Рішення

від 12.04.2018 по справі 159/475/18

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/475/18

Провадження № 2/159/387/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Восковської О.А.

при секретарі судових засідань - ОСОБА_1

з участю :

позивача - ОСОБА_2

представника позивача - адвоката ОСОБА_3

представника відповідача - відділу культури

Ковельської РДА - ОСОБА_4

представника відповідача - Ковельської централізованої

бібліотечної системи (вона ж третя особа на стороні

відповідача без самостійних вимог) - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділу культури Ковельської районної державної адміністрації Волинської області, Ковельської централізованої бібліотечної системи про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог - ОСОБА_5,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Відділу культури Ковельської районної державної адміністрації Волинської області про поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позивні вимоги мотивовані тим, що 28.02.2017 року за наказом начальника відділу культури Ковельської РДА №5/5.1 він був звільнений з посади головного інженера Ковельського районного будинку культури у зв'язку з переведенням його на посаду головного інженера центральної районної бібліотеки. 27.10.2017 року позивача було попереджено про можливе майбутнє вивільнення у зв'язку з скороченням штату. При цьому, будь-якої іншої вакансії (посади) відповідачем йому запропоновано не було. Наказом №35/1.5 від 21 грудня 2017 року за підписом директора Ковельської централізованої бібліотечної системи ОСОБА_5 його було звільнено з роботи з 28.12.2017 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України за скороченням штату. Вважає таке звільнення незаконним з тих підстав, що при попередженні про майбутнє звільнення йому не було запропоновано іншої вакантної посади, не було враховано при вирішенні питання про скорочення чисельності штату його переважне право на залишення на роботі, як висококваліфікованого працівника з тривалим безперервним стажем роботи та ветерана праці, наказ про його звільнення був виданий та підписаний не уповноваженою на те особою - керівником Ковельської ЦБС, а не керівником відділу культури Ковельської РДА та завірений не належною печаткою. З наведених підстав уважає таке звільнення незаконним та прохає поновити його на попередньому місці роботи, стягнути середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою від 14.02.2018 року було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, залучено в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог директора Ковельської централізованої бібліотечної системи ОСОБА_5, як особу, чиє рішення про звільнення позивача оспорюється в суді, та призначено судовий розгляд справи на 12.03.2018 року.

20.02.2018 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву.

12.03.2018 року позивачем було подано відповідь на відзив відповідача.

Ухвалою суду від 12.03.2018 року було задоволено клопотання позивача та залучено Ковельську централізовану бібліотечну систему (як окрему юридичну особу) в якості співвідповідача у даній справі. У зв'язку з залученням співвідповідача судовий розгляд справи було відкладено на 12.04.2018 року.

27.03.2018 року співвідповідачем було подано відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 12.04.2018 року позивач підтримав заявлені ним позовні вимоги та у вступному слові пояснив наступне. Він тривалий час працював у відділі культури Ковельської РДА, 28.02.2017 року був переведений на посаду головного інженера Ковельської центральної бібліотеки, а наказом директора Ковельської централізованої бібліотечної системи від 21.12.2017 року його було звільнено з роботи у зв'язку із скороченням штату. Вказав, що він є інвалідом 3-ї групи, отримує незначну пенсію за віком, якої недостатньо для прожиття і мав намір ще працювати на попередньому місці роботи, однак, відповідач незаконно звільнив його. Звільнення вважає незаконним з наведених у позовній заяві підстав та прохає задовольнити позов, поновити його на попередньому місці роботи і стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав, вважає такі вимоги підставними та обґрунтованими, прохає задовольнити позов з наведених у позовній заяві та у відповіді на відзив підстав.

Представник відповідача - відділу культури Ковельської РДА ОСОБА_4 позов не визнала з підстав, які наведені у відзиві на позовну заяву. У вступному слові пояснила, що наказ про прийняття на роботу та про звільнення позивача з роботи виданий директором Ковельської ЦБС ОСОБА_5, яка наділена безпосередньо правом прийняття та звільнення з роботи працівників, оскільки Ковельська ЦБС є окремою юридичною особою, до складу якої входить центральна районна бібліотека, районна бібліотека та бібліотеки, що розташовані в межах району. Рішення про скорочення чисельності штату було прийнято відділом культури у зв'язку із змінами в законодавстві щодо децентралізації влади та створенням нових місцевих громад, яким і було передано бібліотеки на місцях та зменшувались видатки на галузь культури, а саме - після затвердження на сесії Ковельської районної ради 15.12.2017 року районного бюджету, а також передачі Голобській селищній та Дубівській сільській радам бібліотек-філій, які знаходяться на їх території, враховуючи показники діяльності бібліотек-філій району у 2017 році, що передбачало зміну групи по оплаті праці у 2018 році з ІІІ-ї групи оплати праці на ІУ-у, та відповідно до наказу Міністерства культури №745, у зв'язку із зміною в штатному розписі Ковельської ЦБС з 01.01.2018 року, а саме - у зв'язку з тим, що при переведенні на ІУ-у групу оплати праці посада головного інженера у ЦБС відсутня, директором ЦБС ОСОБА_5 і було видано наказ про звільнення позивача у зв'язку з скороченням штату. Пояснила також, що будь-яких вільних вакантних посад на час попередження позивача про майбутнє звільнення, а також на час його звільнення з роботи ні в Ковельській централізованій бібліотечній системі, ні в відділі культури Ковельської РДА не існувало, як і не існує на даний час, у зв'язку з чим такі посади не могли бути запропоновані позивачу. Крім того, пояснила, що вважає безпідставними заявлені позивачем до відділу культури Ковельської РДА у даній справі позовні вимоги, оскільки як прийняття на роботу позивача, так і його звільнення, проводилось не відділом культури, а Ковельською ЦБС. Прохає відмовити в позові.

Представник відповідача - Ковельської централізованої бібліотечної системи ОСОБА_5, яка була залучена як третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог, як керівник ЦБС, наказ якого оспорюється позивачем у суді, пояснила наступне. Про зміни в штатному розписі її, як керівника ЦБС, попереджено було наказом начальника відділу культури Ковельської РДА, і цим же наказом було зазначено про необхідність попередження усіх працівників про можливе наступне вивільнення з 01.01.2018 року. Оскільки новий штатний розпис у них був відсутній і не було відомо, які саме посади скорочуються, вона, як директор ЦБС видала наказ від 27.10.2017 року про можливе звільнення у зв'язку з істотною зміною умов праці щодо усіх працівників ЦБС, яких того ж дня було ознайомлено з таким наказом, у тому числі, і позивача. Отримавши в грудні 2017 року рішення Ковельської районної ради та рішення про передачу Голобській та Дубівській місцевим радам бібліотек, які розташовані на їх території, враховуючи показники діяльності бібліотек-філій у районі за 2017 рік, що передбачало зміну групи оплати праці з 3-ї на 4-у, і те, що за таких змін посада головного інженера ЦБС не була передбачена за штатним розписом, вона видала 20.12.2017 року наказ про звільнення позивача з посади головного інженера Ковельської ЦБС з 28.12.2017 року у зв'язку з скороченням такої штатної одиниці і таке звільнення мало місце саме з 28.12.2017 року, так як це був останній робочий день для ОСОБА_2 у 2017 році, а наступного 29.12.2017 року ОСОБА_2 не мав працювати за графіком, далі були святкові та вихідні дні. Того ж дня з ОСОБА_2 було проведено повний розрахунок та видано усі необхідні документи. Пояснила, що ні на час попередження позивача про можливе майбутнє вивільнення, ні на час його звільнення з роботи, ні на даний час, в штаті Ковельської ЦБС жодної вільної вакансії не існувало та не існує, із урахуванням чого вони не запропонували та не могли запропонувати позивачу будь-яку іншу роботу. Вважає позов безпідставним та прохає відмовити в його задоволенні.

Суд, заслухавши вступне слово сторін, дослідивши надані суду письмові докази, з'ясувавши обставини даної справи, відмовляє у задоволенні позову з наступних підстав. Судом установлено, що ОСОБА_2, згідно наказу начальника відділу культури Ковельської РДА від 28.02.2017 року №35/1.5 був звільнений з посади головного інженера Ковельського районного будинку культури на підставі п.5 ст.36 КЗпП України в порядку переведення його на посаду головного інженера в Ковельську бібліотечну систему(а.с.14).

Згідно наказу директора Ковельської централізованої бібліотечної системи (далі-ЦБС) ОСОБА_5 від 28.02.2017 року №4/1.5 ОСОБА_2 було прийнято на посаду головного інженера Центральної районної бібліотеки по переведенню(а.с.78).

Згідно наказу директора Ковельської ЦБС ОСОБА_5 від 20.12.2017 року №16/1.4 Про скорочення та виведення посад з штатного розпису централізованої бібліотечної системи , з 01.01.2018 року було скорочено та виведено з штатного розпису ЦБС, у тому числі, посаду головного інженера Центральної районної бібліотеки (а.с.82).

Наступного дня, відповідно до наказу директора Ковельської ЦБС ОСОБА_5 від 21.12.2017 року №35/1.5, ОСОБА_2 було звільнено з посади головного інженера Центральної районної бібліотеки (ЦРБ) з 28.12.2017 року у зв'язку з скороченям штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.48).

Як установлено судом, видачі наказу від 21.12.2017 року №35/1.5 про звільнення позивача передував наказ директора ЦБС від 27.10.2017 року №13/1.4 Про зміну істотних умов праці , виданий на виконання наказу відділу культури Ковельської РДА від 27.10.2017 року №26/1.5 Про можливе вивільнення працівників , яким позивача було попереджено про можливе його наступне вивільнення у зв'язку з скороченням штату(а.с.45) і з таким наказом позивач був ознайомлений того ж дня, що підтверджено його особистим підписом у наказі.

Оспорюючи своє звільнення, сторона позивача вказує на те, що відповідач - Ковельська ЦБС - в особі її директора ОСОБА_5 не була уповноважена на звільнення, а також і на прийняття у лютому 2017 року позивача на роботу, оскільки, на думку позивача, такими повноваженнями наділений лише відділ культури Ковельської РДА.

Такі твердження сторони позивач є хибними, суперечать встановленим судом обставинам справи, та спростовуються дослідженими в ході судового розгляду справи письмовими доказами.

Так, згідно довідки АБ №199090/51 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та згідно свідоцтва серії АОО №521839 від 05.11.2009 року про державну реєстрацію юридичної особи, Ковельська централізована бібліотечна система є окремою юридичною особою, з місцем знаходження в м. Ковелі Волинської області, вул. С.Бандери, 2, а керівником Ковельської ЦБС є ОСОБА_5 (а.с.39-40).

Відповідно до розпорядження голови Ковельської районної державної адміністрації від 28 вересня 2009 року №440 було затверджено, у тому числі, Положення про Ковельську централізовану бібліотечну систему (а.с.41).

Відповідно до п.4.3 згаданого Положення директор Ковельської ЦБС призначає та звільняє працівників ЦБС, а відповідно до п.1.2 цього ж Положення, до складу Ковельської ЦБС входять центральна районна бібліотека, районна бібліотека для дітей та бібліотеки, що розташовані в межах адміністративного району та на правах філій(а.с.41-42). Повноваження директора Ковельської ЦБС призначати та звільняти з посад працівників ЦБС визначені і посадовою інструкцією директора Ковельської ЦБС ОСОБА_5 (а.с.43).

Відтак, прийняття позивача та звільнення позивача з роботи було проведено уповноваженою на те особою - директором Ковельської ЦБС в межах наданих їй повноважень.

Судом установлено, що ОСОБА_2 був повідомлений 27.10.2017 року директором Ковельської ЦБС про можливе наступне вивільнення у зв'язку з скороченням штату, що підтверджено наказом від 27.10.2017 року №13/1.4.(а.с.45) та окремим письмовим попередженням від 27.10.2017 року (а.с.46).

Надаючи правову оцінку обґрунтованості та правомірності звільнення позивача, суд встановив наступне.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений устатті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 частини першої цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів (далі - постанова № 9) містяться роз'яснення, згідно з якими при розгляді спорів про звільнення за пунктом 1 частини першої ст.40 КЗпП суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, виходячи з нормативного тлумачення пункту 1 частини першої статті 40 , частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП , власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, вживає заходи до переведення працівника за його згодою на іншу роботу.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року №21-52а15.

На підставі досліджених судом доказів у ході судового розгляду даної справи судом установлено, що у відповідача дійсно мали місце зміни в організації праці та скорочення штату, а саме - було скорочено та виведено з штатного розпису Ковельської ЦБС посаду головного інженера Ковельської центральної районної бібліотеки у зв'язку із змінами в структурі ЦБС в результаті передачі бібліотек-філій у Голобську селищну та Дубівську сільську ради, із урахуванням показників річної статистичної звітності та у зв'язку з зміною групи оплати праці з ІІІ-ї на ІУ-у, за якою посада головного інженера Ковельської центральної районної бібліотеки (далі-ЦРБ) не передбачена за штатним розписом, а також відповідно до наказу відділу культури Ковельської РДА від 27.10.2017 року №26/1.5(а.с.47,49-51,79).

Як пояснили суду представники відповідачів та як установлено судом у ході дослідження письмових доказів, будь-які вільні вакантні посади в Ковельській ЦБС, до складу якої входить і Ковельська ЦРБ, на час попередження позивача про можливе наступне його вивільнення, а також на час його звільнення з роботи були відсутні, - що об'єктивно підтверджено і штатним розписом Ковельської ЦБС(а.с.89-91).

Як зазначено судом вище, звільнення з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених у постановах , прийнятих за результатами розгляду справ із підстав передбачених пунктами 1,2, 4 ч.1 ст.355 ЦПК України розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України , суди мають з'ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовляється від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

У ході судового розгляду даної справи судом установлено, що як на момент попередження позивача про наступне вивільнення, так і на час звільнення ОСОБА_2 з роботи у зв'язку з скороченням штату вільні вакансії в штаті Ковельської ЦБС були відсутні і уповноважений орган не мав можливості запропонувати позивачу іншу роботу одночасно з попередженням про можливе звільнення позивача або ж запропонувати вакантні посади та вжити заходів для переведення ОСОБА_2 на іншу роботу в ЦБС при звільненні його з роботи. Відтак, відповідачем - Ковельською ЦБС - у даному випадку не було допущено порушень вимог ст.ст.40,49-2 КЗпП України.

Судом також установлено про те, що позивач не являвся членом Ковельської районної профспілкової організації працівників культури, і попереднє рішення профспілкового органу про надання згоди на звільнення позивача не передбачено законом(а.с.93).

Відтак, відповідачем - Ковельською ЦБС - при звільненні ОСОБА_2 з роботи за скороченням штату не було допущено порушень вимог трудового законодавства і таке його звільнення було проведено з дотриманням положень ст.ст.40,49-2 КЗпП України.

Покликання позивача на його переважне право на залишення на роботі при звільненні за скороченням штату не заслуговує на увагу, оскільки звільнення відповідача з роботи мало місце з підстав скорочення штату, а не штатної чисельності працівників.

Покликання позивача на неналежність печатки на наказі про його звільнення з роботи (печатка Ковельської центральної районної бібліотеки) не спростовують встановлених вище обставин справи щодо правомірності проведення звільнення ОСОБА_2, виходячи за наступного.

Як установлено судом, наказ про прийом позивача на роботу від 28.02.2017 року №4/1.5 за підписом директора Ковельської ЦБС ОСОБА_5, на підставі якого позивач працював на займаній посаді до часу його звільнення з роботи, завірений аналогічною печаткою і такий наказ не оспорюється ОСОБА_2 Крім того, судом установлено, що Ковельська Центральна районна бібліотека, де працював позивач до часу його звільнення, та печаткою якої завірений наказ про звільнення позивача з роботи, входить до складу Ковельської централізованої бібліотечної системи, директором якої є ОСОБА_5М, яка видала та підписала оспорюваний наказ, і саме в Ковельській районній бібліотеці позивач працював на посаді головно інженера до часу його звільнення з посади - до 28.12.2017 року.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених ОСОБА_2 позовних вимог до Ковельської ЦБС про поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і в задоволені таких позовних вимог слід відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до відділу культури Ковельської РДА про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є заявленими до неналежного відповідача, оскільки, як установлено судом вище, звільнення позивача з роботи (як і прийняття на роботу) було проведено за наказом директора Ковельської Централізованої бібліотечної системи ОСОБА_5, при цьому, Ковельська ЦБС є окремою від відділу культури Ковельської РДА юридичною особою, а її директор наділений правом прийняття на роботу та звільнення працівників з роботи. Ураховуючи заявлення позивачем даних позовних вимог також і до відділу культури Ковельської РДА, який не є належним відповідачем у даній справі, у задоволенні таких вимог до останніх суд також відмовляє.

Відповідно до положень ч.6 ст.141 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 12-13 , 19 , 81 , 141 , 206 , 258 , 259 , 264 , 265 , 280-289 , 430 ЦПК України , ст.ст. 40 , 49-2 КЗпП України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Відділу культури Ковельської районної державної адміністрації Волинської області, Ковельської централізованої бібліотечної системи про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог - ОСОБА_5 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Складення повного судового рішення відкласти до 20.04.2018 року включно.

Головуюча : О.А.Восковська