Рішення

від 19.04.2018 по справі 906/992/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" квітня 2018 р. Справа № 906/992/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

за участю секретаря судового засідання: Шевчук - Сингаївської І. Г.

за участю представників сторін:

- від позивача: Лавренюк Я.В. - представник за довіреністю від 20.03.2017

- від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд-Процесинг Інсталейшн" (м. Київ)

до Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (Житомирська область, м. Радомишль)

про стягнення 85089,17 грн.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складення повного рішення у відповідності до вимог ст. 238 ГПК України.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фуд-Процесинг Інсталейшн" подано до господарського суду Житомирської області позовну заяву про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" за договором поставки №12/04/2016 від 12.04.2016 боргу у розмірі 96212,04 грн., з яких, 84676,80 грн. основного боргу за поставлений товар; 4233,84 грн. пені; 1608,02 грн. 3% річних; 5693, 38 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою від 15.11.2017 господарський суд, зокрема, порушив провадження у справі, призначив справу до розгляду на 05.12.2017, зобов'язав сторони надати суду необхідні документи згідно з резолютивною частиною цієї ухвали.

04.12.2017 до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, якою, зокрема, заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу в сумі 108413,95 грн., з яких 95717,69 грн. борг за поставлений товар, 4785,88 грн. пеня, 1758,44 грн. 3% річних, 6151,94 грн. інфляційні нарахування (а. с. 62 - 66).

14.12.2017 в засіданні суду представник позивача надав письмові пояснення від 14.12.2017, згідно з якими заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 101013,56 грн., з яких 89884,39 грн. борг за поставлений товар, 4494,21 грн. пеня, 1540,01 грн. 3% річних, 5094,95 грн. інфляційні нарахування (а. с.106 -109).

Ухвалою від 14.12.2017 господарським судом, зокрема, продовжено строк вирішення спору у справі по 28.01.2018 (а. с. 121).

Ухвалою від 26.01.2018 господарський суд постановив здійснювати розгляд справи за правилами Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII; визначив форму судового процесу як загальне позовне провадження та стадію розгляду справи - підготовче провадження; призначив підготовче засідання на 22.02.2018 о 11:30; витребував від сторін документи згідно з резолютивною частиною цієї ухвали.

22.02.2018 до суду від позивача надійшли письмові пояснення від 20.02.2018 з додатками та клопотанням про уточнення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 85089,17 грн. боргу, з яких, 76069,87 грн. основного боргу, 3803,49 грн. пені, 1235,01 грн. 3% річних та 3980,80 грн. інфляційних нарахувань (а. с. 141 -143).

Стаття 46 ГПК України визначає права та обов'язки сторін. Так, зокрема, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Отже, оскільки остаточне зменшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмовому клопотанні від 20.02.2018 (а. с. 141, 142), прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 85089,17 грн.

Ухвалою від 21.03.2018 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 906/992/17 до судового розгляду по суті на 19.04.2018 (а. с.156).

Відповідними ухвалами від 21.03.2018 господарський суд викликав сторін у судове засідання (а. с.157,158).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у розмірі 85089,17 грн.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на позов не скористався, свого представника в судове засідання не направив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, згідно з якими вбачається факт отримання представником відповідача, зокрема, 26.02.2018 та 26.03.2018 відповідних ухвал господарського суду (а. с. 153, 160).

За ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 161 ГПК України подання заяв по суті справи є правом учасників процесу.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.1997 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, проте не скористався своїми правами, передбаченими ст. 165 ГПК України та виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

12.04.2016 між ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (покупець, відповідач) та ТОВ "Фуд-Процесинг Інсталейшн (постачальник, позивач) укладено договір поставки № 12/04/2016 (далі - договір) (а. с.14,15).

За п.1.1 договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі поставляти, а покупець, у випадку відсутності зауважень до якості, прийняти та оплачувати запасні частини до виробничого обладнання (далі - товар).

Відповідно до п. 1.2 договору товар має бути поставлений у кількості та асортименті згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Товар має бути належної якості та відповідати стандартам, технічним умовам, іншій нормативно - технічній документації (сертифікату якості (безпеки), санітарно-гігієнічним вимогам), які встановлюють вимоги до якості для товару надаються постачальником за вимогою покупця та входять до вартості товару.

Згідно з п. 2.1, 2.2 договору поставка товару здійснюється на умовах DDP, склад покупця (ІНКОТЕРМС,2010), за адресою: м. Радомишль, вул. Микгород, 71, якщо інше не зазначено у специфікації. Особливості виготовлення та/або поставки товару, у тому числі строки поставки окремих партій визначаються у специфікації.

Загальна сума договору визначається сукупністю погоджених та підписаних обома сторонами специфікацій у грошовому виразі, але не повинна перевищувати суму в розмірі 300000,00 грн (п.3.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору покупець сплачує за товар, що поставляється за даним договором, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника відповідно до банківських реквізитів останнього на умовах, передбачених додатком до даного договору (специфікацією).

За п. 3.3 договору моментом оплати вважається момент зарахування коштів на рахунок постачальника. Якщо строк оплати припадає на не платіжний день, то останнім днем оплати вважається перший наступний платіжний день.

Умови приймання - передачі товару передбачено у пункті 4 договору.

Так, згідно з п. 4.1 договору передача товару здійснюється відповідно до умов поставки, що підтверджується підписанням представниками сторін відповідних видаткових накладних. Моментом переходу ризиків пошкодження та втрати товару та права власності від постачальника до покупця є момент передачі товару від постачальника до покупця. Датою поставки вважається дата підписання покупцем накладної на отримання товару на складі покупця.

До договору поставки між сторонами укладено специфікації, які оформлені такими додатками до договору: №1 від 13.04.2016; №2 від 24.05.2016; №3 від 12.07.2016; №3 від 01.09.2016; №4 від 02.09.2016; №5 від 06.09.2016; №6 від 24.10.2016; №7 від 07.11.2016; №8 від 08.11.2016; №9 від 30.11.2016; №10 від 30.01.2017; №11 від 14.02.2017; №12 від 27.02.2017; №13 від 28.02.2017 (а. с.16 - 29).

У вказаних специфікаціях детально викладена домовленість сторін щодо переліку товару, його ціни, порядку оплати, маркування.

У п. 2 таких специфікацій: №1 від 13.04.2016; №2 від 24.05.2016; №3 від 12.07.2016; №3 від 01.09.2016; №4 від 02.09.2016; №5 від 06.09.2016; №6 від 24.10.2016; №7 від 07.11.2016; №9 від 30.11.2016; №10 від 30.01.2017; №11 від 14.02.2017; №12 від 27.02.2017; № 13 від 28.02.2017 сторони погодили, що оплата здійснюється покупцем на поточний рахунок постачальника на умовах оплати 100 % вартості товару, що постачається по специфікаціям протягом 30 календарних днів з моменту остаточного та повного постачання товару за додатками до даного договору (специфікаціями), але тільки у платіжний день (на момент підписання договору, платіжний день - вівторок і четвер). У разі, якщо кінцевий термін платежу припадає на період з 25 числа місяця включно по останній календарний день місяця включно, то цей платіж переноситься на перший робочий платіжний день наступного місяця.

У п. 2 специфікації №8 від 08.11.2016 сторонами погоджено попередню оплату у розмірі 50 % від загальної вартості товару, 50 % вартості товару, що постачається по цій специфікації, протягом 14 календарних днів з моменту остаточного та повного постачання товару за додатком до даного договору (специфікацією), але тільки у платіжний день (на момент підписання договору, платіжний день - вівторок і четвер). У разі, якщо кінцевий термін платежу припадає на період з 25 числа місяця включно по останній календарний день місяця включно, то цей платіж переноситься на перший робочий платіжний день наступного місяця.

Згідно з п. 3 додатку до договору поставки №1 від 13.04.2016 (специфікація) (а. с. 16) постачальник зобов'язаний передати товар покупцю протягом 10 календарних днів/тижнів з моменту виконання покупцем зобов'язань по п. 3.1 цієї специфікації.

Згідно з п. 4 додатків до договору: №1 від 13.04.2016; №2 від 24.05.2016; №3 від 12.07.2016; №3 від 01.09.2016; №4 від 02.09.2016; №5 від 06.09.2016; №6 від 24.10.2016; №7 від 07.11.2016 (специфікації) постачальник зобов'язаний передати товар покупцю протягом 10 календарних днів з моменту підписання додатку/ специфікації.

Згідно з п. 4 додатків до договору (специфікації): №8 від 08.11.2016; №9 від 30.11.2016 постачальник зобов'язаний передати товар покупцю протягом 56 календарних днів з моменту підписання даних додатків.

Згідно з п. 4 додатків до договору: №10 від 30.01.2017; №11 від 14.02.2017; №12 від 27.02.2017 (специфікації) постачальник зобов'язаний передати товар покупцю протягом 5 календарних днів з моменту підписання даних додатків.

Згідно з п. 4 додатку до договору №13 від 28.02.2017 (специфікація) постачальник зобов'язаний передати товар покупцю протягом 4 календарних днів з моменту підписання даного додатку.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу обумовлений товар за такими видатковими накладними перелік, яких уточнений у письмових поясненнях позивача від 20.02.2018 (а. с.141,142):

- № 13925 від 02.06.2016 на суму 64921,51 грн. (а. с. 30);

- № 16652 від 15.02.2017 на суму 79980,00 грн. (а. с. 31);

- № 16521 від 01.02.2017 на суму 22857,01 грн. (а. с. 34);

- № 16670 від 15.02.2017 на суму 2181,96 грн. (а. с. 35);

- № 16816 від 02.03.2017 на суму 2985,00 грн. (а. с. 70);

- № 16817 від 02.03.2017 на суму 435,89 грн. (а. с. 71);

- № 17054 від 27.03.2017 на суму 7620,00 грн. (а. с. 69).

