Постанова
від 11.04.2018 по справі 804/5494/16
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2018 року

Київ

справа №804/5494/16

адміністративне провадження №К/9901/32824/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2016 (Єфанова О.В.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 (судді Лукманова О.М., Божко Л.А., Круговий О.О.)

у справі № 804/5494/16

за позовом ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2016 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 № 364/04-67-13-04.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що в користуванні позивача знаходиться земельна ділянка, яка є неприватизованою та договір оренди такої ділянки не укладався. При цьому, Податковим кодексом України не передбачено такого податку, як плата за користування земельною ділянкою право власності або право оренди на яку не оформлено. Крім того, податковим органом невірно зроблено розрахунок земельного податку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору. Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів. Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до підпункту 12.3.5 пункту 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються, виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Відповідно до пунктів 287.1, 287.5, 287.6 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Згідно підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є, зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Відтак Податковим кодексом України встановлено максимальну ставку податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, - не більше 3 відсотків.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 № 3/65 Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 5/6 Про місцеві податки і збори на території міста визначено розмір плати за користування земельними ділянками, якими користуються юридичні та фізичні особи, у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 року № 4/65 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Дніпропетровська базовою вартістю 1 кв.м землі 306,35 грн. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.04.2016 року № 5/7 Про внесення змін до рішення міської ради від 15.07.2015 року № 4/65 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська , нормативну грошову оцінку земель м. Дніпропетровська базовою вартістю 1 кв.м землі 306,35 грн., визначено станом на 01.01.2013.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.04.2016 року по справі № 200/26369/15-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року, скасовано рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 року № 3/65 Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 року № 5/6 Про місцеві податки і збори на території міста .

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку земельного податку, податковим органом застосовано ставку у розмірі три відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. При цьому, в матеріалах справи наявні копії двох розрахунків земельного податку за 2016 рік (земельна ділянка АДРЕСА_1, ОСОБА_2), в яких обрахунок земельного податку здійснено по-різному. Враховуючи те, що рішення міської ради, яким було встановлено ставку земельного податку було скасовано, судами попередніх інстанцій не було надано оцінки доводам позивача щодо правильності обрахунку розміру ставки земельного податку з урахуванням ставок земельного податку на дату прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Разом з тим, за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Оскільки судами попередніх інстанцій допущено неправильне застосування норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2016 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 у справі № 804/5494/16 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва Судді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко З оригіналом згідно

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення11.04.2018
Оприлюднено17.04.2018
Номер документу73397747
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —804/5494/16

Рішення від 25.10.2018

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Юхно Ірина Валеріївна

Ухвала від 17.10.2018

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Юхно Ірина Валеріївна

Ухвала від 02.08.2018

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Юхно Ірина Валеріївна

Ухвала від 02.08.2018

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Юхно Ірина Валеріївна

Ухвала від 02.08.2018

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Юхно Ірина Валеріївна

Ухвала від 02.08.2018

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Юхно Ірина Валеріївна

Ухвала від 11.06.2018

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Юхно Ірина Валеріївна

Постанова від 11.04.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 02.04.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 12.10.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бившева Л.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні