Постанова

від 05.04.2018 по справі 912/3096/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2018 року Справа № 912/3096/17

м.Дніпро

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Березкіної О.В., Іванова О.Г.

при секретарі судового засідання Логвіненко І.Г.

за участю представників сторін:

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність Вих. №ЮР-07/18 від 12.12.2017р.;

представники позивача та третьої особи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2017 року, ухваленого суддею Поліщук Г.Б., повний текст якого складено 05.12.2017р. у справі № 912/3096/17

за позовом Приватного підприємства "ВІПТЕКС", м. Кременчук, Полтавська область

до відповідача ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" в особі заводу конструкцій швидкомонтованих будівель, м.Світловодськ, Кіровоградська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Дочірнє підприємство "БУДІНКОМ" ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Будівельна Інноваційна компанія"

про стягнення 86 814,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ВІПТЕКС" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" в особі заводу конструкцій швидкомонтованих будівель заборгованості за поставкою товару (залізобетонних виробів) згідно видаткових накладних у розмірі 86 814,00 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2017 року у справі № 912/3096/17 позовні вимоги задоволені повністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" в особі Заводу конструкцій швидкомонтованих будівель на користь Приватного підприємства "ВІПТЕКС" 86 814,00 грн. заборгованості та 1 600, 00 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з моменту укладення договору купівлі-продажу від 10.10.2014р. між відповідачем та третьою особою до моменту укладення між третьою особою та позивачем договору про відступлення права вимоги від 02.10.2017р., від Дочірнього підприємства "БУДІНКОМ" ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Будівельна Інноваційна компанія на адресу відповідача не надходило жодної вимоги стосовно оплати поставки продукції у відповідності до видаткових накладних № 91 від 13.10.2014р. та № 91-1 від 14.10.2014р.. Оскільки третя особа не виставляла відповідачу вимогу на оплату товару, на думку апелянта, позивач не набув права вимоги за вказаним договором, а тому вимога взагалі не існує. Також апелянт зазначає, що всупереч вимогам п. 3. 1 Договору третьою особою виписано не було жодної товаро-транспортної накладної, що свідчить про те, що продукція не була поставлена покупцю (відповідачу), тобто про неналежне виконання третьою особою умов договору. У зв'язку з тим, що Позивач не надав суду оригінали Договору про відступлення права вимоги та повідомлення про відступлення права вимоги від 03.10.2017р., договору поставки та накладних, а також акт приймання-передачі цих документів від первісного кредитора до нового, факт передачі йому будь-яких документів від третьої особи є недоведеним. Крім цього в порушення процесуальних норм під час судового засідання представник позивача подав суду нові додаткові документи, копії яких не були надані представнику відповідача, у зв'язку з чим останній подав клопотання про перенесення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи і надання додаткових пояснень та заперечень. Проте, на думку апелянта, суд неправомірно відмовив в задоволенні клопотань на підставі їх необґрунтованості.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому не визнає вимоги апелянта, вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та необґрунтованими, а рішення господарського суду таким, що ухвалене у відповідності до вимог чинного законодавства України. (а.с.139-140) Доказів направлення відповідачу відзиву на апеляційну скаргу позивач до суду не надав.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала, в судове засідання не забезпечила явку повноважного представника, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.137, 148)

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.01.2018р. апеляційна скарга була залишена без руху, надано строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2018р. відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику сторін на 06.03.2018р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Березкіна О.В., Іванов О.Г.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.03.2018р. задоволено клопотання скаржника про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 05.04.2018р.

04.04.2018р. на адресу апеляційного господарського суду від позивача та третьої особи надійшли клопотання про розгляд справи без участі їх представників за наявними матеріалами у справі, у зв'язку з неможливістю забезпечити їх участь в судовому засіданні. В клопотаннях також зазначено, що позивач та третя особа підтримують позовні вимоги в повному обсязі. (а.с.151-154)

Колегія суддів вирішила задовольнити подані позивачем та третьою особою клопотання та розглянути справу без участі їхніх представників за наявними в матеріалах справи документами, які достатні для розгляду справи, оскільки згідно ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

05.04.2018р. до канцелярії апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про застосування до керівництва ПП Віптекс заходи процесуального примусу у вигляді штрафу передбаченого п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання мотивоване тим, що позивач на вимогу ухвали апеляційного господарського суду від 12.02.2018р. не надав суду відзив на апеляційну скаргу та за весь час розгляду справи не направив на адресу відповідача жодних документів. (а.с.155-156)

Колегія суддів вирішила відмовити в задоволенні клопотання про накладення штрафу на позивача з наступних підстав:

Відповідно до статті 131 Господарського процесуального кодексу України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм правом та надав суду відзив на апеляційну скаргу (а.с.139-140) протягом десяти днів з дня вручення йому ухвали про відкриття апеляційного провадження (ухвалу вручено - 23.02.2018р. (а.с.138), відзив направлено поштою - 26.02.2018р.)), проте доказів направлення відповідачу та третій особі копії відзиву не надав.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про належність виконання процесуальних обов'язків позивачем і відповідно, відсутності підстав для застосування судом заходів процесуального примусу.

В судовому засіданні 05.04.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджується матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору :

10.10.2014 між Дочірнім підприємством "БУДІНКОМ" ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Будівельна інноваційна компанія" (далі - продавець, третя особа) та ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" в особі заводу конструкцій швидкомонтованих будівель (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу №10/10/14 (а.с. 32-33)

13.10.2014 та 14.10.2014 ДП "БУДІНКОМ" поставило товар за договором купівлі-продажу, про що було складено та підписано повноважними представниками сторін видаткові накладні №91 від 13.10.20147 та №91-1 від 14.10.2014, відповідно до яких продавцем було передано покупцю наступний товар: К-1ПС-2ут.100, у кількості 13 штук, загальною вартістю 86814,00 грн.(а.с.9-10).

Вказані видаткові накладні містять відбиток штампу (печатки) ДП "БУДІНКОМ", підпис особи повноважного представника відповідача, та посилання на довіреність ААЕ №193270 від 14.10.2014 (а.с.11).

13.10.2014р. було оформлено рахунок-фактуру № 91 на суму 86 814,00грн в тому числі ПДВ на суму 14 469,00грн (а.с. 12)

У відповідності до вимог п. 201.1. Податкового кодексу України, ДП "БУДІНКОМ" складено податкові накладні № 2 від 13.10.2014 та №3 від 14.10.2014 на дату виникнення податкових зобов'язань, та зареєстровано їх Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.66-69).

02.10.2017 між Дочірнім підприємством "БУДІНКОМ" ТОВ "Будівельна Інноваційна Компанія" (далі - первісний кредитор) та Приватним підприємством "ВІПТЕКС" (далі позивач, новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги (а.с. 13).

04.10.2017р., на виконання п. 2.2 договору ДП "БУДІНКОМ"направило відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги від 03.10.2017 № 49 (а.с. 14), що підтверджується описом вкладення у цінний лист на ім'я ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" від 04.10.2017 (а.с. 15-16).

Крім того, 04.10.2017 ПП "ВІПТЕКС" направило цінним листом з описом на поштову адресу ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" вимогу від 04.10.2017 №1-10/17 про сплату заборгованості по поставкам товару згідно видаткових накладних №91 від 13.10.2014 на суму 40068,00 грн та №91-1 від 14.10.2014 на суму 46746,00 грн (а.с.17-19).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що через не звернення ДП БУДКОМ з вимогою щодо сплати отриманою за видатковими накладними № 91 від 13.10.2014р. та № 91-1 від 14.10.2014р., ПП Віптекс не набуло прав вимоги до відповідача відхиляються колегією суддів з огляду на наступне:

Як зазначалося вище, відповідно до п.1.1, 1.2. договору купівлі-продажу №10/10/14 від 10.10.2014р., укладеного між Дочірнім підприємством "БУДІНКОМ" ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Будівельна інноваційна компанія" (далі - продавець, третя особа) та ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" в особі заводу конструкцій швидкомонтованих будівель (покупець, відповідач), продавець відвантажує товар, а саме: К-1ПС2-2 ут.-100, у кількості 13 шт., загальною вартістю 86814,00 грн, а покупець приймає та оплачує його вартість.

Відповідно до п.2.1. порядок розрахунків - попередня оплата згідно рахунка постачальника.

По узгодженню сторін може бути використана інша форма розрахунків, яка не заборонена діючим законодавством України (п.2.3. договору).

Строк відвантаження продукції - до 31 жовтня 2014 року (п.3.1. договору купівлі-продажу).

Згідно з п.3.2. договору продукцію повинні супроводжувати наступні документи: видаткова накладна, податкова накладна, паспорт на продукцію.

13.10.2014р. було оформлено рахунок-фактуру № 91 на суму 86 814,00грн в тому числы ПДВ на суму 14 469,00грн (а.с. 12)

Видаткові накладні № 91 від 13.10.2014р. та № 91-1 від 14.10.2014р. підписані відповідальними представниками сторін без будь - яких зауважень.

Відповідно до п.5.2. договору датою поставки продукції вважається дата видаткової накладної постачальника.

З урахуванням вищевикладеного, доводи апеляційної скарги щодо відсутності товарно-транспортних накладних, як доказ неналежного виконання ДП БУДІНКОМ своїх зобов'язань в частині відвантаження продукції відхиляються як необґрунтовані.

Строк дії договору з 10.10.2014 по 31.12.2014. Настання терміну припинення дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення ними своїх зобов'язань за договором, що мали місце під час дії цього договору. (п.10.1, 10.2 договору).

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ст.510 ЦКУ).

Приписами ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

В період з 13.10.2014 по 01.10.2017, грошових коштів на поточний рахунок ДП "БУДІНКОМ" ТОВ "Будівельна Інноваційна Компанія" в погашення заборгованості по даним поставкам не надходило.

Відповідно до п.1.1 Договір про відступлення права вимоги від 02.10.2017р. між Дочірнім підприємством "БУДІНКОМ" ТОВ "Будівельна Інноваційна Компанія", первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові і стає кредитором по поставкам товару згідно видаткових накладних №91 від 13.10.2014 на суму 40068,00 грн та №91-1 від 14.10.2014 на суму 46746,00 грн між первісним кредитором та Заводом конструкцій швидко монтованих будівель ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром".

Відповідно до п.1.2 новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань.

Первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про поступку права вимоги за цим договором протягом десяти календарних днів з моменту підписання даного договору, шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення боржнику копії цього договору або вручення особисто під розписку представнику боржника (п.2.2. договору про відступлення права вимоги).

Згідно п. 4.1 договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Частиною 1 ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, відповідно до п.1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Твердження апелянта щодо відсутності доказів передачі від первісного кредитора документів та інформації спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, які додані до позовної заяви, на підставі яких встановлено факт поставки продукції за договором купівлі-продажу №10/10/14 від 10.10.2014р..

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо наявності доказів на підтвердження наявність заборгованості ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" в особі заводу конструкцій швидкомонтованих будівель у розмірі 86814,00 грн. перед ПП "ВІПТЕКС".

Доводи апеляційної скарги щодо ігнорування місцевим господарським судом клопотання відповідача про перенесення дати розгляду справи відхиляються колегією суддів з огляду на достатність строків для ознайомлення з матеріалами справи, що підтверджується даними про рух справи і відповідні оскаржувані дії місцевого господарського суду є такими, що спрямовані на своєчасний розгляд справи з урахуванням інтересів усіх учасників спору, не містять порушень норм процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів за результатами розгляду справи доходить висновку, що розглядаючи справу, місцевий господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно з'ясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, стягнувши з відповідача 86814,00 грн заборгованості і витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що під час перегляду апеляційним господарським судом не було встановлено порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права у відповідності до статті 276 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду у справі 912/3096/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Розподіл судових витрат у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів залишає без змін.

Керуючись ст. ст. 129, 242, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282 - 284, 288 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2017 року у справі № 912/3096/17 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2017 року у справі № 912/3096/17 - залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на апелянта: ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім встановлення випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.04.2018р.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г.Іванов