ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
16 квітня 2018 року № 826/15288/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестмонтаж"
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестмонтаж" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2017 року відкрито провадження у справі №826/15288/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 11 грудня 2017 року.
Судове засідання 11 грудня 2018 року було відкладено, у зв'язку з необхідністю надання додаткових пояснень позивача.
В судовому засіданні 20 лютого 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримала, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила; на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
ВСТАНОВИВ:
В період з 08.06.2017 по 20.07.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестмонтаж" (код ЄДРПОУ 33298282) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.03.2017.
За результатами перевірки складено акт від 27.07.2017 №314/26-15-14-01-01/33298282 (Т. 1, арк. 13-63), яким, зокрема, встановлені наступні порушення:
- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, пункту 5 П (с) БО № 11 Зобов'язання , пункту 5 П(с) БО № 15 Дохід , П(с) БО № 16 Витрати , статей 4, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 257 156 грн., у тому числі за 2015 рік - 143015 грн., за півріччя 2016 року - 114141 грн., за три квартали 2016 року - 114141 грн., за 2016 рік - 114141 грн.;
- пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 285 728 грн., в тому числі за липень 2015 року - 83333 грн., за грудень 2015 року - 202395 грн.;
- пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме порушення ТОВ "Енергоінвестмонтаж" граничних термінів реєстрації податкових накладних із загальною сумою податку на додану вартість в розмірі 733,13 грн на термін до 15 календарних днів;
- пункту 49.2, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, підпункту б пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, розділу ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку , затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 № 4, в результаті несвоєчасного подання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків за 1 квартал 2015 року.
Вказані в акті перевірки порушення мотивовані неправомірним включенням позивачем до складу витрат вартості робіт по взаємовідносинам ТОВ СКАЙ БІЛД (нова назва ТОВ САПСАН-М ), ТОВ СІАТЕЛ КОМПАНІ та безпідставним включенням до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість по цим відносинам у зв'язку із не підтвердженням реальності вчинення господарських операцій, виходячи із того, що контрагенти не мають достатніх можливостей для виконання спірних операцій.
На підставі акта перевірки від 27.07.2017 №314/26-15-14-01-01/33298282 відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення:
- від 10.08.2017 № 0006361401, яким збільшено суму зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 314 226,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 257156,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 57070,00 грн. (Т. 1, арк. 86);
- від 10.08.2017 № 0006351401, яким збільшено суму зобов'язання з податку на додану вартість на суму 428 592,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 285728,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 142864,00 грн. (Т. 1, арк. 88);
- від 10.08.2017 № 1438140303, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 510,00 грн. (Т. 1, арк. 90).
За результатом адміністративного оскарження, скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 10.08.2017 № 0006351401, № 0006361401, № 1438140303 - без змін (копія скарги та рішення Державної фіскальної служби України від 14.11.2017 № 26071/6/99-99-11-01-01-25 містяться в матеріалах справи, Т. 1, арк. 92-102, 103-109).
Позивач вважає протиправними податкові повідомлення-рішення, оскільки господарські операції підтверджені первинними документами та податковими накладними, а ТОВ "Енергоінвестмонтаж" дотримані, передбачені Податковим кодексом України, умови для формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту. Також, позивач наголошував, що вчасно у встановлений законом термін (до 12.05.2015) подав Звіт про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків за І квартал 2015 року та з урахуванням приписів статей 50 і 102 Податкового кодексу України, тобто в межах 1095 днів, 27.09.2016 подав уточнюючий розрахунок за формою 1-ДФ.
Відповідач у письмовому відзиві проти позову повністю підтримав висновки акта перевірки.
Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.
Згідно усталеної позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій ТОВ "Енергоінвестмонтаж" з ТОВ СКАЙ БІЛД , ТОВ СІАТЕЛ КОМПАНІ ; мету придбання та обставини використання придбаних послуг (робіт) у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.
На підставі наявних у справі доказів суд встановив, що між ТОВ "Енергоінвестмонтаж" в особі директора ОСОБА_1 (за Договором - Замовник) та ТОВ СІАТЕЛ КОМПАНІ в особі директора ОСОБА_2 (за Договором - Підрядник) було укладено Договір № 18/11-2015 на виконання підрядних робіт від 18.11.2015, за умовами якого Підрядник зобов'язується на свій ризик, за дорученням Замовника та у відповідності до умов даного договору виконати комплекс будівельно-монтажних робіт в РП 2х250/10/0,4 по вул. Берковецькій, 6 у Святошинському районі м. Києва, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити фактично виконані роботи згідно договірної ціни та в порядку, який передбачено в даному договорі.
Загальна вартість робіт по даному договору складає 126665,00 грн., крім того ПДВ 20% - 25333,00 грн., разом з ПДВ - 151998,00 грн. та зазначена в Договірній ціні (Додаток №1), що є невід'ємними частинами даного договору.
На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано:
- договірну ціну на будівництво Розподільчого пункту РП 2х250/10/0,4 по вул. Берковецькій, 6 у Святошинському районі м. Києва, комплекс будівельно-монтажних робіт, що здійснюється в 2015 році на суму 151998,00 грн. за підписами ОСОБА_1 та ОСОБА_3;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за грудень 2015 року на суму 151998,00 грн. від 31.12.2015 за підписами ОСОБА_1 та ОСОБА_3;
- акт 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2015 року на суму 151998,00 грн. від 31.12.2015 за підписами ОСОБА_1 та ОСОБА_3;
- податкову накладну від 22.12.2015 № 12215 на суму 151998,00 грн., в тому числі ПДВ - 25333,00 грн. за електронним цифровим підписом ОСОБА_3;
- докази реєстрації податкової накладної від 22.12.2015 № 12215 в ЄРПН (витяг з Єдиного реєстру податкових накладних №50718);
- виписку по рахунку про оплату 22.12.2015 будівельно-монтажних робіт на суму 151998,00 грн.;
- докази стосовно підтримання належного рівня виконання робіт та техніки безпеки: наказ №08/01-2 від 08.01.2014, наказ №05/01-2 від 05.01.2015, довіреності на ОСОБА_4, ОСОБА_5;
- звіти про виконані роботи, використані матеріали та залучені субпідрядні організації від 26.12.2015 та 14.12.2015.
Крім того, позивач надав докази використання, придбаних робіт у власній господарській діяльності ТОВ "Енергоінвестмонтаж", а саме: договір підряду №76 від 08.01.2014, укладений з ПАТ Агрофірма Теплиці України з первинною документацією до договору: договірну ціну, локальний кошторис № 2-1-1, локальний кошторис № 2-1-2, локальний кошторис № 2-1-3, локальний кошторис № 2-1-4, локальний кошторис № 4-1-1, локальний кошторис № 4-1-2, локальний кошторис № 4-1-3, договірну ціну № 2, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2016 року, грудень 2015 року, грудень 2016 року, акти 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2016 року, грудень 2015 року, грудень 2016 року, робочу документацію по будівництву на вул. Берковецькій, 6 у Святошинському районі м. Києва, банківські виписки про оплату робіт, докази присвоєння розподільчому пункту номеру, технічний звіт по перевірці розподільчого пункту
Між ТОВ "Енергоінвестмонтаж" в особі директора ОСОБА_1 (за Договором - Замовник) та ТОВ СІАТЕЛ КОМПАНІ в особі директора ОСОБА_2 (за Договором - Підрядник) було укладено Договір підряду № 11/12-2015 від 11.12.2015, за умовами якого Підрядник зобов'язується на свій ризик, за дорученням Замовника та у відповідності до умов даного договору виконати комплекс робіт по улаштуванню переходів через проїжджу частину (закритим способом методом горизонтального буріння) для будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими торгово-офісними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Урицького, 16А в м. Києві, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити фактично виконані роботи згідно договірної ціни та в порядку, який передбачено в даному договорі.
Загальна вартість робіт по даному договору складає 634114,00 грн., крім того ПДВ 20% - 126822,80 грн., разом з ПДВ - 760936,80 грн. та зазначена в Договірній ціні (Додаток №1), що є невід'ємними частинами даного договору.
На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано:
- договірну ціну на будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими торгово-офісними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Урицького, 16А в м. Києві, улаштування переходів через проїжджу частину (закритим способом методом горизонтального буріння), що здійснюється в 2015 році на суму 760936,80 грн. за підписами ОСОБА_1 та ОСОБА_3;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за червень 2016 року на суму 760936,80 грн. від 30.06.2016 за підписами ОСОБА_1 та ОСОБА_3;
- акт 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за червень 2016 року на суму 760936,80 грн. від 30.06.2016 за підписами ОСОБА_1 та ОСОБА_3;
- податкову накладну від 15.12.2015 № 11512 на суму 760936,80 грн., в тому числі ПДВ - 126822,80 грн. за електронним цифровим підписом ОСОБА_3;
- докази реєстрації податкової накладної від 15.12.2015 № 11512 в ЄРПН (квитанція від 25.12.2015);
- виписку по рахунку про оплату 15.12.2015 робіт по улаштуванню переходів на суму 760936,80 грн.;
- докази стосовно підтримання належного рівня виконання робіт та техніки безпеки: наказ №25/10-4 від 25.10.2013;
- звіт про виконані роботи, використані матеріали та залучені субпідрядні організації від 06.04.2016.
Крім того, позивач надав докази використання, придбаних робіт у власній господарській діяльності ТОВ "Енергоінвестмонтаж", а саме: договір підряду №25/10/13-У/Е від 24.10.2013, укладений з ТОВ Столиця з первинною документацією до договору: договірну ціну, локальні кошториси № 2-1-1, локальний кошторис № 4-1-1, локальний кошторис № 2-1-2, локальний кошторис № 2-1-3, банківські виписки про оплату робіт.
Між ТОВ "Енергоінвестмонтаж" в особі директора ОСОБА_1 (за Договором - Замовник) та ТОВ СКАЙ БІЛД в особі директора ОСОБА_6 (за Договором - Підрядник) було укладено Договір № 26/06/2015 на виконання підрядних робіт від 26.06.2015, за умовами якого Підрядник зобов'язується на свій ризик, за дорученням Замовника та у відповідності до умов даного договору виконати комплекс робіт по зовнішньому електропостачанню житлового комплексу з нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Червонопільська, 2-г в м. Києві, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити фактично виконані роботи згідно договірної ціни та в порядку, який передбачено в даному договорі.
Загальна вартість робіт по даному договору складає 416666,67 грн., крім того ПДВ 20% - 83333,33 грн., разом з ПДВ - 500000,00 грн. та зазначена в Договірній ціні (Додаток №1), що є невід'ємними частинами даного договору.
На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано:
- договірну ціну на будівництво житлового комплексу з нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Червонопільська, 2-г в м. Києві, зовнішнє електропостачання, що здійснюється в 2015 році на суму 500000,00 грн. за підписами ОСОБА_1 та ОСОБА_6;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за липень 2015 року на суму 500000,00 грн. від 31.07.2015 за підписами ОСОБА_1 та ОСОБА_6;
- акт 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за липень 2015 року на суму 500000,00 грн. від 31.07.2015 за підписами ОСОБА_1 та ОСОБА_6;
- податкову накладну від 06.07.2015 № 10607 на суму 500000,00 грн., в тому числі ПДВ - 83333,33 грн. за електронним цифровим підписом ОСОБА_6;
- докази реєстрації податкової накладної від 06.07.2015 № 10607 в ЄРПН (квитанція від 08.07.2015);
- виписку по рахунку про оплату 06.07.2015 монтажних робіт в сумі 500000,00 грн.;
- докази стосовно підтримання належного рівня виконання робіт та техніки безпеки: наказ №25/03-1 від 25.03.2015;
- звіт про виконані роботи, використані матеріали та залучені субпідрядні організації № 1 від 29.07.2015.
Крім того, позивач надав докази використання, придбаних робіт у власній господарській діяльності ТОВ "Енергоінвестмонтаж", а саме: договір підряду №12 від 25.03.2015, укладений з ПАТ Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської з первинною документацією до договору: договірну ціну, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень, листопад 2015 року, акти 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень, листопад 2015 року, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-2, технічні довідки з кресленнями, робочий проект житлового комплексу з нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Червонопільська, 2-г в Подільському районі м. Києва, банківські виписки.
Також, позивачем були надані письмові, нотаріально посвідченні пояснення працівників ТОВ "Енергоінвестмонтаж" - ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які підтверджують, що на об'єктах будівництва: по вул. Берковецькій, 6 у Святошинському районі м. Києва, по вул. Урицького, 16А в м. Києві та по вул. Червонопільська, 2-г в м. Києві роботи виконувалися бригадами працівників ТОВ СІАТЕЛ КОМПАНІ та ТОВ СКАЙ БІЛД .
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до підпункту 2.5 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.
Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.
Згідно із пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.
Відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг, робіт) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг (робіт), які відображені в податкових накладних, із метою їх використання в господарській діяльності.
Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестмонтаж", маючи відповідні ліцензії і дозволи на виконання будівельних робіт та здійснюючи свою господарську діяльність потребувало робіт, а саме:
- комплексу будівельно-монтажних робіт в РП 2х250/10/0,4 по вул. Берковецькій, 6 у Святошинському районі м. Києва на виконання договірних зобов'язань із ПАТ Агрофірма Теплиці України (договір №76 від 08.01.2014);
- комплексу робіт по улаштуванню переходів через проїжджу частину (закритим способом методом горизонтального буріння) для будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими торгово-офісними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Урицького, 16А в м. Києві, на виконання договірних зобов'язань із ТОВ Столиця (договір №25/10/13-У/Е від 24.10.2013);
- комплексу робіт по зовнішньому електропостачанню житлового комплексу з нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Червонопільська, 2-г в м. Києві, на виконання договірних зобов'язань із ПАТ Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської (договір №12 від 25.03.2015).
Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ СКАЙ БІЛД та ТОВ СІАТЕЛ КОМПАНІ здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.
При вирішенні даного спору суд дотримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до валових витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток сум, отриманих і оплачених робіт (послуг) та податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Крім того, під час розгляду даної справи суд враховує положення статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Нормами частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. № 3477-IV визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, при розгляді Європейським судом з прав людини податкових спорів в мотивувальній частині рішення найчастіше застосовується стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року. Даною статтею гарантується право на мирне володіння своїм майном. У ній, зокрема, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У контексті податкових спорів (в т.ч. даного конкретного спору) позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит) розглядається як позбавлення власності.
Так, у своєму Рішенні від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" Європейський суд з прав людини зазначає, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.
У Рішенні цього ж суду у справі "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) наводяться висновки про те, що позбавлення податковим органом права платників податків ПДВ на податковий кредит/бюджетне відшкодування з причини виявлення зловживань з боку їхніх постачальників є порушенням статті 1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Адже немає доказів залучення платника податку на додану вартість до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників. В цьому випадку недотримується принцип пропорційності, тобто справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізації яких здійснюється втручання держави.
Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".
Так, на момент здійснення спірних господарських операцій, а також на даний час ТОВ СКАЙ БІЛД та ТОВ СІАТЕЛ КОМПАНІ зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяги з ЄДР наявні в справі, Т. 1, арк. 114-119, 120-124,).
Крім того, ТОВ СКАЙ БІЛД та ТОВ СІАТЕЛ КОМПАНІ мали ліцензії зі створення об'єктів архітектури (Т. 1, арк. 125-126, 127).
Відповідачем доказів того, що ТОВ СКАЙ БІЛД та ТОВ СІАТЕЛ КОМПАНІ у період господарських відносин із ТОВ "Енергоінвестмонтаж" не були платниками податку на прибуток та податку на додану вартість суду не надано.
Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду також не надано.
Судом відхиляються посилання відповідача на аналіз податкової інформації, отриманої із баз даних податкового органу, та посилання на заяву ОСОБА_8, оскільки по спірним операціям не має жодного документу за підписом вказаної особи, а юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.
Крім цього, матеріали справи не містять вироку суду у кримінальній справі стосовно фіктивності ТОВ СІАТЕЛ КОМПАНІ , який набрав законної сили.
Також, суд критично відноситься до тверджень відповідача, що спірні договори є підробленими, оформленими заднім числом та такими, що укладалися без наміру створення правових наслідків, оскільки доказів визнання договорів, укладених ТОВ "Енергоінвестмонтаж" з контрагентами: ТОВ СКАЙ БІЛД та ТОВ СІАТЕЛ КОМПАНІ , недійсними або нікчемними суду надано не було.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд встановив, що матеріалами справи спростовуються висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, що призвели до заниження податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.
Таким чином, податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 10.08.2017 № 0006351401, № 0006361401 підлягають скасуванню.
Стосовно податкового повідомлення-рішення від 10.08.2017 № 1438140303 суд встановив наступне.
Відповідно до пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Згідно підпункту 48.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.05.2015 за допомогою засобів електронного зв'язку ТОВ "Енергоінвестмонтаж" подало до контролюючого органу Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за І квартал 2015 року (форма - 1ДФ) (Т. 3, арк. 274-275, 276).
Відповідачем у письмових запереченнях на позовну заяву від 11.12.2017 зазначено, що граничний строк для подання вищенаведеного розрахунку закінчується 12.05.2015 (Т. 3, арк. 143).
Згідно пунктів 4.1 - 4.3 розділу IV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку , затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 № 4, коригування поданого і прийнятого податкових розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
У разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку до закінчення строку його подання подається звітний новий податковий розрахунок.
Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.
27.09.2016 за допомогою засобів електронного зв'язку ТОВ "Енергоінвестмонтаж" подало до контролюючого органу Уточнюючий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за І квартал 2015 року (форма - 1ДФ) (Т. 3, арк. 277, 278).
Відповідач під час перевірки встановив, що відомості про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків за формою 1-ДФ до ДПІ подавалися вчасно, але не в повному обсязі, з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб (в податковому розрахунку за 1 квартал 2015 року не вірно відображено суми виплаченого доходу фізичним особам (Т. 1, арк. 54-55).
У зв'язку з чим, відповідач дійшов висновку, що позивачем несвоєчасно подано податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків за 1 квартал 2015 року, а саме: фактично подано 27.09.2016, в той час, як граничний строк закінчився 12.05.2015, що стало наслідком накладення на ТОВ "Енергоінвестмонтаж" штрафу в розмірі 510 гривень.
Однак, суд не може погодитись з такою позицією контролюючого органу з огляду на наступне.
Згідно абзацу 5 пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.
Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (пп. 169.4.3 п. 169.1 ст. 169 ПК України).
Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (пп. 169.4.4 п. 169.1 ст. 169 ПК України).
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Статтею 102 Податкового кодексу України строк давності встановлено в 1095 днів, тобто 3 (три) роки.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивачем було у встановлені законодавством строки були подані і Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за І квартал 2015 року (форма - 1ДФ) (до 12.05.2015), і Уточнюючий розрахунок (протягом 1095 днів з дня подачі розрахунку).
Таким чином, підстави для застосування до ТОВ "Енергоінвестмонтаж" відповідальності за несвоєчасне подання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків за 1 квартал 2015 року - відсутні, що свідчить про хибність висновків відповідача та протиправність податкового повідомлення-рішення від 10.08.2017 № 1438140303.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відтак, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
Керуючись вимогами статтями 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестмонтаж" (02230, м. Київ, вул. Петровського, 18-А, код ЄДРПОУ 33298282) - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) від 10 серпня 2018 року №0006351401.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) від 10 серпня 2018 року №0006361401.
4. Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) від 10 серпня 2018 року №1438140303.
5. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестмонтаж" (02230, м. Київ, вул. Петровського, 18-А, код ЄДРПОУ 33298282) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 11149,93 грн. (одинадцять тисяч сто сорок дев'ять грн. 93 коп.), сплачені згідно платіжного доручення від 20 листопада 2017 року №818.
Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Аверкова
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2018 |
Оприлюднено | 19.04.2018 |
Номер документу | 73450653 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ганечко Олена Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ганечко Олена Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні