Рішення

від 13.04.2018 по справі 826/1827/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 13 квітня 2018 року                                                      № 826/1827/18 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Агропромтехком» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,    В С Т А Н О В И В : Приватне підприємство «Агропромтехком» (далі по тексту – позивач, ПП «Агропромтехком») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту – відповідач, ГУ ДФС у місті Києві), в якому просило: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведеного зарахування існуючого надмірно сплаченого зобов'язання з податку на прибуток у рахунок зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 22  000,00 грн.; - зобов'язати відповідача вчинити дії щодо зарахування існуючого надмірно сплаченого зобов'язання з податку на прибуток у рахунок зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 22  000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач неправомірно та протиправно відмовив позивачу у зарахуванні сплачених коштів з податку на прибуток на погашення податкового боргу з податку на додану вартість, чим, на думку Підприємства, порушив вимоги пц.17.1.10. п.17.1, ст. 17, п.43.3, п. 43.4. ст. 43, п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судових засідань, явку своїх представників не забезпечив, причин неприбуття суду не повідомив. Крім того, визначений судом строк відзив на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Враховуючи клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження та неявку представника відповідача, 15 березня 2018 року суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків. Як убачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований 13.08.2009 за № 1 065 102 0000 012512, код ЄДРПОУ - 36628346, місцезнаходження 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 56. ПП «Агропромтехком» з 17.08.2009 перебуває на обліку Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві. Згідно з даними інтегрованої картки інформаційних ресурсів ДФС України у позивача з 06.10.2015 обліковується переплата по податку на прибуток у розмірі 41 228,77 грн. У зв'язку із накопиченням надмірно сплаченого податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 85 11021000 00) ПП «Агропромтехком» звернулось до Головного управління ДФС у місті Києві із заявою від 22.08.2017 №22/08-17 про перерахування надмірно сплаченого податку на електронний рахунок позивача у розмірі 15 000,00 грн. У свою чергу, відповідач листами від 04.09.2017 №27320/10/26-15-17-03-32 та від 07.09.2017 №27869/10/26-15-12-0-11 відмовив позивачу у перерахуванні (поверненні) надмірно сплаченого податку, оскільки у ПП «Агропромтехком» наявний податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 16 568,75 грн. та податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами у розмірі 510,00 грн. 31.08.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою №31/08-17 щодо зарахування надмірно сплачених коштів з податку на прибуток на погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 20 000,00 грн., однак відповідно до листа від 11.09.2017 №28076/10/26-15- 12-03-11 відповідач відмовив у такому перерахуванні. У подальшому, 23.10.2017 Підприємство вдруге звернулось до відповідача із заявою №23-10 щодо зарахування надмірно сплачених коштів з податку на прибуток на погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 22 000,00 грн., яка залишена відповідачем без виконання. 16.11.2017 ПП «Агропромтехком» звернулось до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві зі скаргою №16/11-17, яка залишена також без виконання. Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. Тобто, положення п. 87.1 ст. 87 ПК України передбачають виконання грошових зобов'язань як за рахунок грошових коштів платника податку, так і за рахунок наявних у платника податків переплат з платежів по податкам. Аналогічну позицію висловив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 06.09.2016 у справі № К/800/16487/15. Порядок зарахування наявних у платника податків переплат в рахунок інших платежів відбувається відповідно до п. 43.1 ст. 43 ПК України, у якому зазначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Згідно з п. 43.4 ст. 43 ПК України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Відповідно до п. 43.5 ст. 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Як свідчать матеріали справи, позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про зарахування надмірно сплачених коштів з податку на прибуток на погашення податкового боргу податку на додану вартість, які були залишенні останнім без виконання. Слід зазначити також, що саме факт звернення платника із такою заявою є юридичним фактом відповідно до п.43.4 статті 43 ПК України, який в сукупності з фактом надмірної сплати податку та фактом відсутності податкового боргу породжує право платника податку на залік надмірно сплаченої суми в рахунок грошового зобов'язання за іншим платежем. Аналогічну позицію висловив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 10.10.2016 року № К/800/26584/16. Враховуючи все вищевказане, суд дійшов висновку про те, що відповідач неправомірно і протиправно відмовив позивачу у зарахуванні сплачених коштів з податку на прибуток на погашення податкового боргу податку на додану вартість, чим порушив вимоги пц.17.1.10. п.17.1, ст. 17, п.43.3, п. 43.4. ст. 43, п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України. Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи будь-яких інших доказів, які б спростовували доводи позивача, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову повністю. Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне. Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241-247, 250, 255, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, В И Р І Ш И В : Адміністративний позов Приватного підприємства «Агропромтехком» задовольнити повністю. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо не проведеного зарахування існуючого надмірно сплаченого зобов'язання з податку на прибуток у рахунок зобов'язань з податку на додану вартість Приватного підприємства «Агропромтехком» у розмірі 22  000,00 грн. Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві вчинити дії щодо зарахування існуючого надмірно сплаченого зобов'язання з податку на прибуток у рахунок зобов'язань з податку на додану вартість Приватного підприємства «Агропромтехком» у розмірі 22  000,00 грн. Присудити на користь Приватного підприємства «Агропромтехком» (02091, м. Київ, Харківське шосе, 56, код ЄДРПОУ 36628346) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 код ЄДРПОУ 39292197). Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.           Суддя                                                                                      Н.М. Шевченко