Ухвала

від 18.04.2018 по справі 910/18944/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"18" квітня 2018 р. Справа№ 910/18944/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Укрдортехносервіс

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 (повний текст складено 20.12.2017)

у справі №910/18944/17 (суддя С.В. Балац)

за позовом Київського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрдортехносервіс

про стягнення 108 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/18944/17 позов задоволено повністю.

Присуджено стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Укрдортехносервіс (04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 6, корп. 1; ідентифікаційний код 34892544) штраф в сумі 54 000 (п'ятдесят чотири тисячі) грн. 00 коп.; пеню в сумі 54 000 (п'ятдесят чотири тисячі) грн. 00 коп. та зарахувати зазначену суму в дохід загального фонду державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів: 21081100, на р/р 31111106700006, МФО 820019, ідентифікаційний код 38002491 в УДКСУ у Оболонському районі м. Києва.

Присуджено стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Укрдортехносервіс (04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 6, корп.. 1; ідентифікаційний код 34892544) на користь Київського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Василя Липківського, буд. 45; ідентифікаційний код 21602826) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 620 (одна тисяча шістсот двадцять) грн. 00 коп.

06.04.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Укрдортехносервіс звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/18944/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю. Крім того, скаржником до апеляційної скарги додано заяву про поновлення пропущенного строку на апеляційне оскарження.

Згідно з пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017), судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до вказаних правових норм, апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017, повний текст якого складений 20.12.2017, заявник мав подати в строк до 02.01.2018 включно (враховуючи святкові та вихідні дні).

Як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження заявник посилається на те, що про оспорюване рішення йому стало відомо 30.03.2018, під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №55707129, та після отримання у суді 03.04.2018 копії рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017, тобто після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Відповідач також посилається на те, що не отримував повідомлень про розгляд справи у суді та копії рішення суду.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд надсилав відповідачу повідомлення про призначення справи до розгляду та копію оскарженого рішення суду за адресою, яка міститься в матеріалах справи та вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04073, м.Київ, пр-т Московський, буд. 6, корпус 1), проте вони поверталися у зв'язку з закінченням терміну зберігання. Отже, наявними в матеріалах справи документальними доказами підтверджується, що судом було вчинено всіх необхідних дій для своєчасного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, а також надсилання Товариству копії оспорюваного рішення. Неотримання апелянтом процесуальних документів, а також судових повісток, є наслідком дій самого відповідача, в той час, як відповідно до приписів пункту 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Слід зазначити і про те, що, як слідує з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, спірне рішення було оприлюднено 27.12.2017, а отже, саме з цієї дати заявник мав можливість бути обізнаним про вказане судове рішення.

Більш того, звертаючись з апеляційною скаргою (вх. 09.1-04.1/2282/18 від 06.04.2018) відповідач також зазначає свою юридичну адресу (04073, м.Київ, пр-т Московський, буд. 6, корпус 1), на яку судом першої інстанції здійснювалась відправка поштової кореспонденції.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 Господарського процесуального кодексу України (у редакції станом на дату прийняття оскарженого рішення) та статті 119 Господарського процесуального кодексу України (у редакції станом на дату подання апеляційної скарги) повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.

Відповідно до чинного законодавства, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Отже, клопотання (заява) про відновлення процесуального строку повинне містити пояснення щодо причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Проте, наведені відповідачем у відповідній заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарженні не можуть бути визнані судом поважними.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на положення статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку сторін добросовісно користуватися процесуальними правами. Цей обов'язок сторони закріплено у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка не тільки надає особі право на справедливий суд, але і забороняє зловживання наданими їй правами.

Основними засадами судочинства, закріпленими у статті 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття апеляційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

У силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

У пункті 41 Рішення Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України суд визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Причини, за яких строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини 3 якої, такий строк може бути поновлений з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до приписів частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За змістом частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі статей 174, 260 Господарського процесуального кодексу України з метою надання заявнику можливості виправити допущені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, відповідної заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

При цьому колегія суддів зауважує апелянту те, що відповідно до приписів пункту 4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу

Враховуючи викладене, керуючись статтями 174, 234-235, 242, 256, 260 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укрдортехносервіс на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/18944/17 залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали відповідач має право усунути недоліки, а саме: подати до Київського апеляційного господарського суду відповідну заяву, в якій зазначити інші підстави, якими обґрунтовуються причини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017.

3. Роз'яснити відповідачу, що в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений пунктом 2 її резолютивної частини, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено в порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх