Постанова

від 14.05.2019 по справі 826/14561/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2019 року

Київ

справа №826/14561/16

адміністративне провадження №К/9901/47034/18

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2017 (суддя Клименчук Н.М.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 (головуючий суддя Степанюк А.Г., судді: Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Ауріс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Група компаній "Ауріс" звернулося до адміністративного суду з позовом до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме: статтей 269, 270, 287 Податкового кодексу України, що призвело до невірного вирішення справи по суті. Відповідач вказує, що приписами Податкового кодексу України передбачено відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, а такий факт може бути встановлений у ході камеральної перевірки.

Позивач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи у касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2018 відкрито касаційне провадження у справі №826/14561/16 за касаційною скаргою ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві.

Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2019 попередній розгляд справи призначено на 14.05.2019.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини. ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві було проведено камеральну перевірку даних податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Група компаній "Ауріс" за січень - лютий 2016 року. У ході перевірки встановлено, що за звітний період суб`єктом господарювання порушено граничний термін реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 1 до 15 днів, сума ПДВ - 24905,52грн. по двом податковим накладним. Результати перевірки зафіксовані в акті від 26.05.2016 №1028/26-55-12-06.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві 26.05.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення №0010081206, яким до ТОВ "Група компаній "Ауріс" (ЄДРПОУ 39230130) застосовано штрафні санкції в розмірі 24 905,52грн.

За результатом адміністративного оскарження прийняте рішення податкового органу залишено без змін. Позивач вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки його винесено на підставі акта перевірки іншого товариства, звернувся до адміністративного суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, посилався на те, що податковим органом безпідставно застосовано до ТОВ "Група компаній "Ауріс" штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. Суди дійшли висновку, що станом на 26.05.2016 у податкового органу були відсутні повноваження на проведення камеральної перевірки даних податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Група компаній "Ауріс". Як констатували суди, у межах камеральної перевірки контролюючий орган не вправі досліджувати питання своєчасності реєстрації податкових накладних, оскільки вони не є даними податкової звітності. Крім того, суди відзначили, що відповідачем не надано пояснень щодо причин існування двох актів перевірки щодо різних суб`єктів господарювання з одним реєстраційним номером та датою складання, а в самих актах відсутні відомості щодо податкових накладних, які зареєстровані з порушенням граничних строків.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до положень статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 №165 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця (далі - Методичні рекомендації).

Пунктом 2.5.1 Методичних рекомендацій визначено етапи проведення камеральної (електронної) перевірки податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця.

Після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується):

у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - Акт про результати камеральної перевірки;

у разі відсутності помилок (порушень) у податковій звітності - до впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" інспектор у тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку у графі "порушень (помилок) не виявлено" (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис; після впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" складається (формується) Довідка про результати камеральної перевірки для платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною IP-адресою.

Зразок форми Акта/Довідки про результати камеральної перевірки наведено у додатку 2 до Методичних рекомендацій.

Як вірно зауважив суд першої інстанції та погодився з позицією суд апеляційної інстанції, що системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання). Натомість, податкова накладна у системному розумінні глави 2 розділу ІІ та статті 201 ПК України не належить до податкової звітності, у зв`язку з чим своєчасність або несвоєчасність її подання не можуть охоплюватися предметом камеральної перевірки.

Законом України №1797-VIII від 21.12.2016 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України доповнено абзацом другим згідно з яким предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Як з`ясовано судами, згідно наявного в матеріалах справи акту перевірки предметом від 26.05.2016 досліджена була не податкова звітність товариства, а встановлення наявності порушення, визначеного податковим законодавством терміну реєстрації податкових накладних, виданих позивачем. Проте, термін реєстрації податкових накладних не є об`єктом, що підлягає вивченню контролюючим органом шляхом проведення камеральної перевірки згідно податкового законодавства, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, оскільки не є даними податкової звітності, що відповідає положенням абзацу 2 пункту 76.1 статті 76 ПК України.

З викладеного вбачається, що суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що станом на 26.05.2016 у ДПІ у Печерському районі були відсутні повноваження на проведення камеральної перевірки даних податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Група компаній "Ауріс".

Разом з тим, пунктом 86.2 статті 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

На підставі наведених норм, суди констатували, що застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладених можливе у випадку незабезпечення платником податків їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи документів:

згідно копії акту від 26.05.2016 №1028/26-55-12-0 камеральну перевірку даних податкової звітності проведено щодо ТОВ "ТЕХОЙЛ" (ЄДРПОУ 34527663). Перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ - 3333,33грн.;

відповідно до копії акту від 26.05.2016 №1028/26-55-12-0 камеральну перевірку проведено стосовно ТОВ "Група компаній "Ауріс" (ЄДРПОУ 39230130). Перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ - 24 905,52грн.

Однак, судом першої інстанції встановлено та не спростовано під час апеляційного розгляду справи, на адресу ТОВ "Група компаній "Ауріс" було направлено акт перевірки ТОВ "Техойл".

Пояснень щодо причин існування двох різних актів з одним реєстраційним номером та датою складання, однак відносно різних суб`єктів господарювання відповідачем судам попередніх інстанцій не надано, та у касаційній скарзі - не вказано.

При цьому, судами з`ясовано, що з акту перевірки неможливо встановити, які саме податкові накладні позивачем несвоєчасно зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки акт перевірки не містить інформації щодо порядкового номеру таких податкових накладних, дати їх складання та дати реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як слідує з наведеного, відсутність в акті перевірки відомостей щодо реквізитів податкових накладних унеможливлюють їх ідентифікацію та, відповідно, перевірку правильності висновків податкового органу щодо порушення термінів їх реєстрації, на чому вірно наголошено судами попередніх інстанцій.

Згідно приписів частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин та застосування норм матеріального права, суд касаційної інстанцій доходить висновку, що судами правомірно задоволено позовні про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.05.2016 №0010081206, оскільки контролюючим органом безпідставно застосовано до ТОВ "Група компаній "Ауріс" штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази

Судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду