Постанова

від 12.04.2018 по справі 804/698/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

12 квітня 2018 року

справа №804/698/16

адміністративне провадження №К/9901/4958/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Олендера І.Я., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровського управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року у складі судді Гончарової І. А. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у складі колегії суддів Мельника В. В., Чепурнова Д. В., Сафронової С. В. у справі № 804/698/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вільногірське скло до Дніпропетровського управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Вільногірське скло (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України (правонаступником якої є Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України) (далі- податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 січня 2016 року № 0000034700, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 139 683 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 224 965 грн та № 0000034700, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2014 року на 90 535 грн та за грудень 2014 на 1 551 225 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

18 квітня 2017 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 21 січня 2016 року № 0000034700 та № 0000044700.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з безпідставності висновків податкового органу про нереальність господарських операцій, покладених в основу винесення спірних податкових повідомлень-рішень, внаслідок встановлення під час судового розгляду всіх обставин фактичного здійснення таких господарських операцій та їх належного підтвердження документами податкового та бухгалтерського обліку. При цьому суди попередніх інстанцій виходили з того, що окремі недоліки первинних документів не можуть бути самостійною підставою для визнання нереальності спірних операцій, а також врахували положення податкового принципу презумпції дій платника податків.

11 грудня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

12 грудня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 23 січня 2018 року (суддя Маринчак Н. Є.).

28 грудня 2017 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду.

29 грудня 2017 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги прийняті до провадження.

9 січня 2018 року відповідачем усунуто недоліки касаційної скарги.

11 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за наслідками усунення відповідачем недоліків касаційної скарги, в установлений судом строк, та витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 804/698/16.

24 січня 2018 року справа № 804/698/16 надійшла до Верховного Суду.

У касаційній скарзі податковий орган обґрунтовує неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме пунктів 198.1 - 198.3 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, статей 2, 7, 9, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просить скасувати судові рішення та ухвалите нове рішення, яким Товариству в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відзив позивача на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

21 січня 2016 року податковим органом на підставі акту перевірки від 12 січня 2016 року №1/28-01-47-30809384, складеного за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з питання дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Вторгласс за період з 01 вересня 2014 року по 31 грудня 2014 року, винесено спірні податкові повідомлення-рішення, згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000034700 за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статі 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 139 683 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 224 965 грн на підставі абзацу 3 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000044700 за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статі 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2014 року на 90 535 грн та за грудень 2014 на 1 551 225 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податкове правопорушення, допущене позивачем як платником податку на додану вартість, полягає у завищенні сум податкового кредиту у загальному розмірі 1 781 443 грн, у тому числі за листопад 2014 року у сумі 230 218 грн, за грудень 2014 року у сумі 1 551 225 грн.

Між Товариством та Товариством з обмеженою відповідальністю Вторгласс укладено договір №005/СБ про постачання склобою кольорового тарного дробленого та змішаного тарного дробленого, у кількості, що визначена у Специфікаціях до Договору. Поставка товару здійснюється залізничним транспортом за рахунок покупця на умовах FCA - станція вантажоодержувача.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили факт здійснення спірних господарських операцій за наслідками виконання договору постачання та підтвердження їх первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності складу податкового правопорушення, покладеного в основу винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Посилання відповідача на припущення, окремі недоліки в документах, аналітичні узагальнюючі висновки щодо діяльності контрагента, є неприйнятними у якості доказів конкретних податкових правопорушень позивача щодо підстав та порядку формування податкового кредиту у листопаді-грудні 2014 року, оскільки в основі формування податкового кредиту лежить факт здійснення конкретної господарської операції, який потребує доведення або спростування обставин саме здійснення цієї господарської операції. Будь-які припущення, аналітичні викладки, узагальнюючі висновки можуть мати місце виключно на підставі встановлення, дослідження та підтвердження обставин здійснення господарської операції.

Жодних доводів щодо порушень судами попередніх інстанцій норм Податкового кодексу України, на підставі яких прийняті спірні податкові повідомлення-рішення або неправильного застосування їх судами, неправильного тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню, податковим органом в касаційній скарзі не наведено.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дніпропетровського управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі № 804/698/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф.Ханова

Судді І.Я.Олендер

С.С.Пасічник