Постанова

від 13.06.2018 по справі 203/4573/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3975/18 Справа № 203/4573/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 81

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Варенко О.П.,

суддів -Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

за участю секретаря Василенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 12 квітня 2018 року

у цивільній справі за скаргою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Перший Український Міжнародний банк , Товариство з обмеженою відповідальністю Ковельсвіт , на рішення та бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області,

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеною скаргою, посилаючись на те, що 14.11.2012 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська було ухвалено рішення про стягнення з нього на користь ПАТ ПУМБ заборгованості за кредитним договором у сумі 3 882 567,77 грн. Кредитні зобов'язання були забезпечені іпотекою.

13.08.2013 року на підставі виданого за ухваленим рішенням виконавчого листа було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на все майно боржника. У подальшому виконавче провадження було закінчено у зв'язку з відсутністю у боржника майна, проте накладений арешт не знято.

26.11.2015 року відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повторно відкрив виконавче провадження та наклав арешт на все майно боржника. Згодом виконавче провадження було закінчено у зв'язку з відсутністю у боржника майна, проте повторний арешт також не було знято.

У квітні 2016 року стягувач звернув стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, боржник повністю виконав свої зобов'язання перед стягувачем, проте, незважаючи на завершення виконавчих проваджень, накладені арешти дотепер не зняті, що порушує права боржника.

За таких обставин просив суд визнати неправомірною бездіяльністю щодо не зняття арештів та заборон на його нерухоме майно ОСОБА_2; скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ВП №39309594 від 13.08.2013 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження боржника ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1; скасувати арешт та зняти заборону відчуження майна боржника ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1, накладені постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ВП №39309594 від 13.08.2013; скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ВП 49467593 від 26.11.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження боржника ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1; скасувати арешт та зняти заборону відчуження майна боржника ОСОБА_2 Олександровича ІП НОМЕР_1, накладені постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ВП №49467593 від 26.11.2015.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 12 квітня 2018 року скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Не погодившись з такою ухвалою, заявник звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та задовольнити його скаргу про бездіяльність посадових осіб виконавчої служби.

Апелянт зазначає, що перестав бути боржником перед банком, оскільки кредитор набув право власності на предмет іпотеки, тому арешти потрібно зняти. Крім того, суд першої інстанції не дав оцінку законності накладення арештів.

ПАТ ПУМБ подав відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримує оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 14.11.2007 року між ОСОБА_2 і Закритим акціонерним товариством Перший Український Міжнародний банк (правонаступником якого є ПАТ ПУМБ ) було укладено кредитний договір №5823974, за яким ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 350 000,00 доларів США.

Того ж дня між сторонами на забезпечення вказаних кредитних зобов'язань було укладено договір іпотеки №5824213, за яким ОСОБА_2 передав в іпотеку придбані за кредитні кошти будинок № 57 та земельну ділянку по вул. Русанівській в

м. Дніпропетровську. Договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 і зареєстрований у реєстрі за № 4966 (т.1 а.с. 239 - 241).

14 листопада 2012 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська у цивільній справі № 2-3201/11 за позовом ПАТ ПУМБ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ ПУМБ заборгованості за кредитним договором від 14.11.2007 року № 5823974 у сумі 3 882 567,77 грн., яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2013 року (т.1 а.с.102 - 106).

08 лютого 2013 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська на підставі рішення від 14.11.2012 року було видано виконавчий лист (т.1 а.с.11).

13 серпня 2013 року відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на підставі вказаного виконавчого листа відкрив виконавче провадження №39309594 (т.1 а.с.96 - 99).

Того ж дня постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4 на все майно боржника було накладено арешт із забороною здійснювати його відчуження (т.1 а.с.160, 161).

19 листопада 2015 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4 виконавчий документ був повернутий стягувачеві у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення (т.1 а.с.228, 229).

26 листопада 2015 року відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на підставі вказаного виконавчого листа після повторного звернення стягувача знову відкрив виконавче провадження № 49467593 (т.1 а.с.35, 38).

Того ж дня постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4 на все майно боржника було накладено арешт із забороною здійснювати його відчуження (т.1 а.с. 37).

26 квітня 2016 року ПАТ ПУМб , керуючись статтею 4 договору іпотеки від 14.11.2007 року №5824213, набув право власності на предмет іпотеки.

11 травня 2017 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4 виконавчий документ був повернутий стягувачеві у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення (т.1 а.с.80, 81, 83, 84).

Залишаючи скаргу без задоволення, суд першої інстанції, керуючись ст.ст.47,49,50 Закону України від 21.04.1999 р. Про виконавче провадження , обґрунтовано виходив із того, що повернення виконавчого документу стягувачеві у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, не є тотожним закінченню виконавчого провадження, отже й правила частини 2 статті 50 Закону 616-ХІV на такі випадки не поширюються.

Доводи апеляційної скарги про те, що арешти необхідно зняти, так як стягувач набув право власності на предмет іпотеки на підставі іпотечного застереження, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до ч.2 ст.50 Закону України від 21.04.1999 р. Про виконавче провадження , у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. Дана норма, на якій, зокрема, ґрунтується скарга, зобов'язує державного виконавця вжити заходів із зняття накладеного на майно боржника арешту в разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі). Вичерпний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження визначено статтею 49 Закону №616-ХІV. Між тим, жодне з положень цієї статті не передбачає можливість закінчення виконавчого провадження в разі повернення виконавчого документу стягувачеві. Таке закінчення може бути обумовлене винятково поверненням виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, або його поверненням до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону. У свою чергу інститут повернення виконавчого документу стягувачеві у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, врегульовано пунктом 2 частини 1 статті 47 Закону №616-ХІV, який жодним чином не зачіпає питань закінчення виконавчого провадження.

Відомостей про повне виконання рішення суду, за яким проводиться стягнення, державному виконавцю надано не було, виконавче провадження не закінчено, тому державний виконавець не зобов'язаний був знімати арешт з майна боржника, повертаючи стягувачу виконавчий лист у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Інші доводи апеляційної скарги заявника також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до особистого тлумачення ним норм матеріального права. Судове рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків суду обставинам справи, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенеції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v.UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 12 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

ОСОБА_5