308/3950/18
У Х В А Л А
17.04.2018 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 про накладення арешту на будівлю торгового комплексу «Топчино», загальною площею 864,6 м. кв., розташовану за адресою: Тячівський район, с. Топчино, вул. Центральна, будинок №241, яка перебуває у спільній частковій власності у споживчого товариства «Апша», код ЄДРПОУ: 39661166 та фізичної особи - ОСОБА_4 , мешканця АДРЕСА_1 ,-
В С Т А Н О В И В :
Старший слідчий в особливо важливих справах СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 звернувся до суду з даним клопотанням, яке обґрунтовує наступним.
10 січня 2018 року Тячівською місцевою прокуратурою розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018071160000001.
Підставою для реєстрації даного кримінального провадження став рапорт від 10.01.2018, прокурора Тячівської місцевої прокуратури, юриста першого класу ОСОБА_6 про встановлені ним факти неправомірних дій службових осіб Топчинської сільської ради. В даному рапорті зазначено, що службові особи Топчинської сільської ради, діючи умисно в інтересах Дібрівського споживчого товариства, шляхом зловживання службовим становищем, протягом 2012 року, в невстановленому місці, внесли завідомо неправдиві відомості до офіційних документів рішення виконкому Топчинської сільської ради №8 від 10.10.2012, про оформлення права власності в цілому на будівлю в АДРЕСА_1 за Дібрівським споживчим товариством, хоча достовірно знали, що будівництво вказаної будівлі здійснювалося частково за бюджетні кошти для розташування адмінбудівлі Топчинської сільської ради. Крім того встановлено, що засідання виконавчого комітету Топчинської сільської ради 10.10.2012 не проводилося взагалі.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що депутатами Топчинської сільської ради 15 лютого 1992 року, під будівництво будівлі Сільської ради та торгівельного комплексу «Тетиш» було виділено 0,03 га. землі, з урахуванням, що підвал будівлі належить Сільській раді с.Топчино, перший поверх виділено торговому комплексу, другий поверх приміщення нової сільської ради, будівництво вище вказаної будівлі Сільської ради та торгівельного комплексу, здійснювалося частково за бюджетні кошти.
Рішенням виконавчого комітету Топчинської сільської ради від 10.10.2012 №8 «Про оформлення права власності на нерухоме майно» було вирішено оформити право власності на нерухоме майно торговий комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , за Дібрівським споживчим товариством в цілому, а Тячівському районному підприємству технічної інвентаризації було доручено провести реєстрацію права власності на дане нерухоме майно. Разом з цим 09.01.2018 Виконавчим комітетом Топчинської сільської ради, надано відповідь на запит керівника Тячівської місцевої прокуратури С.Жовніра від 04.01.2018, про те що 10.10.2012 засідання виконавчого комітету Топчинської сільської ради не проводилося. Крім цього повідомлено, що за 2012 рік проводилося 6 засідань виконавчого комітету Топчинської сільської ради, але на жодному з них рішення про надання у власність Дібрівському споживчому товариству, не рухомого майна торгівельного комплексу в с.Топчино, по вул.. Центральній, буд. №241, не приймалося. Даний факт дає підстави вважати, що службові особи Топчинської сільської ради, діючи умисно, в інтересах Дібрівського споживчого товариства, шляхом зловживання службовим становищем, протягом 2012 року, внесли завідомо неправдиві відомості до офіційних документів рішення виконкому Топчинської сільської ради №8 від 10.10.2012.
Станом на 31.12.2012, відповідно до довідки Тячівського районного підприємства технічної інвентаризації №09/59 від 12.04.2016, встановлено, що за адресою с.Топчино, вул.. Центральна, №24,1 було зареєстроване право власності на нежитлову будівлю торгового комплексу «Топчино», загальною площею 864,6 кв. м. у т.ч. торгова площа 244,3 кв. м. в цілому, за Нижньоапшанським (Дібрівським) споживчим товариством, код ЄДРПОУ 04635126.
Станом на 2018 рік, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №112926641 від 06.02.2018, будівля торгового комплексу «Топчино», загальною площею 864,6 м. кв., розташована за адресою Тячівський район, с.Топчино, вул..Центральна, будинок №241, перебуває у приватній спільній частковій власності, з наступним розподілом часток: 90/100 відповідно до свідоцтва про право власності, серія та номер: 45948621 від 20.10.2015, яке видане Реєстраційною службою Тячівського районного управління юстиції Закарпатської області, зареєстроване за споживчим товариством «Апша», код ЄДРПОУ: 39661166. 10/100 відповідно до договору купівлі-продажу, серії та номер: 1054, виданого 15.04.2015 приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 , зареєстроване за ОСОБА_4 , мешканцем АДРЕСА_1 .
Слідчий зазнчає у клопотанні, що вказаними діями службових осіб Топчинської сільської ради, допущено вибуття з комунальної власності нерухомого майна будівлі торгового комплексу «Топчино», загальною площею 864,6 м. кв., розташована за адресою Тячівський район, с.Топчино, вул..Центральна, будинок №241 у власність Нижньоапшанського (Дібрівського) споживчого товариства, код ЄДРПОУ 04635126 та з подальшим переходом у спільну часткову власність споживчого товариства «Апша», код ЄДРПОУ: 39661166 та фізичної особи ОСОБА_4 , мешканця АДРЕСА_1 ..
13.04.2018 будівлю торгового комплексу «Топчино», загальною площею 864,6 м. кв., розташована за адресою АДРЕСА_1 , було визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №42018071160000001 від 10.01.2018.
Клопотання слідчого мотивоване тим, що необхідність накладення арешту на зазначену будівлюторгового комплексу «Топчино», загальною площею 864,6 м. кв., розташовану за адресою АДРЕСА_1 , викликана тим, що відсутність такого арешту, надає можливість подальшого розпорядження незаконно придбаною будівлею, шляхом укладення відповідних нотаріально-посвідчених правочинів, спрямованих як на зміну власника так і на незаконне отримання прибутку за рахунок її реалізації, що ускладнить або взагалі унеможливить повернення зазначених земельних ділянок у користування законного власника
У судове засідання слідчий не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності. Крім того зі місту поданого клопотання вбачається, що у зв`язку із наявністю реальної загрози реалізації вказаної будівлі третім особам, що унеможливить забезпечення арешту майна, слідчий просить розглянути дане клопотання без виклику власників майна..
Вивчивши зміст поданого клопотання та додані до нього письмові докази, враховуючи, що слідчим наведені обґрунтовані підстави, передбачені ч.2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власників майна.
Зі змісту клопотання вбачається, що 10 січня 2018 року Тячівською місцевою прокуратурою розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018071160000001.
Підставою для реєстрації даного кримінального провадження став рапорт від 10.01.2018, прокурора Тячівської місцевої прокуратури, юриста першого класу ОСОБА_6 про встановлені ним факти неправомірних дій службових осіб Топчинської сільської ради. В даному рапорті зазначено, що службові особи Топчинської сільської ради, діючи умисно в інтересах Дібрівського споживчого товариства, шляхом зловживання службовим становищем, протягом 2012 року, в невстановленому місці, внесли завідомо неправдиві відомості до офіційних документів рішення виконкому Топчинської сільської ради №8 від 10.10.2012, про оформлення права власності в цілому на будівлю в АДРЕСА_1 за Дібрівським споживчим товариством, хоча достовірно знали, що будівництво вказаної будівлі здійснювалося частково за бюджетні кошти для розташування адмінбудівлі Топчинської сільської ради.
Сторона кримінального провадження ставить питання про накладення арешту на будівлю торгового комплексу «Топчино», загальною площею 864,6 м. кв., розташовану за адресою: Тячівський район, с. Топчино, вул. Центральна, будинок №241, яка перебуває у спільній частковій власності у споживчого товариства «Апша», код ЄДРПОУ: 39661166 та фізичної особи - ОСОБА_4 , мешканця АДРЕСА_1 з тих підстав, що таке має значення речового доказу.
З доданої до матеріалів справи постанови слідчого ОСОБА_3 від 13.04.2018 року вбачається, що будівлю торгового комплексу «Топчино», загальною площею 864,6 м. кв., розташована за адресою АДРЕСА_1 , було визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №42018071160000001 від 10.01.2018.
Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Ч. 2 вказаної норми закону передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру
щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Положеннями ст. 98 КПК України законодавцем визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частинами другою та третьою ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та може накладатись на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначених у статті 98 КПК України.
Відтак, матеріали провадження містять достатньо даних, які вказують на відповідність зазначеного слідчим майна критеріям ст. 98 КПК України, а відповідно і можливості його використання стороною обвинувачення як доказу у кримінальному провадженні.
У відповідності до вимог ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
2. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України суд зобов`язаний при розгляді клопотання про накладення арешту на майна враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Згідно Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або за загальними принципами міжнародного права.
Відтак, слідчий суддя приходить до переконання, що з метою належного забезпечення потреби досудового розслідування слід застосувати арешт вказаного в клопотанні нерухомого майна і таке втручання у права та інтереси власника майна буде виправданим.
На підставі викладеного слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання є обґрунтоване та таке, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У Х В А Л И В :
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на будівлю торгового комплексу «Топчино», загальною площею 864,6 м. кв., розташовану за адресою: Тячівський район, с. Топчино, вул. Центральна, будинок №241, яка згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває у спільній частковій власності у споживчого товариства «Апша», код ЄДРПОУ: 39661166 та фізичної особи - ОСОБА_4 , мешканця АДРЕСА_1 , із забороною розпорядження даними земельними ділянками.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції можна подати протягом п`яти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Закарпатської області (особою, яка не була присутньою під час її оголошення на протязі 5-и днів з дня отримання її копії)
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонногосуду ОСОБА_1
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2018 |
Оприлюднено | 28.02.2023 |
Номер документу | 73433811 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Бедьо В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні