Постанова

від 12.04.2018 по справі 904/4877/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2018 року Справа № 904/4877/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Березкіної О.В., Іванова О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ РІТЕЙЛ ГРУПП" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2018 року, ухваленого суддею Назаренко Н.Г., повний текст якого складено 30.01.2018р. у справі № 904/4877/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ РІТЕЙЛ ГРУПП", м. Дніпро

до Фізичної особи - підприємця Кремень - Репп Тетяни Михайлівни, м. Дніпро

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", м. Дніпро

про стягнення 20 000,00 грн. за договором щодо вчинення дій, спрямованих на розірвання іншого договору - договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІТІ РІТЕЙЛ ГРУПП" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи - підприємця Кремень-Репп Тетяни Михайлівни грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн., перераховані відповідачу в якості винагороди за договором № 1/05 від 20.05.2016 за виконання останньою дій, передбачених цим договором, спрямованих на розірвання (зміну) іншого Договору оренди приміщення № 599 від 09.07.2014.

Позов обґрунтований невиконанням відповідачем дій, передбачених п.п. 2.2.5, 2.2.6, 2.2.7, 2.2.9 Договору, направлених на розірвання існуючого договору оренди № 599 від 09.07.2014р., укладеного між відповідачем і третьою особою, та укладення між позивачем та третьою особою нового договору оренди.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2018 року у справі № 904/4877/17 позов задоволено частково.

Стягнуто з ФОП Кремень-Репп Тетяни Михайлівни на користь ТОВ "СІТІ РІТЕЙЛ ГРУПП" грошові кошти у розмірі 2 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 160 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що матеріалами справи доведено факт неналежного виконання відповідачем умов договору та узгодження сторонами права позивача на повернення відповідачем частини компенсації у сумі 2 000,00грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині визначення розміру суми грошових коштів, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Апелянт зазначає, що при визначенні суми грошових коштів, які мають бути стягнуті з відповідача за невиконання ним власних зобов'язань за договором суд керувався приписами п. 2.3.1 Договору, проте судом не взято до уваги п. 2.2.11 Договору згідно якого у разі порушення стороною-2 (ФОП Кремень-Репп Т.М.) вимог одного або декількох з пунктів 2.2.1-2.2.7 Договору, що буде ускладнювати або зробить неможливим досягнення цілей Договору, повернути стороні-1 (ТОВ "СІТІ РІТЕЙЛ ГРУПП") частину компенсації, отриману відповідно до п. 2.1.1 Договору в дводенний строк з моменту отримання відповідної вимоги від сторони-1.

Просить звернути увагу суду на те, що п.2.3.1 договору №1/05 не можна вважати таким, що уточнює зміст пункту 2.2.11. щодо розміру частини суми компенсації, оскільки п. 2.2.11. вже містить однозначну відповідь на питання Яку саме частину суми компенсації має повернути сторона_2 , а саме отриману відповідно до п. 2.1.1. договору .

У зв'язку з тим, що позивач виконав свій обов'язок та перерахував відповідачу 20 000, 00 грн. в якості винагороди за виконання відповідачем, передбачених Договором, дій, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 20.05.2016р., а відповідач не виконав свій обов'язок за договором, позивач поніс прямі збитки, витративши грошову суму у розмірі 20 000, 00 грн. та втратив можливість укласти вигідний та необхідний товариству договір оренди.

Невиконання відповідачем свого обов'язку підтверджується тим, що на письмове повідомлення позивача (лист) про необхідність прибути 19.07.2016р. до офісу третьої особи для виконання передбачених п.2.2.6 Договору дій з розірвання існуючого договору оренди № 599, відповідач не з'явилася, письмове підтвердження про готовність достроково розірвати діючий договір оренди та укласти новий договір оренди не надала, що є порушенням п. 2.2.7 Договору. Крім того жодної відповіді на лист не надала, що є порушенням п. 2.2.9 Договору. Таким чином, на думку позивача, відповідач не виконала власні зобов'язання за договором, а саме: не вчинила дії, направлені на розірвання діючого договору оренди, так і дії направлені на укладення нового договору, у зв'язку з чим повинна повернути позивачу 20 000, 00 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін (т.2 а.с.25-28). Відповідач пояснює, що в пункті 2.2.11 Договору чітко вказані дві юридичні підстави повернення частини суми компенсації та чітко вказаний об'єм цього повернення частину суми компенсації , а не частину компенсації в розмірі 20 000,00 грн. . Спірний договір містить ознаки договору доручення відповідно до ст. 1000 ЦК України. Згідно п. 1.3 Договору відповідач має намір відмовитися від оренди частини площі будівлі на користь позивача, за умови отримання від останнього компенсації; здійснити юридичні та інші дії, які після їх вчинення мають створити найбільш сприятливі умови та надати правову та фактичну можливість позивачу укласти договір оренди на частину будівлі. Відповідач вважає, що нею виконані пункти Договору: 2.2.1 - 2.2.4, таким чином залишена у відповідача частина суми компенсації у розмірі 18 000, 00 грн. є відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням договору відповідно до ст. 1007 ЦК України.

У відповіді на відзив позивач наполягає на задоволені апеляційної скарги, як обґрунтованої.

09.07.2014 між Фізичною особою - підприємцем Кремень-Репп Тетяною Михайлівною (надалі - орендар - відповідач) та Публічним акціонерним товариством "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (надалі - орендодавець - третя особа) укладено договір оренди нерухомого майна №599 (а.с. 43-49).

20.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СІТІ РІТЕЙЛ ГРУПП" (надалі - позивач - сторона-1) та Фізичною особою - підприємцем Кремень-Репп Тетяною Михайлівною (надалі - відповідач - сторона -2) укладено договір №1/05 (а.с.15-20).

20.05.2016 на виконання умов укладеного договору №1/05, позивач перерахував на рахунок відповідача частину компенсації у розмірі 20 000 грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №1 від 20.05.2016 (а.с.22).

22.05.2016 відбулась зустріч між представником ПАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (власником орендованого майна) та ФОП Кремень-Репп Т.М. (відповідачем), результати якої було оформлено протоколом зустрічі від 22.05.2016 (а.с.42).

11.07.2016 позивач звернувся до відповідача з листом №23/16, в якому повідомив про необхідність розірвати існуючий договір оренди №599 від 09.07.2014р. та підписати з ПАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" новий договір оренди (на оренду частини площі будівлі (група приміщень -2). Зазначеним листом позивач просив відповідача 19.07.2016 о 14:00 прибути до офісу ПАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" для розірвання договору оренди №599 від 09.07.2014р. та укладення нового договору оренди частини площі будівлі (група приміщень-2), та укладення договору оренди будівлі (група приміщень -1). Також, в листі № 23/16 від 11.07.2016 міститься вимога надати ПАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" письмове підтвердження власної готовності достроково розірвати діючий договір оренди №559 від 09.07.2014 та укласти новий договір оренди на меншу площу, що передбачено п. 2.2.7. Договору № 1/05. (а.с.89).

Зазначений лист було отримано відповідачем 11.07.2016, про що свідчить особистий підпис відповідача про отримання цього листа.

10.03.2017 позивач направив на адресу відповідача претензію №1 від 10.03.2017, якою просив протягом 7 календарних днів з дня отримання претензії повернути сплачені грошові кошти у розмірі 20 000 грн. (а.с.23-24). Вказана претензія була отримана відповідачем 20.03.2017, але залишена ним без відповіді та без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським судом визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як зазначалося вище, 20.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СІТІ РІТЕЙЛ ГРУПП" (надалі - позивач - сторона-1) та Фізичною особою - підприємцем Кремень-Репп Тетяною Михайлівною (надалі - відповідач - сторона -2) укладено договір №1/05 (а.с.15-20).

У договорі визначено, що для цілей договору, терміни які вживаються в його тексті мають наступне значення:

Будівля - нежитлова будівля, розташована за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 75, яка є власністю ПрАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа".

