Рішення

від 20.04.2018 по справі 815/5113/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5113/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Куща М.О.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Василівське ремонтне підприємство» до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу від 12.06.2017 року №221-ДК, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2017 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Василівське ремонтне підприємство» до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 1206.2017 року №221-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 року було відкрито провадження у справі.

19.10.2017 року за вх.. №28684/17 від представника відповідача надійшло заперечення на адміністративний позов.

У судовому засіданні 19.10.2017 року представник позивача заявив клопотання про зупинення провадження у справі для ознайомлення з приєднаними до матеріалів справи документами.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 року зупинено провадження у справі.

19.10.2017 року за вх.. №ЕП/4107/17 від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

26.10.2017 року за вх.. №29292/17 від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі.

26.10.2017 року поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні 26.10.2017 року представник відповідача заявив клопотання про приєднання письмових доказів до матеріалів справи та клопотання про зупинення провадження для ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 року зупинено провадження у справі.

08.11.2017 року поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні 08.11.2017 року представник позивача заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі для набрання законної сили постанови та окремої ухвали Одеського окружного адміністративного суду у справі №815/3753/17.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2017 року провадження у справі № 815/5113/17 зупинено до набрання законної сили постанови та окремої ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 року у справі № 815/3753/17.

14.03.2018 року за вх.. №7120/18 від представника позивача надійшло клопотання про відновлення провадження у справі.

22.03.2018 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 року продовжено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 18.04.2018 року.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що 27.06.2017 року уповноваженою особою відповідача було здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки ТОВ Василівське ремонтне підприємство . Підставою для проведення даної перевірки став наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 12.06.2017 року №221-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності . Представник позивача вважає такий наказ незаконним та безпідставним з мотивів недотримання відповідачем норм чинного законодавства, а саме Конституції України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності тощо. З урахуванням цього, просив визнати протиправним та скасувати оскаржуваний наказ.

19.10.2017 року за вх.. №28684/17 від представника відповідача надійшло заперечення на адміністративний позов. У судовому засіданні 18.04.2018 року представник відповідача надав клопотання, у якому просив надані раніше заперечення вважати відзивом на позовну заяву, згідно якого Головне управління Держгеокадастру в Одеській області не погоджується з доводами позивача з огляду на те, що відповідачем всі дії були вчинені з метою реалізації наданих повноважень, а реалізація здійснювалась згідно чинного законодавства у встановленому порядку. В обґрунтування своєї правової позиції представником відповідача наголошено, що контролюючий орган діяв у відповідності до Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , а саме положень ст.ст. 6, 10. Зважаючи на те, що нормативно орган має право та відповідні повноваження на проведення перевірок за даним законом, жодних порушень відповідачем не вчинено. За таких обставин вважав оскаржуваний наказ правомірним та просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Василівське ремонтне підприємство» до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Одеському окружному адміністративному суду.

Під час розгляду справи встановлено наступне.

Згідно з даними ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.16-21) ВАТ «Василівське ремонтне підприємство» 07.11.2012 року припинено за рішенням засновників з правонаступництвом. Правонаступником є позивач - ТОВ «Василівське ремонтне підприємство» . Згідно відомостей з цього ж витягу позивач на момент виникнення досліджуваних правовідносин здійснював наступні види діяльності: Код КВЕД 20.13 Виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин; Код КВЕД 20.14 Виробництво інших основних органічних хімічних речовин; Код КВЕД 20.30 Виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик; Код КВЕД 20.41 Виробництво мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування; Код КВЕД 20.59 Виробництво іншої хімічної продукції, н. в. і. у.; Код КВЕД 22.22 Виробництво тари з пластмас; Код КВЕД 82.92 Пакування (основний); Код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; Код КВЕД 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; Код КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 52.10 Складське господарство; Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно ч.1 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Тобто, позивач є суб'єктом господарювання.

19.05.2017 року до ГУ Держгеокадастру надійшов лист від 18.05.2017 року тимчасово виконуючого обов'язки голови районної державної адміністрації з клопотанням про проведення перевірки щодо використання земельної ділянки ТОВ «Василівське РП» , яке відповідно до державного ОСОБА_2 на право постійного користування землею серія ІІ-ОД № 003357 від 20.02.2002 року користується земельною ділянкою загальною площею 3,5 га (а.с. 55).

12.06.2017 року начальником ГУ Держгеокадастру виданий наказ №221-ДК «Про здійснення державного нагляду за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» , згідно з яким у зв'язку з надходженням звернення тимчасово виконуючого обов'язки голови РДА від 19.05.2017 року та відповідно до вимог ЗК України, Законів України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» , «Про охорону земель» вирішено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, при використанні ТОВ «Василівське РП» земельної ділянки на території Василівської сільради Біляївського району. Зазначений захід державного контролю доручено провести державному інспектору Джіоєву А.В. Про результати виконання заходу доповісти заступнику начальника ГУ ОСОБА_3 (а.с. 54).

З приводу оскарження вищезазначеного наказу позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Законом України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Так, згідно ст.. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) №308 від 17.11.2016 року затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області.

Згідно п.п. 30 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності (а.с. 38).

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно ст.2 Закону №877-V його дія поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що дія Закону №877-V поширюється на всі органи, крім тих, на які є пряма вказівка про незастосування даного акту. Також є ряд державних органів, особливості проведення контроль-наглядових заходів у яких регулюються спеціальними нормативно-правовими актами. Однак, органи державної влади у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів не зазначені у подібних переліках. Тому суд дійшов висновку, що саме Законом №877-V Головне управління Держгеокадастру має керуватися під час проведення контрольно-наглядових заходів.

Представник відповідача у своєму відзиві на позовну заяву та усних поясненнях наголошував на тому, що відповідач у своїй діяльності також керується Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель (далі - Закон №963-IV).

Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Статтею 5 Закону України № 963-IV визначені органи, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів.

Відповідно до вказаної статті державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; моніторинг родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводить центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики.

По даній справі відповідачем здійснювався державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону України № 963-IV, до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Статтею 10 Закону встановлені повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, які, крім іншого, мають право: давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель; складати акти перевірки чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення.

Суд зауважує, що зазначений закон ані вказаними представником відповідача нормами, ані взагалом не визначає підстав та порядку проведення перевірок посадовими особами Держгеокадастру. Суд критично ставиться до аргументу представника відповідача про те, що стаття 9 Закону № 963-IV визначає підстави проведення перевірки чи здійснення будь-яких інших контрольних заходів державним органом.

Згідно ст.. 9 Закону № 963-IV Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:

проведення перевірок;

розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;

участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;

розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель;

проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Зі змісту вказаної норми жодним чином не вбачається визначення підстав проведення тих чи інших заходів, встановлено лише спосіб, у який відповідні заходи можуть бути проведені.

Суд також вважає за необхідне наголосити на тому, що Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №132 від 25.02.2013 року був затверджений Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, але вказаний наказ визнаний таким, що втратив чинність, відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20.01.2017 року.

Крім того, КМУ видав Розпорядження від 10.03.2017 року №169-р «Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади» , яким скасовані накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади як такі, що не відповідають Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , за переліком згідно з додатком 1, у якому зазначений наказ Мінагрополітики №132 від 25.02.2013 року. Розпорядження КМУ набрало законної сили 21.05.2017 року.

Вказане розпорядження КМУ свідчить проте, що накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо здійснення державного нагляду (контролю) повинні відповідати Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» .

За таких обставин суд дійшов висновку, що при здійсненні державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, зокрема, за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель відповідач повинен був дотримуватися вимог Закону України від 95.04.2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон України №877-V).

Представник позивача у позовній заяві та усних поясненнях також зазначав, що згідно Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відповідач не міг здійснювати контрольних заходів стосовно позивача.

З приводу цього суд зазначає наступне.

Згідно ч.2, 3 Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (чинний на момент досліджуваних правовідносин) встановлено до 31 грудня 2017 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

До 31 грудня 2017 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю):

1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі - Державна регуляторна служба);

2) за письмовою заявою суб'єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

3) за рішенням суду;

4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу №221-ДК від 12.06.2017 року підставою проведення перевірки стосовно позивача стало звернення тимчасово виконуючого обов'язки голови Біляївської районної державної адміністрації Біляївського району Одеської області від 19.05.2017 року №14-7676/0/1-17. Однак, такої підстави не передбачено Законом України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Представник відповідача не погодився з даним твердженням, оскільки вважав, що дія Закону №877-V не поширюється на Держгеокадастр та його територіальні органи і, як наслідок, Закон України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності також не може мати до відповідача жодного відношення.

Судом вже було встановлено, що дана позиція є хибною і дія Закону №877-V поширюється на органи Держгеокадастру.

Крім того, ч. 1 ст. 6 Закону України №877-V не містить такої підстави для здійснення позапланового заходу як звернення тимчасово виконуючого обов'язки голови РДА.

Таку підставу можливо розглянути у якості звернення фізичної особи, але це повинно бути не просто звернення, а звернення про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Згідно з наданою до суду копією звернення тимчасово виконуючого обов'язки голови РДА від 19.05.2017 року на адресу ГУ Держгеокадастру (а.с. 82), в ньому лише зазначається клопотання про проведення перевірки позивача щодо використання ним земельної ділянки, не зазначено про порушення, які спричинили шкоду та кому саме. Крім того, не надано документу щодо погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Таким чином, судом безперечно встановлено, що відповідач здійснив перевірку позивача без встановлених законом підстав на її проведення та під час дії мораторію на проведення контрольних (наглядових) заходів.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2017 року провадження у справі № 815/5113/17 зупинено до набрання законної сили постанови та окремої ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 року у справі № 815/3753/17.

Під час винесення зазначених рішень, судом встановлено, що Головне управління Держгеокадастру в Одеській області здійснив перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Василівське ремонтне підприємство» без встановлених законом підстав на її проведення, що відповідно тягне за собою протиправність складання відповідачем документів, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вищезазначені рішення набрали законної сили, мають пряме відношення до тих обставин, які розглядаються у рамках даної справи, а тому дані рішення є преюдиційними для справи №815/5113/17.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду та окремою ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 року у справі №815/3753/17 встановлено що відповідач здійснив перевірку позивача без встановлених законом підстав на її проведення, що відповідно тягне за собою протиправність складання відповідачем документів, оскільки ГУ Держгеокадастру, його посадові особи як суб'єкти владних повноважень відповідно до ст. 19 Конституції України повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час розгляду справи №815/3753/17 судом встановлено, що відповідач здійснив перевірку позивача без встановлених законом підстав на її проведення, що відповідно тягне за собою протиправність складання відповідачем документів, оскільки ГУ Держгеокадастру в Одеській області, його посадові особи як суб'єкти владних повноважень відповідно до ст. 19 Конституції України повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Судом було встановлено, що відповідач, якій є суб'єктом владних повноважень, грубо порушив вимоги ст. 19 Конституції України та у конфліктній ситуації, яка виникла у с. Василівка між позивачем та громадою, вказані порушення є недопустимими. Про наявність конфліктної ситуації відповідач достовірно знав, оскільки до суду були надані копія листа від 29.05.2017 року підписаного Василівським сільським головою ОСОБА_4 та членами ініціативної групи громади села Василівка Біляївського району Одеської області на адресу Одеської обласної адміністрації, в якому заявники просили припинити діяльність хімічного підприємства в с. Василівка та копія Доручення від 08.06.2017 року №Д/01/01-19/23 Голови державної обласної адміністрації, яким відповідно до ст. ст. 13, 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» з метою об'єктивного вивчення питань, порушених у зверненні мешканців села Василівка Біляївського району Одеської області утворено робочу групу з метою вивчення порушених у зверненні питань. Вказані документи хоча визнані судом належними доказами по спірним правовідносинам, які виникли в справі №815/3753/17, проте свідчать про конфліктну ситуацію, яка виникла між позивачем та громадою, щодо порушення позивачем за їх думкою їх прав у сфері дотримання екологічної та санітарно-епідеміологічної обстановки у селі Василівка.

Проте незважаючи на ці обставини, відповідач як суб'єкт владних повноважень, маючи в силу обов'язків відповідну правову обізнаність, здійснює перевірку з порушенням законодавства (Закону України №877-V, Закону України №1728-VIII від 03.11.2016 року «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ) щодо підстав та порядку проведення перевірки, наслідком чого є протиправними прийняті рішення за результатами такої перевірки, чим фактично створює умови для продовження зазначеної конфліктної ситуації.

Як вказав суд в окремій ухвалі від 10.10.2017 року, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, грубо порушив вимоги ст. 19 Конституції України та у конфліктній ситуації, яка виникла у с. Василівка між позивачем та громадою, вказані порушення є недопустимими.

Суд наголошує, що грубе порушення ГУ Держгеокадастру в Одеській області ст.19 Конституції України тягне наслідки протиправності прийнятого оскаржуваного наказу №221-ДК від 12.06.2017 року. Це було встановлено у рамках розгляду справи №815/3753/17 та підтверджується фактичними обставинами у даній справі.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №221-ДК від 12.06.2018 року прийнято з порушенням норм Конституції України, чинного процесуального та матеріального законодавства, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представником відповідача не було надано жодних обґрунтованих обставин на підтвердження власної правової позиції, було невірно проаналізовано та застосовано норми чинного законодавства. Представник позивача, в свою чергу, конструктивно надав пояснення з приводу неправомірності прийняття оскаржуваного рішення, надав докази такої неправомірності з посиланнями на конкретні норми чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що відповідачем не надано жодних обґрунтованих спростовуючих доводів на підтвердження власної правової позиції, суд дійшов висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Василівське ремонтне підприємство» до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області підлягає задоволенню повністю.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.) (а.с.3).

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви повністю, суд вважає необхідним стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Василівське ремонтне підприємство» (код ЄДРПОУ 00905988) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Василівське ремонтне підприємство» (місцезнаходження: 67613, Одеська обл., Біляївський район, село Василівка, вул. Леніна, будинок 27 А, код ЄДРПОУ - 00905988) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (місцезнаходження: 65107, Одеська обл., місто Одеса, вул. Канатна, будинок 83, код ЄДРПОУ - 39765871) про визнання протиправним та скасування наказу від 12.06.2017 року №221-ДК - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 12.06.2017 року № 221-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охорони земель усіх категорій і форм власності .

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Василівське ремонтне підприємство» (код ЄДРПОУ 00905988) судові витрати у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили у строк і поядок визначені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.04.2018 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.