Постанова

від 31.07.2019 по справі 326/372/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

31 липня 2019 року

м. Київ

справа № 326/372/17

провадження № 61-30214св1 8

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А., Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - Бердянська місцева прокуратура Запорізької області в інтересах держави Україна,

відповідачі: Борисівська сільська рада Приморського району Запорізької області, ОСОБА_1 ,

представник Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області - Бучакчийский Василь Семенович,

представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу прокуратури Запорізької області на рішення Приморського районного суду Запорізької області від 26 січня 2018 року у складі судді Чапланової О. М. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Воробйової І. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року Бердянська місцева прокуратура Запорізької області (далі - Бердянська місцева прокуратура, прокуратура) звернулася до суду з позовом до Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області (далі - Борисівська сільська рада, сільська рада), ОСОБА_1 , у якому просила визнати незаконним та скасувати рішення Борисівської сільської ради від 01 жовтня 2015 року № 12 Про надання згоди на виділення земельних ділянок (далі також - рішення Борисівської сільської ради від 01 жовтня 2015 року № 12) у частині виділення ОСОБА_1 земельної ділянки із земель запасу сільської ради на стоянці Автотурист для організації відпочинку площею 0,015 га; зобов`язати ОСОБА_1 звільнити зазначену земельну ділянку від дерев`яного вагончика без улаштування фундаменту (тимчасової споруди) та повернути її територіальній громаді села Борисівка Приморського району Запорізької області в особі Борисівської сільської ради.

Позовна заява мотивована тим, що під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016080340000985 прокуратура дізналася про прийняття Борисівською сільською радою 01 жовтня 2015 року оспорюваного рішення, яким надано згоду на виділення ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки, розташованої у прибережній захисній смузі Азовського моря. Межі спірної земельної ділянки визначені згідно з актом визнання меж земельної ділянки (на місцевості) від 01 жовтня 2015 року, проте передання земельної ділянки здійснено без надання дозволу на розробку технічної документації або проекту землеустрою, проведення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, без затвердження землевпорядної документації або проведення земельних торгів чи аукціону. На підставі рішення Борисівської сільської ради від 01 жовтня 2015 року № 12 з ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки строком на 5 років, державна реєстрація цього договору у встановленому законом порядку не здійснена. На спірній земельній ділянці ОСОБА_1 розмістив дерев`яний вагончик коричневого кольору з одним вікном, площею 30 кв. м, без улаштування фундаменту.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 26 січня 2018 року позов задоволено частково; визнано незаконним та скасовано рішення Борисівської сільської ради від 01 жовтня 2015 року № 12 Про надання згоди на виділення земельних ділянок у частині виділення ОСОБА_1 земельної ділянки із земель запасу сільської ради на стоянці Автотурист для організації відпочинку площею 0,015 га; стягнуто з Борисівської сільської ради на користь прокуратури Запорізької області витрати зі сплати судового збору при поданні позовної заяви у сумі 1 600,00 грн; відмовлено Бердянській місцевій прокуратурі у задоволенні позовних вимог щодо звільнення земельної ділянки від тимчасової споруди, повернення земельної ділянки територіальній громаді та у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь прокуратури витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що під час передання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки Борисівською сільською радою порушено статті 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), тому позовна вимога щодо визнання недійсним та скасування рішення Борисівської сільської ради від 01 жовтня 2015 року № 12 Про надання згоди на виділення земельних ділянок є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо звільнення земельної ділянки від тимчасової споруди та повернення земельної ділянки територіальній громаді, суд виходив з того, що 31 липня 2017 року між Борисівською сільською радою Приморського району Запорізької області та ОСОБА_1 укладено угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки від 01 жовтня 2015 року б/н, цього ж дня спірна земельна ділянка повернута територіальній громаді, про що сторони підписали акт приймання-передачі земельної ділянки, будь-яких тимчасових споруд чи нерухомого майна на ділянці немає.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року рішення Приморського районного суду Запорізької області від 26 січня 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення Борисівської сільської ради від 01 жовтня 2015 року № 12 не відповідає вимогам закону, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання його недійсним та скасування. Відмову у задоволенні решти вимог суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованою, вказавши про відсутність спору щодо повернення земельної ділянки на момент розгляду справи судом першої інстанції.

Короткий зміст касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року до Верховного Суду, прокуратура Запорізької області, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просить скасувати рішення Приморського районного суду Запорізької області від 26 січня 2018 рокута постанову Апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року у частині відмови у задоволенні вимог щодо звільнення земельної ділянки від тимчасової споруди та повернення земельної ділянки територіальній громаді, закрити провадження у справі у цій частині вимог; вирішити питання повернення судового збору та витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної та касаційної інстанцій.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу із суду першої інстанції.

У червні 2018 року справу передано до Верхового Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні позовних вимог щодо звільнення земельної ділянки від тимчасової споруди та повернення земельної ділянки територіальній громаді, оскільки у цій частині провадження підлягає закриттю відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України. Переглядаючи справу у частині відмови у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції не перевірив доводи прокуратури щодо наявності підстав для закриття провадження у справі у цій частині. Крім того, така відмова у задоволенні частини позовних вимог позбавляє позивача права на повернення сум судового збору, сплачених під час розгляду справи.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

У липні 2018 року до Верховного Суду від Борисівської сільської ради надійшов відзив, у якому вона просить касаційну скаргу прокуратури Запорізької області залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду Запорізької області від 26 січня 2018 року та постанови Апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року - без змін .

Відзив мотивовано тим, що докази відсутності спору надані до суду першої інстанції під час дії попередньої редакції цивільно-процесуального кодексу, яка не передбачала закриття провадження у справі з цих підстав; також зазначає, що у разі закриття провадження судовий збір повертається, а не стягується зі сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що рішенням Борисівської сільської ради від 01 жовтня 2015 року № 12 надано згоду, зокрема ОСОБА_1 , на виділення земельної ділянки для організації відпочинку площею 0,015 га на стоянці Автотурист у селі Борисівка Приморського району Запорізької області.

01 жовтня 2015 року між Борисівською сільською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки.

14 липня 2017 року Борисівською сільською радою прийняті рішення № 9 про дострокове припинення дії договору оренди земельної ділянки та рішення № 29 про визнання таким, що втратило чинність рішення сільської ради від 01 жовтня 2015 року № 12, зокрема у частині надання ОСОБА_1 згоди на виділення земельної ділянки площею 0,015 га.

31 липня 2017 року між Борисівською сільською радою та ОСОБА_1 укладено угоду про дострокове розірвання за згодою сторін договору оренди земельної ділянки від 01 жовтня 2015 року б/н та підписано акт приймання-передання земельної ділянки.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду першої та апеляційної інстанцій переглядаються в межах касаційної скарги, тобто лише у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо звільнення земельної ділянки від тимчасової споруди та повернення земельної ділянки територіальній громаді.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

У постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17 сформульовано правовий висновок щодо застосування норм права, відповідно до якого поняття юридичного спору має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття спір про право (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття спору про право має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Тому відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

У суді першої інстанції Борисівська сільська рада та ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 визнали, що на момент розгляду справи спірна земельна ділянка повернута територіальній громаді та відсутня тимчасова споруда, щодо розміщення якої на земельній ділянці виник спір.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Зважаючи на зазначене, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення по суті спору, з огляду на пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України не мав процесуальної можливості відмовити у задоволенні позовних вимог щодо звільнення земельної ділянки від тимчасової споруди та повернення земельної ділянки територіальній громаді, оскільки стосовно цих вимог відсутній предмет спору.

Переглядаючи рішення Приморського районного суду Запорізької області від 26 січня 2018 року, суд апеляційної інстанції не усунув зазначених порушень норм процесуального права, помилково залишивши рішення суду першої інстанції у цій частині без змін.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у частині позовних вимог щодо звільнення земельної ділянки від тимчасової споруди та повернення земельної ділянки територіальній громаді, оскільки у цій частині позовних вимог відсутній предмет спору.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити заяву без розгляду у відповідній частині.

Відповідно до змісту частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

За таких обставин касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржені рішення в частині позовних вимог щодо звільнення земельної ділянки від тимчасової споруди та повернення земельної ділянки територіальній громаді - скасувати із закриттям провадження у справі у цій частині вимог.

Щодо судових витрат

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Прокуратура Запорізької області у касаційній скарзі просить повернути суму судового збору, який вона сплачувала під час розгляду справи.

Зважаючи на те, що провадження підлягає закриттю лише у частині заявлених позовних вимог, прокуратурі Запорізької області підлягає поверненню частина судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви відповідно до платіжного доручення від 09 березня 2017 року № 403 у сумі 1 600,00 грн, при поданні апеляційної скарги відповідно до платіжного доручення від 19 лютого 2018 року № 225 у сумі 2 400,00 грн, при поданні касаційної скарги відповідно до платіжного доручення від 26 квітня 2018 року № 792 у сумі 3 200,00 грн.

У частині вирішення решти вимог рішення Приморського районного суду Запорізької області від 26 січня 2018 року та постанова Апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року не оскаржувалося та не переглядалися судом касаційної інстанції.

Керуючись статтями 255, 402, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу прокуратури Запорізької області задовольнити.

Рішення Приморського районного суду Запорізької області від 26 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 12 квітня 2018 року в частині вирішення позовних вимог Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави Україна до Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області, ОСОБА_1 щодо звільнення земельної ділянки від тимчасової споруди та повернення земельної ділянки територіальній громаді - скасувати.

Провадження у справі № 326/372/17 у частині позовних вимог Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави Україна до Борисівської сільської ради Приморського району Запорізької області, ОСОБА_1 щодо звільнення земельної ділянки від тимчасової споруди та повернення земельної ділянки територіальній громаді - закрити.

Повернути прокуратурі Запорізької області судовий збір, сплачений при поданні позовної заяви відповідно до платіжного доручення від 09 березня 2017 року № 403 на рахунок № 31212206700276, отримувач - УК у Приморському районі Запорізької області, код банку отримувача - 813015, код отримувача - 37917236, у сумі 1 600,00 грн; при поданні апеляційної скарги відповідно до платіжного доручення від 19 лютого 2018 року № 225 на рахунок № 31218206780007, отримувач - УК у м. Запоріжжі (Вознесенівський р-н) 22030101, код банку отримувача - 813015, код отримувача - 38025409, у сумі 2 400,00 грн; при поданні касаційної скарги відповідно до платіжного доручення від 26 квітня 2018 року № 792 на рахунок № 31213207700007, отримувач - УК у Печерському районі м. Києва 22030102, код банку отримувача - 820019, код отримувача - 38004897, у сумі 3 200,00 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко Судді: А. А. Калараш А. О. Лесько С. Ю. Мартєв Є. В. Петров