Стосовно видаткової накладної № 17054 від 27.03.2017 на суму 7620,00 грн. (а. с. 69) позивачем наголошено, що до додатку №13 від 28.02.2017 (специфікація) на суму 8055,89 грн. відносяться такі видаткові накладні: № 17054 від 27.03.2017 на суму 7620,00 грн. та №16817 від 02.03.2017 на суму 435,89 грн., а всього 8055,89 грн.

Судом звернуто увагу на те, що у додатку №13 від 28.02.2017 (специфікація) вказано, зокрема, товар - миюча голівка 1,4301 н/ж DN 40 270* шар 64 (а.с.29), тоді як у видатковій накладній № 17054 від 27.03.2017 (а. с. 69) вказано товар - миюча голівка 1,4404 н/ж DN 40 270* шар 64 за однаковою ціною з ПДВ 7620,00 грн.

Позивачем щодо виявленого факту повідомлено про допущену описку у видатковій накладній №17054 від 27.03.2017 та вказано про правильність найменування товару згідно з додатком №13 від 28.02.2017 (специфікація).

Судом прийнято вказані пояснення позивача як обгрунтовані.

Судом досліджено питання проведення відповідачем оплати за весь поставлений позивачем товар та встановлено, що залишок боргу відповідача за поставлений позивачем товар згідно з вищезазначеними додатками до договору (специфікаціями)/ видатковими накладними становить у таких сумах, відповідно:

- № 2 від 24.05.2016 / № 13925 від 02.06.2016 - на суму 00,01 грн.;

- № 8 від 08.11.2016 / № 16652 від 15.02.2017 - на суму 39990,00 грн.;

- № 10 від 30.01.2017 / № 16521 від 01.02.2017 - на суму 22857,01 грн.;

- № 11 від 14.02.2017 / № 16670 від 15.02.2017 - на суму 2181,96 грн.;

- № 12 від 27.02.2017 / № 16816 від 02.03.2017 - на суму 2985,00 грн.;

- № 13 від 28.02.2017 / № 16817 від 02.03.2017 - на суму 435,89 грн.;

- № 13 від 28.02.2017 / № 17054 від 27.03.2017 - на суму 7620,00 грн.

Таким чином, відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару у погоджений строк не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 76069,87 грн., яка на час розгляду справи не змінилась.

Позивачем було направлено відповідачу вимогу від 15.08.2017 про погашення заборгованості за поставлений товар (а. с. 45 - 49), яка за даними позивача була залишена без відповіді та задоволення.

За вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом з уточненнями про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар.

2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст.530 ЦК України).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

3. Щодо обгрунтованості позовних вимог в частині стягнення 3803,49 грн. пені.

У зв'язку з простроченням виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Частиною 1 ст. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У п. 7.2 договору зазначено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по п. 3.2 покупець сплачує пеню у розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 5% від суми заборгованості.

Зважаючи на п. 7.2 договору поставки, за розрахунком, вказаним у письмових поясненнях від 20.02.2018 та перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає пеня в сумі 3803,49 грн. Вказана сума пені є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

4. Щодо обгрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1235,01 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 3980,80 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

За розрахунками позивача, перевіреними судом, до стягнення з відповідача підлягає 3% річних у сумі 1235,01 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 3980,80 грн.

5. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому розгляді справи та надання відзиву на позовну заяву, доказів сплати заборгованості в повному обсязі суду не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню на загальну суму 85089,17 грн., з яких, 76069,87 грн. основного боргу, 3803,49 грн. пені, 1235,01 грн. 3% річних, 3980,80 грн. інфляційних нарахувань.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України унормовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України, пунктом 2 частини 1 якої унормовано, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (12201, Житомирська область, Радомишльський район, м. Радомишль, вул. Микгород, 71, код ЄДРПОУ 05418365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд-Процесинг Інсталейшн" (03142, м. Київ, вул. Академіка Кримського, 4-А, оф.100, код ЄДРПОУ 36564492)

- 76069,87 грн. основного боргу;

- 3803,49 грн. пені;

- 1235,01 грн. 3% річних;

- 3980,80 грн. інфляційних нарахувань;

- 1600,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.04.2018.

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу, 03142, м. Київ, вул. Академіка Кримського, 4-А, оф.100 (реком. з повідомл.)

3 - відповідачу, 12201, Житомирська область, Радомишльський район, м. Радомишль, вул. Микгород, 7 ,(реком. з повідомл.)