Власник - ПрАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа"

Група приміщень - 1 - зазначені у погодженому сторонами плані приміщень (додаток №1 до договору) існуючі та такі що можуть бути створень приміщення, розташовані в будівлі, в оренді яких зацікавлена сторона-1.

Група приміщень - 2 - зазначені у погодженому сторонами плані приміщень (додаток №1 до договору) існуючі та такі що можуть бути створень приміщення, розташовані в будівлі, в оренді яких зацікавлена сторона-2.

Компенсація - грошові кошти у розмірі 103 700 грн., які мають бути сплачені стороною -1 стороні-2 у порядку визначеному договором, як винагорода за відмові від права частини площі будівлі, необхідної для улаштування групи приміщень-1, та виконання інших передбачених договором дій.

Відповідно до п. 1.1. договору №1/05, сторона -1 підтверджує свій намір укласти із власником (ПАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа") договір оренди частини будівлі (група приміщень-1).

Сторона - 2 підтверджує, що на момент підписання даного договору між нею та власником існує діючий договір оренди №599 від 09.07.2014, предметом якого є оренда усіх приміщень, розташованих в Будівлі. Строк дії цього договору - до 09.06.2017 (п. 1.2. договору №1/05).

Відповідно до п. 1.3. договору №1/05, сторона-2 підтверджує, що має намір у порядку та на умовах, передбачених даним договором відмовитися від оренди частини площі Будівлі (Група приміщень-1) на користь сторони-1 за умови отримання від останньої Компенсації. З цією метою сторона-2 має здійснити юридичні та інші дії, які після їх вчинення мають створити найбільш сприятливі умови та надати правову та фактичну можливість стороні-1 укласти договір оренди на частину площі Будівлі (Група приміщень-1).

Згідно з п. 1.4. договору №1/05, сторона-1 підтверджує, що приймає на себе зобов'язання виплатити стороні-2 Компенсацію в порядку та на умовах, передбачених даним договором, а також виконати інші умови договору.

Відповідно до п. 2.1.1 договору, сторона -1 приймає на себе зобов'язання в день підписання договору виплатити стороні -2 частину КОМПЕНСАЦІЇ в розмірі 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень).

Відповідно до п.2.1.4, безпосередньо перед розторгненням діючого договору оренди № 599 від 09.07.2014р., який укладено між Стороною 1 та ВЛАСНИКОМ та підписання нового договору оренди, який має бути укладений відповідно до п.2.2.6 даного Договору, виплатити Стороні 2 решту КОМПЕНСАЦІЇ в розмірі 83 700,00грн. (вісімдесят три тисячі сімсот гривень 00 коп.).

Відповідно до пункту 2.3.1 договору Сторона 1 має право на повернення Стороною 2 частини КОМПЕНСАЦІЇ в сумі 20 00,00 грн., сплаченої відповідно до п.2.1.1 Договору у випадку, якщо Сторона 2 не виконає одну або декілька вимог пунктів 2.2.1 - 2.2.7 Договору, що буде ускладнювати, або зробить неможливим досягнення цілей ДОГОВОРУ, а також у випадку, якщо ВЛАСНИК за будь яких причин відмовиться достроково розірвати існуючий договір оренди № 599 від 09.07.2014р. та укласти із Стороною 2 новий договір оренди частини площі БУДІВЛІ (ГРУПА ПРИМІЩЕНЬ_2).

Відповідно до пункту 2.4.2 Сторона 2 має право не повертати частини КОМПЕНСАЦІЇ в сумі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень) у випадку, якщо Сторона 2 виконає свої обов'язки за даним Договором, але Сторона 1 та ВЛАСНИК не дійдуть згоди про укладання договору оренди на частину площі БУДІВЛІ (ГРУПА ПРИМІЩЕНЬ_1).

Таким чином термін КОМПЕНСАЦІЯ в даному договорі визначено як Грошові кошти у розмірі 103 700,00 грн. (Сто три тисячі сімсот гривень 00 коп. (розділ ЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У ТЕКСТІ ДОГОВОРУ )); як частина КОМПЕНСАЦІЇ в розмірі 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень (пункти 2.1.1, 2.4.2 договору )); решта КОМПЕНСАЦІЇ в розмірі 83 700,00грн (вісімдесят три тисячі сімсот гривень 00 коп. (пункт 2.1.4 Договору)).

Шляхом арифметичного складання 20 000,00 грн. та 83 700,00грн. утворюється сума 103 700,00грн.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази…

Оцінивши вище перелічені умови договору, колегія суддів доходить висновку, що вірним у визначені розміру частини КОМПЕНСАЦІЇ є сума у 20 000,00грн.

Щодо визначення розміру частини КОМПЕНСАЦІЇ у пункті 2.3.1 колегія суддів враховує відсутність словесного опису розміру суми в дужках, як то в інший пунктах договору, написання величини коштів 20 пробіл 00,00 грн., словесно логістичну пов'язаність даного пункту договору з пунктом 2.1.1 і доходить висновку що сума, яка має бути сплачена як частина КОМПЕНСАЦІЇ за умовами п. 2.3.1, становить саме 20 000,00 грн. і вважає відповідні доводи апеляційної скарги такими що узгоджуються з встановленими колегією суддів фактичними обставинами справи.

Щодо доводів апеляційної скарги про наявності в діях Відповідача підстав для повернення ним отриманої частини КОМПЕНСАЦІЇ, колегія суддів виходить з наступного:

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що передбачено ст. 526 ЦК України.

Доказів виконання відповідачем п. 2.2.7 договору, в частині направлення письмового підтвердження на адресу ПАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" про готовність достроково розірвати діючий договір оренди № 599 від 09.07.2014 та укласти новий договір оренди, матеріали справи не містять.

Також, в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем умов п.п. 2.2.5, 2.2.6. Договору № 1/05, в частині не виконання відповідачем дій направлених на розірвання діючого договору оренди так само, як і дій щодо укладення із ПАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" нового договору.

Неналежне виконання відповідачем умов договору також підтверджується письмовими поясненнями ПАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (власника майна), в яких вказано, що відповідач не направляла на його адресу письмового підтвердження власної готовності (пропозиції) достроково розірвати існуючий договір оренди №599 від 09.07.2014р. та укласти новий. Крім того, ПАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" повідомило, що після закінчення строку дії договору оренди №599 від 09.07.2014р., між ПАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" та відповідачем було укладено договір оренди №368 від 10.06.2017, за умовами якого в оренду було передано приміщення площею 283,4 кв.м. (тобто на ту ж саму площу, що і була вказана у договорі оренди майна №599), розташовані за адресою: 49041, м. Дніпро, вул. Панікахи, 75. Вказане не заперечується і самим відповідачем.

З урахуванням вищевикладеного, висновок місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченої компенсації є вірним. Однак вирішуючи питання щодо розміру компенсації господарський суд припустився помилки та невірно встановив розмір компенсації.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Оскільки, приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суду дійшов помилкових висновків щодо розміру частини компенсації, яка підлягає поверненню позивачеві, які не відповідають фактичним обставинам справи, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про повне задоволення позовних вимог, а апеляційна скарга, відповідно підлягає задоволенню.

Колегія суддів відхиляє доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу, з тих підстав, що відповідні доводи відповідача щодо розміру компенсації та підстав для її повернення спростовані вище встановленими колегією суддів обставинами, є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ РІТЕЙЛ ГРУПП" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2018 року у справі № 904/4877/17 - задовольнити .

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2018 року у справі № 904/4877/17 - скасувати. Ухвалити нове.

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кремень-Репп Тетяни Михайлівни (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ РІТЕЙЛ ГРУПП" (49061, м. Дніпро, пр. Кірова, 82-Г, код ЄДРПОУ 40440863) грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч грн.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600грн. (одна тисяча шістсот грн.) за розгляд справи в суді першої інстанції та 2400,00 грн. (дві тисячі чотириста грн.) за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 17.04.2018р.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна

Суддя О.Г. Іванов