважаючи на те, що з 2010р. у господарських судах розглядалося декілька судових справ за позовами Концерну „Військторгсервіс» до ПП „Берег» про стягнення заборгованості за договором в редакції додаткової угоди від 07.06.2007р., зауважуючи при цьому, що відповідачем жодного разу не було вказано , що п. 7.5 договору було змінено та викладено в редакції додаткової угоди від 03.04.2009р.

Крім того, позивач вказує, що ПП „Берег» жодного разу не перерахував та не вносив до каси філії ОУВТ кошти у сумі 2000000грн., а квитанція на таку суму не видавалась, в підтвердження чого ним до відповіді на відзив було надано витяг з касової книги.

З урахуванням вказаного, позивач просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

В засіданні суду 23.02.2018р. представником позивача було подано клопотання про витребування доказів (т.4а.с.82-83), а саме витребування у відповідача оригіналів документів, що безпосередньо перелічені у прохальній частині клопотання.

В засіданні суду 23.02.2018р. відповідача було протокольно зобов'язано надати такі докази.

Ухвалою суду від 23.02.2018р. підготовче засідання відкладено на 19.03.2018р.; попередню дату та час розгляду справи по суті визначено 21.03.2018р.

19.03.2018р. до канцелярії суду від ПП „Берег» надійшли заперечення проти позову (т.4а.с.93-95), згідно яких останній, заперечуючи проти задоволення позову, наполягає на сплаті ним 2000000грн.

В засіданні суду 19.03.2017р. представником позивача було надано письмові пояснення по справі (т.4а.с.100-101), згідно яких останній вказує, що посилання відповідача на наявність додаткової угоди до договору, яка нібито було укладена між сторонами у 2009р., не відповідають дійсності та наполягає на не укладенні такого правочину.

Так, вказує, що надана відповідачем квитанція до прибуткового касового ордеру не відповідає затвердженому зразку даного фінансового документу.

На підтвердження факту не укладення додаткової угоди від 03.04.2009р., позивач вказує, що на ній проставлено печатку ДП МОУ Управління торгівлі Південного оперативного командування, в той час коли ДП вже було реорганізовано.

Крім того зауважує і про наявність в матеріалах справи додаткової угоди від 19.05.2014р., яка нібито було укладена ДП МОУ Управління торгівлі Південного оперативного командування, яке на той час було реорганізовано.

Як вказує позивач, за даним фактом 27.07.2017р. військовою прокуратурою Одеського гарнізону відкрито кримінальне провадження та проводиться досудове розслідування.

Ухвалою суду від 19.03.2018р. підготовче провадження у справі № 916/540/17 закрито, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 21.03.2018р.

В судовому засіданні 21.03.2018р. представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити їх.

Прокурор та представник третьої особи просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

У засіданні суду 21.03.2018р. оголошено перерву до 30.03.2018р.

В засіданні суду 30.03.2018р. вищевказані учасники справи повністю підтримали свої позиції щодо спору, що були викладені ними у попередньому судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи та прокурора, надані в ході розгляду справи, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2007р. між Державним підприємством Міністерства оборони України "Управління торгівлі Південного оперативного командування", правонаступником якого є Концерн "Військторгсервіс" (Сторона 1) та приватним підприємством "Берег" (Сторона-2) було укладено договір № 3/СД про спільну діяльність (простого товариства) (т.1а.с.15-19), згідно п. 1.1 якого сторони з метою проведення капітального ремонту будівлі "Будинок військового одягу", розташованого у м. Одесі, по вул. Преображенській, 45- об'єкт, який належить стороні 1, збереження його як пам'ятника архітектури, згідно технічному висновку від 14.03.2007р., виданого Одеською державною академією будівництва та архітектури та організації на його площах швейного виробництва і офісних приміщень як джерела отримання додаткового доходу (після завершення капітального ремонту) зобов'язався, шляхом об'єднання своїх зусиль та майна, яке належить сторонам на відповідних правових підставах у порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі, спільно діяти (без створення юридичної особи) для досягнення загальної господарської мети.

