Постанова

від 19.04.2018 по справі 913/22/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2018р. справа №913/22/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретар судового засідання ОСОБА_4 розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укртехекспертиза , м.Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області ухваленого 01.02.2018р. (повний текст підписано 06.02.2018р.) у м. Харкові по справі №913/22/18 (суддя Лісовицький Є.А.) за позовом Державного підприємства Луганський експертно-технічний центр Держпраці , м.Сєвєродонецьк Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Укртехекспертиза , м.Сєвєродонецьк Луганської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача Приватне акціонерне товариство Сєвєродонецьке об'єднання Азот , м.Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення 165516,60грн.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Державне підприємство Луганський експертно-технічний центр Держпраці , м.Сєвєродонецьк Луганської області (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Укртехекспертиза , м. Сєвєродонецьк Луганської області (далі - Відповідач) про стягнення компенсації в сумі 165516,60грн. за договором про відступлення права вимоги №130/79 від 30.09.2014р.

2. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.01.2018р. було відкрито провадження у справі №913/22/18 та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Також означеною ухвалою суду було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спора, на стороні Відповідача - Приватне акціонерне товариство Сєвєродонецьке об'єднання Азот , м. Сєверодонецьк Луганської області (Третя особа).

3. Рішенням Господарського суду Луганської області від 01.02.2018р. (повний текст підписано 06.02.2018р.) у справі №913/22/18 позовні вимоги Державного підприємства Луганський експертно-технічний центр Держпраці були задоволені в повному обсязі.

4. Означене рішення суду було обґрунтоване доведеністю матеріалами справи факту порушення Відповідачем свого зобов'язань щодо сплати Позивачу компенсації за договором про відступлення права вимоги №130/79 від 30.09.2014р., передбаченого п.п.2.1, 2.2 означеного договору.

ІІ. ОСОБА_5 зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

5. Товариство з обмеженою відповідальністю Укртехекспертиза , не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулося з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Луганської області від 01.02.2018р. у справі №913/22/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

6. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає:

- документи, що підтверджують факт отримання Товариством з обмеженою відповідальністю Укртехекспертиза грошових коштів саме за договором про відступлення права вимоги №130/79 від 30.09.2014р., як і сам договір, відсутні у останнього (Відповідача). Своєю чергою, надана Позивачем копія цього договору викликає сумніви, оскільки підписи керівників не схожі з їх підписами у паспорті, враховуючи також, що в серпні та вересні 2014р. підприємства Позивача та Відповідача практично не працювали через знаходження в зоні АТО, їх діяльність не контролювалась.

- строк сплати компенсації, з урахуванням додаткової угоди від 30.11.2014р., становить 7 років з моменту її підписання, а отже остаточний розрахунок зі сплати компенсації має бути проведений лише 30.09.2021р.

- посилаючись на рішення Господарського суду Луганської області від 12.02.2016р. у справі №913/1200/15, яким було встановлено існування договору про відступлення права вимоги та настання строку сплати компенсації за ними - 26.09.2017р., місцевим судом не було враховано наявність додаткової угоди від 30.11.2014р. та номер договору, що був предметом розгляду справи №913/1200/15, а саме №130, що відрізняється від номеру договору - №130/79, що є предметом розгляду означеної справи та копія частини якого була надана Позивачем.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Позивача:

7. Позивачем в межах визначеного апеляційним судом строку наданий відзив на апеляційну скаргу №117 від 23.03.2018р. (а.с.а.с.105,106), за змістом якого проти її доводів та вимог заперечував та зазначив про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, оскільки:

- судовим рішенням Господарського суду Луганської області у справі №913/1200/15 було встановлено наявність договірних відносин між сторонами за договором відступлення права вимоги №130/79 від 30.09.2014р. та наявність за ним заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю Укртехекспертиза в сумі 165516,60грн. Зокрема, Відповідачем під час розгляду справи №913/1200/15 було надано до суду лист №10/2/02 від 09.02.2016р., в якому не заперечується факт укладення саме договору №130/79 від 30.09.2014р.

- додаткова угода від 30.11.2014р., на яку посилається Відповідач, викликає сумніви щодо її дійсності, оскільки останній взагалі заперечує наявність договірних відносин між сторонами за договором про відступлення права вимоги №130/79 від 30.09.2014р.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

8. Відповідно до ч.1 ст.253 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції у господарських справах є апеляційний господарський суд, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий господарський суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

9. Указом Президента України №454/217 від 29.12.2017р. Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах (набрання чинності 16.01.2018р. з публікацією в Офіційному віснику України №5 за 2018р.) постановлено ліквідувати, у тому числі Донецький апеляційний господарський суд та утворити Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

10. Згідно з п.3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів №1402-VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст.148 Закону України Про судоустрій і статус суддів №1402-VІІІ у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Наразі, відповідної публікації про початок роботи Східного апеляційного господарського суду на момент прийняття цієї постанови здійснено не було.

11. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 12.03.2018р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3

12. Враховуючи викладене в п.п.8-11 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Донецького апеляційного господарського суду у складі ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відповідає вимогам суду, створеним відповідно до закону у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

13. Ухвалою від 05.03.2018р. вказана колегія суддів відкрила апеляційне провадження у справі №913/22/18, а ухвалою від 27.03.2018р. після проведення підготовчих дій призначила розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Укртехекспертиза в порядку письмового провадження в світлі приписів ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що відповідного клопотання від учасників справи не надходило, а судова колегія з власною ініціативи не вбачає необхідності розгляду означеної апеляційної скарги з повідомленням учасників справи. Учасники справи були повідомлені про розгляд означеної апеляційної скарги в порядку письмового провадження (а.с.а.с.111-113).

14. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

15. Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 30.09.2014р. між Державного підприємства Луганський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укртехекспертиза (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №130/79 (договір - а.с.13), згідно п.1.1 якого Первісний кредитор передає Новому кредитору, а Новий кредитор приймає право вимоги сплати виконаних робіт згідно актів здачі-приймання виконаних робіт на суму 165516,60грн., що належать Первісному кредитору за договором №27/УЗ/14-88 від 23.07.2014р. про надання послуг (основний договір - а.с.а.с.14-17), укладеним між Первісним кредитором та Приватним акціонерним товариством Сєвєродонецьке об'єднання Азот (Боржник).

16. Відповідно до п.1.2 Статуту Державного підприємства Луганський експертно-технічний центр Держпраці (а.с.а.с.29, 30), Державне підприємство Луганський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України (Первісний кредитор) перейменовано на Державне підприємство Луганський експертно-технічний центр Держпраці на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №347-р від 08.04.2015р. Про віднесення цілісних майнових комплексів державних підприємств та установ до сфери управління Державної служби з питань праці , наказу Державної служби України з питань праці №3 від 27.04.2015р. Про затвердження переліку цілісних майнових комплексів державних підприємств та установ, що належить до сфери управління Державної служби праці та наказу Державної служби України з питань праці №4 від 27.04.2015р. Про внесення змін у найменування державних підприємств та установ , що належить до сфери управління Державної служби України з питань праці.

17. В п.2.1 укладеного договору сторони узгодили, що згідно з відступленням права вимоги за цим договором Новий кредитор сплачує Первісному кредитору компенсацію у розмірі 165516,60грн. шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Первісного кредитора. Строк сплати компенсації становить 1090 календарних днів після дня набрання чинності цим договором (п.2.2 договору).

Згідно з п.5.1 договору, останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного його виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

18. Як свідчать матеріали справи та було встановлено місцевим судом, договір про відступлення права вимоги №130/79 був підписаний сторонами у справі 30.09.2014р., а отже строк оплати компенсації настав 26.09.2017р.

19. Своєю чергою, з відомостей наданих Приватним акціонерним товариством Сєвєродонецьке об'єднання Азот в листі №23ТИБ-2056 від 30.11.2017р. (а.с.25), вбачається, що кошти, передбачені п.1.1 договору про відступлення права вимоги в сумі 165516,60грн., останнє перерахувало на рахунок Відповідача наступними платіжними дорученнями:

- №13659 від 24.11.2014р. на суму 1200,00грн.;

- №12366 від 31.10.2014р. на суму 7920,00грн.;

- №13265 від 31.10.2014р. на суму 12600,00грн.;

- №12364 від 31.10.2014р. на суму 46800,00грн.;

- №12266 від 20.10.2014р. на суму 3162,00грн.;

- №12265 від 20.10.2014р. на суму 17577,00грн.;

- №12264 від 20.10.2014р. на суму 21960,00грн.;

- №12263 від 20.10.2014р. на суму 54297,60грн.

Факт отримання таких коштів Відповідач не підтвердив, але й жодних доказів на спростування (зокрема, виписку з банківських рахунків) достовірності означених відомостей Третьої особи не представив.

20. В матеріалах справи також наявне рішенням Господарського суду Луганської області від 12.02.2016р. у справі №913/1200/15 (а.с.а.с.74-76), яке набрало законної сили та яким було встановлено наявність правовідносин між сторонами за договором про відступлення права вимоги №130 від 30.09.2014р. (договором №130/79 від 30.09.2014р., що вбачається з тотожності змісту цих договорів) та наявність у Відповідача заборгованості зі сплати компенсації в сумі 165516,60грн., з кінцевим строком оплати - 26.09.2017р., виходячи також з листа Відповідача №10/2/02 від 09.02.2016р. (а.с.66), поданого в межах справи №913/1200/15.

21. З метою досудового врегулювання спору Державне підприємство Луганський експертно-технічний центр Держпраці направляло на адресу Відповідача претензію №358 від 02.10.2017р. (а.с.а.с.18,19) з вимогою в термін до 15.10.2017р. сплатити компенсацію за договором про відступлення права вимоги, яку Відповідач залишив без задоволення, посилаючись на відсутність у нього необхідних документів, що вбачається з листа №32/10 від 12.10.2017р. (а.с.20).

Між тим, за твердженням Відповідача, документи, що підтверджують факт отримання ним грошових коштів за договором про відступлення права вимоги №130/79 від 30.09.2014р., як і сам договір у нього відсутні. Позивач також вказує на відсутність у нього оригіналу договору. Так, зі змісту пояснень Відповідача у суді першої інстанції та апеляційної скарги вбачається, що він не визнає існування договору про відступлення права вимоги №130/79 від 30.09.2014р.

22. При цьому, Товариством з обмеженою відповідальністю Укртехекспертиза було надано до матеріалів справи додаткову угоду від 30.11.2014р. (а.с.54) до договору про відступлення права вимоги №130/79 від 30.09.2014р., відповідно якої строк сплати компенсації становить 7 років з моменту її підписання, заперечуючи, при цьому, факт існування договору №130/79 від 30.09.2014р. взагалі. Позивач, своєю чергою, заперечує факт укладення означеної додаткової угоди.

23. Таким чином, враховуючи несплату наразі Відповідачем ОСОБА_6 підприємству Луганський експертно-технічний центр Держпраці компенсації в сумі 165516,60грн. за договором про відступлення права вимоги №130/79 від 30.09.2014р., останній звернувся до господарського суду з вимогою про сплату означеної суми заборгованості, який за змістом переглядуваного рішення не визначив норм матеріального права щодо природи означеного договору, розглянувши правовідносини в контексті загальних положень щодо належних вимог до виконання зобов'язання.

Несплата означеної суми заборгованості Відповідачем не заперечується.

VІ. Оцінка апеляційного суду:

24. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб'єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

25. Сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до примусового виконання порушеного (простроченого у виконанні) грошового зобов'язання зі сплати компенсації в сумі 165516,60грн. за договором про відступлення права вимоги №130/79 від 30.09.2014р., передбаченого п.п.2.1, 2.2 означеного договору.

26. Суб'єктивне право вимоги виконання спірного грошового зобов'язання, на захист якого спрямовано заявлений позов, ґрунтується на договорі про відступлення права вимоги №130/79 від 30.09.2014р., який в силу положень ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України може виступати у якості підстави для виникнення у сторін кореспондуючих прав і обов'язків у разі відповідності вимогам діючого на момент підписання законодавства.

27. За своєю правовою природою, що визначається змістом п.1.1 цього договору, означений договір опосередковує відплатне відчуження права вимоги (купівля-продаж), що узгоджується із ч.3 ст.656 Цивільного кодексу України та здійснюється з урахуванням положень про відступлення права вимоги, що не було відповідно до вимог п.1 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України визначено місцевим судом в переглядуваному рішенні.

Апеляційний суд також наголошує, що відплатний характер відчуження права вимоги шляхом його відступлення окрім п.1.1. договору також визначається змістом зобов'язань Відповідача за п.2.2. цього договору.

28. Дійсно, оскільки внаслідок укладання цього договору відбувається набуття Відповідачем права вимоги, яке до того належало Позивачеві, і Відповідач зобов'язався розрахуватись за набуте право вимоги, остільки характер відносин між сторонами цілком охоплюється диспозицією ст.655 Цивільного кодексу України. Наразі, право вимоги у розумінні ч.2 ст.190 цього Кодексу та згадуваної вище ч.3 ст.656 є належним об'єктом продажу, специфічна природа якого, підстава існування та виникнення (первісне/основне зобов'язання боржника) на відміну від речей лише зумовлює як наслідок необхідність заміни сторони у зобов'язанні згідно із п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, але не впливає на природу договору саме як купівлі-продажу, що обґрунтовується саме відплатним характером відступлення.

29. Своєю чергою, суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність у Відповідача договору про відступлення права вимоги №130/79 від 30.09.2014р. та документів про факт отримання за ним грошових коштів, на що посилався останній (Відповідач) за змістом апеляційної скарги, не є доказом того, що цей договір не існує як підстава для виникнення та існування кореспондуючих прав та обов'язків сторін. Так, у відповідності до п.п.2.1, 2.2 цього договору, презумпція правомірності якого встановлена ст.204 Цивільного кодексу України та в порядку передбаченому ст.215 цього Кодексу спростована не була, наявність або відсутність оплати з боку боржника (Третьої особи) на користь Нового кредитора (Відповідача) у зв'язку з відступленням права вимоги не впливає на наявність грошових зобов'язань Нового кредитора перед Первісним кредитором.

Сумніви Відповідача у достовірності підстав існування спірних грошових зобов'язань - договору про відступлення права вимоги №130/79 від 30.09.2014р., обумовлені відсутністю у нього оригіналу договору та несхожістю підписів на ньому, до уваги апеляційним судом не приймаються в силу неналежного процесуального спростування такого доказу - матеріали справи не містять відомості про оспорювання достовірності цього договору з підстав його підробки або ініціації проведення почеркознавчої експертизи. В той час, інші представлені в матеріалах справи документи дають можливість дійти висновку про обґрунтованість встановлення обставин укладення між сторонами договору про відступлення права вимоги №130/79 від 30.09.2014р. на викладених місцевим судом умовах, а саме:

- лист Відповідача №10/2/02 від 09.02.2016р.;

- рішення Господарського суду Луганської області від 12.02.2016р. у справі №913/1200/15, яке набрало законної сили та яке має преюдиціальне значення для розглядуваної справи у розумінні ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

30. При цьому, зауваження Скаржника про розходження реквізитів номеру договору: №130/79 та №130 судовою колегією відхиляється, оскільки всі інші ідентифікаційні ознаки (дата, сторони, предмет, основний договір та описані умови) дають можливість зробити висновок про тотожність розглядуваного в означеній справі договору про відступлення права вимоги - №130/79 від 30.09.2014р. та договору №130 від 30.09.2014р., який розглядався Господарським судом Луганської області в межах справи №913/1200/15. Наразі, доказів існування іншого договору, який би передбачав отримання Відповідачем від Третьої особи за договором про надання послуг №27/УЗ/14-88 від 23.07.2014р, безпосередньо стороною якого Відповідач не є суми, яка відповідає розміру відступленого Позивачем права вимоги (п.19 цієї постанови).

31. Так, відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

32. Своєю чергою, посилання Відповідача на умови додаткової угоди від 30.11.2014р., оцінка якої всупереч вимог п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України не знайшла відображення в оскаржуваному судовому рішенні, також не впливає на висновок місцевого суду про наявність прострочення грошового зобов'язання в розмірі стягуваної суми, так як стверджуючи про не існування договору про відступлення права вимоги №130/79 від 30.09.2014р. Скаржник суперечить сам собі, вимагаючи враховувати наявність додаткової угоди до нього.

Окрім того, на дату наявності листа Відповідача №10/2/02 від 09.02.2016р. та на дату винесення рішення Господарським судом Луганської області від 12.02.2016р. у справі №913/1200/15 означена додаткова угода (у випадку дійсного її укладення) повинна була існувати та визначати інші умови дати платежу, ніж ті, що самостійно встановив Відповідач та зазначив Господарський суд Луганської області. При цьому, законність вказаного рішення та встановлених в ньому обставин не може бути поставлено під сумнів у зв'язку з несвоєчасним наданням того чи іншого доказу стороною.

33. Викладене зумовлює погодження із висновком місцевого суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог і стягнення з Відповідача компенсації в сумі 165516,60грн. за договором про відступлення права вимоги №130/79 від 30.09.2014р., оскільки останній не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язку з оплати стягуваної компенсації та згідно із ст.610, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України вважається таким, що прострочив виконання такого грошового зобов'язання.

Наслідком такого прострочення за змістом ст.625 Цивільного кодексу України, яка і уособлює застосований в розглядуваній справі належний спосіб захисту суб'єктивних прав Позивача, є правомірне задоволення позовних вимог.

34. Відтак, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Укртехекспертиза залишається без задоволення. При цьому, визначена в п.п.27, 28, 33 цієї постанови неповнота правової кваліфікації розглядуваних правовідносин, а в п.32 - і неповнота мотивації відхилення доводів Відповідача, допущена місцевим судом, наразі не вплинуло на правильність вирішення спору по суті, з огляду на що опосередкований переглядуваним рішенням результат такого розгляду підлягає залишенню без змін з урахуванням аргументів, приведених апеляційним судом.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укртехекспертиза , м.Сєвєродонецьк Луганської області на рішення Господарського суду Луганської області від 01.02.2018р. (повний текст підписано 06.02.2018р.) у справі №913/22/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Луганської області від 01.02.2018р. (повний текст підписано 06.02.2018р.) у справі №913/22/18 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Укртехекспертиза , м. Сєвєродонецьк Луганської області.

4. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 19.04.2018р.

Головуючий, суддя-доповідач: ОСОБА_1

Судді: О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надрук. 5 примірн.: 1-2 - сторонам, 3-Третій особі, 4-у справу, 5- ГСЛО

Надіслано судом до ЄДРСР - 19.04.2018р.