УХВАЛА
24 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 5023/7301/11
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.
учасники справи:
боржник - Приватна фірма "Орнатус",
ініціюючий кредитор - Фірма "Raccolta, Molnar&Greiner G.m.b.H",
кредитор - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк",
арбітражний керуючий - Лялюка В.М.
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни
на ухвалу господарського суду Харківської області
від 23.03.2017
та постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 18.05.2017
за заявою Фірми "Raccolta, Molnar&Greiner G.m.b.H",
до Приватної фірми "Орнатус",
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк", заявник) 19.02.2018 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.03.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 у справі № 5023/7301/11.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5023/7301/11 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2018.
Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2018 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України, надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
27.04.2018 ПАТ "ВіЕйБі Банк" отримало ухвалу Верховного Суду від 16.04.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Таким чином, останнім днем строку на усунення недоліків касаційної скарги є 07.05.2018.
11.05.2018 ПАТ "ВіЕйБі Банк" здано до відділення зв'язку для направлення на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та заяву про продовження строку на виконання ухвали.
В обґрунтування заяви про поновлення строку на касаційне оскарження ПАТ "ВіЕйБі Банк" зазначає що щодо ПАТ "ВіЕйБі Банк" розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "ВіЕйБі Банк", у зв'язку з чим робочі процеси були змінені. Змінені процедури погодження документів та встановлено нові етапи проходження документів. Так, для складання будь-якого процесуального документу, необхідно отримати інформацію по позивачу та його правовідносинах з Банком, отримати договори укладені Банком з позивачами та документи по справах. Також відбувається скорочення персоналу та у зв'язку з цим перерозподіл обов'язків щодо підготовки та надання інформації, за таких обставин процедура отримання інформації та документів, необхідних для складання процесуальних документів потребує додаткового часу.
Вказані обставини, на думку заявника, свідчать про неможливість своєчасного звернення з касаційною скаргою.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
П. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
П. 1 ст. 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".
Зокрема, Високий суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Кинвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.
Суд встановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовуються причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року).
Колегія суддів зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Колегія суддів зазначає, що доводи викладені ПАТ "ВіЕйБі Банк" в обґрунтування заявленого клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження залежали виключно від волевиявлення заявника, не можуть об'єктивно свідчити про неможливість невідкладного звернення з касаційною скаргою. Доводи щодо скорочення персоналу та перерозподіл обов'язків щодо підготовки та надання інформації не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказане відноситься до внутрішньої організації роботи між працівниками ПАТ "ВіЕйБі Банк" та не можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, що зумовили значний пропуск строку встановленого на касаційне оскарження.
Відповідно до частини 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнанні судом неповажними.
Враховуючи вказане, в задоволенні клопотання ПАТ "ВіЕйБі Банк" про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 23.03.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 у справі № 5023/7301/11 слід відмовити.
Крім того, ПАТ "ВіЕйБі Банк" звертається з заявою про продовження строку виконання ухвали, в якій фактично просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) не передбачено можливості звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги з підстав викладених в клопотанні поданому заявником касаційної скарги.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 28.10.1998 року у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, N 32, п. 25 - 26).
Суд підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див., наприклад, рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії "Тіннеллі та сини, Лтд. та ін." і "Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства", Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72, та рішення суду від 28.11.2006 року у справі "Апостол проти Грузії", заява N 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 року у справі "Станков проти Болгарії" (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N 68490/01, п. 57) .
З урахуванням вказаного та оскільки, ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише посилання на те, що ПАТ "ВіЕйБі Банк" перебуває в процедурі ліквідації, не можуть слугувати підставою для відстрочення сплати судового збору.
За таких обставин, в задоволенні заяви ПАТ "ВіЕйБі Банк" про продовження строку виконання ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2018 слід відмовити.
Оскільки, заявником не усунуто недоліків касаційної скарги не надано суду доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а доводи викладені заявником в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у зв'язку з чим відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у прийнятті касаційної скарги.
Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.03.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 у справі № 5023/7301/11.
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.03.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 у справі № 5023/7301/11 повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді Л.Й. Катеринчук
В.Г. Пєсков
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.05.2018 |
Оприлюднено | 25.05.2018 |
Номер документу | 74221271 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Погребняк В.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні