Рішення

від 16.04.2018 по справі 910/22972/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.04.2018Справа № 910/22972/17 Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомСлужби зовнішньої розвідки України доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Оріон Голд" простягнення 69 991 грн 60 коп. Представники:не викликались ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.12.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Служби зовнішньої розвідки України з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Оріон Голд" про стягнення 38 925 грн 81 коп. штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт за договором з виконання робіт за державні кошти № 519/16 від 26.09.2016.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору з виконання робіт за державні кошти № 519/16 від 26.09.2016 не виконав взяті на себе зобов'язання з надання послуг, у зв'язку з чим позивачем нараховано пеню за порушення строку виконання робіт за період з 29.10.2016 по 14.12.2016 у розмірі 17 591 грн 47 коп., штрафу за прострочення строку виконання робіт понад 30 днів у розмірі 7% вартості робіт в сумі 2 620 грн 00 коп. та штраф за одностороннє розірвання договору з підстав невиконання (неналежного виконання) підрядником зобов'язань у розмірі 50% від ціни договору в сумі 18 714 грн 34 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2017, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву залишено без руху.

05.01.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2018 відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами та зобов'язано сторін надати суду у встановлений судом строк необхідні докази.

06.02.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

12.02.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив.

01.03.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, додаткові пояснення до відповіді на відзив та клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 відмовити в задоволенні клопотання Служби зовнішньої розвідки України про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

22.03.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи

26.03.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь Служби зовнішньої розвідки України.

Як вбачається з матеріалів справи, як додаток до відповіді на відзив, позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення строку виконання робіт у розмірі 51 277 грн 27 коп., нараховану за період прострочення з 14.12.2016 по 29.04.2017, та штраф за невиконання (неналежне виконання) у розмірі 50 % від ціни договору на суму 18 714 грн 33 коп.

Відповідно до частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Таким чином, суд розцінює заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог як відмову від заявлених вимог у частині стягнення пені за порушення строку виконання робіт за період з 29.10.2016 по 13.12.2016, штрафу за прострочення строку виконання робіт понад 30 днів у розмірі 7% вартості робіт в сумі 2 620 грн 00 коп. та штраф за одностороннє розірвання договору з підстав невиконання (неналежного виконання) підрядником зобов'язань у розмірі 50 % від ціни договору в сумі 18 714 грн 34 коп., та розглядає вимоги позивача (в новій редакції) про стягнення з відповідача пені за порушення строку виконання робіт у розмірі 51 277 грн 27 коп., нарахованої за період прострочення з 14.12.2016 по 29.04.2017, та штрафу за невиконання (неналежне виконання) у розмірі 50% від ціни договору на суму 18 714 грн 33 коп.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2016 між Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Оріон Голд" (підрядник за договором) та Службою зовнішньої розвідки України (замовник за договором) укладено договір з виконання робіт за державні кошти № 519/16 (далі - договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати та здати йому в установлений цим договором строк послуги з поточного ремонту будівель спеціального призначення на території об'єкта замовника, розташованого за адресою: 20-ти кілометрова зона м. Києва (далі за текстом - роботи): поточний ремонт будівлі спеціального призначення № 3, а саме: влаштування водовідведення стічних вод від будівлі; поточний ремонт будівлі спеціального призначення № 4, а саме: влаштування водовідведення стічних вод від будівлі, а замовник зобов'язується надати підряднику фронт робіт, прийняти виконані роботи на об'єкті та оплатити їх.

Відповідно до пункту 2.1. договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 12.10.2016, підрядник зобов'язується виконати поточний ремонт за цим договором до 28.10.2016.

Згідно з пунктом 3.1. договору договірна ціна цього договору визначається на основі кошторисних документацій, що є невід'ємними частинами цього договору є твердими, і загальна сума становить - 37 428 грн 67 коп., в тому числі ПДВ 20%, що становить 6 238 грн 11 коп.

Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що залучення до виконання ремонту робочої сили повністю забезпечує підрядник

У відповідності до пункту 8.1 договору замовник надає підряднику фронт робіт протягом двох днів з дня підписання договору.

Підрядник повідомляє замовника про виникнення обставин, що загрожують

виконанню цого договору за вини замовника, протягом 3-х днів з дня їх виникнення.

Замовник протягом 3-х днів з дня одержання повідомлення від підрядника надає йому

відповідь щодо прийнятих рішень та намічених заходів (пункт 8.3 договору).

Відповідно до пункту 10.1. договору передача виконаних робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт (ф. № КБ-2в) за роботами та до якого обов'язково підрядником надасться довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. № КБ-3) за роботами.

Згідно з пунктами 11.1.8 та 11.1.9 договору підрядник зобов'язаний надати замовнику список своїх працівників, які планується залучити до виконання ремонтних робіт на об'єкті замовника. У випадку непогодження замовником зазначених у списках відповідних працівників, яких планується залучити до виконання ремонтних робіт на об'єкті, такі працівники не допускаються до виконання робіт, передбачених цим договором, в такому разі підрядник зобов'язаний надати список інших працівників.

У відповідності до пункту 11.3.3 договору замовник зобов'язаний забезпечити доступ на територію об'єкта працівників підрядника для виконання робіт по договору на підставі наданих списків.

Положеннями пункту 14.1 договору сторони погодили, що строком дії цього договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до договору. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє щодо бюджетних зобов'язань до 23 грудня 2016 року, а стосовно взаєморозрахунків - до їх повного виконання.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Частиною1 статті 846 Цивільного кодексу України унормовано, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором з виконання робіт за державні кошти № 519/16 від 26.09.2016 щодо виконання передбачених договором робіт, позивачем нараховано відповідачу пеню за порушення строку виконання робіт у розмірі 51277 грн 27 коп., нарахованої за період прострочення з 14.12.2016 по 29.04.2017, та штраф за невиконання (неналежне виконання) у розмірі 50% від ціни договору на суму 18 714 грн 33 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У відповідності до пункту 12.3. договору підрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань за договором, і у таких, сумах: у разі порушення строку виконання робіт за цим договором з підрядника стягується пеня у розмірі 1% від ціни договору за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) % вказаної вартості; у разі порушення умов зобов'язання щодо якості робіт з підрядника стягується штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісних ремонтних робіт.

У разі одностороннього розірвання договору з підстав невиконання (неналежного виконання) підрядником взятих на себе зобов'язань за договором, останній зобов'язується сплатити на користь замовника штраф у розмірі п'ятдесят відсотків від ціни договору протягом 5 робочих днів з моменту розірвання договору. Крім сплати штрафних санкцій підрядник компенсує замовнику збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань за цим Договором.

Нормами статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та в запереченнях на відповідь Служби зовнішньої розвідки України, щодо невиконання відповідачем робіт за договором з вини позивача, у зв'язку з незабезпеченням позивачем доступу погоджених між сторонами працівників відповідача до об'єкту, в підтвердження чого відповідач посилається на пояснення свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оформлені у відповідності до статті 88 Господарського процесуального кодексу України, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Як вбачається із пояснень свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2, викладених у заявах свідків, працівникам відповідача, які повинні були виконувати роботи за договором, директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія оріон Голд" не було повідомлено про адресу об'єкту за договором з виконання робіт за державні кошти № 519/16 від 26.09.2016, а лише повідомлено про необхідність приїхати на вулицю Нагірну до будинку № 24/1 для отримання допусків до об'єктів. Працівників відповідача охороною Служби зовнішньої розвідки України двічі (орієнтовно у вересні-жовтні 2016 року, на початку листопада 2016 року) не було допущено до приміщення по вулиці Нагірній, будинок № 24/1, у зв'язку з відсутністю допусків до об'єкта вказаних осіб.

Зазначені пояснення свідків не можуть бути прийняті судом в якості належних та допустимих доказів в підтвердження неможливості виконання відповідачем робіт за договором з вини позивача, оскільки незнання працівниками місцезнаходження об'єкту робіт не звільняє відповідача від виконання своїх зобов'язань за договором. Крім того, суду не надано доказів вчинення відповідачем дій, передбачених пунктом 8.3 договору, у зв'язку з виникненням обставин, що загрожують виконанню договору за вини замовника.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач не вжив відповідних заходів щодо належного виконання взятих на себе зобов'язань за договором щодо виконання робіт, у зв'язку з чим допустив порушення зобов'язання, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені та штрафу) відповідно до пункту 12.3 договору.

У відзиві на позовну заяву представником відповідача заявлено клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог про стягнення пені та штрафу. Суд, розглянувши зазначене клопотання зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Нормами статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені.

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України слив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" стосовно того, що якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін.

Днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява, а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 Цивільного кодексу України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З огляду на вищевикладене та беручи до уваги те, що позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, пені починаючи з 14.12.2016, а звернувся з позовом до суду 14.12.2017 (відповідно до дати поштового штемпеля підприємства зв'язку), суд приходить до висновку, що позовна давність щодо вимог про стягнення з відповідача пені за порушення строку виконання робіт у розмірі 51 277 грн 27 коп., нарахованої за період прострочення з 14.12.2016 по 29.04.2017, на час подачі даного позову не сплинула.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку щодо виконання робіт за договором з виконання робіт за державні кошти №519/16 від 26.09.2016, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за порушення строку виконання робіт у розмірі 51 277 грн 27 коп., нарахованої за період прострочення з 14.12.2016 по 29.04.2017, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення за перевіреним судом розрахунком позивача.

Щодо заявлених вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу за невиконання (неналежне виконання) у розмірі 50% від ціни договору на суму 18 714 грн 33 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

У відповідності до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

З огляду на вищевикладене та у зв'язку з тим, що позивачем не надано доказів того, що між сторонами існувала письмова угода щодо нарахування штрафу у розмірі 50% від ціни договору за невиконання (неналежне виконання) з виконання робіт за державні кошти № 519/16 від 26.09.2016, а також не надано доказів одностороннього розірвання договору, в порядку, визначеному умовами договору та нормами чинного законодавства України, позовні вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 18 714 грн 33 коп. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Оріон Голд" (04111, місто Київ, вулиця Щербакова, будинок 45-А, ідентифікаційний код 38949410) на користь Служби зовнішньої розвідки України (04107, місто Київ, вулиця Нагірна, будинок 24/1, ідентифікаційний код 33240845) пеню за порушення строку виконання робіт у розмірі 51 277 (п'ятдесят одна тисяча двісті сімдесят сім) грн 27 коп. та судовий збір у розмірі 1 172 (одна тисяча сто сімдесят дві) грн 19 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б. Плотницька