Постанова

від 10.04.2018 по справі 284/804/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №284/804/16-ц Головуючий у 1-й інст. Діброва О. В.

Категорія 23 Доповідач Микитюк О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого Микитюк О.Ю.

суддів Григорусь Н.Й.,

ОСОБА_1

при секретарі Гайдамащук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі в режимі відеоконференції справу №284/804/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення безпідставно набутих коштів

за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4

на рішення Народицького районного суду Житомирської області від 15 січня 2018 року , ухвалене під головуванням судді Діброви О.В. в смт. Народичі,

встановив:

У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що 09 липня 2016 року він передав ОСОБА_3 60000грн., а 12 вересня 2016 року - ОСОБА_4 63000грн. у розрахунок за придбання на майбутнє земельних ділянок площею 3,88га та 3,88га на території Костянтинівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області. У зв'язку із цим відповідачі надали йому розписки про отримання грошових коштів. У подальшому з'ясувалося, що ще в березні 2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 уклали договори оренди земельних ділянок з ТОВ Український Агропродукт строком на 15 і 49 років. Повернути йому отримані кошти відповідачі відмовилися. Вважаючи, що кошти, отримані відповідачами, є майном, набутим без достатньої правової підстави, позивач просив на підставі ст.ст.1212, 1048 Цивільного кодексу України стягнути з ОСОБА_3 2440 доларів США та 133,52 долари США відсотків, стягнути з ОСОБА_4 2400 доларів США та 172,05 долари США відсотків.

Рішенням Народицького районного суду Житомирської області від 15 січня 2018 року позов задоволено частково . Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 69629грн.39коп., що еквівалентно 2440 доларів США та проценти в сумі 3810грн.21коп., що еквівалентно 133,52 долари США. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 68487грн.93коп., що еквівалентно 2400 доларів США та проценти в сумі 2056грн.46коп., що еквівалентно 72,05 долари США. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять скасувати рішення і ухвалити нове рішення про відмову у позові. Апелянти посилаються на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема вказують, що позивачу було відомо про договори оренди землі, вони видали на ім'я його брата довіреності на розпорядження земельними ділянками, склали заповіти на земельні ділянки на користь сина позивача.

У відзиві представник ОСОБА_2 просить відхилити апеляційну скаргу, залишити без змін рішення суду першої інстанції, зазначає про законність і обґрунтованість рішення.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_3 є власницею земельної ділянки площею 3,88 га на території Костянтинівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520383800:02:001:0146. Згідно розписки від 06 липня 2016 року ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_2 60000грн. в рахунок подальшого укладення договору купівлі-продажу даної земельної ділянки.

ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 3,88 га на території Костянтинівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520383800:02:001:0147. Згідно розписки від 12 вересня 2016 року ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_2 63000грн. в рахунок укладення в майбутньому договору купівлі-продажу даної земельної ділянки.

Задовольняючи позов, суд першої інстанцій виходив із доведеності всіх умов, за наявності яких виникають зобов'язання з безпідставного набуття (придбання) майна, у тому числі факту набуття майна відповідачем за рахунок позивача, та необхідності застосування до спірних правовідносин статті 1212 ЦК України.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

З матерiалiв справи вбачається, що відповідачі набули грошові кошти у розмірі 60000грн. та 63000грн. за достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству, з метою передачі позивачу у власність в майбутньому земельних ділянок.

Крім того, грошові кошти були отримані не як позика, а лише як предмет майбутнього договору купівлі-договору. Отримані відповідачами кошти не є безпідставно отриманими в розумінні статті 1212 ЦК України. Отже, правовідносини сторін регулюються нормами зобов'язального права, які застосовуються до окремих видів угод, а не статтею 1212 ЦК України, на яку посилався позивач як на підставу позовних вимог.

Як роз'яснено у правовій позиції Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року в справі № 6-88цс13, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.

За таких обставин рішення належить скасувати і ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст.259, 268, 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389- 391 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити, рішення Народицького районного суду Житомирської області від 15 січня 2018 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.

Відмовити ОСОБА_2 у позові до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення безпідставно набутих коштів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 800 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 1141грн.20коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча: Судді: