Рішення

від 13.04.2018 по справі 826/15138/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ            13 квітня 2018 року                                      № 826/15138/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди  В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Фастівське районне мисливсько-рибальське господарство Київського обласного мисливсько-рибальського виробничого об'єднання Київської обласної ради УТМР» до Київської обласної державної адміністрації, третя особа – Державне агентство лісових ресурсів України, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Дочірнє підприємство «Фастівське районне мисливсько-рибальське господарство Київського обласного мисливсько-рибальського виробничого об'єднання Київської обласної ради УТМР» (далі – позивач, мисливсько-рибальське господарство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської обласної державної адміністрації та просить суд: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у погодженні подання Державного агентства лісових ресурсів від 19 травня 2016 року за № 03-11/2932-16 в частині надання в користування мисливських угідь для ведення мисливського господарства на території Фастівського району площею 39  322,31 га Дочірньому підприємству «Фастівське районне мисливсько-рибальське господарство Київського обласного мисливсько-рибальського виробничого об'єднання Київської обласної ради УТМР»; - зобов'язати Київську обласну державну адміністрацію відповідно до статті 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» оформити та надати письмове погодження щодо надання в користування мисливських угідь для ведення мисливського господарства на території Фастівського району площею 39  322,31 га Дочірньому підприємству «Фастівське районне мисливсько-рибальське господарство Київського обласного мисливсько-рибальського виробничого об'єднання Київської обласної ради УТМР». Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з метою отримання в користування мисливських угідь для ведення мисливського господарства на території Фастівського району Київської області позивач звернувся до Державного агентства лісових ресурсів України та надав відповідний пакет документів, розглянувши які Державне агентство лісових ресурсів України 19 травня 2016 року в порядку статті 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» направило для погодження до Київської обласної державної адміністрації подання та матеріали на 56 аркушах. У відповідь на зазначене подання позивач отримав лист від 29 червня 2017 року за № 05.2-08.2/972, з якого вбачалося, що серед поданих документів відсутня інформація про розподіл мисливських угідь площею 39  322,31 га між власниками землі та землекористувачами, що унеможливлює перевірку наявності необхідних погоджень. Зазначені висновки позивач вважає протиправними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки, закон не встановлює обов'язку обласних адміністрацій проводити додаткову перевірку наявності погоджень власників та користувачів земельних ділянок, які будуть входити до складу мисливських угідь, а крім того, на його думку, до повноважень обласних рад не входить перевірка комплектності поданих документів, а вимоги щодо надання інформації про розподіл угідь між власниками землі та землекористувачами суперечать вимогам Закону України «Про захист персональних даних».    Ухвалою суду від 13 грудня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції. Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Розпорядженням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня     2018 року № 142 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 826/15138/17, та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи визначено для розгляду суддю Келеберду В.І. Ухвалою суду від 29 січня 2018 року зазначеним суддею прийнято справу у провадження, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, надано відповідачу строк на подачу заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву. 27 лютого 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача у справі. Згідно частини третьої статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України. Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.            Відповідно до статті 62 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» державний контроль за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, його органами на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими спеціально уповноваженими державними органами. Порядок здійснення державного контролю за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається Кабінетом Міністрів України.            Відповідно до статті 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок. Претендент на отримання мисливських угідь у користування має підготувати та подати перелік документів відповідно до листа Держлісагентства України від 20 червня 2012 року № 03-06/3375-12, серед яких, зокрема: 1.          Довідка місцевого органу земельних ресурсів про категорію та стан земельної ділянки, на якій розташовані мисливські угіддя, у якій має міститися така інформація: -          перелік власників і користувачів земельних ділянок та площа земель, що надана їх у власність або користування; -          площа земель запасу чи резерву в розрізі сільських (селищних) рад, що входять в проектну територію мисливських угідь. 2.          Узгоджена з районним управлінням земельних ресурсів карта-схема мисливських угідь, що надаються у користування з описом меж та нанесенням земель запасу чи резерву. 3.          Завірене у сільській (селищній) раді погодження претенденту на користування мисливськими угіддями від власників або користувачів земельних ділянок. 4.          Погодження відповідних сільських (селищних), районних рад, районних і обласної державної адміністрації. 5.          Копії статутних документів, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій. Як вбачається з наявних у справі документів, 19 травня 2016 року Державним агентством лісових ресурсів України направлено до Київської обласної державної адміністрації подання № 03-11/2932-16 та матеріали на 56 аркушах щодо надання у користування мисливських угідь для ведення мисливського господарства на території Фастівського району площею 39  322,31 га Дочірньому підприємству «Фастівське районне мисливсько-рибальське господарство Київського обласного мисливсько-рибальського виробничого об'єднання Київської обласної ради УТМР». Листом від 29 червня 2017 року № 05.2-08.2/972 Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації повідомлено позивачу, що у наданих на розгляд матеріалах відсутні документи з інформацією про розподіл мисливських угідь площею 39  322,31 га між власниками землі та землекористувачами, що унеможливлює перевірку наявності необхідних погоджень. Повідомлено також, що для подальшого розгляду даного питання необхідно врахувати зазначене зауваження, після чого матеріали буде розглянуто відповідно до вимог чинного законодавства. Як вбачається із змісту наданого відповідачем відзиву, серед документів відсутній саме перелік власників і користувачів земельних ділянок та площа земель, що надана їм у власність або користування. Виходячи з того, що позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у погодженні подання Державного агентства лісових ресурсів України від            19 травня 2016 року, суд зазначає, що сам по собі лист Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації не можна вважати відмовою у погодженні зазначеного подання, оскільки він не містить висновку про відмову, має рекомендаційний та роз'яснювальний характер, а навпаки містить зобов'язання розглянути подані матеріали після врахування зазначених у листі зауважень.   Крім того, виходячи з положень статті 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»,  мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування міськими радами за поданням відповідного виконавчого органу. З наданих до матеріалів справи документів не вбачається, що подання Державного агентства лісових ресурсів України від 19 травня 2016 року подавалося на розгляд Київської обласної ради та з цього приводу приймалися які-небудь рішення. Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)   на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)   з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)   обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6)   розсудливо; 7)   з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. З урахуванням наведеної норми Закону, суд не вбачає протиправності у діях відповідача, оскільки достатніх та переконливих доказів того, що відповідач діяв не у межах повноважень та не у спосіб, визначений Конституцією та законами України не надано. Крім того, в частині позовних вимог щодо зобов'язання Київської обласної державної адміністрації відповідно до статті 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» оформити та надати письмове погодження щодо надання в користування мисливських угідь для ведення мисливського господарства на території Фастівського району площею 39  322,31 га Дочірньому підприємству «Фастівське районне мисливсько-рибальське господарство Київського обласного мисливсько-рибальського виробничого об'єднання Київської обласної ради УТМР» суд зазначає, що вирішення питання у такий спосіб є втручанням в дискреційні повноваження суб'єкту владних повноважень, оскільки впливає на його право вибору при прийнятті відповідного рішення. Під дискреційним повноваженням суд повинен розуміти таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, що визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. Суд є правозастосовуючим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. За таких обставин суд, дотримуючись принципів законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, не має права перебирати на себе повноваження суб'єкта владних повноважень у відповідних правовідносинах, а тому позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню. Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. З урахуванням викладеного суд не знаходить підстав для задоволення адміністративного позову. Керуючись статтями 72-73, 76-77, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В И Р І Ш И В: У задоволенні адміністративного позову відмовити. Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя                                                                                                В.І. Келеберда