Постанова

від 12.04.2018 по справі 607/3709/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/3709/17Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М. Провадження № 22-ц/789/371/18 Доповідач - Сташків Б.І. Категорія - 57

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Сташківа Б.І.

суддів - Хома М. В., Костів О. З.,

За участю секретаря - Романюк Х.Ю.

та сторін - позивача ОСОБА_2 її представника ОСОБА_3, представника відповідача ТзОВ "Коменерго Тернопіль-2" - Берегуляка В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу № 607/3709/17 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Коменерго Тернопіль-2" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 лютого 2018 року (суддя-Сливка Л.М.), повний текст виготовлений 15 лютого 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Коменерго Тернопіль-2", треті особи на стороні позивача - комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, Виконавчий комітет Тернопільської міської ради про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ТзОВ "Коменерго Тернопіль-2", треті особи на стороні позивача - комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, Виконавчий комітет Тернопільської міської ради про захист прав споживачів.

В обґрунтуванні позовних вимог, позивач зазначала, що внаслідок недбалого виконання відповідачем своїх обовязків по забезпеченню технічно-справного функціонування внутрішньобудинкових теплових мереж централізованого опалення , у звязку з чим 14 січня 2017 року відбулось залиття її квартири з-під даху будинку, що спричинило шкоду, яку згідно із висновком експертного будівельно-технічного дослідження № 64/17-22 від 06 липня 2017 року становить 105593,01 грн. Проведення такого дослідження вартувало їй 2960,16 грн.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 лютого 2018 року позов задоволено.

Стягнуто із ТзОВ "Коменерго Тернопіль-2" в користь ОСОБА_2 105593 грн. 01 коп. майнової шкоди та 2960 грн. 16 коп. витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Стягнуто із ТзОВ "Коменерго Тернопіль-2" в користь держави 1055 грн. 93 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі представник ТзОВ "Коменерго Тернопіль-2" просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Зокрема, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неврахуванням усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вважає, що позивачем не доведено, що саме через вину відповідача відбулося затоплення квартири.

Окрім того, вказує що суд безпідставно відмовив у клопотанні відповідача про проведення нової експертизи, оскільки вважає що первинна експертиза має розбіжність у фактах та зроблена в інтересах позивача.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін.

Вважає, оскаржуване рішення законним та обґрунтованим та таким що відповідає дійсним обставинам справи.

Зазначає, що доводи апелянта, щодо вини позивача у затопленні квартири, через самовільне обрізання стояків опалення є безпідставними, оскільки відрізка незадіяних стояків опалення була передбачено робочим проектом 43-2015-А влаштування вузла обліку теплової енергії в квартирі АДРЕСА_1.

У судовому засіданні представник відповідача ТзОВ "Коменерго Тернопіль-2" - Берегуляк В.Ф. підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 заперечив проти поданої апеляційної скарги та просив її відхилити, посилаючись на мотиви, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників розгляду справи, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 18614060 від 05 березня 2014 року та № 18614406 від 05 березня 2014 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на праві приватної, спільної часткової (по 1/2) власності належить двокімнатна квартира АДРЕСА_1.

Згідно копії рішення ВК ТМР № 412 від 17 квітня 2013 року Про визначення виконавцями житлово-комунальних послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та витягом з додатку до нього виконавцем житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1 у м. Тернополі є "ТзОВ "Коменерго Тернопіль-2".

14 січня 2017 року відбулося залиття гарячою водою квартири позивача, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що відповідач неналежно виконував свої обов'язки з обслуговування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, внаслідок чого відбулося залиття квартири позивача.

З такими висновками погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Пунктом 2 статті 29 Закону Про житлово-комунальні послуги визначено, що договір на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Відповідно до пункту 13 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 внутрішньобудинковою системою гарячого, холодного водопостачання та централізованого опалення є система від зовнішньої стіни будинку (крім транзитних трубопроводів) до першої запірної арматури на відгалуженні від стояка або (у разі її відсутності) трійника (врізки) включно, що знаходиться у квартирі споживача (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).

У пункті 22 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою КМ України від 20.05.2009 №529 (з наступними змінами), точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві у багатоквартирному будинку послуги з централізованого опалення є відгалуження від стояків у межах квартири.

При цьому, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України Про житлово-комунальні послуги , послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) є одним із видів житлово-комунальних послуг.

Статтями 20, 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги № 1875-IV від 24 червня 2004 року (далі Закон № 1875-IV) визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обовязком оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обовязком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Утримання будинків і прибудинкових територій господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством. (частина 1 статті 1 Закону № 1875-IV)

В матеріалах справи вбачаються квитанціях про оплату ОСОБА_2 послуг по утриманню відповідачем будинку АДРЕСА_1 (а.с.116-119).

Таким чином, суд першої інстанції, вірно зазначив, що правовідносини котрі регулює Закон України "Про захист прав споживачів" виникають не лише на підставі договору (угоди), а також на правовідносини між сторонами, які виникли у сфері надання послуг , оскільки в силу статті 1 Закону № 1023-XII встановлено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг, а тому доводи апелянта , про безпідставність застосування судом ЗУ "Про захист прав споживачів" при вирішенні даної справи є необґрунтованими.

Заперечуючи проти заявленого позову, представник відповідача в ході розгляду справи не заперечував проти самого факту затоплення квартири, однак вважав, що саме затоплення сталося з вини позивачки, оскільки ОСОБА_2 самовільно відрізала та заглушила стояк подачі теплоносія централізованого опалення, внаслідок чого порушилась циркуляція теплоносія централізованого опалення по стояку, що спричинило замерзання повітрозбірника на горищі та його розрив (глушки бокової).

Колегія суддів, вважає дані доводи безпідставними та такими, що не можуть братися до уваги, оскільки робочим проектом 43-2015-А влаштування вузла обліку теплової енергії в квартирі АДРЕСА_1 передбачено відрізання незадіяних стояків опалення, що і було зроблено у відповідності до цього робочого проекту за участю відповідача, про що свідчить акт прийняття в експлуатацію і підтвердження працездатності квартирного засобу обліку теплової енергії де у п. 1.2 даного акту зазначається, що в квартирі наявні транзитні неізольовані стояки СЦО - d20мм - 1 шт., а решту три відрізані.

Також, не можуть братися до уваги посилання представника відповідача, що згідно з робочим проектом, влаштування вузла обліку теплової енергії в квартирі АДРЕСА_1, розміщено чотири транзитних стояка, оскільки як пояснила позивач та вбачається з матеріалів справи, це був лише план існуючих транзитних стояків опалення до реконструкції системи опалення та влаштування вузла обліку теплової енергії, яке відповідно до плану системи опалення квартири відображається у вигляді одного стояка (а.с.76).

За таких обставин не можуть слугувати доказом затоплення квартири з вини самої позивачки представлені Акти обстеження системи центрального опалення в АДРЕСА_1, оскільки відрізання незадіяних стояків не було самовільним, як зазначено в Акті , а влаштування вузла обміну теплової системи проводилася ліцензованою проектною організацією ТзОВ "Корс-буд-проект" з погодженням КПТЕ "Тернопільміськтеплокомуненерго" (а.с.64-79).

Рішенням Тернопільської міської ради від 17 квітня 2013 року №412 ТзОВ "Коменерго- Тернопіль 2", визнано балансоутримувачем і виконавцем житлово-комунальних послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, в тому числі балансоутримувачем будинку позивачки, а тому саме відповідач повинен був не допускати замерзання повітрозбірника, як зазначено в Акті. При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено та взято до уваги, що комісія, яка проводила обстеження і складала Акти після залиття квартири була сформована із числа працівників ТзОВ "Коменерго - Тернопіль 2", які є зацікавленими особами.

Колегія суддів вважає,що при визначенні вартості відновлювального ремонту належної позивачеві квартири, судом першої інстанції було правильно покладено в основу висновок за результатами проведеного експертного будівельно-технічного дослідження № 64/17-22 від 06 лютого 2017 року,оскільки він відповідає вимогам законодавства. В даному висновку визначено обсяг, локалізацію та характер пошкоджень в квартирі АДРЕСА_1, встановлено та досліджено вартість будівельних робіт та вартість будівельних матеріалів, які необхідно використати для відновлення квартири після залиття водою.

Посилання представника відповідача на необхідність проведення у справі повторної експертизи по даному питанню суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки як вже було зазначено вартість відновлюваних робіт та будівельних матеріалів встановлено експертизою належним чином та підстави, які б свідчили про її неналежність - відсутні. Окрім цього,суд вважає, що експертиза, яку просив провести відповідач стосується насамперед питання вартості ремонтних робіт по відновленню стану затопленої квартири, а не безпосередньо предмету доказування, який полягає у відсутності вини відповідача у спричиненій шкоді ОСОБА_2

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок спростування презумпції вини шляхом доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Колегія суддів прийшла до висновку,що представником відповідача не доведено факту самовільного обрізання стояків опалення ОСОБА_2, через що, як він зазначає виникло затоплення, оскільки згідно Акту прийняття в експлуатацію і підтвердження квартирного засобу обліку теплової енергії, було передбачено відрізку незадіяних стояків опалення в помешкання ОСОБА_2

Таким чином, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про доведеність позивачем вини ТзОВ "Коменерго Тернопіль-2" у спричиненні порушення прав споживача послуг - ОСОБА_2

Доводи, викладені в апеляційній скарзі були предметом розгляду суду першої інстанції, зазначеним доводам надана належна оцінка, висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив всі обставини у справі, дав їм належну оцінку та ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому правові підстави для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Коменерго Тернопіль-2" - залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 лютого 2018 року- залишити без змін.

Постанова Апеляційного суду Тернопільської області набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту даної постанови.

День складання повного тексту постанови - 17 квітня 2018 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Б.І. Сташків