Ухвала

від 19.04.2018 по справі 923/466/17

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

19 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 923/466/17

Провадження № 12-89гс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Уркевича В. Ю.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А ., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Яновської О. Г.

перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 923/466/17 Господарського суду Херсонської області за позовом Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі: Міністерства освіти і науки України, Херсонського державного університетудо Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання недійсним та скасування рішення , за касаційними скаргами Херсонського державного університету та Заступника прокурора Херсонської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28 вересня 2017 року та

ВСТАНОВИЛА :

22 травня 2017 року Заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі: Міністерства освіти і науки України, Херсонського державного університету звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним та скасування рішення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 20 травня 2015 року № 820 Про вчинення дій на виконання суду . Позивач зазначав, що це рішення прийнято з перевищенням наданих відповідачу повноважень та у непередбачений законом спосіб, з порушенням норм Конституції України та Земельного кодексу України, без згоди Кабінету Міністрів України, як органу, уповноваженого на розпорядження землями рекреаційного призначення, та Міністерства освіти і науки України, як органу, якому підпорядкований Херсонський державний університет. Також, за твердженням позивача, оспорюване рішення ради не містить жодної вказівки на підставу припинення права користування земельною ділянкою Херсонського державного університету, яка передбачена Земельним кодексом України.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 08 червня 2017 року позов задоволено повністю, визнано недійсним рішення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 20 травня 2015 року № 820 Про вчинення дій на виконання суду .

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги заступника прокурора Херсонської області відповідають фактичним обставинам, встановленим судом, ґрунтуються на наявних правах позивачів на землю, що юридично належать їм та були порушені спірним рішенням відповідача, як такого, що суперечить положенням Земельного кодексу України та Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та прийнято з порушенням встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній власності.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28 вересня 2017 року рішення Господарського суду Херсонської області від 08 червня 2017 року скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Апеляційний суд зробив висновок, що судом першої інстанції помилково зазначено, що оспорюваним рішенням Лазурненської селищної ради було порушено права саме Міністерства освіти і науки України як органу, що здійснює функції управління майном, та права Херсонського державного університету, оскільки останнього, як правонаступника законного землекористувача, позбавлено права користування земельною ділянкою поза його волею. У даному випадку власником земельних ділянок, закріплених за Херсонським державним університетом, що перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки, є держава в особі Кабінету Міністрів України. Крім того зазначив, що самостійний позов про визнання незаконними та скасування рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок не виконує функції захисту права особи, оскільки не впливає на права та обов'язки сторін таких правовідносин (у зв'язку з тим, що дія цих ненормативних актів вичерпується фактом їх виконання), тому така позовна вимога не може бути задоволена.

У жовтні 2017 року Херсонський державний університет та Заступник прокурора Херсонської області звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28 вересня

2017 року у цій справі. У своїх касаційних скаргах просили зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Херсонської області

від 08 червня 2016 року.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний господарський суду складі Верховного Суду ухвалою від 12 лютого 2018 року відкрив касаційне провадження та призначив справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04 квітня 2018 року.

04 квітня 2018 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою передав справу № 923/466/17 разом з касаційними скаргами Херсонського державного університету та Заступника прокурора Херсонської області на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Мотивуючи своє рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд касаційної інстанції вказав, що з огляду на положення статті 11 Цивільного кодексу України, статей 116, 122 Земельного кодексу України, в зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Так, у сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

Також у своїй ухвалі Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею16 Цивільного кодексу України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права постійного користування та права оренди землі), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

Натомість, Верховний Суд України у постанові від 11 листопада 2014 року у справі

№ 21-405а14, яку прийнято за подібних правовідносин, висловив правову позицію про те, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку

у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Оскільки колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловила намір відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України, справа № 923/466/17 підлягає розгляду Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 301 Господарського процесуального кодексу

України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (частина третя статті 301 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки Велика Палата Верховного Суду є визначеним судом касаційної інстанції для розгляду таких справ, то з огляду на викладене справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

За приписами частини другої статті 120 та частини другої статті 121 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Ухвала, якою суд повідомляє про призначення судового засідання, повинна містити, зокрема, вказівку про те, що участь особи не є обов'язковою. Отже, явка учасників справи та їх участь у судовому засідання не є обов'язковою.

Ураховуючи наведене та керуючись підпунктом 7 пункту 1 розділу ХІ Перехідні положення , частиною другою статті 120, частиною другою статті 121, статтею 234, частинами першою та третьою статті 301, частиною шостою статті 302, частиною четвертою статті 303 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

1. Прийняти до розгляду справу № 923/466/17 Господарського суду Херсонської області, за касаційними скаргами Херсонського державного університету та Заступника прокурора Херсонської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28 вересня 2017 року.

2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 12 годину

30 травня 2018 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: вул. Пилипа Орлика, 8, м. Київ.

3. Повідомити учасників справи, що їх явка не є обов'язковою.

4. Направити учасникам справи копії цієї ухвали до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Ю. Уркевич Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко С. В. Бакуліна Н. П. Лященко В. В. Британчук О. Б. Прокопенко Д. А. Гудима Л. І. Рогач В. І. Данішевська І. В. Саприкіна О. С. Золотніков О. М. Ситнік В. С. Князєв О. Г. Яновська