Ухвала

від 18.04.2018 по справі 823/1601/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18 квітня 2018 року справа № 823/1601/18

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання перевірки незаконною та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

17.04.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235), в якому просить:

-визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача за результатами якої було складено акт від 14.02.2018 №91/23-00-13-0214 НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1, податковий номер НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ Оліра-Трейд (код 40156988), ТОВ Компанія Грід (код 35735684) за період з 01.07.2017 по 31.07.2017;

-визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.03.2018 року №0036011303.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Згідно п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, згідно змісту адміністративного позову ФОП ОСОБА_1, останній взагалі не містить обгрунтувань щодо заявленої позовної вимоги про скасувати податкового повідомлення-рішення від 21.03.2018 року №0036011303. Тобто, жодних заперечень про встановлені обставини на підставі яких прийнято ППР та які зафіксовані актом перевірки не зазначено, як і не додано відповідних доказів.

Суддя наголошує, що мотивація щодо скасування ППР не може грунтуватися тільки на порушеннях податкового органу в результаті проведення перевірки.

Отже, позивачу необхідно обґрунтувати свої вимоги про скасування ППР з зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини та надати як для суду так і для сторін уточнену позовну заяву.

Крім того, ч. 4 ст. 161 КАС України, передбачено обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В позовній заяві представник позивача посилається на протиправність прийнятого ППР, однак до суду та в копіях для сторін докази на підтвердження цього подано не було (первинні документи щодо здійснення господарської діяльності).

При наданні вказаних доказів, позивачу необхідно враховувати положення частини 1 статті 161 КАС України, якою унормовано, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Суддя звертає увагу, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. (ч. 2 ст. 94 КАС України).

Отже, позивачу необхідно надати суду належним чином завірені копії документів.

Також, приписами ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями.

Так, згідно статті 2 вказаного Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Водночас, ставки сплати судового збору встановлено статтею 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої: за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2018 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 1762 грн.

Згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд враховує, що позивач, не є суб'єктом, на якого розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

В свою чергу, пільги передбачені п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" поширюються виключно на фізичних осіб. Якщо ж фізична особа зареєстрована як суб'єкт господарювання та здійснює підприємницьку діяльність, то вказані пільги не застосовуються, оскільки Закон України "Про судовий збір" не встановлює пільг для суб'єктів господарювання.

При цьому, суддя враховує, що вказані позовні вимоги в розрізі визнання незаконної перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення мають самостійний характер, що відноситься до немайнових вимог, а вимога про скасування ППР є майновою.

Таким чином, за подання вказаної позовної заяви з однією вимогою немайнового характеру та однією майнового характеру, позивачу необхідно сплатити 9673,32 грн.:

-за немайновий характер позову 1762 грн.;

-за майновий характер позову 7911,32 грн. (791131,5 грн.*1%).

Статтею 9 ЗУ "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, позивачу необхідно надати суду належний доказ доплати (перерахування) судового збору в розмірі 9673,32 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання перевірки незаконною та скасування податкового повідомлення-рішення- залишити без руху .

Надати фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останній має усунути недоліки позовної заяви.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя П.Г. Паламар