Рішення

від 10.04.2018 по справі 920/24/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.04.2018 Справа № 920/24/18

м. Суми

За позовом Керівника Охтирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Охтирської міської ради Сумської області, м. Охтирка Сумської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Варяг , м. Суми

про стягнення 74 946 грн. 12 коп.

Суддя Котельницька В.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Сизоненко В.М. (довіреність № 01-13/06 від 02.01.2018)

від відповідача: не прибув

прокурор: Правдюк В.В. (службове посвідчення № 044588 від 19.10.2016)

За участю секретаря судового засідання Пономаренко Т.М.

Суть спору: прокурор звернувся до господарського суду з позовною заявою, поданою в інтересах держави в особі позивача, відповідно до позову просить суд стягнути з відповідача збитки, завданні використанням земельної ділянки, розташованої за адресою: Сумська область, АДРЕСА_2, без правовстановлюючих документів у розмірі 74946,12 грн., а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у судове засідання свого повноважного представника не направив, при цьому ухвали суду від 15.01.2018 про відкриття провадження у справі, від 13.02.2018 та від 13.03.2018 про відкладення її розгляду, направлені відповідачу за адресою: м. Суми, вул. Нижньосироватська, 66/89, повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого на запит суду, станом на 13.02.2018 місцезнаходженням відповідача є: м. Суми, вул. Нижньосироватська, 66/89.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомлений про дату і місце розгляду даної справи.

За вказаних обставин, з урахуванням приписів ст.ст. 165, 178, 202 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними у матеріалах справи доказами.

У судовому засіданні 13.03.2018 суд з власної ініціативи вирішив розглядати дану справу у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання було призначене на 10.04.2018 на 10 год. 00 хв.

У підготовчому засіданні 10.04.2018 постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи №920/24/18 до судового розгляду по суті у даному судовому засіданні за спільною згодою позивача та прокурора (враховуючи факт належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та неприбуття у судове засідання без поважних причин представника останнього) із занесенням зазначеної ухвали до протоколу судового засідання згідно з ч. 5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

У вступному слові прокурор та представник позивача усно виклали позовні вимоги, на задоволенні яких вони наполягають, просили суд стягнути з відповідача збитки, завданні використанням земельної ділянки, розташованої за адресою: Сумська область, АДРЕСА_2, без правовстановлюючих документів у розмірі 74946,12 грн., а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Присутніми представниками були надані пояснення з приводу обставин, на які вони посилались у поданому до суду позові.

У ході судового засідання судом були встановлені обставини справи, досліджено докази, надані позивачем та прокурором на підтвердження своїх позицій по суті спору, а також вчинено інші необхідні дії, встановлені Главою 6 Розгляд справи по суті Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши пояснення присутніх представника позивача та прокурора, суд встановив :

Правомірність звернення з даним позовом до суду прокурор обґрунтовує наступним:

Статтею 131 1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 142 Конституції України, ч. 3 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Правовідносини, пов'язані з надходженням до бюджету коштів, становлять суспільний інтерес, а несплата орендної плати та невідшкодування збитків (неодержаного доходу за використання земельної ділянки), такому суспільному інтересу не відповідає.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 02.11.2004 категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес .

Порушення інтересів держави полягає у несплаті відповідачем коштів за використання земельної ділянки під належним йому об'єктом нерухомості та позбавляє територіальну громаду міста отримання стабільного та своєчасного доходу у вигляді орендної плати (одного із основних джерел наповнення місцевого бюджету), що ослаблює фінансову основу місцевого самоврядування, позбавляє можливості своєчасно проводити виплату заробітної плати працівникам соціальної сфери, здійснювати благоустрій, використовувати кошти на інші необхідні потреби регіону, що в свою чергу порушує економічні інтереси держави, підриває її економічну стабільність.

Таким чином, у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Відповідно до ст. ст. 12, 122 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Враховуючи викладене, саме Охтирська міська рада Сумської області є уповноваженим державою органом на здійснення функцій власника земельної ділянки, яка використовується відповідачем без належного оформлення прав на неї, а тому саме Охтирська міська рада визначена позивачем у справі.

Згідно з п. 7.8 Порядку визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Охтирської міської ради, затвердженого рішенням Охтирської міської ради № 30 від 17.02.2016, встановлено строк для подання позову про примусове відшкодування збитків у судовому порядку.

Прокурор зазначає, що позивач протягом тривалого терміну з моменту визначення розміру заподіяних відповідачем збитків та направлення останньому повідомлення про необхідність сплати цих збитків, не вчиняє дій, спрямованих на їх стягнення у судовому порядку.

На підставі викладених обставин, у даному випадку вбачаються підстави, передбачені ч.3 cт.2З Закону України Про прокуратуру , для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі Охтирської міської ради Сумській області. Відтак, суд вважає правомірним звернення прокурора з даним позовом до господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, Охтирською місцевою прокуратурою у ході вивчення стану законності використання земель житлової та громадської забудови на території м. Охтирка Сумської області було встановлено, що мають місце випадки використання земельних ділянок комунальної власності без правовстановлюючих документів.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю Варяг 06.10.2015 відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно набуло право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: Сумська область, м.Охтирка вул. Незалежності (колишня Жовтнева), 14, а саме - нежитлову будівлю загальною площею 1336,1 м 2 , підвал, тамбур, ґанок, і до цього часу продовжує бути їх власником. Зазначені приміщення розташовані на земельній ділянці комунальної власності, кадастровий номер НОМЕР_1 загальною площею 0,0574 га. Однак, ТОВ Варяг , у порушення вимог діючого законодавства, право користування земельною ділянкою не оформило, договору оренди з Охтирською міською радою не уклало, орендну плату за користування земельною ділянкою не сплачує. Внаслідок вищезазначених дій відповідача територіальній громаді міста Охтирки в особі Охтирської міської ради завдано збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі неотриманої орендної плати за землю в сумі 74946,12 грн.

Відповідно до статті 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За ст. ст. 80, 83 Земельного кодексу України суб'єктами прав на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно ст. ст. 116, 120 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, до відповідача з моменту набуття права власності на будівлю за адресою: АДРЕСА_2, тобто з 06.10.2015, перейшло право користуватися земельною ділянкою, на якій розташоване зазначене нерухоме майно.

За змістом ст. ст. 123-125 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування за заявою особи. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Частиною четвертою статті 2 Закону України Про плату за землю передбачено, що за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Як вже зазначалось вище, відповідно до частини 2 статті 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на який вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, право на земельну ділянку в набувача будинку, будівлі або споруди виникає з моменту набуття права на будинок, будівлю або споруду незалежно від будь-яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку. Таке оформлення може мати місце в подальшому, в тому числі шляхом підписання відповідного договору (оренди, емфітевзису, суперфіцію).

Матеріалами даної судової справи підтверджується, що після оформлення відповідачем права власності на будівлю, розташовану на земельній ділянці за адресою: вул. Незалежності (колишня Жовтнева), 14 у м. Охтирці, договір оренди вказаної земельної ділянки він не укладав, орендної плати за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовується для розміщення об'єктів нерухомого майна.

Статтею 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт д частини першої статті 156 ЗК України ).

За змістом статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм вбачається, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Стаття 189 Земельного кодексу України зазначає, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами. З метою забезпечення реалізації зазначених повноважень Охтирською міською радою рішенням від 29.07.2014 № 1143-MP, з подальшим змінами, затверджено Положення про самоврядний контроль за використанням, охороною земель та в галузі будівництва в межах території Охтирської міської ради (далі Положення), а також склад міської комісії з питань самоврядного контролю за використанням, охороною земель та в галузі будівництва в межах території Охтирської міської ради.

Відповідно до п. п. 1.1-1.3, 1.5 Положення воно визначає порядок здійснення самоврядного контролю за використанням, охороною земель та в галузі будівництва в межах території Охтирської міської ради. Положення поширюється на всі підприємства, установи, організації всіх форм власності, фізичних осіб-підприємців, громадян України, іноземців, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб. Об'єктом самоврядного контролю є всі землі в межах Охтирської міської ради. Основними завданнями самоврядного контролю є, зокрема, забезпечення додержання фізичними та юридичними особами земельного законодавства України при використанні земель територіальної громади м. Охтирка.

Згідно п. 2.2, 3.2 Положення при здійсненні самоврядного контролю за використанням та охороною земель комісія з питань самоврядного контролю має право, зокрема, безперешкодно обстежувати земельні ділянки щодо дотримання умов їх використання відповідно до чинного законодавства й укладених договорів оренди, складати акти обстеження стану та дотримання умов використання земельних ділянок. За результатами роботи комісії складаються акти обстеження, які підписуються членами комісії.

Рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради № 30 від 17.02.2016 затверджено Порядок визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Охтирської міської ради та склад комісії з визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам, які підлягають відшкодуванню.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 вказаного Порядку останній визначає спосіб визначення та відшкодування збитків, заподіяних самовільним заняттям земельних ділянок фізичними та юридичними особами без правовстановлюючих документів та неодержанням доходів. Відшкодуванню підлягають збитки, заподіяні самовільним заняттям земельних ділянок, використанням земельних ділянок без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону, в інших випадках, коли особа використовує земельну ділянку з порушенням земельного законодавства.

Пункт 4.1 вищезгаданого Порядку передбачає, що визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам на території Охтирської міської ради здійснює комісія з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам. За результатами розгляду матеріалів Комісією складається акт про визначення збитків по кожному об'єкту окремо.

Пунктами 6.1, 6.2 Порядку визначено, що у разі використання земельної ділянки без документів, що підтверджують право користування, збитки визначаються за фактичний період користування земельною ділянкою (починаючи з дня оформлення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці комунальної власності). Відшкодування збитків проводиться за період використання землі з порушенням земельного законодавства у розмірі орендної плати за землю, яку власник землі (міська рада) міг би отримати при належному виконанні (дотриманні) землекористувачем вимог земельного законодавства. Збитки визначаються із застосуванням розмірів ставок орендної плати за землю, затверджених рішенням Охтирської міської ради, які діяли на момент виникнення таких збитків.

За змістом пунктів 7.1, 7.4, 7.8 Порядку після затвердження акту про визначення збитків рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради, відділ земельних відносин виконавчого комітету міської ради у десятиденний строк направляє суб'єкту повідомлення про необхідність відшкодування збитків. У разі визнання вимог, визначених у повідомленні, та наданні згоди добровільного відшкодування збитків, укладається договір про добровільне відшкодування збитків. У випадку недосягнення сторонами згоди або неотримання результатів розгляду повідомлення по необхідність відшкодування збитків у 10-денний строк, з урахуванням поштового обігу, відділ земельних відносин Охтирської міської ради готує матеріали для подання позову про примусове відшкодування збитків в судовому порядку.

Отже, системний аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє суду зробити висновок, що у випадку неукладення договору оренди, суперфіцію або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені статтею 157 ЗК України та Порядком.

Як встановлено у ході розгляду справи, рішенням Охтирської міської ради від 30.09.2014 № 1207-МР затверджено Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок, відповідно до п.п. 2, 4 якого надання в оренду земельних ділянок фізичним та юридичним особам здійснюється відповідно до рішень, прийнятих Охтирською міською радою. Особи, зацікавлені в отриманні в оренду земельної ділянки, звертаються до міської ради з відповідним клопотанням. Зацікавлена особа протягом одного місяця зобов'язана вжити заходів щодо укладення договору оренди земельної ділянки. Договір оренди землі укладається в письмовій формі. Обчислення розміру орендної плати за користування земельними ділянками здійснюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки, коефіцієнту індексації та індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Річний розмір орендної плати за земельні ділянки не може бути меншим 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки та не може перевищувати 12%.

Виконавчим комітетом Охтирської міської ради 04.10.2016 за вих. № 01-27/3607 рекомендованим листом на адресу відповідача направлено лист, яким останнього запрошено на засідання комісії з самоврядного контролю за використанням та охороною земель та в галузі будівництва щодо використання земельної ділянки під приміщенням, належним Товариству на праві власності, за адресою АДРЕСА_2 на 11.10.2016, однак вказаний лист повернувся відправнику без вручення адресату з відміткою за закінченням терміну зберігання . Представник відповідача у визначений час проведення засідання комісій не з'явився.

У подальшому, 26.10.2016 за вих. № 01-27/3847 на адресу відповідача виконавчим комітетом Охтирської міської ради рекомендованим листом направлено лист про те, що 04.11.2016 комісією з питань самоврядного контролю буде проведено обстеження земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2. Даний лист також повернувся відправнику без вручення адресату за закінченням терміну зберігання. Представник відповідача у визначений час проведення засідання комісій не прибув.

Комісією з питань самоврядного контролю за використанням та охороною земель та в галузі будівництва Охтирської міської ради 04.11.2016 проведено обстеження земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 площею 574 м2, під час якого встановлено, що на земельній ділянці розташована двоповерхова нежитлова будівля, право власності на яку належить ТОВ Варяг , у той же час документи, що посвідчують право власності або користування земельною ділянкою у Товариства відсутні, плата за користування земельною ділянкою у вигляді орендної плати за землю не здійснюється.

30.11.2016 за вих. № 01-27/4310 виконавчим комітетом Охтирської міської ради на адресу відповідача направлено лист про запрошення на засідання комісії з питань самоврядного контролю за використанням земель та комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Вказаний лист повернувся відправнику без вручення адресату за закінченням терміну зберігання. Представник відповідача у визначений час проведення засідання комісій не з'явився.

Відповідно до Акту з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, складеним Комісією з визначення та відшкодування збитків 19.12.2016 за № 02-08/10, затвердженого рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради № 33 від 15.02.2017, ТОВ Варяг , в особі директора ОСОБА_3, спричинено збитків використанням земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 кадастровий номер НОМЕР_1 без правовстановлюючих документів відповідно до розрахунків на загальну суму 74946,12 грн., в тому числі за 2 місяці 26 днів 2015 року - 12498,13 грн., за 2016 рік - 62447,99 грн.

27.02.2017 за вих. № 01-27/594 виконавчий комітет міської ради рекомендованим листом направив ТОВ Варяг повідомлення про те, що 19.12.2016 відбулося засідання комісії з визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам, під час якого складено акт про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, який затверджено рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради № 33 від 15.02.2017, а саме щодо збитків, які спричинені відповідачем використанням земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 кадастровий номер НОМЕР_1 без правовстановлюючих документів. Лист повернувся відправнику без вручення адресату за закінченням терміну зберігання.

Вищевикладене свідчить, що з боку Охтирської міської ради Сумської області вжито всіх можливих та необхідних заходів щодо досудового врегулювання питання щодо відшкодування завданих відповідачем збитків, однак вжиті заходи до вирішення спору не призвели.

Таким чином, у зв'язку з бездіяльністю відповідача, який на протязі тривалого часу, починаючи з часу набуття ним права власності на нерухоме майно (2015 рік), не здійснював дій щодо отримання відповідного документа, що посвідчує його право користування земельною ділянкою, на якій розташовано належне йому нерухоме майно, що призвело до безоплатного користування ним вказаною земельною ділянкою, територіальній громаді м. Охтирка було завдано збитків, які полягають в неотриманні орендної плати за землю.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність у відповідача зобов'язання по відшкодуванню збитків територіальній громаді м. Охтирка, завданих безоплатним використанням землі.

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зазначена норма кореспондується з положеннями статей 224, 225 Господарського кодексу України, за змістом яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю особистим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювана шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана та вину.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні ст. 1193 Цивільного кодексу України.

Наведена правова позиція була наведена Верховним Судом України у постанові від 28.01.2015 у справі №5023/3993/12 (5023/9057/11).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 86 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Прокурором та позивачем надані необхідні документи в обґрунтування позовних вимог, зокрема щодо правомірності та обґрунтованості розрахованої суми нанесеної неправомірними діями відповідача збитків.

Відповідач, у свою чергу, заперечень позовним вимогам, а також доказів відсутності його вини у виникненні спору суду не подав.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог прокурора та про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків, завдані самовільним зайняттям земельної ділянки у розмірі 74946,12 грн.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України суд покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору у повному розмірі, оскільки даний спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору суд покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232-233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Варяг

(40030, м. Суми, вул. Нижньосироватська, буд 66 кв. 89; код ЄРДПОУ

31499974) на користь Охтирської міської ради Сумської області (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Незалежності, 11; код ЄДРПОУ 36467402; рахунок для зарахування коштів до місцевого бюджету № 31410544700006 в Охтирському УДКСУ Сумської обл., код податку 24060300, код ЄДРПОУ 37981563) збитки, завдані використанням земельної ділянки, розташованої за адресою: вулиця Незалежності (колишня Жовтнева), 14 м. Охтирка, Сумська область, без правовстановлюючих документів, у розмірі 74946 грн. 12 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Варяг

(40030, м. Суми, вул. Нижньосироватська, буд 66 кв. 89; код ЄРДПОУ

31499974) на користь прокуратури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33, код ЄДРПОУ 03527891) 1762 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне рішення складено 16.04.2018.

Суддя В.Л.Котельницька