Рішення

від 11.04.2018 по справі 915/1381/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року Справа № 915/1381/16

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області

у складі судді Фролова В.Д.

за участю секретаря судового засідання Кнауб А.А.

розглянувши матеріали справи № 915/1381/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ОСОБА_1» , 54002, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 25; адреса для листування: 54001, м. Миколаїв, вул. Шнеєрсона, 12/39

до відповідача: Комунального підприємства«Обрій - ДКП» ,54050, м.Миколаїв, вул.Ватутіна,92

про: стягнення 447 106,10 грн.

ПРИСУТНІ:

від позивача - ОСОБА_2 ордер МК№69113 від 31.01.2018

від відповідача - ОСОБА_3 посвідчення №343 від 14.12.2016

- ОСОБА_4 - директор

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО ОСОБА_1» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами про стягнення з Комунального підприємства «Обрій - ДКП» заборгованості в розмірі 447106,10 грн. за договором № 170 від 01.03.2015 з якої: 195754,00 грн. - основна заборгованість, 121354,62 грн. - пеня, 96610,15 грн. - штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань, 8798,33 грн. - 3% річних, 24589,00 грн. - інфляційних.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.03.2017 року (суддя Семенчук Н.О.), яке постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 залишене без змін, позов задоволено частково.

Постановою від 10.10.2017 року Вищий господарський суд України скасував постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 та рішення господарського суду Миколаївської області від 07.03.2017 року та передав справу на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Відповідно Положення про автоматизовану систему документообігу суду та на виконання Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області 24.10.2017 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 915/1381/16 між суддями за результатами якого головуючим суддею призначено у справі призначено ОСОБА_5

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.10.2017 справу прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду на 22.11.2017 о 10 год. 10 хв.

Ухвалою суду від 22.11.2017 розгляд справ відкладено на 20.12.2017 о 10 год. 20 хв.

Розгляд справи по суті не розпочинався.

Відповідно до Закону України №2147-VIII від 03.10.2017, з 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.9) п.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з набранням чинності Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 ухвалою суду від 20.12.2018 визначено справу №915/1381/16 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження; у підготовчому засіданні оголошено перерву на 27.12.2017 о 10 год. 20 хв.

27 грудня 2017 року від представника позивача до суду надійшло заява (вх.№18512/17) про уточнення до позовної заяви про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, в якій останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 598131 грн. 13 коп. До даної заяви додано платіжне доручення №1103 від 27.12.2017 про доплату судового збору в розмірі 2265,38 грн.

Враховуючи, що дане уточнення позовних вимог є заявою про збільшенням розміру позовних вимог, яка подана до закінчення підготовчого засідання, в порядку передбаченому ст. 46 ГПК України, а відтак підлягає прийняттю до розгляду. Отже справа розглядається з урахуванням заяви вх.№18512/17 від 27.12.2017 року.

27 грудня 2018 року від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення (вх.№18513/17) в яких просить суд не призначати у справі судову експертизу та розглядати справу по суті в межах уточнених позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.12.2018 у підготовчому засіданні оголошено перерву на 14 лютого 2017 року о 10 год. 00 хв.

Ухвалами суду від 14.02.2018: за клопотання представника позивача, продовжено строк розгляду справи на 30 днів у відповідності до вимог ч.3 ст. 177 ГПК України; закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 21.03.2018 о 10 год. 10 хв.

Ухвалою суду від 21.03.2018 відкладено розгляд справи на 04.04.2018 о 10 год. 10 хв.

Ухвалою суду від 04.04.2018 відкладено розгляд справи на 11.04.2018 об 11 год. 10 хв.

10 квітня 2018 року від представника позивача до суду надійшло клопотання (вх..№4210/18) в якому зазначено, що нарахована до стягнення заборгованість в розмірі 598131 грн. 13 коп. складається з суми основного боргу в розмірі 195 754 грн. 00 коп., пені нарахованої за травень, червень, липень 2015 року в сумі 171 868 грн. 24 коп., 3 % річних нарахованих за травень, червень, липень 2015 року в сумі 13 916 грн. 28 коп., інфляційних витрат нарахованих за травень, червень, липень 2015 року в сумі 50 798 грн. 85 коп. та штрафу за прострочення грошових зобов'язань нарахованих за травень, червень, липень 2015 року в сумі 165793 грн. 76 коп.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення сторін про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши всі подані у справу докази, суд встановив:

01 березня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ОСОБА_1» (далі - виконавець, позивач) та Комунальним підприємством «Обрій - ДКП» (далі - замовник, відповідач) було укладено Договір № 170 про надання послуг із вивезення твердих побутових відходів (далі - Договір), у відповідності до умов якого, замовник доручає, а виконавець згідно з графіком надає йому послуги з вивезення твердих побутових відходів, з території замовника, а останній в свою чергу зобов'язується своєчасно оплачувати у строки та за встановленими тарифами надані виконавцем послуги відповідно до умов цього ОСОБА_6 (п. 1.1 ОСОБА_6).

Відповідно до п. 2.2. ОСОБА_6 вартість надання послуг з вивезення одного метра кубічного ТПВ становить 33,00 грн. без урахування вартості захоронення на міському полігоні ТПВ.

Додатковою угодою № 1 від 01.05.2015 року до ОСОБА_6, сторонами було змінено п. 2.2. договору, та викладено його у наступній редакції: «вартість надання послуг з вивезення одного метра кубічного ТПВ становить 40,70 грн. з урахуванням вартості захоронення на міському полігоні ТПВ» .

Додатковою угодою № 2 від 01.06.2015 року ОСОБА_6, сторонами було змінено п. 2.2. договору, та викладено його у наступній редакції: «вартість надання послуг з вивезення одного метра кубічного ТПВ становить 38,00 грн. без урахування вартості захоронення на міському полігоні ТПВ» .

Додатковою угодою № 3 від 01.07.2015 року ОСОБА_6, сторонами було змінено п. 2.2. договору, та викладено його у наступній редакції: «вартість надання послуг з вивезення одного метра кубічного ТПВ становить: - у випадку використання паливно - мастильних матеріалів виконавця - 38,00 грн. без урахування вартості захоронення на міському полігоні ТПВ; - у випадку використання паливно - мастильних матеріалів замовника - 23,32 без урахування вартості захоронення на міському полігоні ТПВ » .

У відповідності до п. 3.1. ОСОБА_6 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Згідно п. 3.3. ОСОБА_6 розрахунки за надані послуги здійснюються замовником до 5 (п'ятого) числа місяця наступного за розрахунковим.

Пунктом 3.4. ОСОБА_6 сторони встановили, що оплата наданих виконавцем послуг здійснюється згідно ОСОБА_6 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на підставі виставлених виконавцем рахунків, з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 3.5. ОСОБА_6 здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється ОСОБА_6 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який підписується повноважними представниками сторін після фактичного надання послуг виконавцем за відповідний місяць, не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за звітним, але у будь-якому разі не пізніше 5-ти (п'яти) календарних днів з моменту їх пред'явлення для підписання.

У відповідності до п. 3.6. ОСОБА_6 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) повертається замовником не пізніше 5-х (п'яти) календарних днів з моменту їх пред'явлення для підписання. Якщо замовник не повернув ОСОБА_6 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) у зазначений строк, ОСОБА_6 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) вважається підписаним та погодженим сторонами.

Згідно п. 3.7. ОСОБА_6, жодна зі сторін не вправі відмовитися від підписання ОСОБА_6 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). У разі наявності розбіжностей, підтверджених письмово, сторони підписують ОСОБА_6 про фактичні розбіжності. Розбіжності повинні бути підтверджені виключно Актами про неналежне надання або не надання послуг виконавцем за ОСОБА_6, підписаними уповноваженими представниками сторін. При недотриманні процедури двостороннього підписання ОСОБА_6 про неналежне надання або не надання послуг виконавцем за ОСОБА_6, Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) вважається підписаним та погодженим сторонами.

Відповідно до п. 4.1.2. ОСОБА_6 змовник зобов'язаний своєчасно приймати надані послуги згідно з Атом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) шляхом їх підписання.

У пункті 4.1.3. ОСОБА_6 визначено, що змовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати отримані послуги згідно з розділом 3 ОСОБА_6.

Відповідно до п. 8.2. ОСОБА_6 строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього договору та продовжує свою дію до 29.02.2016 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором. Цей договір вважаться пролонгованим, на той же строк, якщо жодна зі сторін за 10 (десять) календарних днів до дати закінчення дії договору не заявить про свій намір припинити дію договору.

Згідно п. 3.4 Порядку приймання ТПВ на міський полігон, затвердженого наказом директора КП «Миколаївкомунтранс» № 58 від 12.09.2013 (далі - Порядок), приймальник на КПП контролює прибуттям автотранспорту з ТПВ і приймає їх за такими документами: дорожній лист та талон на захоронення ТПВ встановленого зразка, що відповідає обсягу кузова машини з урахуванням коефіцієнта ущільнення, з обов'язковою наявністю на звороті талона печатки або штампа суб'єкта господарської діяльності, який ввозить ТПВ на міський полігон. Кожний приймальник забезпечений номерним штампом, ромбовидної форми (п. 3.5 Порядку).

У відповідності до п. 3.7 Порядку, у дорожньому листі приймальник ставить свій підпис, особистий номерний штамп ромбовидної форми та печатку «Для талонів» . Особистий номерний штамп ромбовидної форми та печатку «Для талонів» приймальник проставляє на талоні на захоронення ТПВ, наданому суб'єктом господарювання при ввезенні відходів, що свідчить про погашення талону та підтверджує фактичний обсяг ввезення ТПВ для захоронення на міський полігон за відповідним талоном.

Відповідно до п. 3.8 Порядку, за підсумками зміни приймальник формує внутрішній звіт, в якому зазначається найменування суб'єктів господарської діяльності, які здійснили ввезення ТПВ на протязі відповідної зміни, кількість рейсів та об'єм ввезення побутових відходів. Разом із звітом в обов'язковому порядку приймальником додаються талони, кількість яких повинна дорівнювати обсягу фактично ввезених побутових відходів, що зафіксований у журналі, та відповідати обсягу ввезених побутових відходів за зміну, зазначеному у звітах.

Пунктом 3.9 Порядку передбачено, що прийом ТПВ та пропуск транспортного засобу на полігон без талонів не дозволяється. Талон на захоронення ТПВ є первинним обліковим документом, підтверджуючим право суб'єкта господарської діяльності на завезення і розміщення відходів на територію міського полігона. Будь - які виправлення талоні не допускаються.

Так, на виконання умов ОСОБА_6 позивач у період з 25.03.2015 року по 31.07.2015 року надав замовнику послуги з вивезення ТПВ на загальну суму 663 318, 00 грн. в підтвердження чого посилається на підписані сторонами та скріплені печатками ОСОБА_6 надання послуг, рахунки до них, а саме:

- ОСОБА_6 надання послуг б/н від 31.03.2015 року та рахунок на оплату № 156 від 25.03.2015 року на загальну суму 3 084, 00 грн.;

- ОСОБА_6 надання послуг № 256 від 10.04.2015 року та рахунок на оплату № 225 від 10.04.2015 року на загальну суму 68 310, 00 грн.;

- ОСОБА_6 надання послуг № 260 від 17.04.2015 року та рахунок на оплату № 227 від 17.04.2015 року на загальну суму 63 360, 00 грн.;

- ОСОБА_6 виконаних робіт № 358 від 25.04.2015 року та рахунок на оплату № 298 від 25.04.2015 року на загальну суму 47 520, 00 грн.;

- ОСОБА_6 надання послуг № 400 від 30.04.2015 року та рахунок на оплату № 333 від 30.04.2015 року на загальну суму 18 480, 00 грн.;

- ОСОБА_6 здачі-приймання робіт (надання послуг) № 421 від 16.05.2015 року та рахунок на оплату № 402 від 16.05.2015 року на загальну суму 146 520, 00 грн.;

- ОСОБА_6 надання послуг № 483 від 25.05.2015 року та рахунок на оплату № 407 від 22.05.2015 року на загальну суму 39 072, 00 грн.;

- ОСОБА_6 надання послуг № 489 від 30.05.2015 року та рахунок на оплату № 420 від 30.05.2015 року на загальну суму 39 072, 00 грн.;

- ОСОБА_6 надання послуг № 533 від 13.06.2015 року та рахунок на оплату № 463 від 13.06.2015 року на загальну суму 86 640, 00 грн.;

- ОСОБА_6 надання послуг № 628 від 30.06.2015 року та рахунок на оплату № 562 від 30.06.2015 року на загальну суму 100 320, 00 грн.;

- ОСОБА_6 надання послуг № 807 від 31.07.2015 року та рахунок на оплату № 729 від 31.07.2015 року на загальну суму 50 940, 00 грн., податкові накладні.

Також, позивач в підтвердження надання послуг з вивезення ТПВ по ОСОБА_6 № 170, посилається на дорожні листи (т. 2 а.с.3- 25), які підписані приймальником, містять номерний штамп ромбовидної форми та печатку «Для талонів» , що свідчить про погашення талонів та підтверджує ввезення ТПВ для захоронення на міський полігон за відповідними талонами, як то визначено п. 3.7 Порядку.

Позивач у наданих до суду поясненнях вказав, що при виконанні ОСОБА_6 товарно - транспортні накладні не складались, оскільки їх складання не передбачено умовами ОСОБА_6.

Однак відповідач частково виконав свої договірні зобов'язання та оплатив вказані послуги з вивезення ТПВ на загальну суму 467 564, 00 грн.

З метою досудового урегулювання спору позивач звертався до відповідача із вимогою від 28.11.2016 року щодо погашення заборгованості за ОСОБА_6. Відповідей на вказану вимогу позивачем не отримано, заборгованість сплачено не було.

Враховуючи часткове виконання відповідачем договірних зобов'язань, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення основної заборгованості з КП «Обрій-ДКП» на користь ТОВ «ЕКО ОСОБА_1» за надані послуги з вивезення ТПВ згідно до ОСОБА_6 № 170 про надання послуг із вивезення твердих побутових відходів від 01.03.2015 року в сумі 195 754, 00 грн. (663 318, 00 грн. - 467 564,00 грн.) .

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У ч.1 ст. 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 195 754,00 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог ОСОБА_6 та Закону та підтвердженими матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 6.2 ОСОБА_6 передбачено, що за прострочення проведення розрахунків за цим ОСОБА_6 замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання своїх грошових зобов'язань від суми неоплачених замовником послуг.

Пунктом 6.4 ОСОБА_6 сторони домовились збільшити строк позовної давності для стягнення неустойки, а саме встановили строк позовної давності для стягнення неустойки тривалістю у три роки. Зі спливом строку, визначеного частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій у разі порушення стороною умов цього договору не припиняється.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню нараховану за травень, червень, липень 2015 року в сумі 171 868 грн. 24 коп.

Згідно із ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз названих норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Керуючись вказаними нормами права, господарський суд, здійснив оцінку співвідношення сум основного боргу та штрафних санкцій на предмет їх розумності, співрозмірності, адекватності, та відсутності доказів понесення позивачем значних негативних наслідків внаслідок порушення відповідачем свого зобов'язання по ОСОБА_6, враховуючи інтереси обох сторін, вважає за не обхідне реалізувати право суду на зменшення розміру пені, передбачене вищенаведеними нормами права, та зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення з відповідача у позовній заяві суми пені з 171868 грн. 24 коп. - до 50 000 грн. 00 коп.

У відповідності до п. 6.3 ОСОБА_6, у випадку порушення замовником строків оплати понад 30 календарних днів, виконавець має право додатково стягнути з замовника 0,1 % за кожен день прострочення, за користування чужими грошовими коштами від суми несплачених замовником послуг (п.3 ст. 692 ЦК України).

Позивач згідно наданого до суду розрахунку (т. 1 а.с 10-11) нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 0,1 % за кожний день прострочення в загальному розмірі 165793 грн. 76 коп., що фактично призводить до подвійного стягнення штрафних санкцій за невиконання договірного зобов'язання, що є недопустимим, тому в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 165793 грн. 76 коп. слід відмовити.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3 % річних нарахованих за травень, червень, липень 2015 року в сумі 13 916 грн. 28 коп. та інфляційних витрат нарахованих за травень, червень, липень 2015 року в сумі 50 798 грн. 85 коп., які підтверджені розрахунком позивача, обґрунтовані належним чином, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ч.1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не оспорив.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню частково в розмірі 310 469 грн. 13 коп., з яких: 195 754 грн. 00 коп. - основний борг, 50 000 грн. 00 коп. - пені, 13 916 грн. 28 коп. - 3% річних, 50 798 грн. 85 коп. - інфляційних витрат.

Судові витрати, згідно ст.129 ГПК, слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

В судовому засіданні 11.04.2018, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Обрій - ДКП» (54050, м. Миколаїв, вул. Ватутіна, 92, код ЄДРПОУ 30083573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ОСОБА_1» (54002, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 25; адреса для листування: 54001, м. Миколаїв, вул. Шнеєрсона, 12/39, код ЄДРПОУ 39193733) заборгованості в розмірі 310 469 (триста десять тисяч чотириста шістдесят дев'ять) грн. 13 коп., з яких: 195 754 (сто дев'яносто п'ять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. - основний борг, 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. - пені, 13 916 (тринадцять тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн. 28 коп. - 3% річних, 50 798 (п'ятдесят тисяч сімсот дев'яносто вісім) грн. 85 коп. - інфляційних витрат, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату судового збору в сумі 4657 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят сім) грн. 04 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 13 квітня 2018 року.

Суддя В.Д. Фролов