АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Номер справи 766/2396/17 Головуючий в І інстанції Хайдарова І.О.
Номер провадження 22-ц/791/410/18 Доповідач Орловська Н.В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2018 року Апеляційний суд Херсонської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Орловської Н.В.
суддів: Кутурланової О.В.
Майданіка В.В.
секретар Цвєткової І.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 грудня 2017 року у складі судді Хайдарової І.О. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Таврія-Транссервіс, ЛТД , про стягнення заборгованості за кредитом
В С Т А Н О В И В:
10 лютого 2017р. представник Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (далі ПАТ КБ ПриватБанк ) звернувся з позовом до ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Таврія-транссервіс, ЛТД (надалі ТОВ Таврія-транссервіс, ЛТД ) про стягнення заборгованості за кредитом.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 16.07.2014р. між ПАТ КБ ПриватБанк та ТОВ Таврія-транссервіс, ЛТД укладено договір банківського обслуговування за умовами якого останній отримав кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта, порядок користування яким встановлено Умовами та правилами надання банківських послуг .
У пункті 3.2.1.16 Умов, до виконання яких приєднався позичальник, встановлено, що сторони допускають використання підпису Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком на верифікований номер телефону, що належить уповноваженій особі Клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів у такий спосіб прирівнюються до укладання договорів і угод у письмовій формі.
На виконання обов'язку Банк надав кредитний ліміт у розмірі 200 000 грн.
У разі порушення позичальником обов'язку повернути кредитні кошти, Банк у відповідності по положень п.3.2.1.3.4 набуває право, змінити умови кредитування і вимагати дострокового повернення суми кредитного боргу та виконання решти зобов'язань за кредитом у повному обсязі.
Позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 05.01.2017р. у розмірі 442588,32 грн, із яких: заборгованість по кредиту - 175313,48 грн, заборгованість по відсотках - 138646,32 грн, заборгованість по сплаті пені та комісії - 104674,12 грн, комісія - 23954,40 грн.
Кредитне зобов'язання позичальника забезпечено порукою ОСОБА_2, у відповідності до умов укладеного між ним і Банком договору поруки від 23.10.2014р.
Оскільки поручитель несе солідарну відповідальність із боржником за невиконання зобов'язань, просить стягнути із поручителя заборгованість в розмірі 175313,48 грн та судові витрати.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 04 грудня 2017р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ ПриватБанк , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд не врахував обов'язок держателя платіжної картки зберігати інформацію про персональний індифікаційний код, та інші персональні данні клієнта Банку, які надають доступ до кредитного рахунку.
Крім того, відповідач не надав доказів про те, що він повідомив Банк про незаконне використання картки позичальника, а тому відповідальність за несанкціоноване списання коштів із рахунку користувача кредитного рахунку, може покладатись на нього.
Статтею 351 ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до п. 8 Розділу ХІІІ Перехідні положення цього Кодексу до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, а тому Апеляційний суд Херсонської області діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Херсонського апеляційного суду в апеляційному окрузі.
Відповідно до пункту 9 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України в редакції від 15.12.2017р. справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, судом встановлені такі обставини.
16.07.2014 року між ПАТ КБ ПриватБанк і ТОВ Таврія-транссервіс, ЛТД укладено договір банківського обслуговування за умовами якого останній отримав кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта, порядок користування яким визначено Умовами та правилами надання банківських послуг .
Кредитні зобов'язання позичальника забезпечені порукою ОСОБА_2 у відповідності до умов договору поруки, укладеного 23.10.2014р.
Станом на 21.10.2015р. Банком встановлений кредитний ліміт позичальника у розмірі 200 000 грн. (а.с.26).
За даними розрахункового рахунку, який наданий позивачем вбачається, що за період із 13.11.2015р. по 19.01.2017р. на рахунку позичальника активи надходжень складають 176 313,48 грн.
Суд визнав встановленим, що у період часу з 10:58 год. 24.10.2015р. по 13:30 год. 25.10.2015р. із кредитного рахунку НОМЕР_1, відкритого споживачу банківських послуг, ТОВ Таврія-транссервіс, ЛТД , здійснено списання коштів за рахунок кредитного ліміту на загальну суму 150 200 грн, із яких сім платежів по 20 000 грн кожний та платежі на 1000 грн і 9200 грн списані із кредитного рахунку на поповнення карток Приват-24 із відображенням номерів отримувача коштів.
Крім того, із рахунку підприємства списані кошти в сумі 4230 грн на покриття витрат по оплаті комісії та 250 грн комісії за поповнення карток для виплат та нецільові платежі.
13.11.2015р. ПАТ КБ ПриватБанк повернув суму 1000 грн на рахунок ТОВ Таврія-транссервіс, ЛТД , у зв'язку із виявленням шахрайської трансакції, яка мала місце 24.10.2015р.
13.07.2016р. позивачем на адресу позичальника і поручителя ОСОБА_2 направлена вимога про повернення заборгованості у розмірів 175 313, 48 грн.
Заперечуючи проти заявлених вимог, поручитель ОСОБА_2 послався на ту обставину, що кошти в розмірі 150 200 грн. були викрадені із кредитного рахунку позичальника за відсутності відповідного розпорядження останнього та не були ним отримані. Про здійснення несанкціонованого списання позичальник дізнався 26.10.2015р., про що невідкладно повідомив Банк та звернувся до Херсонського ВП ГУ Національної поліції в Херсонській області.
Факт повідомлення позичальником про несанкціоноване списання коштів визнаний позивачем та проведено службове розслідування викладених заявником фактів.
27.10.2015р. прийнята і зареєстрована заява представника потерпілої особи ТОВ Таврія-транссервіс, ЛТД про кримінальне правопорушення.
Як зазначив у своїх поясненнях представник позивача, службовим розслідуванням встановлено, що факт несанкціонованого списання коштів із рахунку знайшов своє підтвердження. Перерахунок коштів та їх списання із кредитного рахунку позичальника відбулось на підставі дистанційного розпорядження (платіжного доручення) оформленого та підтвердженого належним чином, яке надійшло до Банку. (а.с. 84-86)
Відповідно до положень ст. 1073 ЦК України у випадку безпідставного списання банком із рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування коштів із його рахунку, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із п.7.2 ст. 37 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів.
Можливість використання для ініціювання переказу як на паперових розрахункових документах, встановлених п.22.1 ст.22 цього Закону, так і електронних засобах, встановлених п. 22.5, може здійснюватися клієнтом Банку як особисто на носіях інформації, так і за допомогою наданих йому обслуговуючим банком програмно - технічних засобів, що забезпечують зв'язок з програмно - технічними засобами цього банку. Програмно - технічні засоби з вбудованою в них системою захисту інформації мають відповідати вимогам, що встановлюються НБУ.
Відповідно до п. 6.7; 6.8 Положення Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій із їх використанням , затвердженого постановою Правління НБУ №223 від 30.04.2010р., банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 24 та 25 жовтня 2015р. із кредитної картки позичальника ТОВ Таврія-транссервіс, ЛТД здійснені дев'ять платіжних операцій по списанню коштів в межах кредитного ліміту на загальну суму 150 200 грн та комісії за перерахування коштів в сумі 4230 грн і 250 грн комісії за поповнення рахунку.
Згідно ч.3 ст. 1068, ст. 1071 ЦК України Банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта тільки на підставі його розпорядження.
Порядок дистанційного обслуговування клієнтів Банку і надання послуг за їх рахунками, порядок здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта в системі Приват 24 для бізнесу, регламентований Умовами та правилами користування системою віддаленого банківського обслуговування розділом 3.8 Приват 24, які розміщені на офіційному сайті Банку із зазначенням електронної адреси та є обов'язковими для сторін у спірних правовідносинах.
Так згідно п. 3.8.1.5 названих Умов і правил.. встановлено, що обслуговування користувача здійснюється після його верифікації. Засобами верифікації є:
логін пароль для входу у систему і одноразовий пароль ОТР - цифровий одноразовий пароль, який доставляється коштами сервісу коротких повідомлень (SMS) на мобільний телефон користувача, номер якого и використаний при реєстрації в системі і є фінансовим за умовами кредитного договору;
пароль, що підтверджує розпорядження (динамічний ОТР пароль);
ЕЦП (електронний цифровий підпис), яким підтверджується створення електронного документа від імені Клієнта;
цифровий підпис, який підтверджує створення дистанційних розпоряджень від імені Клієнта в системі; SMS підпис.
Операції із використанням дистанційного розпорядження Клієнта здійснюється за обумовленим каналом доступу у автоматичному режимі. Дистанційне розпорядження вважається переданим Клієнтом і прийняте Банком до виконання за умови, якщо уповноважена особа користувача банківських послуг для доступу в систему ввела правильний логін та пароль, засоби верифікації та всі параметри, які запитує система. Підтвердила дистанційне розпорядження правильним введенням динамічного пароля (ОТР) або накладанням електронного цифрового підпису (ЕЦП).
Якщо уповноважена особа користувача банківських послуг не підтвердила дистанційне розпорядження, Банк таку операцію не виконує, про що повідомляє Клієнта.
З наявної у матеріалах справи довідки ПрАО ВФ Україна від 26.07.2017р., наданої на запит суду, вбачається, що вхідні SMS повідомлення на фінансовий телефонний номер ТОВ Таврія-транссервіс, ЛТД від абонента 10060 за період із 24 по 25 жовтня 2015р. не надходили (т.1 а.с. 58-61, 87-100, 107).
Факт несанкціонованого списання коштів із рахунку підприємства представником останнього встановлено лише 26.10.2015р. про що невідкладно повідомлений Банк. Також подано заяву про реєстрацію факту вчинення правопорушення. (т.1 а.с.63,64).
Службовим розслідуванням, проведеним Банком, встановлено, що кошти в сумі 150200 грн із кредитного рахунку ТОВ Таврія-транссервіс, ЛТД переведені на карти фізичних осіб. Вхід у систему Приват 24 здійснено із IP адреса НОМЕР_2 не характерного для входу із комп'ютера головного бухгалтера ОСОБА_3
Вказана ІР адреса внесена у чорний список 19.08.2015р., як такий, що виявив спам активність на 76 сайтах. Можливо із вказаної адреси проведено несанкціоноване отримання логінів, паролей та єдиний цифровий підпис із використанням яких зловмисник міг 24 та 25 жовтня 2015р. через ІР адресу створити платежі із розрахункового рахунку НОМЕР_1 та перевести на картки фізичних осіб.
З врахуванням встановлених обставин списання коштів, встановлено, що крадіжка коштів стала можливою внаслідок знаходження електронного цифрового підпису на робочому комп'ютері із виходом у мережу інтернет, що призвело до компрометації логіна, пароля та електронного підпису, а також відсутність ліцензійного програмного забезпечення, антивірусних і анти шпигунських програм, які забезпечують захист від несанкціонованого доступу до інформації Клієнта на персональному комп'ютері з якого здійснюється вхід в акаунт Приват 24. (т.2 а.с.151-154).
Надаючи оцінку наведеним фактичним обставинам, суд дійшов висновку, що списання коштів із рахунку підприємства прийняте Банком до виконання за відсутності дистанційного розпорядження уповноваженої особи підприємства та без належної перевірки Банком особи користувача банківських послуг, уповноваженої на здійснення дистанційної фінансової операції з використанням логіна, пароля та електронного підпису.
При цьому Банком не були застосовані передбачені Умовами і правилами засоби верифікації та всі параметри перевірки, які запитує Система для підтвердження дистанційного розпорядження із використанням СМС повідомлення і надання пароля для вчинення фінансової операції.
За викладених обставин, а також фактів встановлених службовим розслідуванням, проведеним Банком, слід дійти висновку, що викрадення коштів стало можливим не тільки через недостаню захищеність персонального комп'ютера від комп'ютерних вірусів споживача банківських послуг, а також із виявлених особливостей деяких сервісів банківської системи Приват 24, які можуть використовуватись для обману користувачів системи.
Враховуючи, що суд не встановив фактів за яких ТОВ Таврія-транссервіс, ЛТД вчинив будь- які дії, які б сприяли втраті чи незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, слід визнати правомірним висновок суду першої інстанції про те, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій 24 та 25 жовтня 2015р. по списанню з його кредитного рахунку суми 150 200 грн, а тому підстави для стягнення зазначених сум та коштів, нарахованих Банком у вигляді комісії за перерахування коштів 4230 грн і 250 грн комісії за поповнення рахунку не можна вважати заборгованістю за кредитним зобов'язанням позичальника, що також виключає покладання обов'язку на поручителя ОСОБА_2 по поверненню зазначеної позивачем суми боргу.
Не спростовують цей висновок суду доводи апеляційної скарги про те, що держатель платіжної картки своєчасно не повідомив Банк про її незаконне використання та визнання боргу шляхом повернення частини боргу, оскільки факт повідомлення встановлено на підставі письмових доказів, яким суд надав належну оцінку та визнано позивачем, що вбачається із змісту повідомлення Банку про результати перевірки факту несанкціонованого зняття коштів за зверненням користувача послуг від 17.11.2015р., а також письмових пояснень представника від 26.06.2017р., та проведеним службовим розслідуванням (т.1 а.с. 63-65,84-87).
Також відсутні належні докази щодо визнання позивачем спірної частини кредитних зобов'язань та часткове їх погашення. Судом встановлено, що сума 1000 грн була повернута отримувачем на вимогу саме Банку після повідомлення представником ТОВ Таврія-транссервіс, ЛТД про несанкціоноване списання коштів із кредитного рахунку товариства.
Оскільки справа розглянута з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для задоволення скарги і скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, Апеляційний суд Херсонської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк залишити без задоволення.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 грудня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню в касаційному порядку, як така що ухвалена у справі, яка є малозначною в силу ч.6 ст.19 ЦПК України.
Дата складання повного тексту постанови 16 квітня 2018 року.
Головуючий
Судді:
Суд | Апеляційний суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2018 |
Оприлюднено | 18.04.2018 |
Номер документу | 73421902 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Херсонської області
Орловська Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні