Рішення

від 19.02.2018 по справі 199/734/17

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/734/17

(2/199/168/18)

РІШЕННЯ

Іменем України

19.02.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

судді Скрипник О.Г.

секретарі Шеленок С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Рохат , товариства з обмеженою відповідальністю Мередіан -Дніпро , ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 України, про визнання договорів відступлення права вимоги недійсними,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до Приватного підприємства Рохат , товариства з обмеженою відповідальністю Мередіан -Дніпро , ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 України, про визнання договорів відступлення права вимоги недійсними.

В обгрунтування позову зазначив, що 17 вересня 2012 року між ВАТ КБ Причорномор'я та Приватним підприємством РОХАТ було укладено договір про відступлення права вимоги за договором споживчого кредиту №5/11-01 від 30.05.2001року, укладеного між ВАТ КБ Причорномор'я та ОСОБА_1.

04 січня 2016 року за договором №21 про відступлення права вимоги Приватне підприємство РОХАТ відступило право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю МЕРИДІАП-ДНІПРО щодо зобов'язання ОСОБА_1.

Позивач зазначає, що договір від 17 вересня 2012 року під час ліквідаційної процедури ВАТ КБ Причорно мор'я взагалі не укладався, а тому він не міг зумовлювати підставу для укладення наступного договору - №21 від 04 січня 2016 року, оскільки Постановою Правління ОСОБА_3 банку України віл 20.05.2009 року№ 305 було відк ликано банківську ліцензію у ВАТ КБ Причорномор'я , ініційовано процедуру ліквідації банку та призначено ліквідатором фізичну особу-незалежного експерта ОСОБА_2

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, з 30.11.2012 року здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи ВАТ КБ Причорномор'я , без правонаступництва, а також припинено повноваження ліквідатора.

Позивач вказує, що згідно листа ОСОБА_3 банку України №18-0012/75943 від 09.09.2016 року, Рішенням Комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків №293 від 20.04.2012 року було встановлено порядок продажу майна (активів) ВАТ КБ Причорномор'я шляхом проведення аукціону, при цьому, до переліку майна (активів), порядок продажу яких було погоджено, включено майнові права на вимоги за договором споживчого кредиту від 30.05.2001 року №5/11-1, укладеного між ВАТ КБ Причорномор'я та ОСОБА_1.

За твердженням позивача, відсутність у відповідачів оригіналу оспорюваного дого вору вказує на те, що договір від 17 вересня 2012 року взагалі не укладався під час ліквідаційної процедури ВАТ КБ Причорномор'я , оскільки у випадку на явності такого договору на момент припинення банку ВАТ КБ Причорномор'я у НБУ не бу ло б підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу з причини знаходжен ня на балансі нереалізованого активу банку (дебіторської заборгованості) у вигляді неоплаченого боргу ПП РОХАТ перед ВАТ КБ Причорномор'я на суму 718 539,66 грн..

Також разом з ліквідацією з 30.11.2012 року ВАТ КБ Причорномор'я і припиненням зобов'язання ПП РОХАТ за договором від 17 вересня 2012 року, одночасно припинилось і неоплачене ним право щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ Причорномор'я . Позивач вказує, що з моменту ліквідації ВАТ КБ Причорномор'я без правонаступництва усі дії з боку ПП РО ХАТ на користь банку втратили жодний сенс, оскільки втрачено саму можливість розрахунків з бан ком за отримане право вимоги. Таким чином, подальший перехід права вимоги від ПП РОХАТ до ТОВ МЕРИДІАН-ДНІІІРО відбувся на підставі вже припиненого з 30.11.2012 року договору від 17 вересня 2012 року, а тому договір №21 від 04 січня 2016 року підлягає визнанню недійсним.

Позивач вважає, що фотокопії документів, передані за договорами, не можуть засвідчувати пе реходу права вимоги від ВАТ КБ Причорномор'я до ПП РОХАТ та до ТОВ МЕРИДІАН-ДНІПРО , оскільки це суперечить ст. 517 ЦК України та умовам вказаних договорів, оскільки позивач є стороною договору споживчого кредиту №5/11-01, укладеного з ВАТ КБ Причорномор'я , а тому відповідно обов'язок щодо виконання правочину на нього покладено лише перед ВАТ КБ Причорномор'я , а не ТОВ Мередіан-Дніпро . З наведених підстав позивач вважає, що укладені договори відступлення права вимоги без його згоди від 17 вересня 2012 року та №21 від 04 січня 2016 року є недійсними.

Враховуючи викладене, позивач просить визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 17 вересня 2012 року, укладений між ВАТ КБ Причорномор'я та ПП РОХАТ за договором споживчого кредиту №5/11-01 від 30.05.2001 року між ВАТ КБ Причорномор'я та ОСОБА_1 та визнати недійсним договір про відступлення права вимоги №21 від 04 січня 2016 року, укладений між ПП РОХАТ та ПП Рохат .

Позивач в судове засідання не з'явився, його представник направив заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач - ПП РОХАТ свого представника в судове засідання не направив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялося належним чином, про причини своєї неявки судові не повідомило.

Представники ТОВ МЕРИДІАН-ДНІПРО в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали до суду свої заперечення та просили в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Посилалися на те, що 17.09.2012 року між ВАТ КБ Причорномор'я та ПП Рохат був укладений договір відступлення права вимоги, яке відступило право вимоги ТОВ Мередіан -Дніпро . В подальшому ТОВ Мередіан -Дніпро набуло статусу нового кредитора і отримало право грошової вимоги до боржника .

Факт укладення договору відступлення права вимоги від 17.09.2012 року був визнаний судовим рішенням у цивільній справі № 201/1763/16 ц, якою задоволено заяву ТОВ Мередіан - Дніпро про заміну сторони виконавчого провадження та у виконавчому провадженні зі стягнення з ОСОБА_1 боргу у сумі 718 539. 66 грн замінено стягувача ВАТ Комерційний банк Причорномор'я його правонаступником ТОВ Мередіан-Дніпро . Вказана ухвала суду залишена без змін апеляційною інстанцією.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 17.09.2012 року ВАТ КБ Причорномор'я передав право вимоги , що виникло у нього до боржника на підставі рішення від 16.10.2006 року на користь ПП Рохат , а останнє на підставі договору №21 про відступлення права вимоги від 04.01.2016 року передало право вимоги до боржника, що виникло у ПП Рохат на підставі рішення від 26.10.2006р. та договору про відступлення права вимоги від 17.09.2012 року до ТОВ Мередіан-Дніпро , яке таким чином набуло статусу нового кредитора і отримало право грошової вимоги до боржника.

Оскільки відступлення права вимоги не порушує права позивача, який є боржником за кредитним договором, просили відмовити у задоволенні позову.

Відповідач ВАТ КБ Причорномор'я свого представника в судове засідання не направило, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялося належним чином, про причини своєї неявки судові не повідомило.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялося належним чином, про причини своєї неявки судові не повідомило.

Заслухавши думку сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 30 травня 2001 року між ВАТ КБ Причорномор'я та ОСОБА_1 був укладений договір споживчого кредиту на суму 275824,29 грн. терміном на чотири роки: з 30 травня 2001 року по 30 травня 2005 року з виплатою відсотків за користування кредитом за ставкою 26 % річних по закінченню терміну дії договору.

17 вересня 2012 року між ВАТ КБ Причорномор'я та Приватним підприємством РОХАТ укладено договір про відступлення права вимоги за договором споживчого кредиту №5/11-01 від 30.05.2001року, укладеного між ВАТ КБ Причорномор'я та ОСОБА_1.

04 січня 2016 року за договором №21 про відступлення права вимоги Приватне підприємство РОХАТ відступило право вимоги за боргами ОСОБА_1 Товариству з обмеженою відповідальністю МЕРИДІАП-ДНІПРО .

Факт укладення Договору про відступлення права вимоги від 17.09.2012 р. також визнано судовим рішенням, а саме, ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.08.2016 р. у цивільній справі №201/1763/16ц (надалі - Ухвала від 25.08.2016 р.; додаток № 1 до цих заперечень), якою задоволе но заяву ТОВ МЕРИДІАН-ДНІПРО про заміну сторони виконавчого провадження та у виконав чому провадженні зі стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 718539,66 гривень, яким було замінено стягува ча ВАТ Комерційний банк Причорномор'я його правонаступником - ТОВ МЕРИДІАН-ДНІПРО .

Оскільки встановлені судовим рішенням від 25.06.2016 року обставини в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України не доказуються при розгляді іншої справи, суд вважає доведеним факт укладення договору про відступлення права вимоги між ВАТ КБ Причорномор'я та Приватним підприємством РОХАТ за договором споживчого кредиту №5/11-01 від 30.05.2001року, укладеним між ВАТ КБ Причорномор'я та ОСОБА_1.

Відповідно до положень статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

В судовому засіданні встановлено, що боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, яка на даний час ним не погашена.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1- 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).

У відповідності до п. 1) ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відс туплення права вимоги).

Згідно зі ст.ст. 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

З вказаних положень ЦК України убачається, що вбачається, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, однак сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Якщо обов'язковість такої згоди передбачено договором, то відповідно відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України договору про відступлення права вимоги, оскільки він суперечить вимогам ч. 1 ст. 516 ЦК України.

З матеріалів справи убачається, що право вимоги щодо стягнення з Позивача боргу перейшло від ВАТ КБ При чорномор'я до приватного підприємства РОХАТ в день підписання Договору від 17.09.2012 р. та передачі документів відповідно до п.п. 1.3, 3.1 вказаного договору, тобто перехід права вимоги від ВАТ КБ Причорномор'я (первісного кредитора) до ПП РОХАТ (нового кредитора) відбувся 17 вересня 2012 року.

Вказаними договорами не передбачено обов'язок кредиторів повідомлять боржника про їх заміну.

У відповідності до частини першої ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бу ти досягнуто згоди.

Оскільки сторони договору від 17.09.2012 р. досягли згоди з усіх його істотних умов, які ви значені для договорів про заміну кредитора, зважаючи, що ОСОБА_1 не є стороною Договору від 17.09.2012 р. та договору від 04.01.2016р., а отже не наділений правом встановлювати сторонам цих договорів свої власні вимоги щодо змісту (умов) договорів, суд вважає, що оспорюваний договір відступлення права вимоги не порушує права позивача, як боржника, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.203, 512, 514, 517, ст.ст. 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства Рохат , товариства з обмеженою відповідальністю Мередіан -Дніпро , ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 України, про визнання договорів відступлення права вимоги недійсними, залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Суддя О.Г.Скрипник