Постанова

від 18.04.2018 по справі 904/7315/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/7315/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2017 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" до Товариства з обмеженою відповідальністю та іноземною інвестицією "Новий Дім", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" про стягнення 3 461, 75 грн,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - ТОВ "Дніпропетровськгаз збут") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю та іноземною інвестицією "Новий Дім" (далі - ТОВ "Новий Дім") про стягнення заборгованості у розмірі 3 461,75 грн, з яких: основна заборгованість у розмірі 3 347,30 грн; пеня у розмірі 102,34 грн; 3 % річних у розмірі 12,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 01.01.2016 № 11410W9Q32SP016 на постачання природного газу в частині повної та своєчасної оплати виробничо-технологічних втрат, пов'язаних з поставкою природного газу. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позивачем нараховані 3% річних за період прострочки з 10.05.2017 по 22.06.2017 у сумі 12,11 грн. На підставі пункту 6.2.1 договору нарахована пеня в розмірі 102,34 грн за період з 10.05.2017 по 22.06.2017.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2017 (суддя Євстигнеєва Н. М.) припинено провадження у справі в частині стягнення суми 597,01грн. Позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Новий Дім" на користь ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" пеню у сумі 11,76 грн, три відсотки річних у сумі 1,39 грн. В решті позову відмовлено.

Суд зазначив про безпідставність нарахування виробничо-технологічних втрат газу за повний місяць квітня та зробив власний перерахунок цих втрат за фактичний період використання, а саме з 01.04.2017 по 10.04.2017.

Постановою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у складі: Кощеєва І.М., Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" (далі - ПАТ "Дніпрогаз") у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, положень статей 525, 526, 610, 627, 628, 629, 655, 692, 712 ЦК України, статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України). При цьому скаржник посилається на неправильне визначення судами обсягів постачання газу, непідписання відповідачем акту приймання-передачі, а також того, що висновки судів про можливість здійснення перерахунку за фактичний період використання, а саме з 01.04.2017 по 10.04.2017 суперечать умовам Типового договору.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Судами попередніх інстанцій при розгляді справи встановлено, що 01.01.2016 між ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" (постачальник) та ТОВ "Новий Дім" (споживач) укладено договір № 11410W9Q32SP016 на постачання природного газу, відповідно до умов п. 1.1. якого, постачальник зобов'язався передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) і діє в частині постачання газу з 01.01.2016 до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1. договору).

Річний плановий обсяг постачання газу - до 1,0 тис. куб. м (п. 1.2 договору). Планові обсяги постачання газу по місяцях зазначені у п. 1.3 договору.

Додатковою угодою від 30.11.2016 № 2 до договору на постачання природного газу від 01.01.2016 № 11410W9Q32SP016, у якій відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язався передати у власність споживачу у 2016 - 2017 роках природний газ, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Річний плановий обсяг постачання газу у 2017 році - до 1,0 тис. куб. м (п. 1.2 договору).

Планові обсяги постачання газу у 2017 році по місяцях: січень - 0,68, лютий - 0,63 березень - 0,63, квітень - 0,465, травень - 0,48, червень - 0,47, липень - 0,48, серпень - 0,48, вересень - 0,48, жовтень - 0,55, листопад - 0,55, грудень - 0,55 (п. 1.3.1 договору в редакції додаткової угоди № 2).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) і діє в частині постачання газу з 01.01.2016 до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1. договору).

Відповідно до п. 1.5. договору передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (пункти призначення). Перелік ЕІС-код точок комерційного обліку споживача, по яких буде здійснюватися постачання газу постачальником наведено у додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору (п. 1.6 договору).

Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (п. 4.1. договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору про розподіл природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур передбачених Кодексом ГРМ (п. 2.3 договору).

Згідно з п. п. 3.1 договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Ціна газу становить 6 663,60 грн за 1 000 куб. м, крім того ПДВ 1 332,72 грн, всього 7 996,32 грн (п. 3.2 договору).

Ціна зазначена в п. 3.2. договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п. 3.3 договору).

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання - передачі газу та розрахунках за цим договором (п. 3.4 договору). Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом II цього договору (п. 3.5 договору). Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором (п. 3.6 договору).

Сторонами укладено ряд додаткових угод до договору, якими вносились зміни до п.32. Так:

31.10.2016 укладено додаткову угоду № 1 до договору на постачання природного газу від 01.01.2016, якою внесено зміни до п. 3.2. договору та обумовлено, що ціна газу становить 7 299,23 грн за 1000 куб. м, крім того ПДВ 1 459,85 грн, всього з ПДВ - 8 759,08 грн.

30.11.2016 укладено додаткову угоду № 2 до договору на постачання природного газу від 01.01.2016, якою внесено зміни до п. 3.2. договору та обумовлено, що ціна газу становить 7 549,23 грн за 1000 куб. м, крім того ПДВ 1 509,85 грн, всього з ПДВ - 9 059,08 грн.

30.12.2016 укладено додаткову угоду № 3 до договору на постачання природного газу від 01.01.2016, якою внесено зміни до п. 3.2. договору та обумовлено, що ціна газу становить 7 599,83 грн за 1 000 куб. м, крім того ПДВ 1 519,97 грн, всього з ПДВ - 9 119,80 грн.

01.02.2017 укладено додаткову угоду № 4 до договору на постачання природного газу від 01.01.2016, якою внесено зміни до п. 3.2. договору та обумовлено, що ціна газу становить 8 717,50 грн за 1000 куб. м, крім того ПДВ 1 743,50 грн, всього з ПДВ - 10 461,00 грн.

01.03.2017 укладено додаткову угоду № 5 до договору на постачання природного газу від 01.01.2016, якою внесено зміни до п. 3.2. договору та обумовлено, що ціна газу становить 8 382,50 грн за 1 000 куб. м, крім того ПДВ 1 676,50 грн, всього з ПДВ - 10 059,00 грн.

Судами також встановлено, що за умовами п. 2.9 договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку: за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ ( п. 2.9.1 договору); на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника (п. 2.9.2 договору); споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу (п. 2.9.3 договору); у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника (п. 2.9.4 договору); у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця наступного за звітним, такий акт вважається підписаний споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ ( п. 2.9.5 договору ).

Відповідно до п. 4.2. договору, оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100 % місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини, договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці (п. 4.2.1 договору); у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу (п. 4.2.2 договору); остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (п. 4.2.3 договору).

Згідно п. 4.3 договору датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

Відповідно до акту від 30.04.2017 № ДОЗ00020387 приймання-передачі природного газу постачальник поставив споживачу у квітні 2017 року природний газ на загальну суму 4 254,79 грн. Вказаний акт підписаний позивачем та направлений на адресу відповідача 17.05.2017, однак підписаний відповідачем оригінал акту приймання-передачі газу або письмова обґрунтована відмова від підписання цього акту в порядку, передбаченому п. 2.9.5. договору, на адресу позивача не направлена.

Причиною виникнення спору є неналежне, на думку позивача, виконання ТОВ "Новий Дім" умов договору на постачання природного газу від 01.01.2016 № 11410W9Q32SP016 в частині повної та своєчасної оплати послуг з постачання природного газу за квітень 2017 року.

Судом першої інстанції встановлено, що до звернення з позовом до суду відповідачем частково сплачена вартість поставленого газу на суму 907,49 грн (у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення суду 3 347,30грн).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Відповідно до статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України.

Поряд з цим, взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення визначає Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498.

Згідно п.1 - 4 розділу IX ( із змінами) визначення фактичного об'єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокації) по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Для визначення фактичного об'єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокації) приймаються дані лічильника газу оператора ГРМ.

Відповідно до п.2.3. договору обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1. договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору про розподіл природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур передбачених Кодексом ГРМ. При встановленні комерційного вузла обліку балансової належності (технічна неможливість, економічна недоцільність) фактичний об'єм природного газу проводиться на межі балансової належності з урахуванням втрат і витрат природного газу в елементах газової мережі між точкою вимірювання і межею балансової належності (точкою комерційного обліку) шляхом її додавання/віднімання до/від об'єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання.

Судами при розгляді справи встановлено, що актом від 11.04.2017 № 145 представниками оператора ГРМ - ПАТ "Дніпрогаз" зафіксовано факт відключення газового обладнання та відключення газу шляхом перекриття та опломбування кранів у зв'язку із закінченням опалювального сезону ТОВ "Новий дім" (адреса об'єкту газопостачання - вул. Січових Стрільців (колишня Артема), 90Б).

Згідно даних вказаного Акту показання лічильника газу на дату його складання - 11.04.2017 - становили 02722 куб. м. Докази відновлення (самостійного або санкціонованого оператором ГРМ) споживання газу за вказаною адресою в матеріалах відсутні.

При цьому у березні 2017 року між сторонами був підписаний акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2017 № ДНГ0038688, показання лічильника газу на дату складання акту - 31.03.2017 становили 2 722 куб. м.

З урахуванням наведеного судами зроблено висновок, що фактично відповідачу позивачем природний газ у квітні 2017 року не поставлявся, а заявлена до стягнення сума є сумою виробничо-технологічних втрат газу.

Відповідно до п. 5.17 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618, у разі розташування комерційного вузла обліку на території споживача, втрати і витрати газу, які виникають на газопроводі та на його елементах від місця входу газопроводу на територію споживача або від точки балансового розмежування до місця встановлення комерційного вузла обліку газу відносяться на рахунок споживача.

Враховуючи встановлення судами наявності факту відключення газового обладнання та відключення газу шляхом перекриття та опломбування кранів, що підтверджується актом від 11.04.2017 № 145, складеним представниками оператора ГРМ - ПАТ "Дніпрогаз", суди правомірно дійшли висновку про безпідставність нарахування виробничо-технологічних втрат газу за повний місяць квітня та здійснили перерахунок цих втрат за фактичний період використання, а саме з 01.04.2017 по 10.04.2017 включно. При цьому судами взято до уваги, що виробничо-технологічні втрати за одну добу складають 15, 474357 м куб (Додаток №4 до Типового договору розподілу природного газу), а тому 15,474357м.куб х 10 днів х 8,35грн = 1 292,11грн складають виробничо-технічні втрати за 10 днів.

У зв'язку з тим, що відповідач після звернення позивача до суду з даним позовом сплатив 597,01грн, господарський суд першої інстанції правомірно припинив провадження в цій частині на підставі п.1 1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (в редакції до 15.12.2017).

Оскільки відповідачем до звернення позивача з позовом до суду сплачена сума 907,49грн та в період розгляду справи сплачено 597,01грн (всього 1 504,5грн) суди правильно дійшли висновку про безпідставність вимог позивача про стягнення основної заборгованості.

Щодо заявлених до стягнення санкцій, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до положень статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до приписів частини 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2.1. договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Судами встановлено, що відповідач допустив прострочення виконання зобов'язань за договором, сума прострочки у період з 10.05.2017 по 22.06.2017 складає 384,62 грн (1 292,11 грн - 907,49 грн), тому дійшли правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 11,76 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням положень згаданої вище статті судами стягнуто з відповідача на користь позивача 3 % річних за період з 10.05.2017 по 22.06.2017 у сумі 12,11 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову.

Доводи, викладені у касаційній скарзі зводяться до переоцінки обставин справи, що виходить за межі касаційного провадження з огляду на те, що згідно частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Судові витрати.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 та у справі № 904/7315/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. Краснов

Судді: Г. Мачульський

І. Кушнір