Постанова

від 12.04.2018 по справі 326/372/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №326/372/17 Головуючий у 1 інстанції Чапланова О.М..

Провадження № 22-ц/778/1619/18 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.

Воробйової І.А.

за участю секретаря судового засідання Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Запорізької області на рішення Приморського районного суду Запорізької області від 26 січня 2018 року у справі за позовом керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області, діючого в інтересах держави, до Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області, ОСОБА_3, про визнання рішення в частині передачі земельної ділянки незаконним, витребування земельної ділянки з незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2017 року керівник Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області, діючий в інтересах держави, звернувся до суду з позовом до Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області, ОСОБА_3, про визнання рішення в частині передачі земельної ділянки незаконним, витребування земельної ділянки з незаконного володіння.

В позові зазанчав, що в ході проведення СВ Приморського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016080340000985 за ст. 356 КК України Бердянською місцевою прокуратурою Запорізької області під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері земельних відносин надано оцінку рішенню Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області з питань регулювання земельних правовідносин та встановлено факт незаконного надання земельної ділянки рекреаційного призначення у користування за наступних обставин.

Згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 05.01.2017 року, земельна ділянка площею 3,1 га, кадастровий номер НОМЕР_1 знаходиться у комунальній формі власності.

Борисівською сільською радою 01.10.2015 року прийнято рішення № 12 Про надання згоди на виділення земельних ділянок , яким, зокрема, із вищевказаної земельної ділянки ОСОБА_3 надано згоду на виділення земельної ділянки із земель запасу сільської ради на стоянці ІНФОРМАЦІЯ_1 для організації відпочинку площею 0,015 га, яка фактично розташована на узбережжі Азовського моря.

На підставі вказаного рішення між Борисівською сільською радою та ОСОБА_4 укладено договір оренди землі б/н від 01.10.2015 року згідно із яким останньому передано в строкове платне користування земельну ділянку рекреаційного призначення із земель Борисівської сільської ради загальною площею 0,015 га для організації відпочинку. Пунктом 8 договору передбачено, що земельну ділянку передано в оренду строком на 5 років. Термін дії договору закінчується 01.10.2020 року.

Факт передачі Борисівською сільською радою вказаної земельної ділянки у користування ОСОБА_3 підтверджено актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 01.10.2015 року та актом прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 01.10.2015 року.

Проведеним у зазначеному кримінальному провадженні оглядом місця події від 05.12.2016 року встановлено, що ОСОБА_3 використовує зазначену земельну ділянку шляхом розміщення дерев'яного вагончику коричневого кольору з одним вікном, площею 30 кв. м без улаштування фундаменту (тимчасова споруда). Допитаний на стадії досудового розслідування в якості свідка ОСОБА_3 показав, що межі спірної земельної ділянки були визначені згідно з актом визначення меж земельної ділянки (на місцевості) від 01.10.2015 року та земельна ділянка передана йому за актом прийому-передачі. Технічну документацію або проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки він не розробляв. Після отримання у користування земельної ділянки він розмістив на ній дерев'яний вагончик коричневого кольору з одним вікном площею 30 кв.м. без улаштування фундаменту (тимчасова споруда).

Відповідно до інформації Борисівської сільської ради від 27.01.2017 року за № 0317/28 спірна земельна ділянка площею 0,015 га передана в оренду ОСОБА_3 без надання дозволу на розробку технічної документації або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, будь-яка землевпорядна документація стосовно цієї ділянки сільською радою не затверджувалась, земельні торги, аукціони не проводились. На момент передачі у користування ОСОБА_3 земельної ділянки остання була вільною від будь-яких забудов, нормативно грошова оцінка земельної ділянки не проводилась.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 04.01.2017 року, проведеного Борисівською сільською радою, встановлено, що на спірній земельній ділянці площею 0,015 га, яка перебуває в оренді у ОСОБА_3, розміщено дерев'яний вагончик коричневого кольору з одним вікном площею 30 кв.м. без улаштування фундаменту (тимчасова споруда). Вказана земельна ділянка розміщена на відстані 50 м. від урізу води Азовського моря.

Вивченням рішення Борисівської сільської ради від 01.10.2015 року № 12 Про надання згоди на виділення земельних ділянок встановлено, що його винесено у порушення вимог ст.ст. 123, 125, 79-1 Земельного кодексу України та ст.ст. 20, 50 Закону України Про землеустрій без розроблення проекту землеустрою, внаслідок чого в оренду відповідача передано не земельну ділянку із встановленими межами, місцезнаходженням та правовим статусом, а певну площу невизначеної землі на території стоянки ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення органів місцевого самоврядування про передачу в оренду громадянам земельних ділянок, межі яких у натурі не виділені, повинно прийматися виключно на підставі їх клопотання (звернення) та розробленого у встановленому законом порядку проекту їх виділення. Саме до таких висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 14.05.2014 року по справі №6-35цс14.

Відповідно до інформації Борисівської сільської ради від 27.01.2017 року за № 0317/28 будь-яка землевпорядна документація, зокрема технічна документація або проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не розроблялась.

Можливість відведення землі без розроблення будь-якої документації із землеустрою законодавством виключена, адже саме шляхом землеустрою із загального поняття земля виділяється індивідуально-визначений об'єкт речових прав - земельна ділянка.

Землі площею 0,015 га на території Борисівської сільської ради, що передана в оренду ОСОБА_3 на підставі оскаржуваного рішення, не присвоєно кадастровий номер, дані щодо неї не внесено ні до Державного земельного кадастру, ні до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто її не виділено як окремий об'єкт речових прав, що унеможливлює правомірне розпорядження нею.

Крім того, при передачі землі в оренду ОСОБА_3 не враховано її природні властивості та правовий статус, зокрема належність цієї землі до прибережної захисної смуги Азовського моря, та відповідно не встановлено обмеження щодо використання земель водного фонду, визначені ст.ст. 58, 62 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 04.01.2017 року, проведеного Борисівською сільською радою, встановлено, що спірна земельна ділянка розміщена на відстані 50 м. від урізу води Азовського моря, що свідчить про її належність до земель прибережної захисної смуги та пляжної зони Азовського моря. У ст. 90 Водного кодексу України та ст. 62 Земельного кодексу України визначено обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах та пляжних зонах уздовж морів. У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.

Враховуючи, що при відведенні в оренду ОСОБА_3 землі на території Борисівської сільської ради за рахунок земель прибережної захисної смуги Азовського моря проект землеустрою не розроблявся, обмеження щодо використання орендарем цієї ділянки, визначені ст. 90 Водного кодексу України та ст. 62 Земельного кодексу України, не встановлені.

У договорі оренди землі, укладеному між Борисівською сільською радою та ОСОБА_3 01.10.2015 року, також не визначено жодних обмежень щодо використання цієї землі, визначених її особливим природоохоронним статусом. Незважаючи на той факт, що спірна земля розміщена у пляжній зоні моря, цим договором не визначено жодних обмежень щодо будівництва на ній капітальних об'єктів нерухомості, що може призвести до незаконної забудови берега Азовського моря та порушення ч. 13 ст. 88 Водного кодексу України щодо забезпечення безперешкодного та безоплатного доступу громадян до морського узбережжя.

Крім того, при передачі землі в оренду відповідачу у порушення вимог ст. 289 ПК України та ст.ст. 13, 20 Закону України Про оцінку землі не проведено нормативно-грошову оцінку спірної землі, внаслідок чого розмір орендної плати у договорі оренди визначено незаконно. Лише нормативна грошова оцінка земель може бути основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Враховуючи зазначене, обов'язок зі сплати орендної плати та її розмір є нормативно врегульованими і не можуть визначатися чи змінюватися сторонами договору за власним волевиявленням.

Враховуючи, що дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави, не проведення нормативної грошової оцінки у порядку, встановленому законодавством, є істотним порушенням вимог земельного законодавства. До вказаних висновків прийшов Верховний суд України у постановах від 11.05.2016 у справі № 6-824цс16 та від 08.04.2016 у справі № 3-41гс15.

При відведенні спірної земельної ділянки в оренду ОСОБА_3 технічну документацію щодо нормативно-грошової оцінки земельної ділянки не розроблено, нормативна-грошова оцінка землі відсутня, зі змісту договору неможливо зрозуміти на підставі яких даних визначено розмір орендної плати за землю.

При розпорядженні Борисівською сільською радою спірною земельною ділянкою порушено вимоги ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України щодо обов'язковості проведення земельних торгів при передачі в оренду земель державної та комунальної власності. Земельну ділянку було передано без проведення земельних торгів, що підтверджується інформацією Борисівської сільської ради від 27.01.2017 за № 0317/28.

Рішення Борисівської сільської ради від 01.10.2015 року № 12 прийнято з порушенням вимог ст.ст. 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, у зв'язку із чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Виходячи з того, що спірна земельна ділянка не сформована та відповідно не є об'єктом цивільних прав, сторони вказаного договору не досягли згоди щодо істотної умови договору - предмету договору; державну реєстрацію договору в установленому законом порядку не проведено, тому зазначений правочин є неукладеним, що свідчить про користування ОСОБА_3 спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави. А оскільки земельна ділянка надавалася ОСОБА_3 в оренду вільною від будь-яких забудов, йому необхідно відновити її попередній стан шляхом звільнення її від всіх споруд, що знаходяться на ній.

Пунктом 3 ст.131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно до ч.3 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Статтею 45 ЦПК України закріплено, що з метою представництва інтересів держави в суді прокурор в межах повноважень визначених законом, звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позові необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого ПКМУ від 14.01.2015 року №15, центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Відповідно до п. 4 цього Положення Держгеокадастр України організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності. Разом з цим, пунктом 5-1 Положення передбачено, що посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною хмель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в мехах своїх повноважень мають право, зокрема, звертатися до суду з позовом про відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Аналогічні повноваження визначено і ст.ст. 6, 10 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель . Таким чином, на цей час відсутній орган, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, зокрема шляхом звернення до суду із відповідним позовом. Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури. Незаконні дії відповідача - Борисівської сільської ради, є порушенням як інтересів держави так і інтересів територіальної громади с. Борисівка, що відповідно до ст. 23 ЗУ Про прокуратуру є підставою для вжиття заходів представницького характеру прокуратурою. Згідно з Висновком ВСУ по справі №6-2510цс15 від 16.12.2015 року, правовідносини, пов'язані з незаконним вибуттям земель із державної чи комунальної власності, а рівно із передачею у користування із порушенням встановленим законом порядком становлять суспільний , публічний інтерес. Таким чином, звернення прокурора з цивільним позовом до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання передачі в оренду спірної земельної ділянки, що перебуває під особливою охороною держави і дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Вказані порушення інтересів держави та територіальної громади Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області свідчать про наявність порушень інтересів держави у розумінні ст.23 ЗУ Про прокуратуру та наявність підстав для представництва інтересів держави.

Просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Борисівської сільської ради від 01.10.2015 року №12 Про надання згоди на виділення земельних ділянок , в частині виділення ОСОБА_3 земельної ділянки із земель запасу сільської ради на стоянці ІНФОРМАЦІЯ_1 для організації відпочинку площею 0,015 га.; зобов'язати ОСОБА_3 повернути територіальній громаді Борисівської сільської ради в особі Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області земельну ділянку розміром 0,015 га, яка розташована згідно з актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 01.10.2015 року на території Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області та яка передана ОСОБА_3 згідно з актом прийому-передачі об'єкта оренди за договором б/н від 01.10.2015 року, звільнивши вказану земельну ділянку від тимчасової споруди без улаштування фундаменту, а саме дерев'яного вагончику коричневого кольору з одним вікном; стягнути з Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області на користь прокуратури Запорізької області (код ЄДРПОУ 02909973, юридична адреса: вул. Матросова 29а, м. Запоріжжя, 69057, розрахунковий рахунок № 35217095000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2017 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 1600 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на користь прокуратури Запорізької області в особі Бердянської місцевої прокуратури (ЄДРПОУ 02909973, юридична адреса: вул. Перемоги, 4, м. Бердянськ, 71112, розрахунковий рахунок № 35217095000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2017 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 1600 грн.

Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 26 січня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення Борисівської сільської ради від 01.10.2015 року №12 Про надання згоди на виділення земельних ділянок , в частині виділення ОСОБА_3 земельної ділянки із земель запасу сільської ради на стоянці ІНФОРМАЦІЯ_1 для організації відпочинку площею 0,015 га.

Стягнуто з Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області на користь прокуратури Запорізької області кошти, витрачені у 2017 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 1600 грн.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ОСОБА_3 повернути територіальній громаді Борисівської сільської ради, в особі Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області, земельну ділянку розміром 0,015 га, яка розташована згідно з актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 01.10.2015 року на території Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області та яка передана ОСОБА_3 згідно з актом прийому-передачі об'єкта оренди за договором б/н від 01.10.2015 року, звільнивши вказану земельну ділянку від тимчасової споруди без улаштування фундаменту, а саме дерев'яного вагончику коричневого кольору з одним вікном; та в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь прокуратури Запорізької області в особі Бердянської місцевої прокуратури коштів, витрачених у 2017 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 1600 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду заступник прокурора Запорізької області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання ОСОБА_3 повернути територіальній громаді Борисівської сільської ради, в особі Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області, земельну ділянку розміром 0,015 га, яка розташована згідно з актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 01.10.2015 року на території Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області та яка передана ОСОБА_3 згідно з актом прийому-передачі об'єкта оренди за договором б/н від 01.10.2015 року, звільнивши вказану земельну ділянку від тимчасової споруди без улаштування фундаменту, а саме дерев'яного вагончику коричневого кольору з одним вікном; та в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь прокуратури Запорізької області в особі Бердянської місцевої прокуратури коштів, витрачених у 2017 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 1600 грн.

Закрити провадження у справі в частині зобов'язання ОСОБА_3 повернути спірну земельну ділянку.

Повернути на користь прокуратури Запорізької області в особі Бердянської місцевої прокуратури кошти витрачені у 2017 році на сплату судового збору пр. здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 1600 грн.

Стягнути з відповідачів на користь прокуратури Запорізької області судовий збір за подачу апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції у порушення ст.. 255 ЦПК України дійшов хибного висновку про необхідність відмови у позові в частині зобов'язання повернути спірну земельну ділянку. Встановивши, що відносно позовної вимоги про зобов'язання ОСОБА_3 повернути спірну земельну ділянку відсутній предмет спору, суд мав в цій частині закрити провадження у справі. Окрім того, суд у порушення ст..ст. 141,142,175 ЦПК України ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову у частині стягнення з відповідача судового збору. Безпідставна відмова суду у задоволенні позову прокурора про стягнення суми сплаченого судового збору за частину позовних вимог, позбавляє його можливості у подальшому за відповідним клопотанням повернути вказані кошти.

Борисівська сільська рада Приморського району Запорізької області надала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що суд правильно відмовив в задоволенні позову в частині зобов'язання повернення ОСОБА_3 земельної ділянки.

Від ОСОБА_3 також надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що апеляційна скарга заступника прокурора є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог щодо повернення земельної ділянки ОСОБА_3, оскільки окрім відсутності предмету спору мають місце інші підстави відмови у позові.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тому рішення суду переглядається в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог та відмовляючи частині зобов'язання повернути спірну земельну ділянку, суд першої інстанції виходив з того, що на момент ухвалення рішення відсутній предмет спору, з чим погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.

Встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 05.01.2017 року за № 77788894, земельна ділянка площею 3,1 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, розташована за адресою: Запорізька область, Приморський район, с/рада Борисівська, знаходиться у комунальній формі власності, власник: виконавчий комітет Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області.

Рішенням Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області від 01.10.2015 року № 12 надано згоду на виділення із вищевказаної земельної ділянки земельних ділянок на стоянці ІНФОРМАЦІЯ_1 для організації відпочинку, зокрема ОСОБА_3, площею 0,015 га. Зобов'язано: сільського голову в термін два місяці укласти договори оренди землі для організації відпочинку; землекористувачів - виконувати обов'язки згідно ст. 96 Земельного кодексу України ; спеціаліста сільської ради - внести зміни до земельно-кадастрової документації.

На підставі вказаного рішення між Борисівською сільською радою та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі б/н від 01.10.2015 року згідно з яким останньому передано в строкове платне користування земельну ділянку рекреаційного призначення із земель Борисівської сільської ради на стоянці ІНФОРМАЦІЯ_1 загальною площею 0,015 га для організації відпочинку. Пунктом 8 договору передбачено, що земельну ділянку передано в оренду строком на 5 років. Згідно із п. 9 договору, орендна плата вноситься виключно в грошовій формі в розмірі 2285,67 грн. на рік.

Факт передачі Борисівською сільською радою вказаної земельної ділянки у користування ОСОБА_3 підтверджено актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 01.10.2015 року та актом прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 01.10.2015 року.

Відповідно до витягу з кримінального провадження №12016080340000985, до ЄРДР 25.11.2016 року внесено відомості про кримінальне правопорушення за ст.356 КК України. Згідно із фабулою, 25.11.2016 до Приморського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області надійшли матеріали з Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури про те, що Борисівська сільська рада самовільно, всупереч закону виділила в оренду мешканцям Приморського району земельні ділянки без розроблення технічної документації та без проведення нормативно-грошової оцінки.

Проведеним у вказаному кримінальному провадженні оглядом місця події від 05.12.2016 року встановлено, що ОСОБА_3 використовує земельну ділянку площею 0,015 га, яка розташована на стоянці ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах Борисівської сільської ради на Борисівських кручах. На вказаній земельній ділянці знаходиться тимчасова одноповерхова споруда, а саме: одноповерховий будинок коричневого кольору площею 31 кв. м. Земельна ділянка не огороджена. Відстань від земельної ділянки до урізу води Азовського моря складає 50 м.

Допитаний на стадії досудового розслідування в якості свідка ОСОБА_3 показав, що межі спірної земельної ділянки були визначені згідно з актом визначення меж земельної ділянки (на місцевості) від 01.10.2015 року та передано йому за актом прийому-передачі. Технічну документацію або проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки він не розробляв. Після отримання у користування земельної ділянки він розмістив на неї дерев'яний вагончик коричневого кольору з одним вікном площею 30 кв.м без улаштування фундаменту (тимчасова споруда).

Відповідно до інформації Борисівської сільської ради від 27.01.2017 року за № 03-17/28, при винесенні рішення від 01.10.2015 №12 Про надання згоди на виділення земельних ділянок , яким, зокрема ОСОБА_3 надано згоду на виділення земельної ділянки із земель запасу сільської ради на стоянці ІНФОРМАЦІЯ_1 для організації відпочинку площею 0,015 га, яка фактично розташована на узбережжі Азовського моря, відповідно до Земельного кодексу України земельні торги або аукціони перед укладенням договору оренди земельної ділянки б/н від 01.10.2015 не проводились, технічна документація або проект землеустрою перед укладенням вказаного договору оренди земельної ділянки не розроблялась та сільською радою не затверджувалась, станом на 27.01.2017 зазначений договір оренди земельної ділянки не зареєстрований. При передачі в оренду ОСОБА_3 земельної ділянки дана земельна ділянка була вільна від забудов, нормативно грошова оцінка земельної ділянки не проводилась. ОСОБА_3 використовує вказану земельну ділянку шляхом розміщення одноповерхової тимчасової споруди.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 04.01.2017 року, проведеного Борисівською сільською радою, встановлено, що на земельній ділянці площею 0,015 га, розташованій на автостоянці ІНФОРМАЦІЯ_1 Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області, яка перебуває в оренді у ОСОБА_3 відповідно до договору оренди від 01.10.2015 року, знаходиться тимчасова споруда - дерев'яний вагончик коричневого кольору з одним вікном площею 30 кв. м. Земельна ділянка не огороджена. Фундаментальні споруди на земельній ділянці відсутні. Відстань земельної ділянки до урізу води складає 50 м. Вказана земельна ділянка передана ОСОБА_3 актом прийому-передачі від 01.10.2015 року. На момент передачі рухоме або нерухоме майно на земельній ділянці було відсутнє.

