Ухвала

від 12.04.2018 по справі 203/4573/17

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №203/4573/17

Провадження №4-с/0203/4/2018

УХВАЛА

12 квітня 2018 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство Перший Український Міжнародний банк , Товариство з обмеженою відповідальністю Ковельсвіт , на рішення та бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області,

у с т а н о в и в:

12 грудня 2017 року боржник звернувся до суду зі скаргою на рішення та бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Вимоги боржника обґрунтовано тим, що 14.11.2012 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська було ухвалене рішення про стягнення з нього на користь ПАТ ПУМб заборгованості за кредитним договором у сумі 3 882 567,77 грн. Кредитні зобов'язання були забезпечені іпотекою. 13.08.2013 року на підставі виданого за ухваленим рішенням виконавчого листа було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на все майно боржника. У подальшому виконавче провадження було закінчено у зв'язку з відсутністю у боржника майна, проте накладений арешт не знято. 26.11.2015 року відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повторно відкрив виконавче провадження та наклав арешт на все майно боржника. Згодом виконавче провадження було закінчено у зв'язку з відсутністю у боржника майна, проте повторний арешт також не було знято. У квітні 2016 року стягувач звернув стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, боржник повністю виконав свої зобов'язання перед стягувачем, проте, незважаючи на завершення виконавчих проваджень, накладені арешти дотепер не зняті, що порушує права боржника. Викладені обставини стали причиною звернення боржника до суду зі скаргою про визнання бездіяльності державного виконавця щодо незняття арештів неправомірною, скасування постанов про накладення арешту на майно боржника (а.с.а.с. 1 - 3 ).

02 березня 2018 року суд своєю ухвалою залучив до участі у справі в якості заінтересованої особи ТОВ Ковельсвіт (правонаступник ПАТ ПУМб у виконавчому провадженні) (а.с.а.с. 242, 243 ).

Представник боржника у судовому засіданні підтримав подану скаргу, пояснивши, що закінчення виконавчих проваджень за законом тягне за собою обов'язкове зняття накладених арештів на майно боржника. Крім того, зобов'язання боржника перед стягувачем було повністю виконано за рахунок іпотечного майна.

Представник стягувача у суді заперечував проти задоволення скарги, зазначивши, що іпотечне майно не компенсувало стягувачеві всю заборгованість боржника, а повернення виконавчого документу у зв'язку з відсутністю майна боржника не має супроводжуватись зняттям накладеного арешту. Крім того, боржник порушив встановлений законом десятиденний строк оскарження в суді дій державного виконавця.

Державний виконавець до суду не з'явився, звернувшись з клопотанням про розгляд справи за його відсутності. При цьому державним виконавцем було подано відзив на скаргу, у якому він зазначив, що відповідно до закону у випадку повернення виконавчого документа стягувачеві накладений арешт не знімається (а.с.а.с. 22, 32 ).

Представник ТОВ Ковельсвіт до суду також не з'явився, був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін виконавчого провадження, дослідивши матеріали справи, а також матеріали виконавчих проваджень №№, 39309594, 49467593 (копії долучено до справи), суд дійшов висновку про те, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 14.11.2007 року між ОСОБА_1 і Закритим акціонерним товариством Перший Український Міжнародний банк (правонаступником якого є ПАТ ПУМб ) було укладено кредитний договір №5823974, за яким ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 350 000,00 доларів США.

Того ж дня між сторонами на забезпечення вказаних кредитних зобов'язань було укладено договір іпотеки №5824213, за яким ОСОБА_1 передав в іпотеку придбані за кредитні кошти будинок №57 та земельну ділянку по вул. Русанівській в

м. Дніпропетровську. Договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 і зареєстрований у реєстрі за №4966 (а.с.а.с. 239 - 241 ).

14 листопада 2012 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська у цивільній справі №2-3201/11 за позовом ПАТ ПУМб до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було ухвалене рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ПУМб заборгованості за кредитним договором від 14.11.2007 року №5823974 у сум 3 882 567,77 грн. (а.с.а.с. 102 - 104 ).

28 січня 2013 року ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області рішення від 14.11.2012 року було залишене без змін (а.с.а.с. 105, 106 ).

08 лютого 2013 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська на підставі рішення від 14.11.2012 року було видано виконавчий лист (а.с. 11 ).

13 серпня 2013 року відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на підставі вказаного виконавчого листа відкрив виконавче провадження №39309594 (а.с.а.с. 96 - 99 ).

Того ж дня постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 на все майно боржника було накладено арешт із забороною здійснювати його відчуження (а.с.а.с. 160, 161 ).

19 листопада 2015 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 виконавчий документ був повернутий стягувачеві у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення (а.с.а.с. 228, 229 ).

26 листопада 2015 року відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на підставі вказаного виконавчого листа після повторного звернення стягувача знову відкрив виконавче провадження №49467593 (а.с.а.с. 35, 38 ).

Того ж дня постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 на все майно боржника було накладено арешт із забороною здійснювати його відчуження (а.с. 37 ).

26 квітня 2016 року ПАТ ПУМб , керуючись статтею 4 договору іпотеки від 14.11.2007 року №5824213, набув право власності на предмет іпотеки.

11 травня 2017 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 виконавчий документ був повернутий стягувачеві у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення (а.с.а.с. 80, 81, 83, 84 ).

Відповідно до частини 2 статті 50 Закону України від 21.04.1999 року №616-ХІV Про виконавче провадження (далі - Закон №616-ХІV), який поширюється на спірні правовідносини, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Таким чином, приведена норма, на якій, зокрема, ґрунтується скарга, зобов'язує державного виконавця вжити заходів із зняття накладеного на майно боржника арешту в разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі).

Вичерпний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження визначено статтею 49 Закону №616-ХІV. Між тим, жодне з положень цієї статті не передбачає можливість закінчення виконавчого провадження в разі повернення виконавчого документу стягувачеві. Таке закінчення може бути обумовлене винятково поверненням виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, або його поверненням до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

У свою чергу інститут повернення виконавчого документу стягувачеві у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, врегульовано пунктом 2 частини 1 статті 47 Закону №616-ХІV, який жодним чином не зачіпає питань закінчення виконавчого провадження.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що повернення виконавчого документу стягувачеві у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, не є тотожним закінченню виконавчого провадження, отже й правила частини 2 статті 50 Закону 616-ХІV на такі випадки не поширюються.

Суд критично ставиться до посилань представника боржника на повне погашення кредитної заборгованості шляхом набуття стягувачем права на предмет іпотеки, оскільки ним таке твердження не доведено будь-якими належними, допустимими та достовірними доказами.

Суд також не вважає обґрунтованим твердження представника стягувача про порушення боржником десятиденного строку звернення до суду зі скаргою, оскільки матеріали виконавчих проваджень не містять жодного доказу, що підтверджує отримання особисто боржником копій постанов про накладення на його майно арешту.

З огляду на викладене суд доходить висновку про безпідставність скарги і вважає за необхідне залишити її без задоволення.

Керуючись статтями 258 - 260, 450, 451 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1; 49000, місто Дніпро, вулиця Русанівська, 57 ), заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство Перший Український Міжнародний банк (ідентифікаційний номер - 14282829; 04070, місто Київ, вулиця Андріївська, 4 ), Товариство з обмеженою відповідальністю Ковельсвіт (ідентифікаційний номер - 38405154; 04119, місто Київ, вулиця Якіра, 8 ), на рішення та бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.

Повна ухвала складена 16 квітня 2018 року.

Суддя М.О. Католікян