Згідно до пп. 1.1.1 п. 1.1 договору здійснення капітального ремонту об'єкта, який становить собою 2 -поверхову будівлю загальною площею 1717 кв. м., в тому числі 503,9 кв.м. підвального приміщення в 2 етапи:

1 етап - капітальний ремонт (укріплення) несучих стін і фасаду. Строки ремонту узгоджуються сторонами після вступу у силу даного договору;

2 етап - ремонт всіх приміщень будівлі, включаючи підвальні приміщення.

Відповідно до пп. 2.2.1 та 2.2.2 п. 2.2.1 договору, вкладом Сторони 1 у спільну діяльність є: право володіння об'єктом, згідно свідоцтва на право власності № 023181 від 17.12.2002р., що є підставою для проведення ремонту та реконструкції об'єкту; розмір вкладу Сторони 1 у спільну діяльність, визначається згідно оцінки, проведеної незалежним експертом.

Згідно до п. 2.3. договору вкладом Сторони 2 у спільну діяльність є грошові внески у розмірі 100% грошових коштів, необхідних для досягнення мети спільної діяльності у відповідності до п. 1.1 цього договору.

Розмір грошового внеску Сторони 2 визначається згідно з "Правилами визначення вартості будівництва". Внесок Сторони-2 підлягає внесенню шляхом перерахування сум внеску на рахунок спільної діяльності, відкритий Стороною 2, по мірі необхідності проведення відповідних оплат за цим договором, але не пізніше 7-ми денного строку з дня виникнення підстави для проведення відповідної оплати.

Відповідно до п. 2.4 договору, грошова оцінка вкладів Сторін, які підлягають внесенню сторонами та визначаються на момент підписання цього договору має наступне співвідношення: Сторона-1: 6 745 921 грн. і частка Сторони -1 складає 20%; Сторона-2: 26 983684 грн. і частка Сторони-2 складає 80%.

Згідно до п. 5.1.4 договору Сторона 1 зобов'язується після реєстрації договору в органі податкової служби і вступу його в законну силу передати Стороні 2 об'єкт під капітальний ремонт і реконструкцію за актом приймання - передачі.

Положеннями п. 4.1 договору сторони встановили, що з спільної згоди сторін Сторона 2 наділена правом діяти від імені всіх учасників договору під час ведення загальних справ на підставі діючого договору і спеціально виданої Стороною 1 довіреністю, що підтверджує повноваження Сторони 2 на укладення договорів в рамках діючого договору від імені всіх учасників і наділяється наступними повноваженнями, в тому числі, але не виключно, у відношенні третіх осіб, зокрема, здійснювати закупівлю матеріальних цінностей і здійснювати розрахунки в рамках спільної діяльності, встановленою діючим договором.

Відповідно до п. 5.1.8 договору Сторона 1 зобов'язується забезпечити підключення об'єкту на період ремонту до джерел енергопостачання, водопостачання і телефонізації за грошову компенсацію зі Сторони 2 спожитих енергоресурсів.

Пунктом 5.3.8 договору встановлено, що Сторона 2 по цьому договору зобов'язується інформувати Сторону 1 про хід виконання цього договору не менше 1 разу в місяць. Щомісячно до 15 числа кожного місяця надавати фінансовий звіт за попередній місяць про хід і результати спільної діяльності.

Приписами п. 7.1 договору сторонами узгоджено, що після завершення капітального ремонту, введення об'єкту в експлуатацію і початок його експлуатації в рамках спільної діяльності, прибуток, отриманий в результаті спільної діяльності, що залишився в розпорядженні учасників після покриття витрат спільної діяльності, розрахунками з державними і місцевими бюджетами та державними цільовими фондами, здійсненням поточних платежів і діяльністю, розподіляється між сторонами пропорційно часткам учасників, які встановлюються фактичними сумами вкладу кожного учасника, встановленими в додатку до даного договору (по факту внесених грошових сум і вартості майна).

Згідно до п. 7.5 договору, до введення капітально відремонтованого об'єкта в експлуатацію, Сторона 2 щомісячно перераховує на розрахунковий рахунок Сторони 10 000 грн., які розглядаються Стороною 1 як авансовий розподіл прибутку. Якщо впродовж звітного кварталу (року) частка в розподілі прибутку Сторони 1 буде меншою, ніж вже було перераховано за звітний період перераховано Стороною 2 на рахунок Сторони 1, то перерахована сума коректуванню не підлягає і розглядається Стороною 1 як благодійна допомога. Якщо по закінченню звітного року (кварталу) частка в розподілі прибутку Сторони 1 виявиться більшою, ніж це було за звітний період перераховано Стороною 2 на рахунок Сторони 1, то Сторона 2 перераховує суму, яку не вистачає на рахунок Сторони 1, як частина прибутку учасника.

Пунктом 8.4 договору сторони узгодили, що якщо одна із сторін даного договору істотно порушує будь-які із своїх зобов'язань по договору, що перешкоджає або робить неможливим досягнення цілі по даному договору, то інша сторона має право вимагати розірвання договору в односторонньому порядку, а у випадку незгоди сторони добровільно розірвати договір, то вимагати його розірвання в судовому порядку і вимагати від винної сторони відшкодування збитків та виплати разового штрафу у розмірі 5 % від суми вкладу, внесеного стороною - ініціатором по даному договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін і діє до 30.04.2027р. з можливим проведенням строку дії договору на новий строк. Договір припиняє свою дію за взаємною згодою сторін. Договір не є безстроковим (п.10.2 договору).

Відповідно до додаткової угоди від 07.06.2007р. (т.1а.с.20), п. 7.5 договору викладено у такій редакції: 7.5 До введення капітально відремонтованого об'єкта в експлуатацію, Сторона 2 щомісячно відшкодовує (компенсує) Стороні 1 понесені нею експлуатаційні витрати у розмірі 12000 грн., в тому числі ПДВ 2000грн. Відшкодування (компенсація) Стороні 1 експлуатаційних витрат здійснюється Стороною 2 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Сторони 1. Відшкодування експлуатаційних витрат здійснюється Стороною 2 з 1 числа місяця наступного після повного звільнення об'єкту Стороною 1 від свого майна, про що свідчить акт підписаний сторонами договору.

01.06.2007р. на виконання п. 5.1.4. Договору Сторона 1 за Актом приймання-передачі, передала Стороні 2 об'єкт для здійснення капітального ремонту та реконструкції (т.1а.с.22).

Додатковою угодою від 20.08.2008р., у зв'язку з реорганізацією, назву Сторони-1 було змінено на Концерн "Військторгсервіс", в особі начальника філії "Одеське управління військової торгівлі" Концерну "Військторгсервіс" (т.1 а.с.21).

Як вказує позивач, відповідач, в порушення умов укладеного договору, не виконує взяті на себе зобов'язання, які встановлені пунктом 7.5 договору в редакції додаткової угоди від 07.06.2007р. щодо сплати грошових коштів у якості відшкодування (компенсації) експлуатаційних витрат за утримання будівлі „Будинок військового одягу» , що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45, а також не виконує умови договору, зокрема, в частині здійснення капітального ремонту будівлі , що є предметом оспорюваного договору з ціллю збереження його як пам'ятника архітектури.

Враховуючи вищевикладене, Концерн "Військторгсервіс" в особі філії "Одеське управління військової торгівлі " Концерну "Військторгсервіс" і звернувся до господарського суду Одеської області з відповідним позовом про розірвання договору.

Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їх відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 статті 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Відповідно до ч.2 ст. 1131 ЦК України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Як свідчать матеріали справи, укладений між Концерном "Військторгсервіс" в особі філії "Одеське управління військової торгівлі " Концерну "Військторгсервіс" та Приватним підприємством "Берег" договір за своєю правовою природою є договором про спільну діяльність

Аналізуючи вимоги про розірвання договору №3/СД про спільну діяльність (простого товариства) від 01.06.2007р., суд вказує таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, обґрунтовуючи вимогу щодо розірвання договору зазначає, що відповідач, в порушення умов укладеного договору, не виконує взяті на себе зобов'язання, які встановлені пунктом 7.5 договору в редакції додаткової угоди від 07.06.2007р. щодо сплати грошових коштів у якості відшкодування (компенсації) експлуатаційних витрат за утримання будівлі „Будинок військового одягу» , що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45.

При цьому відповідач вважає, що порушення такого зобов'язання не є істотною умовою договору, що виключає можливість розірвання договору.

Згідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як слідує з наявного в матеріалах справи рішення господарського суду м. Києва від 06.10.2011р. у справі № 10/129 (т.1а.с.31-40), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р. та постановою Вищого господарського суду Одеської області (т.1а.с.41-44), судом встановлено порушення відповідачем умов вищевказаного п. 7.5 договору та стягнуто з відповідача (ПП „Берег» ) заборгованість з експлуатаційних витрат за період з 2008р. по травень 2010р. у сумі 264 000 грн.

Проте, як встановлено судом, фактично, вказане рішення є невиконаним, про що свідчить відповідна постанова державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби від 27.06.2013р. про повернення виконавчого документу стягувачеві (т.1а.с.102-103).

При цьому як встановлено судом і вказане не спростовано в ході розгляду справи у відповідача в період з червня 2010р. по січень 2017р. наявна заборгованість щодо сплати вищевказаних витрат у сумі 948 000 грн. (12000грн. *79 місяців).

Таким чином, суд вважає, що несплата ПП „Берег» відшкодування (компенсації) експлуатаційних витрат впродовж такого періоду свідчить про істотне порушення умов договору, оскільки метою спільної діяльності є, фактично, отримання прибутку.

Водночас, як слідує з матеріалів справи, рішенням господарського суду Одеської області від 11.05.2016р. у справі № 916/583/16 (т.1а.с.50-52) встановлено факт несплати ПП „Берег» податку на землю у розмірі 103702,83 грн. з подальшим стягненням вказаної суми.

Крім того, як встановлено судом, відповідачем в порушення умов договору, зокрема, його предмету та цілі щодо проведення капітального ремонту спірної будівлі, відповідних дій направлених на його виконання, фактично, ПП „Берег» не проводяться.

Так, вищевказана будівля до теперішнього часу не відремонтована та доведена до аварійного стану, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт огляду Будинку військового одягу від 20.01.2017р. (т.1а.с.104-106) з додатками до нього - фото таблицями (т.2а.с.107-118).

При цьому посилання відповідача на укладення ним ряду договорів, зокрема, договору поставки від 02.07.2009р., договору підряду від 28.04.2008р. (т.2а.с.27-28,37-39), актів прийняття виконаних підрядних робіт (т.2а.с.29-33), а також на наявність платіжних доручень від 31.07.2008р. та від 27.03.2009р. щодо сплати ним послуг (т.2а.с.35-36), товарно-транспортних накладних (т.2 а.с.40-59), як на підтвердження реального виконання ПП „Берег» будівельних робіт, направлених на проведення капітального ремонту об'єкту, що є предметом договору, не приймаються судом до уваги, оскільки проведення демонтажних робіт жодним чином не свідчить про виконання обов'язків щодо капітального ремонту будівлі.

При цьому посилання відповідача на те, що такий ремонт не здійснюється, з огляду на відключення позивачем з 11.09.2012р. об'єкта від електропостачання, що є порушенням умов п. 5.1.8 договору не приймається судом до уваги, оскільки як слідує з матеріалів справи претензію щодо відключення електроенергії було пред'явлено лише у вересні 2012 року, а роботи з капітального ремонту мали здійснюватися, починаючи з 2007 року.

Більш того, як слідує з матеріалів справи, позивачем 07.06.2012р. було видано ПП „Берег» довіреність № 202 (т.2 а.с.75), згідно якої директору підприємства було надано право самостійно укласти договір про електропостачання та відповідно доступ до ТП -478.

Проте відповідач, не дивлячись на те, що вказана довіреність була видана йому строком на пів року, таким правом не скористався.

Вказане свідчить про істотне порушення відповідачем умов договору та є безумовною підставою для його розірвання, у зв'язку з чим відповідні позовні вимоги позивача про розірвання договору №3/СД про спільну діяльність (простого товариства) від 01.06.2007р., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому посилання відповідача на наявність додаткової угоди від 03.04.2009р. (т.4а.с.57), як на підставу для відмови у задоволенні позову та на підтвердження виконання ним умов договору, не приймається судом до уваги, оскільки хоча і вказану угоду визнано недійсною не було, проте суд не може прийняти її в якості належного допустимого в розумінні ст.ст. 76,77 ГПК України.

Так, згідно до ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно до ч.2 ст.207 ЦК України у відповідній редакції правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою .

Разом з тим, на додатковій угоді від 03.04.2009р. міститься печатка Управління торгівлі Південного оперативного командування Державного підприємства Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 24301893), незважаючи на те, що у 6.03.2009р. дане підприємство було реорганізовано, про що свідчить наявний в матеріалах справи витяг з ЄДР (т.4 а.с.103-105).

З вищевказаних підстав судом також не приймається в якості належного та допустимого і надана відповідачем квитанція до прибуткового касового ордеру від 03.04.2009р. на суму 2000000 грн. (т.4а.с.58), оскільки, як вбачається з вказаного документу, остання, як і додаткова угода містить відтиск печатки старої організації (кодЄДРПОУ 24301893), якої на той час не існувало.

Крім того у наданому позивачем витязі з касової книги (т.4а.с.77-79), яка велася в період з 12.03.2009р. по 21.05.2009р. відсутній запис про внесення 03.04.2009р. ПП „Берег» вищевказаної суми, відображення якого було обов'язковим згідно п. 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004р. № 637, яке діяло на момент виникнення спірних відносин

Більш того, зазначена сума у розмірі 2000 000 грн. не могла бути прийнятою позивачем, з огляду на встановлене п. 2.3 вищевказаного Положення обмеження, яке було визначено лише у розмірі 10000грн.

Враховуючи висновки суду щодо розірвання договору № 3/СД про спільну діяльність (простого товариства) від 01.06.2007р., а відтак відсутність правових підстав на зайняття Приватним підприємством "Берег" двохповерхової будівлі „Будинок військового одягу» , загальною площею 1717 кв.м., яке складається з підвальних приміщень площею 503,9 кв.м., приміщення першого поверху площею 644,6 кв.м., приміщення другого поверху площею 568,5 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45, вимоги позивача про повернення вказаної будівлі за актом приймання - передачі Концерну "Військторгсервіс" в особі філії "Одеське управління військової торгівлі" Концерну "Військторгсервіс" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевказаного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи задоволення судом позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір № 3/СД про спільну діяльність (простого товариства) від 01.06.2007р., укладений між Приватним підприємством "Берег» та Державним підприємством Міністерства оборони України „Управління торгівлі Південного оперативного командування» , правонаступником якого є Концерн "Військторгсервіс".

3. Зобов'язати Приватне підприємство "Берег» (65021, м. Одеса, вул. Коблевська, 45, код ЄДРПОУ 31347641) повернути Концерну "Військторгсервіс" в особі філії "Одеське управління військової торгівлі " Концерну "Військторгсервіс" (65063, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 10-А. код ЄДРПОУ 35123222) за актом приймання -передачі двохповерхову будівлю „Будинок військового одягу» , загальною площею 1717 кв.м., яке складається з підвальних приміщень площею 503,9 кв.м., приміщення першого поверху площею 644,6 кв.м., приміщення другого поверху площею 568,5 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Берег" (65021, м. Одеса, вул. Коблевська, 45, код ЄДРПОУ 31347641) на користь Концерну "Військторгсервіс" в особі філії "Одеське управління військової торгівлі " Концерну "Військторгсервіс" (65063, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 10-А. код ЄДРПОУ 35123222) (65063, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 10-А. код ЄДРПОУ 35123222) витрати по сплаті судового збору у сумі 3200/три тисячі двісті/ грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10 квітня 2018 р.

Суддя Ю.М. Щавинська