Постанова

від 16.04.2018 по справі 12/57

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 12/57

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючої - Вронської Г.О., суддів: Баранця О.М., Студенця В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області

на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області

у складі колегії суддів: Макаренко Т.В., Тимошевська В.В., Бестаченко О.Л.,

від 30.08.2017 та

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Кузнецов В.О., Євстигнеєв О.С., Науменко І.М.,

від 05.10.2017

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандтрейд", 2. Приватного підприємства "Юліус", 3. Приватного підприємства "Балтимор", 4. Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське БМУ - 5", 5. Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр", 6. Приватного підприємства "Автомир", 7. Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехресурси", 8. Закритого акціонерного товариства "ПММ - Комплект"

про стягнення 2 247 073,74 грн.,

особа, рішення та дії якої оскаржуються - старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Донцова О.В.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Хід розгляду справи

1. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 05.02.2015:

- задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандтрейд" (далі - Відповідач-1), Приватного підприємства "Юліус" (далі - Відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехресурси" (далі - Відповідач-7), Закритого акціонерного товариства "ПММ - Комплект" (далі - Відповідач-8);

- стягнуто з Відповідача-1 заборгованість у розмірі 2151489,53 грн., державне мито в сумі 6375,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн.;

- стягнуто з Відповідача-2 заборгованість у розмірі 2151489,53 грн., державне мито в сумі 6375,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн.;

- стягнуто з Відповідача-7 заборгованість у розмірі 2151489,53 грн., державне мито в сумі 6375,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн.;

- стягнуто з Відповідача-8 заборгованість у розмірі 2151489,53 грн., державне мито в сумі 6375,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн.;

- відмовлено у задоволенні вимог про стягнення витрат на послуги адвоката в сумі 403.200,00 з Відповідача-1, Відповідача-2, Відповідача-7, Відповідача-8;

- відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог відносно Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградське БМУ - 5" (далі - Відповідач-5);

- припинено провадження у справі в частині стягнення з Приватного підприємства "Балтимор", Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр", Приватного підприємства "Автомир" заборгованості в розмірі 2151489,53 грн.

Короткий зміст вимог скарги на рішення та дії органу державної виконавчої служби

2. Позивач звернувся до господарського суду зі скаргою №11/1-15839 від 19.05.2017 на дії Старшого державного виконавця відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Донцової О.В. (далі - Державний виконавець) щодо примусового виконання рішення суду у справі №12/57 за наказом Господарського суду Кіровоградської області №12/57 від 26.02.2015 про стягнення заборгованості з Відповідача-7 (далі - Скарга). У Скарзі Позивач просить:

- визнати неправомірними дії Державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у провадженні №50050058 від 10.05.2017 (далі - Постанова);

- скасувати Постанову;

- зобов'язати Державного виконавця поновити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу від 26.02.2015 у справі №12/57.

3. Скарга мотивована тим, що порушення встановлених Законом України "Про виконавче провадження" строків виконання судового рішення спричинене бездіяльністю Державного виконавця, який не вчинив усіх передбачених законом дій для своєчасного виконання судового рішення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

4. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 30.08.2017, яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017, Скаргу задоволено частково, визнано дії Державного виконавця щодо винесення Постанови неправомірними, скасовано Постанову, решту вимог Скарги відхилено.

5. Судові рішення мотивовані тим, що дії Державного виконавця щодо винесення Постанови є такими, що вчинені з порушенням норм чинного законодавства України. Суди виходили з встановлення обставин невчинення Державним виконавцем всіх передбачених чинним законодавством дій, спрямованих на своєчасне, повне і неупереджене виконання рішення суду у даній справі, зокрема, щодо розшуку майна Відповідача-7.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

6. Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - ВДВС) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а також відмовити в задоволенні Скарги у повному обсязі.

7. Касаційна скарга мотивована тим, що суди не в повній мірі висвітили заходи, вжиті Державним виконавцем щодо примусового виконання рішення у даній справі.

8. ВДВС зазначає про неврахування судами положень статті 13 Закону України "Про виконавче провадження", яка визначає строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій.

9. ВДВС не погоджується з висновком судів про відсутність відібрання Державним виконавцем від керівника Відповідача-7 пояснень щодо зазначеного в балансі станом на 31.12.2016 майна, посилаючись на пояснення зазначеної особи щодо відсутності майна.

10. Також ВДВС посилається на те, що Державним виконавцем було встановлено факт відсутності майна боржника. За доводами ВДВС, Державний виконавець у межах своєї компетенції та у спосіб визначений законом здійснив перевірку фінансового стану Відповідача-7, а перевірка фінансової діяльності повинна здійснюватися іншими уповноваженими на вчинення таких дій органами.

11. Крім того ВДВС звертає увагу суду про відсутність об'єктивних фактів ухилення керівника Відповідача-7 від виконання зобов'язання. На думку ВДВС, застосування до керівника Відповідача-7 заходів щодо обмеження у праві виїзду за кордон є правом, а не обов'язком Державного виконавця.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. На виконанні ВДВС перебувало зведене виконавче провадження №50926342 про стягнення з Відповідача-7 заборгованості на користь юридичних осіб у сумі 11592126,19 грн., у тому числі наказ №12/57 від 26.02.2015, виданий Господарським судом Кіровоградської області, про стягнення на користь Позивача заборгованості у розмірі 2151489,53 грн., державного мита в сумі 6375,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 59,00 грн.

13. У межах виконавчого провадження №50926342 Державним виконавцем вчинено наступні дії:

- винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50050058 від 05.02.2016;

- отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 10.02.2016;

- направлено запити Регіональному сервісному центру МВС в Кіровоградській області, Державній авіаційній службі України, Державній інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, Національному банку України, ПАТ "Національний депозитарій України", Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області з метою виявлення майна боржника;

- зроблено запити з метою виявлення рахунків боржника від 10.02.2016 і 26.02.2016;

- винесено постанову від 05.04.2016 про арешт коштів на рахунках боржника;

- здійснено вихід за місцем реєстрації боржника за адресою: м. Кіровоград, вул. Карабінерна, 97, та встановлено, що за вказаною адресою знаходиться приватний житловий будинок, який належить фізичній особі, тобто Відповідач-7 за вказаною адресою лише зареєстрований, проте фактично не знаходиться;

- на підставі відповіді Регіонального сервісного центру МВС України в Кіровоградській області встановлено, що відповідно до єдиної бази НАІС МВС України за Відповідачем-7 на обліку значиться вантажний автомобіль МАЗ 5334, 1983 року випуску, бежевого кольору, державний номерний знак 055980ОН, свідоцтво про реєстрацію ЕІС 196358 від 08.11.2001 (далі - Автомобіль);

- у зв'язку з тим, що вжитими Державним виконавцем заходами не вдалося встановити місцезнаходження автотранспорту боржника, державним виконавцем постановою від 02.03.2016 оголошено в розшук та на підставі статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент винесення постанови) зупинено виконавче провадження до закінчення строку дії зазначених обставин.

- на підставі відповідей Управління превентивної діяльності відділу безпеки дорожнього руху ГУНП в Кіровоградській області встановлено, що особовий склад орієнтований на заборону користування, розшук та затримання Автомобіля;

- відібрано пояснення у керівника боржника, який повідомив, що Відповідач-7 не здійснює господарську діяльність, кошти відсутні, розрахунки через касу не проводяться, рахунки, окрім арештованих, відсутні; щодо зареєстрованого автотранспорту керівник повідомила, що їй нічого не відомо про Автомобіль, оскільки він на балансі Відповідача-7 не перебуває;

- винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №50050058 до виконавчого провадження №50926342;

- винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №50050058 від 21.04.2016;

- винесено постанову про поновлення виконавчого провадження №50050058 від 10.05.2017;

- 10 травня 2017 року винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

14. Також суди встановили, що запити з метою виявлення рахунків боржника здійснювались Державним виконавцем 10.02.2016, 26.02.2016, 02.03.2016, 04.05.2016, 30.05.2016, 20.06.2016, 27.09.2016, 14.11.2016, 08.12.2016, 24.04.2017.

15. Відповідно до наданого до матеріалів справи балансу Відповідача-7 станом на 31 грудня 2016 року за Відповідачем-7 значилось 39647,2 тис. грн. оборотних активів. Державним виконавцем будь-які пояснення щодо зазначеного майна від директора Відповідача-7 не відбирались, заходи, передбачені статтею 76 Закону до керівника Відповідача-7 не застосовувались. Усі письмові пояснення керівника Відповідача-7, надані державним виконавцем до матеріалів справи, стосуються діяльності Відповідача-7 у цілому, а не конкретних зазначених у балансі активів.

16. У письмових поясненнях, наданих 15 серпня 2017 року у даній справі директор Відповідача-7 зазначив, що з липня 2011 року Автомобіль на балансі Відповідача-7 не обліковувався, у фактичній наявності був відсутній. Директор Відповідача-7 зазначив також, що про знаходження Автомобіля у володінні Відповідача-4 йому стало відомо лише у зв'язку з розглядом справи №912/1232/17.

17. Водночас у матеріалах справи №912/1232/17 за позовом Відповідача-4 до Відповідача-7 про визнання права власності за набувальною давністю містяться пояснення директора Відповідача-7 від 29.05.2017, згідно з якими 11 травня 2004 року Автомобіль був проданий Відповідачу-4, кошти були отримані в повному обсязі і Автомобіль був переданий Відповідачу-4 за актом прийому-передачі.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

18. Конституція України

Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Стаття 129.

Основними засадами судочинства є:…

9) обов'язковість судового рішення. …

Стаття 129 1 .

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

19. Господарський процесуальний кодекс України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваних постанов державного виконавця) (далі - ГПК України)

Стаття 115. Обов'язковість виконання судових рішень

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Стаття 121 2 . Оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби

Скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. …

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

20. Закон України "Про виконавче провадження"

Стаття 1. Виконавче провадження

1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 2. Засади виконавчого провадження

1. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:

1) верховенства права;

2) обов'язковості виконання рішень; …

Стаття 13. Строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій

1. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

5. … За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Стаття 18. Обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців

1. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

2. Виконавець зобов'язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; …

3. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

… 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; …

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; …

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

4. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. …

5. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Стаття 36. Розшук боржника, його майна, розшук дитини за виконавчим документом про відібрання дитини

… 2. Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. …

Стаття 37. Повернення виконавчого документа стягувачу

1. Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: …

2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; …

2. Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2 - 6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт. …

4. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову. …

Стаття 48. Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника

1. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. …

5. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. …

8. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Стаття 41. Відновлення виконавчого провадження

1. У разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

2. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.

Розділ XIII

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

6. Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

7. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

21. Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N512/5

VIII. Порядок звернення стягнення на майно боржника

2. У разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органах.

22. Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012

2. … Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. …

23. Закон України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції"

1. Україна повністю визнає на своїй території дію … статті 46 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

24. Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

Конвенція - Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України;

Суд - Європейський суд з прав людини;…

Стаття 17. Застосування судами Конвенції та практики Суду

1. Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

25. Рішення Європейського суду з прав людини від 05.07.2012 у справі "Глоба проти України"

26. Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява N 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі "Ясюнієне проти Литви", заява N 41510/98, п. 27). Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява N 71186/01, п. 84).

27. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

26. Суд виходить з того, що згідно з положеннями статей 129, 129 1 Конституції України, статті 115 ГПК України, статей 1, 2 Закону України "Про виконавче провадження" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 та практики Європейського суду з прав людини виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження має забезпечувати виконання основних засад судочинства - обов'язковості судового рішення, а також верховенства права.

27. При цьому Суд звертає увагу, що застосування державними виконавцями наданого їм широкого кола повноважень та законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входить до його обов'язків, визначених частинами 1, 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" щодо вжиття передбачених цим Законом заходів, неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій.

28. У зв'язку з викладеним Суд відхиляє посилання ВДВС на те, що застосування до керівника Відповідача-7 передбачених пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" заходів є правом, а не обов'язком Державного виконавця. Суд наголошує, що наведений аргумент ВДВС ґрунтується на неправильному розумінні ним повноважень та ролі державного виконавця у виконавчому провадженні.

29. Разом з тим Суд не приймає до уваги доводи ВДВС про відсутність об'єктивних фактів ухилення керівника Відповідача-7 від виконання зобов'язання, про встановлення Державним виконавцем відсутності майна Відповідача-7, а також заперечення ВДВС щодо відсутності відібрання Державним виконавцем від керівника Відповідача-7 пояснень щодо зазначеного в балансі станом на 31.12.2016 майна. Перелічені аргументи ВДВС фактично зводяться до переоцінки наданих сторонами доказів та встановлення інших обставин, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, що не входить до визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж перегляду справи судом касаційної інстанції.

30. Водночас з огляду на сукупність встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин Суд погоджується з висновком, що органом державної виконавчої служби не вчинено всіх передбачених законом дій, спрямованих на своєчасне, повне і неупереджене виконання судового рішення.

31. Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено обставини відсутності вчинення Державним виконавцем необхідних дій для виявлення та розшуку майна, відомості про які наведені, зокрема, в балансі Відповідача-7 станом на 31.12.2016.

32. Водночас судами на підставі наданих сторонами доказів встановлено неналежне виконання Державним виконавцем вимог частини 2 статті 36 та частини 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" щодо періодичності запитів з метою виявлення рахунків боржника, а також перевірок щодо виявлення нерухомого та рухового майна боржника та його майнових прав тощо.

33. Посилання ВДВС стосовно наведених висновків на положення частини 5 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" Суд не приймає до уваги як безпідставні. Адже недотримання строків вчинення Державним виконавцем перелічених виконавчих дій не визначено судами попередніх інстанцій в якості підстав для скасування зазначених дій, а для з'ясування повноти та ефективності вчинених Державним виконавцем дій щодо розшуку майна Відповідача-7 та їх достатності для висновку про відсутність майна у зазначеної особи.

34. З огляду на викладене Суд вважає правильним задоволення судами попередніх інстанцій Скарги в частині скасування Постанови та визнання неправомірними дій Державного виконавця з її винесення, оскільки підставою для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" має бути встановлення факту дійсної відсутності у боржника майна за результатами належного вчинення усіх передбачених законом заходів щодо розшуку такого майна.

35. Разом з тим Суд погоджується з висновком судів щодо відхилення вимог Скарги про зобов'язання Державного виконавця поновити виконавче, зважаючи на положення статті 41 Закону України "Про виконавче провадження".

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. Звертаючись з касаційною скаргою, ВДВС не спростував висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення Скарги та не довів неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

37. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції.

Висновки про правильне застосування норм права

38. Згідно з положеннями статей 129, 129 1 Конституції України, статті 115 ГПК України, статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 та практики Європейського суду з прав людини виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження має забезпечувати виконання основних засад судочинства - обов'язковості судового рішення, а також верховенства права.

39. Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" має бути встановлення факту дійсної відсутності у боржника майна за результатами належного вчинення усіх передбачених законом заходів щодо розшуку такого майна.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 30.08.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 у справі №12/57 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

В. Студенець