Відповідно до ст.116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені ст. 122 Земельного кодексу України, відповідно до частини 1 якої сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За змістом статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідно до п. б та п. в ч.1 ст. 20 Закону України Про землеустрій , землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою, надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Згідно із ст. 50 вказаного Закону, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у випадку передачі в оренду громадянам земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності, межі якої не встановлені в натурі або цільове призначення якої змінюється, обов'язковим є розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки.

Можливість відведення землі без розроблення будь-якої документації із землеустрою законодавством виключена, адже саме шляхом землеустрою із загального поняття земля виділяється індивідуально-визначений об'єкт речових прав - земельна ділянка.

Суд дійшов правильного висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити із нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486 Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них .

Судом вірно встановлено, що рішенням Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області від 01.10.2015 року № 12 надано згоду на виділення із земельної ділянки земельних ділянок на стоянці ІНФОРМАЦІЯ_1 для організації відпочинку, зокрема ОСОБА_3, площею 0,015 га. На підставі вказаного рішення між Борисівською сільською радою та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі б/н від 01.10.2015 року згідно з яким останньому передано в строкове платне користування земельну ділянку рекреаційного призначення із земель Борисівської сільської ради на стоянці ІНФОРМАЦІЯ_1 загальною площею 0,015 га для організації відпочинку. Відповідно до інформації Борисівської сільської ради від 27.01.2017 року за № 03-17/27, при винесенні рішення від 01.10.2015 №12 Про надання згоди на виділення земельних ділянок , яким, зокрема ОСОБА_3 надано згоду на виділення земельної ділянки із земель запасу сільської ради на стоянці ІНФОРМАЦІЯ_1 для організації відпочинку площею 0,015 га, яка фактично розташована на узбережжі Азовського моря, відповідно до Земельного кодексу України земельні торги або аукціони перед укладенням договору оренди земельної ділянки б/н від 01.10.2015 не проводились, технічна документація або проект землеустрою перед укладенням вказаного договору оренди земельної ділянки не розроблялась та сільською радою не затверджувалась, станом на 27.01.2017 зазначений договір оренди земельної ділянки не зареєстрований.

Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що землі площею 0,015 га на території Борисівської сільської ради, що передана в оренду ОСОБА_3 на підставі оскаржуваного рішення, не присвоєно кадастровий номер, дані щодо неї не внесено ні до Державного земельного кадастру, ні до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто її не виділено як окремий об'єкт речових прав.

При передачі землі в оренду ОСОБА_3 не враховано її природні властивості та правовий статус, зокрема належність цієї землі до прибережної захисної смуги Азовського моря, та відповідно не встановлено обмеження щодо використання земель водного фонду, визначені ст.ст. 58, 62 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 04.01.2017 року, проведеного Борисівською сільською радою, встановлено, що спірна земельна ділянка розміщена на відстані 50 м. від урізу води Азовського моря, що свідчить про її належність до земель прибережної захисної смуги та пляжної зони Азовського моря. Враховуючи, що при відведенні в оренду ОСОБА_3 землі на території Борисівської сільської ради за рахунок земель прибережної захисної смуги Азовського моря проект землеустрою не розроблявся, обмеження щодо використання орендарем цієї ділянки, визначені ст. 90 Водного кодексу України та 62 Земельного кодексу України не встановлені.

При розпорядженні Борисівською сільською радою спірною земельною ділянкою порушено вимоги ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України щодо обов'язковості проведення земельних торгів при передачі в оренду земель державної та комунальної власності. Земельну ділянку було передано без проведення земельних торгів, що підтверджується інформацією Борисівської сільської ради від 27.01.2017 за № 0317/27.

Колегія суддів погоджується с висновком суду першої інстанції, що рішення Борисівської сільської ради від 01.10.2015 року № 12 прийнято з порушенням вимог ст.ст. 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України. За наведених обставин позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення Борисівської сільської ради від 01.10.2015 року №12 Про надання згоди на виділення земельних ділянок , в частині виділення ОСОБА_3 земельної ділянки із земель запасу сільської ради на стоянці ІНФОРМАЦІЯ_1 для організації відпочинку площею 0,015 га підлягають задоволенню.

При вирішенні позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування рішення Борисівської сільської ради від 01.10.2015 року №12 Про надання згоди на виділення земельних ділянок , в частині виділення ОСОБА_3 земельної ділянки із земель запасу сільської ради на стоянці ІНФОРМАЦІЯ_1 для організації відпочинку площею 0,015 га., суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідачів на те, що позовні вимоги в цієї частині не підлягають задоволенню у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки рішенням Борисівської сільської ради рішення про виділення земельної ділянки розміром 0,015 га в оренду ОСОБА_3 від 01.10.2015 року визнано таким, що втратило чинність на підставі угоди від 31.07.2017 року про дострокове розірвання договору оренди від 01.10.2015 року.

При зверненні до суду з позовною заявою , прокурор просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Борисівської сільської ради від 01.10.2015 року №12 Про надання згоди на виділення земельних ділянок , в частині виділення ОСОБА_3 земельної ділянки із земель запасу сільської ради на стоянці ІНФОРМАЦІЯ_1 для організації відпочинку площею 0,015 га. з тієї підстави, що вказане рішення прийнято з порушенням вимог ст.ст. 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, тобто з мотивів невідповідності цього рішення законам України.

При вирішенні позовних вимог щодо зобов'язання ОСОБА_3 повернути територіальній громаді Борисівської сільської ради в особі Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області земельну ділянку розміром 0,015 га, яка розташована згідно з актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 01.10.2015 року на території Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області та яка передана ОСОБА_3 згідно з актом прийому-передачі об'єкта оренди за договором б/н від 01.10.2015 року, звільнивши вказану земельну ділянку від тимчасової споруди без улаштування фундаменту, а саме дерев'яного вагончику коричневого кольору з одним вікном, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наступного та встановив наступні фактичні обставини.

Рішенням № 9 від 14.07.2017 року Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області вирішено достроково припинити право користування земельною ділянкою, у зв'язку з розірванням договору оренди, площею 0, 015 га, яка знаходиться у користуванні на умовах оренди у ОСОБА_3 згідно договору оренди землі від 01.10.2015 року б/н, яка розташована на території Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області на стоянці ІНФОРМАЦІЯ_1 для організації відпочинку. Достроково припинити дію договору оренди землі від 01.10.2015 року б/н, укладеного з ОСОБА_3 на земельну ділянку загальною площею 0, 015 га, яка розташована на території Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області на стоянці ІНФОРМАЦІЯ_1 для організації відпочинку. Укласти з ОСОБА_3 угоду про дострокове припинення дії договору оренди землі від 01.10.2015 року б/н (а.с.85).

Рішенням № 29 від 14.07.2017 року Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області, на підставі розірвання договорів оренди б/н від 01.10.2015 року, рішення 52-ої сесії шостого скликання №12 від 01.10.2015 року Про надання згоди на виділення земельних ділянок визнано таким, що втратило чинність в частині надання громадянам згоди на виділення земельних ділянок на стоянці ІНФОРМАЦІЯ_1 для організації відпочинку, зокрема ОСОБА_3, площею 0, 015 га (а.с.86).

31.07.2017 року між орендодавцем - Борисівською сільською радою, та орендарем - ОСОБА_3, укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди землі б/н від 01.10.2015 року відповідно до якої сторони прийшли до взаємної згоди, відповідно до рішення №9 від 14.07.20107 року Про дострокове припинення договору оренди землі від 01.10.2015 р. б/н (орендар ОСОБА_3; земельна ділянка розташована на території Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області на стоянці ІНФОРМАЦІЯ_1 ; для організації відпочинку) достроково розірвати договір оренди землі від 01.10.2015 року б/н, укладений з ОСОБА_3 на земельну ділянку загальною площею 0, 015 га, яка розташована на території Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області на стоянці ІНФОРМАЦІЯ_1 для організації відпочинку. Повернення об'єкта оренди здійснюється на підставі акта прийому-передачі у термін до 14.08.2017 року (а.с.87).

Згідно із актом приймання-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за рішенням Борисівської сільської ради від 14 липня 2017 року №9, складеним 31.07.2017 року, ОСОБА_3 - орендар, та Борисівська сільська рада - орендодавець, склали цей акт приймання-передачі об'єкта оренди про наступне: 1. На підставі договору оренди № б/н від 01.10.2015 року між Орендарем і Орендодавцем, Орендар передає земельну ділянку для організації відпочинку площею 0, 015 га, розташовану на території Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області на стоянці ІНФОРМАЦІЯ_1 , а Орендодавець приймає вищевказану земельну ділянку до земель запасу Борисівської сільської ради. 2. Земельна ділянка придатна для використання. 3. Земельна ділянка вільна від об'єктів нерухомого майна (а.с.88).

Суд першої інстанції правильно втсанвоив, що у зв'язку із достроковим розірванням договору оренди землі б/н від 01.10.2015 року, укладеного між Борисівською сільською радою та ОСОБА_3, спірна земельна ділянка загальною площею 0, 015 га, яка розташована на території Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області на стоянці ІНФОРМАЦІЯ_1 , передана 31.07.2017 року Орендарем - ОСОБА_3, Орендодавцю - Борисівській сільській раді Приморського району Запорізької області, якою вказану земельну ділянку прийнято до земель запасу.

Відповідно до пункту 3 акта приймання-передачі даної земельної ділянки від 31.07.2017 року, в цьому пункті необхідно зазначити, що знаходиться на земельній ділянці (не зайнята, опис об'єктів, в чиїй власності вони перебувають). Згідно із вказаним актом земельна ділянка передана вільною від об'єктів нерухомого майна. У вказаному акті не зазначено, що на земельній ділянці під час її повернення Борисівській сільській раді знаходились будь-які об'єкти, в тому числі і рухомі.

Доказів у підтвердження того, що на момент повернення відповідачем земельної ділянки Борисівській сільській раді на ній знаходилось будь-яке рухоме або нерухоме майно, позивачем як до суду першої так і до суду апеляційної інстанції не надано.

Виходячи з викладених обставин, суд преш інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо відмови у задоволенні позовних вимог в цієї частині, у зв'язку з відсутністю на момент постановлення рішення предмета спору.

Вирішуючи питання про судові витрати суд першої інстанції вірно керувався положеннями ст.. 141 ЦПК України та ЗУ Про судовий збір .

З огляду на наведене вбачається, що суд з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для задоволення позову.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги повністю повторюють зміст її позовної заяви, були предметом дослідження суду першої інстанції, який дав їм належну оцінку у своєму рішенні, і повторної перевірки ці доводи не потребують.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду Запорізької області від 26 січня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18 квітня 2018 року.

Головуючий:

Судді: