Ухвала

від 12.04.2018 по справі 826/14561/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 квітня 2018 року

Київ

справа №826/14561/16

адміністративне провадження №К/9901/47034/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 у справі №826/14561/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній Ауріс до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Група компаній Ауріс звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018, позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві 03.04.2018 звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Одночасно, відповідачем до касаційної скарги додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, яка обґрунтована тим, що при первинному зверненні 23.02.2018 до суду касаційної інстанції, заявником до касаційної скарги не було додано належним чином оформленого документа на підтвердження повноважень представника податкового органу, який підписав касаційну скаргу, що призвело до її повернення останньому, та стало причиною порушення процесуальних строків на касаційне оскарження при повторному зверненні до суду з даною касаційною скаргою.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом порядку та розмірі.

Разом з тим, відповідачем у касаційній скарзі заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору без обґрунтування підстав та надання належних доказів на підтвердження того, що майновий/фінансовий стан Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві перешкоджає сплаті нею судового збору за подання касаційної скарги у даній справі у розмірі та порядку визначеному законом.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VІ.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, у заявленому клопотанні Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві не наведено обґрунтованих доводів та не надано жодних доказів на підтвердження того, що майновий/фінансовий стан останньої перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі слід відмовити.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній з 15.12.2017) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - вересень 2016 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі..

Статтею 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік встановлено, що з 01.01.2016 розмір мінімальної заробітної плати складає 1378,00грн.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру позивачу (юридичній особі) необхідно було 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що складало 1378,00грн.

Отже, судовий збір, який Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві повинна сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 1378,00грн. х 200% = 2756,00грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: ;101;

---

код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом

---

у справі №

---

, Верховний Суд .

Враховуючи вищевикладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 330, 332, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №826/14561/16.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 у справі №826/14561/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній Ауріс до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. В. Хохуляк