Окрема думка
31 липня 2019 року
м. Київ
справа № 326/372/17
провадження № 61-30214св1 8
судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Мартєва С. Ю.
учасники справи:
позивач - Бердянська місцева прокуратура Запорізької області в інтересах держави Україна,
відповідачі: Борисівська сільська рада Приморського району Запорізької області, ОСОБА_1 ,
представник Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області - Бучакчийский Василь Семенович,
представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
у розгляді у порядку спрощеного позовного провадження касаційної скарги прокуратури Запорізької області на рішення Приморського районного суду Запорізької області від 26 січня 2018 року у складі судді Чапланової О. М. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Воробйової І. А.
У березні 2017 року Бердянська місцева прокуратура Запорізької області (далі - Бердянська місцева прокуратура, прокуратура) звернулася до суду з позовом до Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області (далі - Борисівська сільська рада), ОСОБА_1 , у якому просила визнати незаконним та скасувати рішення Борисівської сільської ради від 01 жовтня 2015 року № 12 Про надання згоди на виділення земельних ділянок (далі також - рішення Борисівської сільської ради від 01 жовтня 2015 року № 12) у частині виділення ОСОБА_1 земельної ділянки із земель запасу сільської ради на стоянці Автотурист для організації відпочинку площею 0,015 га; зобов`язати ОСОБА_1 звільнити зазначену земельну ділянку від дерев`яного вагончика без улаштування фундаменту (тимчасової споруди) та повернути її територіальній громаді села Борисівка Приморського району Запорізької області в особі Борисівської сільської ради.
Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 26 січня 2018 року позов задоволено частково; визнано незаконним та скасовано рішення Борисівської сільської ради від 01 жовтня 2015 року № 12 Про надання згоди на виділення земельних ділянок у частині виділення ОСОБА_1 земельної ділянки із земель запасу сільської ради на стоянці Автотурист для організації відпочинку площею 0,015 га; стягнуто з Борисівської сільської ради на користь прокуратури Запорізької області витрати зі сплати судового збору при поданні позовної заяви у сумі 1 600,00 грн; відмовлено Бердянській місцевій прокуратурі у задоволенні позовних вимог щодо звільнення земельної ділянки від тимчасової споруди, повернення земельної ділянки територіальній громаді та у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь прокуратури витрат зі сплати судового збору.
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року рішення Приморського районного суду Запорізької області від 26 січня 2018 року залишено без змін.
У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року до Верховного Суду, прокуратура Запорізької області, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просить скасувати рішення Приморського районного суду Запорізької області від 26 січня 2018 рокута постанову Апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року у частині відмови у задоволенні вимог щодо звільнення земельної ділянки від тимчасової споруди та повернення земельної ділянки територіальній громаді, закрити провадження у справі у цій частині вимог; вирішити питання повернення судового збору та витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної та касаційної інстанцій.
У іншій частині судові рішення не оскаржено.
Постановою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 231 липня 2019 року зазначену касаційну скаргу задоволено.
Скасовано рішення Приморського районного суду Запорізької області від 26 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року в частині вирішення позовних вимог Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави Україна до Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області, ОСОБА_1 щодо звільнення земельної ділянки від тимчасової споруди та повернення земельної ділянки територіальній громаді з підстав, визначених пунктом другим частини першої статті 255 ЦПК України.
Провадження у справі № 326/372/17 у частині позовних вимог Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави Україна до Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області, ОСОБА_1 щодо звільнення земельної ділянки від тимчасової споруди та повернення земельної ділянки територіальній громаді закрито.
Прокуратурі Запорізької області повернуто судовий збір, сплачений при поданні позовної заяви у сумі 1 600,00 грн; при поданні апеляційної скарги у сумі 2 400,00 грн; при поданні касаційної скарги у сумі 3 200,00 грн.
Не оспорюючи правильності прийнятого процесуального рішення про часткове закриття провадження у справі, не можу погодитися із процесуальною формою вчинення зазначеної процесуальної дії.
З огляду на частину другу статті 19 Конституції України, органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі частини першої статті 414 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтею 255 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 415 ЦПК України процедурні питання, пов`язані із рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 258 ЦПК України, процедурні питання, пов`язані із рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також у інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
За таких обставин вважаю, що питання про часткове закриття провадження у справі повинно вирішуватися судом шляхом постановлення судового рішення у виді ухвали, а не у виді ухвалення постанови іменем України.
Суддя Мартєв С.Ю.
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 31.07.2019 |
Оприлюднено | 09.08.2019 |
Номер документу | 83514358 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Мартєв Сергій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні