Рішення

від 15.03.2018 по справі 361/2693/17

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/2693/17

провадження № 2/361/236/18

15.03.2018

РІШЕННЯ

Іменем України

15 березня 2018 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1, за участю секретаряОСОБА_2,

позивача ОСОБА_3В, представника позивача ОСОБА_4, представників відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального закладу Броварської міської ради Броварський міський центр первинної медико-санітарної допомоги про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

У травні 2017 року до суду звернулася ОСОБА_3 із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що 18 квітня 2016 року призначена на посаду медичного реєстратора амбулаторії № 6 КЗ Броварської міської ради Броварський міський центр первинної медико-санітарної допомоги (далі КЗ БМР БМЦПМСД ). 23 січня 2017 року на підставі наказу №22 комунального закладу БМР БМЦПМСД позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану. 31 квітня 2017 року на підставі наказу № 136-К комунального закладу Броварської міської ради Броварський міський центр первинної медико-санітарної допомоги позивача звільнено з посади медичного реєстратора амбулаторії № 6 КЗ БМР БМЦПМСД . Наказ про звільнення вважає незаконним та безпідставним, так як з 12 год 30 хвилин 16.03.2017 року та 17.03.2017 року була відсутня на роботі по причині хвороби, що підтверджується медичною довідкою, усним дозволом акушера амбулаторії № 6 ОСОБА_8 залишити роботу.

У позовній заяві просить визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення, поновити позивача на раніше займаній посаді та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_4 доводи позову підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили про задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні представники відповідача комунального закладу БМР БМЦПМСД ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 позов не визнали, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

На підставі Наказу № 146-К комунального закладу Броварської міської ради Броварський міський центр первинної медико-санітарної допомоги від 18 квітня 2016 року ОСОБА_3 призначена на посаду медичного реєстратора амбулаторії № 6 КЗ БМР БМЦПМСД .

23 січня 2017 року на підставі наказу № 22 комунального закладу Броварської міської ради Броварський міський центр первинної медико-санітарної допомоги ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану. ( На час розгляду справи вказаний наказ скасований рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2018 року, яке не набрало законної сили.)

31 березня 2017 року на підставі наказу № 136-К комунального закладу Броварської міської ради Броварський міський центр первинної медико-санітарної допомоги ОСОБА_3 звільнено з посади медичного реєстратора амбулаторії № 6 КЗ БМР БМЦПМСД через відсутність на роботі без поважних причин (пункт 4 статті 40 КЗпП України).

Як вбачається із копії доповідної записки виконуючої обов'язки старшої медичної сестри ОСОБА_8, 16.03.2017 року в 12 год. 10 хв. ОСОБА_3 залишила робоче місце, мотивуючи тим, що в неї на даний час є скарги на погане самопочуття, вона не може під час критичних днів виконувати свої посадові обов'язки. Від виклику швидкої допомоги - відмовилась. Була попереджена, що їй необхідно за відсутність надати підтверджуючі документи. (а.с.11).

Із копії Акту від 17 березня 2017 року № 1 видно, що 17 березня 2017 року із 08 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв. медичний реєстратор ОСОБА_3 на роботу не з'явилася, причини про відсутність на роботі не повідомила, заяву на відпустку не писала. Зі слів медичного персоналу 16.03.2017 року ОСОБА_3 залишила робоче місце о 12 год. 10 хв.(а.с.13).

У повідомленні Броварської центральної районної лікарні від 22.03.2017 року №900 зазначено, що ОСОБА_3 на прийомі в жіночій консультації 16-17.03.2017 року не була - відсутні записи в журналі прийому та амбулаторній карті жінки. (а.с 14)

У пояснювальній записці від 24.03.2017 року ОСОБА_3 пояснила, що була відсутня на роботі 16.03.17 з 12 год. до 16 год. і 17.03.17 у зв'язку з поганим самопочуттям. Була відсутня з дозволу в.о. старшої медичної сестри ОСОБА_8 (а.с. 15)

Із протоколу зборів представників трудового колективу підрозділів та адміністрації КЗ БМР БМЦПМСД №5 видно, що 28 березня 2017 року на зборах розглядалось питання - порушення трудової дисципліни - відсутність на роботі ОСОБА_3 - медичного реєстратора медичної амбулаторії ЗПСМ №6, та вирішеного дати згоду на звільнення медичного реєстратора ЗПСМ №6.

Поясненнями учасників справи, свідків та іншими матеріалами справи встановлено, що й раніше ОСОБА_3 була відсутня на роботі. Її відсутність на роботі не оформлювалася, робочі дні у табелях обліку робочого часу заповнювалися. Підставою для невиходу на роботу була наявна у неї хвороба Дисменорея . В інші місяці позивачу надавалась відпустка без збереження заробітної плати на 1-2 календарні дні, що підтверджується копіями наказів від 17.11.2016 року №606-К, від 19.01.2017 року №33-К, від 16.02.2017 року №71К (а.с 136-139)

Із наявної у матеріалах справи копії медичної документації видно, що ОСОБА_3 періодично звертається за медичною допомогою до лікарських установ у період загострень наявної у неї хвороби Дисменорея .

До матеріалів справи додана довідка жіночої консультації Броварської центральної районної лікарні від 17 серпня 2017 року, з якої видно, що ОСОБА_3 періодично оглядалась лікарем гінекологом, зокрема, зверталась 14 березня 2017 року та в медичній книжці зроблено запис про те, що скаржиться на дуже сильний біль під час місячних до втрати свідомості. Лікарем рекомендовано гістрорезектоскопія, тобто оперативне втручання. (а.с.72).

Відповідно до повідомлення Медичного департаменту Міністерства охорони здоров'я України від 05 жовтня 2017 року № 04 02 21-Т-17904/15300зв, наданого на запит ОСОБА_3, Дисменорея (незапальні хвороби жіночих статевих органів) - порушення менструацій, яке проявляється переймоподібними болями внизу живота, поперековій ділянці, та супроводжується загальним нездужанням. Розрізняють чотири ступеня тяжкості дисменореї: - нульовий ступінь, при якому працездатність жінки не знижена, системні симптоми відсутні; - перший ступінь, при якому працездатність жінки знижена рідко, системні симптоми відсутні; - другий ступінь, при якому працездатність жінки помірно знижена, системні симптоми поодинокі; - третій ступінь, при якому працездатність жінки різко знижена, системні симптоми виникають часто. Втрата працездатності можлива при третьому ступені важкості дисменореї (а.с.117).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_9, є мамою позивачки, пояснила, що стан своєї доньки з хворобливими місячними спостерігає уже майже 10 років. Буває такий стан, що ОСОБА_3 втрачає свідомість і доводиться викликати швидку допомогу. 16 березня 2017 року ОСОБА_3 вже зранку погано себе почувала, але все ж таки пішла на роботу. Ірина вже пробувала в такі дні викликати сімейного лікаря, що і було 22 грудня 2016 року, але Водолазькій звільнення від роботи не надав, тільки виписав направлення в гінекологію. За цей день, ОСОБА_3 винесли догану. Інколи дочка писала заяви за власний рахунок на критичні дні, цього разу щось із заявою не склалось, тому ОСОБА_3 пішла на роботу. Через деякий час свідок почала телефонувати, але донька на дзвінки не відповідала, тому свідок пішла на роботу до доньки та побачила, що ОСОБА_8 лежала на кушетці і було видно що їй дуже погано. За весь час перебування в кабінеті з донькою, один раз зайшла медсестра і один раз зайшла ОСОБА_8, яка поцікавилась як ОСОБА_8 себе почуває і запропонувала, щоб свідок забрала її додому. Потім вона сказала, що завтра якщо стан її не покращиться, можна залишитись вдома, а на наступний день санітарка підмінить ОСОБА_8 на телефоні. Також пояснила, що доньці не можна вживати багато знеболювальних ліків, оскільки має синдром Жильбера. 16 березня ввечері і 17 березня ОСОБА_8 з ліжка не вставала, навіть в туалет без допомоги не могла дійти, 17 березня у неї навіть була рвота.

Свідок ОСОБА_10, брат позивачки, у судовому засіданні пояснив, що проживає з нею в одному будинку. 15,16 і 17 березня 2016 року перебував сам на лікарняному з малолітньою донькою вдома. Свідок пояснив, що 15 березня 2016 року ОСОБА_8 попросила його підвезти в адміністрацію БМЦПД на вул. Гагаріна, щоб підписати заяву на наступні два дні за власний рахунок. Коли приїхали, він спостерігав з машини, як ОСОБА_8 намагалась відчинити двері закладу, але вони були зачинені. Це було десь приблизно о 16 год. 30 хв. На наступний день ОСОБА_8 пішла на роботу, через деякий час, приблизно о 13 год., її мама привела додому. ОСОБА_11 був хворобливий, вона не могла сама навіть дійти до туалету. На наступний день, 17 березня стан її не покращився. У цей день декілька разів заходив у кімнату, ОСОБА_11 лежала нічого не їла, приносив їй воду.

Свідок ОСОБА_8 розповіла, що 16 березня 2017 року прийшла на роботу і побачила, що ОСОБА_3 сидить або напівлежить на робочому місці, з похиленою головою (голова лежить на столі), на питання що сталось - не відповідала. Коли свідок зайшла ще через пару годин позивачка сиділа в такому ж стані. Свідок пропонувала викликати швидку допомогу, але позивачка мовчала. Потім прийшла мама позивачки і під руки забрала її до дому. Це було приблизно о 12 год. При цьому свідок на запитання представника позивача відповіла, що їй відомо про проблему ОСОБА_3, так як 22 грудня 2016 року вона разом із сімейним лікарем Водолазьким відвідували за викликом ОСОБА_3 вдома і свідок навіть на своїй машині підвозила її потім до лікарні. Також свідку відомо, що на передодні ОСОБА_3 своєму безпосередньому керівнику Водолазькому приносила якусь бумажку довідку із своїм діагнозом від гінеколога . Також свідок пояснила суду що з позивачкою такі проблеми з критичними днями майже кожного місяця і проблеми з невиходом на роботу теж.

За змістом пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), прогулом є невихід на роботу, а також відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, без поважних причин.

За своєю правовою природою відсутність працівника на роботі без поважних причин (прогул) є грубим порушенням трудової дисципліни і, як наслідок, тягне накладення одного з видів дисциплінарного стягнення - догану або звільнення, з дотриманням правил, встановлених статтями 148-151 КЗпП України.

Відповідно до частини першої статті 147, частин першої, третьої статті 149 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Також, статтею 2-1 КЗпП України визначено, що забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від статі, гендерної ідентичності, віку, стану здоров'я, інвалідності тощо.

Статтями 12, 13, 77 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 залишила місце роботи 16 берзня 2017 року близько 12 год., а 17 березня 2017 року не вийшла на роботу через загострення наявної у неї хвороби. Цю обставину залишення місця роботи й відсутності на роботі суд визнає поважною. При цьому судом враховуються у сукупності, як наявні у матеріалах справи письмові докази, так і показання свідків щодо загострення у позивача хвороби у цей період.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу №136-К Комунального закладу Броварської міської ради Броварський міський центр первинної медико-санітарної допомоги від 31 березня 2017 року та поновлення позивача на посаді медичного реєстратора є обґрунтованими та доведеними, тому підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд приходить до наступного.

За правилами ч.2 ст.235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до приписів ст.27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України від 8 лютого 1995 року № 100.

Згідно п.5 розділу ІV вказаного Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз.2 п.8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз.3 п.8 Порядку).

Із довідки про доходи ОСОБА_3 видно, що їй у лютому 2017 року нараховано суму грошового забезпечення у розмірі 3040 грн., а в березні 2017 року - 2909,09 грн. (а.с. 20) Кількість фактично відпрацьованих днів у лютому -20, у березні - 22.

Отже, середньоденна заробітна плата - 141, 65 грн., середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді - 241день, тому стягненню із відповідача підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 34 135,24 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40, 235 КЗпП України, ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ №136-К Комунального закладу Броварської міської ради Броварський міський центр первинної медико-санітарної допомоги від 31 березня 2017 року та поновити ОСОБА_3 на посаді медичного реєстратора .

Стягнути із Комунального закладу Броварської міської ради Броварський міський центр первинної медико-санітарної допомоги (код ЄДРПОУ 38902896, місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вулиця Шевченка №14) на користь ОСОБА_3 (і.н. НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 32 362 (тридцять дві тисячі триста шістдесят дві ) грн. 66 коп.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.М. Петришин