Постанова

від 11.04.2018 по справі 804/4672/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2018 року

Київ

справа №804/4672/16

адміністративне провадження №К/9901/28/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автополюс" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі судді Добродняк І.Ю. від 24 листопада 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автополюс" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Автополюс (далі - Товариство) звернулось суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 січня 2016 року №0000042202.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

При цьому, зазначена постанова ухвалена судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні, в якому був присутній, зокрема, представник позивача Вандич А.Ю., а повний її текст виготовлено 26 грудня 2016 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство 26 вересня 2017 року подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просило його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, одночасно заявивши й клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, обґрунтоване тим, що постанову суду першої інстанції Товариство не отримувало, а про зміст її повного тексту дізналось 22 вересня 2017 року під час ознайомлення представника з матеріалами справи, після чого 25 вересня 2017 року копію рішення ним було роздруковано з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року апеляційну скаргу з врахуванням приписів частини 4 статті 189 КАС України, залишено без руху, зокрема, у зв'язку з її поданням поза межами строку апеляційного оскарження й визнанням судом підстав, вказаних у клопотанні про його поновлення, неповажними (оскільки в матеріалах справи наявне поштове повідомлення про вручення рекомендованого відправлення, відповідно до якого копію постанови суду першої інстанції позивач отримав 24 січня 2017 року); запропоновано позивачу навести інші поважні причини пропуску строку подання апеляційної скарги.

В межах наданого для усунення недоліків апеляційної скарги строку Товариство надіслано до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому останнє, крім тих посилань, що вже наводились в первісно заявленому клопотанні, вказувало, що на наявному в матеріалах справи поштовому повідомленні про вручення рекомендованого відправлення міститься відбиток штемпеля з надписом судова повістка , а тому воно безпідставно було оцінено судом як належний доказ в підтвердження отримання позивачем копії постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року.

Ухвалою від 24 листопада 2017 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд на підставі абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою, оскільки прийшов до висновку про неповажність наведених відповідачем причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції від 24 листопада 2016 року, Товариство звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права й залишення поза увагою наведених позивачем в клопотанні про поновлення пропущеного строку обставин його пропуску, просило вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

Відповідач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а ухвалу суду апеляційної інстанції, яку він просив залишити без змін, - обґрунтованою та законною.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частиною 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи, що, як вже зазначалось, апеляційна скарга на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року, ухвалену у відкритому судовому засіданні за участі представника позивача, була подана поза межами законодавчо встановленого десятиденного строку її апеляційного оскарження, а вказані Товариством в клопотанні причини пропуску цього строку визнані судом апеляційної інстанції недостатніми для висновку щодо пропуску цього строку з поважних причин, касаційний суд вважає, що позивачу обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року.

Доводи ж касаційної скарги про те, що на наявному в матеріалах справи поштовому повідомленні про вручення рекомендованого відправлення (т.2 а.с.106) міститься відбиток штемпеля з надписом судова повістка , а тому воно не може бути розцінене як належний доказ в підтвердження отримання позивачем копії рішення суду першої інстанції не приймаються касаційним судом до уваги, оскільки хоча на вказаному повідомленні й проставлено відбиток штемпеля судова повістка , разом з тим у розділі щодо відправника є надпис 4672/16-пост.-20.12.16 , який підтверджує надсилання саме постанови від 20 грудня 2016 року у даній справі №804/4672/16; крім того, представникові позивача, яка була присутня в судовому засіданні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року, про призначення наступного судового засідання на 20 грудня 2016 року повідомлено під розписку (т.2, а.с.7), а тому судова повістка на адресу Товариства не надсилалась.

До того ж, приписами частин 2 та 3 статті 167 КАС України передбачено обов'язок суду надсилати копії судових рішень лише тим особам, які не були присутні у судовому засіданні, або їх видачі на вимогу особи, яка бере участь у справі, тоді як позивач, представник якого був присутній у судовому засіданні при проголошенні вступної та резолютивної частин постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року, звернувся із заявою (клопотанням) про видачу її копії одразу ж 20 грудня 2016 року (втім, як вже зазначалось, повний текст судового рішення виготовлено 26 грудня 2016 року) та в подальшому лише 13 вересня 2017 року.

Крім того, статтею 49 КАС України передбачався обов'язок осіб, які беруть участь у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а тому Товариство як особа, зацікавлена в апеляційному оскарженні рішення суду першої інстанції, зобов'язана була вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для своєчасного подання апеляційної скарги.

З доданого ж позивачем як до апеляційної, так і до касаційної скарги примірнику постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року, роздрукованої з Єдиного державного реєстру судових рішень, вбачається, що це судове рішення було надіслано судом до Реєстру 28 грудня 2016 року, зареєстровано - 29 грудня 2016 року та оприлюднено - 03 січня 2017 року, а отже саме з цієї дати Товариство не було позбавлене можливості ознайомитись з його текстом та, в разі незгоди, вжити заходів для невідкладного його оскарження.

У касаційній скарзі відсутні й відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автополюс" залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду