Рішення

від 13.04.2018 по справі 826/1959/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2018 року № 826/1959/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ремконт

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2015 № 0000322205,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ремконт звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 14 лютого 2015 року № 0000322205.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України та зазначає, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві є протиправними, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю Ремконт правомірно сформовано податковий кредит за результатами господарських взаємовідносин з Приватним підприємством Ватман-08 .

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України та зазначив, що Товариству з обмеженою відповідальністю Ремконт правомірно збільшено суму податкового зобов'язання, оскільки проведені операції пов'язані з оформленням документів на придбання товарів (робіт, послуг) не мають економічного змісту, а податкові накладні виписані з порушенням вимог податкового законодавства. Письмових заперечень відповідачем не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В період з 03.02.2015 по 09.02.2015 Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Ремконт з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.10.2014 по 31.10.2014.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві складено акт від 09.02.2015 № 65/26-57-22-04-10/31779471, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Ремконт пункту 44.1 статті 44, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, підпунктів 201.1, 201.2 та 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень 2014 року на суму 264 500 грн.

На підставі складеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 14.02.2015 № 0000322205, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Ремконт збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 330 625 грн., з яких 264 500 грн. - за основним платежем та 66125 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 30.06.2015 № 13527/6/99-99-10-01-04-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 14.02.2015 №0000322205 та рішення, прийняте в результаті розгляду первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Як встановлено під час розгляду справи, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві під час проведення перевірки зроблений висновок про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з Приватним підприємством Ватман-08 з підстав відсутності факту реального здійснення господарської операції.

Щодо визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права суд приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

04.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Ремконт , як покупцем, та Приватним підприємством Ватман-08 , як постачальником, укладено договір поставки № 09-1/14, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його вартість. Товар складається з комплектів, найменування, кількість, ціна (вартість) якого зазначена в рахунках-фактурах.

02.09.2014 між сторонами договору підписана додаткова угода, згідно якої пункт 3.2 договору викладено в наступній редакції: Транспортні витрати проводяться за рахунок коштів покупця або постачальника за долученням третіх осіб.

Як вбачається з видаткових накладних від 06.10.2014 № РН-0000029, від 06.10.2014 № РН-0000030, від 06.10.2014 № РН-0000028, від 29.10.2014 № РН-0000033, від 29.10.2014 № РН-0000035, від 29.10.2014 № РН-0000034, від 29.10.2014 № РН-0000036, від 29.10.2014 № РН-0000037 Товариство з обмеженою відповідальністю Ремконт придбало у Приватного підприємства Ватман-08 товар на загальну суму 1 587 000,35 грн., згідно рахунків-фактур від 06.10.2014 № СФ-0000026, № СФ-0000031, № СФ-0000027, від 28.10.2014 № СФ-0000033, від 29.10.2014 № СФ-0000035, № РН-0000034, № СФ-0000036 та № СФ-0000037.

На виконання умов договору Приватне підприємство Ватман-08 виписало на користь позивача податкові накладні:

- від 06.10.2014 № 2 на загальну суму 58 000 грн., в тому числі ПДВ - 9 666,67 грн.;

- від 06.10.2014 № 3 на загальну суму 600 000,35 грн., в тому числі ПДВ - 100 000,06 грн.;

- від 06.10.2014 № 4 на загальну суму 34 000 грн., в тому числі ПДВ - 5 666,67 грн.;

- від 28.10.2014 № 6 на загальну суму 180 000,70 грн., в тому числі ПДВ - 30 000,12 грн.;

- від 29.10.2014 № 8 на загальну суму 232 000 грн., в тому числі ПДВ - 38 666,67 грн.;

- від 29.10.2014 № 7 на загальну суму 183 000 грн., в тому числі ПДВ - 30 500 грн.;

- від 29.10.2014 № 9 на загальну суму 180 000 грн., в тому числі ПДВ - 30 000 грн.;

- від 29.10.2014 № 10 на загальну суму 120 000 грн., в тому числі ПДВ - 20 000 грн.

Позивачем сплачені кошти за придбаний товар, що підтверджується платіжними дорученнями № 297 від 06.10.2014, № 296 від 06.10.2014, № 142 від 13.10.2014, № 155 від 28.10.2014, № 385 від 04.11.2014, № 400 від 10.11.2014, № 392 від 06.11.2014, № 398 від 10.11.2014, № 399 від 10.11.2014, від 24.11.2014 № 458.

Проаналізувавши надані позивачем первинні документи, судом встановлено їх відповідність вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

На підтвердження здійснення перевезення товару придбаного у Приватного підприємства Ватман-08 позивачем надано копію договору про надання транспортних послуг від 01.07.2014 № 01/07-14, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Орфей , як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Ремконт , як замовником. Також позивачем надано подорожні листи службового легкового автомобіля від 06.10.2014, 07.10.2014, 29.10.2014, 30.10.2014, 31.10.2014, 03.11.2014, 04.11.2014, 05.11.2014 та 06.11.2014, з яких вбачається перевезення товару, згідно видаткових накладних.

Представник позивача під час розгляду справи зазначив, що придбаний у Приватного підприємства Ватман-08 товар використано під час виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Ремконт зобов'язань по виконанню робіт з добудови та введення в експлуатацію об'єкту Реконструкція існуючої 3-поверхової будівлі з прибудовою та надбудовою під будівлю банку Хрещатик за адресою: м. Дніпропетровськ, бульвар Європейський, 4-а , згідно укладеного з Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Хрещатик договору генерального підряду на капітальне будівництво № 38 від 28.07.2014.

На підтвердження своєї позиції позивачем надано копії договору генерального підряду на капітальне будівництво № 38 від 28.07.2014, підсумкових відомостей ресурсів за вересень, жовтень 2014 року, актів приймання виконаних будівельних робіт за вересень, жовтень 2014 року.

Також позивачем надано докази на підтвердження придбання товару у Приватного підприємства Ватман-08 в серпні 2014 року та грудні 2014 року та подальшого його використання під час виконання робіт: Реконструкція покрівлі ДНЗ Сонечко по вулиці Гайдая, 7, в селі Гореничі, Києво-Святошинського району Київської області (договір укладений між Гореницькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Ремконт від 01.08.2014 № 16) та виконання робіт: Капітальний ремонт приміщень (в тому числі групових приміщень, туалету, портомийки групи № 14) ДНЗ № 678 за адресою: Волго-Донська, 77 у Дарницькому районі м. Києва (договір укладений між Управлінням освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю Ремконт від 289 від 15.12.2014).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, за результатами зустрічної звірки проведеної в ході планової ревізії сільського бюджету та фінансово-господарської діяльності Гореницької сільської ради за період з 01.03.2012 по 01.07.2015 Києво-Святошинською об'єднаною державною фінансовою інспекцією складено довідку зустрічної звірки в Товаристві з обмеженою відповідальністю Ремконт щодо документального та фактичного підтвердження виду, обсягу, якості операцій та розрахунків проведених з Гореницькою сільською радою за період 01.03.2012 по 01.07.2015.

Разом з тим, представник позивача на підтвердження реального здійснення Приватним підприємством Ватман-08 господарської діяльності надано фінансові звіти суб'єкта малого підприємництва Приватного підприємства Ватман-08 від 05.02.2014 та від 01.01.2015, податкові декларацію з податку на додану вартість за період листопад 2013 року - грудень 2014 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку: 3711, оборотно-сальдову відомість по рахунку: 205, оборотно-сальдову відомість по рахунку: 6811, оборотно-сальдову відомість по рахунку: 361 Приватного підприємства Ватман-08 за період з 01.01.2013 по 31.12.2016.

З огляду на встановлене та враховуючи, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю Приватного підприємства Ватман-08 , які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення, висновки відповідача про те, що первинні документи складені за участю позивача та його контрагента не підтверджують факт здійснення господарських операцій, судом до уваги не приймаються.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час проведення перевірки зроблений висновок щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту з тих підстав, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність ПП Ватман-08 за місцезнаходженням та з тих підстав, що в період з 01.10.2014 по 31.10.2014 на ПП Ватман-08 відсутні трудові, матеріальні ресурси, виробничі потужності, складські приміщення, транспортні засоби.

При цьому, суд зазначає, що податкова інформація не є імперативною ознакою протиправності діяльності суб'єкта господарювання та не може розцінюватися як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних такою особою.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2013 року у справі № К/800/15523/13.

Слід зазначити, що поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та позбавлення його права сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 січня 2018 року у справі №826/1244/13-а.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинення операцій, відсутність факту поставки товару та виконання послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди чи заволодіння майном держави.

З огляду на встановлене, суд зазначає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за результатами господарських операцій з Приватним підприємством Ватман-08 , тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 14.02.2015 № 0000322205 визнається протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ремконт задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 14.02.2015 № 0000322205.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ремконт (код 31779471) судовий збір у розмірі 4 961 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят одна) грн. 53 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (03115, м. Київ, вул. Верховинна, 9).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева