Постанова

від 11.06.2007 по справі 1/18(16/293(14/374))

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/18(16/293(14/374))

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.06.2007  року                                                            Справа № 1/18(16/293(14/374))

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :

головуючого судді                     Якушенко Р.Є.

суддів                               Бородіної Л.І.

Іноземцевої Л.В.

Склад судової колегії призначено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 28.03.2007. Розпорядженням від 11.04.2007 склад судової колегії було змінено.

при секретарі                    

судового засідання                    Мартинцевій Н.М.

за участю представників сторін

від позивача                              не прибув

від відповідача                    Сланцицька О.Г., дов. б/н від 01.10.2006

Розглянувши

апеляційну скаргу                    Товариства з обмеженою відповідальністю „Бокрі”, м. Луганськ

на рішення

господарського суду           Луганської області

від                                         06.03.2007

у справі                               № 1/18(16/293(14/374) (суддя –Зюбанова Н.М.)

за позовом                               Кооперативу „Диск”, м. Луганськ

до відповідача                     Товариства з обмеженою відповідальністю

„Бокрі”, м. Луганськ

про                                        стягнення 121999 грн. 19 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 06.03.07 у справі  № 1/18(16/293(14/374) (суддя Зюбанова Н.М.) частково задоволено позов кооперативу „Диск” м. Луганськ до товариства з обмеженою відповідальністю „Бокрі” м. Луганськ про стягнення 121999 грн. 19 коп., стягнуто з відповідача 111954 грн. боргу, 8539 грн. 18 коп. пені.

Рішення господарського суду з посиланням на норми статей 525, 526, 873, 853 Цивільного кодексу України, ст. 4 Господарського кодексу України, мотивоване неналежним виконанням відповідачем умов договору по сплаті вартості виконаних позивачем робіт.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що виконання позивачем робіт у відповідності з умовами договору від 20.04.2002 № 12 на загальну суму 111954 грн. підтверджено матеріалами справи, в тому числі  актами приймання виконаних підрядних робіт за липень 2002 року на суми: 80871 грн. 60 коп. та 31082 грн. 40 коп., підписаними сторонами та засвідченими печатками підприємств.

Відповідальність у вигляді штрафних санкцій за несвоєчасну оплату вартості робіт передбачена сторонами в п. 4.2 договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який сплачується пеня.

В частині стягнення пені позов задоволено в сумі 8539 грн. 18 коп. згідно уточненого розрахунку позивача.

Відповідач не погодився з прийнятим господарським судом рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його як таке, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права та постановив нове рішення, яким визнати недійсним договір № 12 на виконання робіт (надання послуг) від 20.04.02 укладеного між ТОВ „Бокрі” та кооперативом „Диск” і відмовити у стягненні 111954 грн. боргу, 8539 грн. 18 коп. пені, 1204 грн. 93 коп. витрат по держмиту та 116 грн. 54 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.

По-перше, господарським судом Луганської області неправильно застосовані норми матеріального права. Заявник апеляційної скарги вважає, що правовідносини за договором №12 від 20.04.02 регулюються главою 28 Цивільного кодексу УРСР 1963 року.

По-друге, господарським судом в порушення норм ст. 43 Господарського процесуального кодексу України не в повному обсязі з'ясовано докази, що підтверджують обставини, на які посилається позивач.

По-третє, позивач не довів обставини, що мають значення для справи, які господарський суд Луганської області визнав встановленими, виконання позивачем робіт матеріалами справи не підтверджене.

Позивач на підтвердження виконання ним робіт надав акти виконаних робіт на суму 80871 грн. 60 коп. та 31082 грн. 40 коп., рахунок від 31.07.05, довідку про вартість виконаних робіт за липень 2002 на суму 111954 грн.

Вищевказані документи підписані невідомою особою, не містять посади та прізвища відповідальних осіб за складання первісних документів та не містять дати їх складання.

Зміст актів виконання робіт КБ–2в та довідки про вартість виконаних робіт не відповідають вимогам пп. 2.1 п. 2 наказу Міністерства фінансів України „Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” №88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №168/704 від 05.06.1995, що пред”являються до первинних документів.

По-четверте, обставини справи не відповідають висновкам, викладеним в оскаржуваному рішенні. Наданий до матеріалів справи кошторисний розрахунок вартості будівництва та локальний кошторис 2-1-1 не містить особистого підпису, посади та прізвища відповідальної особи за складання первинних документів, дати та місця їх складання, а у графі затверджено стоїть підпис невідомої особи, посада та прізвище якої не вказані. Дефектна відомість на розбір магазину „Ягідка” за квітень 2002 підписана невідомою особою, не скріплена печаткою.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує з підстав викладених в письмових запереченням (а.с. 31, т. 5).

Позивач з невідомих причин не забезпечив участі компетентного представника у судовому засіданні, хоча у попередньому судовому засіданні 31.05.2007 за його клопотанням було оголошено перерву до 11.06.2007 до 16.30 год.

Відповідач вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі представника позивача.

Враховуючи те, що строк розгляду апеляційної скарги, встановлений статтею 102 Господарського процесуального кодексу України, закінчився, судова колегія продовжує розгляд справи без участі компетентного представника позивача.

Заслухавши доводи апеляційної скарги, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду

ВСТАНОВИЛА:

20.04.02 між сторонами у справі укладено договір на виконання робіт №12, відповідно до умов якого (п. 1.1) Замовник, відповідач у справі, доручає (приймає), а Підрядник, позивач у справі, приймає на себе (передає) роботи на об”єкті: розборка магазину „Ягідка”, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Леніна, 54.

Конкретний перелік робіт та їх обсяги було визначено дефектною відомістю обсягів робот з розборки магазину „Ягідка”, вул. Леніна, 54 за квітень 2002 року, складеною та підписаною сторонами у справі, (а.с. 10-11, т.1).

Відповідно до п. 2.1 договору кошторисна вартість будівельно-ремонтних робіт в цілому по об”єкту визначається відповідно до проектно-кошторисної документації. Фактична вартість робіт визначається за обсягом виконаних робіт  відповідно до форм КБ-2в, КБ-3.

Сторони за договором домовились, що по закінченню робіт Підрядник передає Замовнику акт здачі-прийомки виконаних робіт, а Замовник протягом 7 днів з моменту отримання акту повинен направити Підряднику підписаний акт або мотивовану відмову від прийняття робіт (п. 3.1 договору).

Розрахунок за виконані роботи здійснюється відповідно до форми КБ-2в шляхом перерахування суми вартості виконаних робіт на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 7 днів з моменту підписання відповідної форми КБ-2в (п. 5.2 договору).

Сторонами було складено та підписано форми КБ-3 (довідка про вартість виконаних підрядних робіт) та КБ-2в (акт прийомки виконаних підрядних робіт) за липень 2002 року до договору №12 від 20.04.02 на суму 80871,60 грн. (а.с. 19, 24, т.1), в графі „найменування будівництва та його адреса” зазначено „Розборка будівлі та демонтаж конструкцій магазину ”Ягідка” по вул. Леніна”. Зазначені документи містять підписи сторін та завірені печатками підприємств.

Також сторонами були складені форми КБ-3 та КБ-2в за липень 2002 року до договору №12 від 20.04.02 на про виконання підрядних робіт „очистка кирпичної кладки” на суму 31082,40 грн. Цей акт КБ-2в містить лише підпис керівника Замовника, відбиток печатки відповідача відсутній.

31.07.02 позивачем виставлено відповідачу рахунок б/н на суму 111954 грн. за розборку магазина „Ягідка”, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Леніна, 54 (а.с. 62, т. 4).

В строк передбачений договором відповідач не розрахувався з позивачем за виконані роботи, що і стало підставою для звернення позивача 29.07.05 з даним позовом до господарського суду Луганської області.

Позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в сумі 111954 грн. та пені за період з 29.01.05 по 29.07.05 у розмірі 10045,19 грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Під час першого розгляду справи місцевим господарським судом відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що підпис на актах форми КБ-2 за червень, липень 2002 року, довідці про вартість виконаних робіт за червень 2002 року та зведених кошторисних розрахунків вартості будівництва виконані не директором ТОВ „Бокрі” Калгіним В.А., здійснена фальсифікація документів, що тягне за собою кримінальну відповідальність для осіб, що її здійснили, а тому просив суд направити матеріали справи №14/374 до правоохоронних органів для встановлення осіб, що здійснили злочин та притягнення їх до відповідальності.

Ухвалою від 14.09.2005 місцевий господарський суд зупинив провадження у справі №14/374 та направив матеріали справи до прокуратури Луганської області для перевірки слідчим шляхом факту підробки відповідних документів.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 29.11.2005 у справі №14/374 за результатами розгляду апеляційної скарги позивача ухвалу господарського суду Луганської області від 14.09.2005 у справі №14/374 скасовано, справу №14/374 направлено на розгляд до місцевого господарського суду (а.с. 200, т.1).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.03.2006 у справі №14/374 заявлений позивачем позов залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 господарського процесуального кодексу України (а.с. 127, т.3).

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 04.05.2006 у справі № 14/374 за результатами розгляду апеляційної скарги позивача ухвалу господарського суду від 22.03.2006 у справі №14/374 скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Луганської області (а.с. 6, т.4).

Рішенням господарського суду Луганської області від 27.07.2006 у справі №16/293(14/374), залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 10.10.2006, у задоволенні позову відмовлено, оскільки суд дійшов висновку, що договір №12 від 20.04.2002, на підставі якого заявлено вимоги є недійсним (а.с. 75, т.4, а.с. 22-26, т.5).

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.06 попередні судові рішення у справі були скасовані, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області (а.с. 37-40, т.5).

Скасовуючи судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила, що факт підписання актів приймання виконаних робіт за  липень 2002 року невідомими особами, а також без зазначення дати їх підписання не слід розглядати як неналежний доказ виконаних робіт позивачем. Судам слід було встановити, чи заперечує відповідач даний факт виконання робіт, та дати належну правову оцінку тій обставині, що сума виконаних робіт за актами  складає відповідно 80871,60 грн. та 31082,40 грн., що відповідає довідці про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2002 р. за договором № 12 від 20.04.02 та зведеному кошторисному розрахунку вартості  будівництва станом на 13.03.02; переліку робіт, зазначених у дефектній відомості на розробку магазину "Ягідка" по вул. Леніна, 54 за квітень 2002 року.

Рішенням господарського суду Луганської області від 06.03.07 у справі  №1/18(16/293(14/374) (суддя Зюбанова Н.М.) частково задоволено позов кооперативу „Диск” м. Луганськ до товариства з обмеженою відповідальністю „Бокрі” м. Луганськ про стягнення 121999 грн. 19 коп., стягнуто з відповідача 111954 грн. боргу, 8539 грн. 18 коп. пені.

Відповідно до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Під час апеляційного провадження, судовою колегією з метою повного з”ясування всіх обставин, що мають значення для справи, досліджені докази надані позивачем на підтвердження виконання підрядних робіт за договором №12 від 20.04.2002 на суму 111954 грн., а саме:

акти виконаних робіт за липень 2002 року на суму 80871 грн. 60 коп. (а.с. 21-24, т.1), акт виконаних робіт на суму 31082 грн. 40 коп. (а.с. 31-32, т.1), рахунок від 31.07.02 на суму 111954 грн. за виконані роботи по розборці магазину „Ягідка” по вул. Леніна, 54 у м. Луганську, локальний кошторис, зведений кошторисний розрахунок станом на 13.03.02, довідка вартості виконаних робіт за липень 2002 року, дефектна відомість обсягів робіт по розборці магазину „Ягідка”, а також непрямі докази виконання робіт за договором підряду –документи будівельного технікуму, студенти якого проходили практику на об”єктах ТОВ „Бокрі”, в тому числі на розборці магазину „Ягідка” по вул. Леніна, 54 у м. Луганську (а.с. 134-190, т.1, а.с. 1-75, т.3).

Відповідач факт виконання робіт заперечує, посилаючись на те, що роботи з розборки магазину „Ягідка” фактично виконані ним самим господарським способом.

На обгрунтування зазначених доводів у судовому засіданні апеляційної інстанції надав копії документів (а.с. 58-105, т.6).

Судовою колегією досліджені подані відповідачем документи.

Представник відповідача у судовому засіданні подав клопотання про витребування у ДПІ в Артемівському районі м. Луганська копій податкових декларацій позивача з податків на прибуток та на додану вартість за 2002 рік, та відомості про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і сум утриманих податків. Дане клопотання судовою колегією відхиляється, оскільки навіть припустимі порушення податкового законодавства не можуть підтверджувати факт виконання чи не виконання робіт.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать, що правовідносини у сторін за позовом виникли із договору на виконання робіт (надання послуг) № 12 від 20.04.2002 (а.с. 9, т.1), який за своєю правовою природою є договором підряду, зміст якого визначено статтями 332, 334 Цивільного кодексу УРСР, що був чинним у період виникнення правовідносин у справі за зазначеним договором.

Відповідно до статті 345 Цивільного кодексу УРСР, замовник зобов'язаний оплатити виконану роботу після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс України  застосовується до цивільних відносин, що виникли після  набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли  до набрання чинності  Цивільним кодексом України,  положення цього кодексу застосовуються до  тих прав і обов'язків, що  виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки позивач не розрахувався за виконані роботи, зобов”язання щодо їх оплати продовжують існувати, а тому застосовуються норми Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна  сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик  виконати певну роботу за завданням другої сторони ( замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріали справи свідчать, що сторони вільно виявили своє волевиявлення, уклали договір № 12 від 20.04.02 у письмовій формі, узгодили його умови.

Вказаний договір підписаний та стверджений печатками двох підприємств без доповнень і заперечень з визначенням строку дії –до 31.12.2002.

Умовами  договору, а саме, пунктами 2, 3, підпунктом 5.2 визначенні вартість робіт, порядок їх задачі –приймання, гарантій підрядника щодо їх недоліків, пунктом 4 договору визначена відповідальність сторін.

Підписавши зазначений договір сторони приступили до його виконання.

Фактична вартість робіт, згідно пункту 2.1 договору визначається по виконаних обсягам робіт відповідно до форм Кб-2в, КБ-3.

До матеріалів справи позивачем долучено: акти виконаних робіт за липень 2002 року на суму 80871 грн. 60 коп. (а.с. 21-24, т.1), акт виконаних робіт на суму 31082 грн. 40 коп. (а.с. 31-32, т.1), рахунок від 31.07.02 на суму 111954 грн. за виконані роботи по розборці магазину „Ягідка” по вул. Леніна, 54 у м. Луганську, локальний кошторис, зведений кошторисний розрахунок станом на 13.03.02, довідка вартості виконаних робіт за липень 2002 року, дефектна відомість обсягів робіт по розборці магазину „Ягідка”, а також непрямі докази виконання робіт за договором підряду –документи будівельного технікуму, студентти якого проходили практику на об”єктах ТОВ „Бокрі”, в тому числі на розборці магазину „Ягідка” по вул. Леніна, 54 у м. Луганську (а.с. 134-190, т.1, а.с. 1-75, т.3).

Із матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник щодо оплати виконаних робіт, оскільки відповідач ставить під сумнів підписання актів приймання виконаних робіт та вважає, що їх підписано невідомою особою та зазначає, що позивач фактично не виконував роботи за договором № 12 від 20.04.02.

Проте з такими доводами відповідача погодитися не можна.  

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об”єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи докази подані позивачем, судова колегія вважає що акти приймання виконаних робіт за липень 2002 року на суму 80871 грн. 60 коп. на 31082 грн. 40 коп. на загальну суму 111954 грн. є належними доказами виконання робіт позивачем.

Зазначені акти складені сторонами відповідно до умов п. 2.1, 3,1 вищезазначеного договору.

31.07.2002 року позивачем вручено відповідачу рахунок на суму 111954 грн. за виконані роботи з розборки магазину „Ягідка”, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Леніна, 54, який прийнятий відповідачем до оплати, про що свідчить резолюція від 31.07.02 на рахунку (а. с. 62, т. 4).

Крім того, позивачем надані інші докази виконання роботи, яким суд першої інстанції не надав оцінки –це документи будівельного технікуму, студенти якого проходили практику на об'єктах відповідача, в тому числі і на об'єкті -  магазин „Ягідка”, з яких вбачається, що студенти виконували роботу по разборці магазину „Ягідка” по вул. Леніна. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не подав ніяких доказів своїх заперечень, а саме не довів того, що позивач не виконував роботи по розборці магазину „Ягідка”.

Подані відповідачем під час апеляційного провадження матеріали на підтвердження виконання робіт у червені-липні 2002 року по разборці вказаного магазину господарським способом не приймаються судовою колегією з огляду на приписи статті 101 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не подавав їх суду першої інстанції і не обгрунтував неможливість їх подання з причин, що не залежали від нього.

Крім того, відповідач не надав доказів відмови від договору №12 від 20.04.02, а всі надані документи на підтвердження виконання робіт господарським способом складені відповідачем одноособово в червні, липні 2002 року і вони не надавалися відповідачем жодного разу під час неодноразового розгляду справи судовими інстанціями.

Враховуючи суперечності при виконанні робіт, судовою колегією обговорювалося питання про проведення експертизи та враховуючи те, що відповідачем здійснена заміна печатки, що існувала на підприємстві у 2002 році, якою завірені договір № 12 від 20.04.02, акт виконаних робіт за липень місяць 2002 року на суму 80871 грн. 60 коп., вважає призначення експертизи недоцільним.

Позивач добросовісно виконав свої зобов'язання і недотримання певних формальних вимог щодо оформлення актів виконаних робіт не може бути підставою звільнення відповідача від зустрічного обов'язку щодо оплати, оскільки наказ Міністерства фінансів України „Про затвердження положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” №88 від 24.05.1995 та наказ Державного комітету статистики України та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України “Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві” №416/299 від 29.12.2000 та №237/5 від 21.06.2002, на які посилається відповідач, таких наслідків не передбачають.

Враховуючи викладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо доведеності позивачем факту виконання ним робіт у відповідності з умовами договору № 12 від 20.04.02 на загальну суму 111954 грн.

У відповідності зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов”язання не допускається, зобов”язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Оскільки  на рахунку від 31.07.2002 на суму виконаних робіт по розборці магазину «Ягідка»в розмірі 111954 грн. є резолюція відповідача від 31.07.02 «до оплати», слід вважати, що ці акти підписані 31.07.02 і оплата виконаних робіт згідно п. 5.2 договору № 12 від 20.04.02 повинна бути  здійснена у період з 01.08.01 по 08.08.01. Позивач звернувся  з позовом до господарського суду 29.07.05, отже строк позовної давності для стягнення суми 111954 грн. не є пропущеним, а тому суд першої інстанції  обґрунтовано стягнув з відповідача вартість виконаних позивачем робіт в сумі 111954 грн.

За несвоєчасну оплату вартості робіт сторони за договором № 12 від 20.04.02 у п. 4.2 передбачили відповідальність у вигляді пені, що розраховується в розмірі подвійної облікової ставки НБУ,  діючої у період, за який сплачується пеня.

Позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 10045 грн. 19 коп. згідно  розрахунку (а.с. 8, т. 1) за період з 29.01.2005 по 29.07.05.

Відповідно до п. п. 1 п. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), а згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач подав уточнений розрахунок пені (а.с. 106, т.5) за період з 08.08.02 по 06.02.03.

Враховуючи вимоги статті 232 Господарського кодексу України, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку та стягнув з відповідача пеню в сумі 8539 грн. 18 коп. згідно уточненого розрахунку позивача (а.с. 106, т. 5) за період з 08.08.2002 по 06.02.2003, оскільки не врахував, що для стягнення пені минув строк позовної давності передбачений ст. 258 Цивільного кодексу України.

Отже у вимогах позову про стягнення пені слід відмовити.

Судові витрати за позовом покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме: держмито в сумі 1119 грн. 55 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 108 грн. 28 коп.

Враховуючи викладене судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Бокрі»підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду від 06.03.07 у справі № 1/18(16/293(14/874) слід скасувати в частині стягнення пені в сумі 8539 грн. 18 коп.  та судових витрат та викласти пункт 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

„Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Бокрі”, м. Луганськ, вул. Руднєва, 2а, код ЄДРПОУ 24205563, на користь Кооперативу „Диск”, м. Луганськ, вул. Лутугінська, 105, код ЄДРПОУ 21824584, борг у розмірі 111954 грн. 80 коп., державне мито за позовом  в сумі 1119 грн. 55 коп. та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу у розмірі 108 грн. 28 коп.”

У судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ :

1.          Апеляційну скаргу Кооперативу „Диск”, м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 06.03.2007 у справі № 1/18(16/293(14/374) задовольнити частково.  

2.          Рішення господарського суду Луганської області від 06.03.2007 у справі № 1/18(16/293(14/374) скасувати частково.

3. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 8539 грн. 18 коп. відмовити.

4. Пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 06.03.2007 у справі № 1/18(16/293(14/374) викласти у наступній редакції: „Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Бокрі”, м. Луганськ, вул. Руднєва, 2а, код ЄДРПОУ 24205563, на користь Кооперативу „Диск”, м. Луганськ, вул. Лутугінська, 105, код ЄДРПОУ 21824584, борг у розмірі 111954 грн. 80 коп., державне мито за позовом  в сумі 1119 грн. 55 коп. та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу у розмірі 108 грн. 28 коп.”

5. В решті рішення господарського суду Луганської області від 06.03.2007 у справі № 1/18(16/293(14/374) залишити без змін.   

6. Стягнути з Кооперативу „Диск”, м. Луганськ, вул. Лутугінська, 105, код ЄДРПОУ 21824584 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Бокрі”, м. Луганськ, вул. Руднєва, 2а, код ЄДРПОУ 24205563 державне мито за апеляційною скаргою в сумі 43 грн. 23 коп.

7. Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.          

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний строк через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                                             Р.Є. Якушенко

Суддя                                                                                 Л.І. Бородіна

Суддя                                                                                 Л.В. Іноземцева