Ухвала

від 16.04.2018 по справі 5023/7301/11

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 5023/7301/11

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я.

учасники справи:

боржник - Приватна фірма "Орнатус",

ініціюючий кредитор - Фірма "Raccolta, Molnar&Greiner G.m.b.H",

кредитор - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк",

арбітражний керуючий - Лялюка В.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни

на ухвалу господарського суду Харківської області

від 23.03.2017

та постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 18.05.2017

за заявою Фірми "Raccolta, Molnar&Greiner G.m.b.H",

до Приватної фірми "Орнатус",

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк", заявник) 19.02.2018 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.03.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 у справі № 5023/7301/11.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5023/7301/11 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2018.

Однак касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017 року).

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. п. 7 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою ставка судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2018 року встановлений у розмірі 1 762, 00 грн.

Отже, звертаючись з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.03.2017, якою, зокрема затверджено ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс, ліквідовано юридичну особу - Приватну фірму "Орнатус" та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 у справі № 5023/7031/11 заявнику належало сплатити судовий збір у розмірі 1 762, 00 грн.

Разом з тим, ПАТ "ВіЕйБі Банк" в додатках до касаційної скарги вказує про надсилання платіжного доручення про сплату судового збору, однак Харківським апеляційним господарським судом складено акт від 26.02.2018 № 13-42/147/1 про відсутність платіжного доручення про сплату судового збору, яке зазначене в додатках.

Крім того, з касаційною скаргою, ПАТ "ВіЕйБі Банк" подано клопотання про відновлення строку встановленого на касаційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 23.03.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2017.

Підпунктом 14 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 року передбачено, що судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 110 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017 року) передбачено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 набрала законної сили з дня її прийняття 18.05.2017, отже останній день строку встановлений для її оскарження в касаційному порядку - 07.06.2017.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, касаційна скарга здана до відділення зв'язку для направлення до Харківського апеляційного господарського суду 19.02.2018, тобто зі значним порушенням встановленого строку.

В клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження заявник зазначає, що щодо ПАТ "ВіЕйБі Банк" запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "ВіЕйБі Банк", у зв'язку з великою кількістю позовних заяв до Банку з приводу неповернення депозитних коштів вкладників зросло навантаження на працівників юридичного підрозділу. Вказане на думку заявника свідчить про неможливість вчасного звернення з касаційною скаргою.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

П. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

П. 1 ст. 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".

Зокрема, Високий суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Кинвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.

Суд встановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовуються причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року).

Колегія суддів зазначає, що обставини вказані заявником касаційної скарги не можуть об'єктивно свідчити про неможливість вчасного звернення з касаційною скаргою та залежали виключно від волевиявлення заявника касаційною скарги. Доводи щодо значної кількості позовів до Банку та значне навантаження на юридичний підрозділ, не можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, що зумовили значний пропуск строку встановленого на касаційне оскарження.

Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи вказане, в задоволенні клопотання ПАТ "ВіЕйБі Банк" про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 23.03.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 у справі № 5023/7301/11 слід відмовити.

Згідно з частинами 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017) у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної скарги надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 762, 00 грн. та подати клопотання про поновлення строку встановленого на касаційне оскарження з належним його обґрунтуванням.

При цьому, слід зазначити, що листом Державної казначейської служби України від 01.12.2017 №16-08/1082-20145 визначено реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, рахунок отримувача - 31213207700007, код класифікації доходів бюджету - 22030102.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суддя Верховного Суду, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни на ухвалу господарського суду Харківської області 23.03.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 у справі № 5023/7301/11 залишити без руху.

2. Надати Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3 . Роз'яснити Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду В.Я. Погребняк